Шпаргалка з "Інформатики"

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Сентября 2013 в 11:04, шпаргалка

Краткое описание

Поняття інформаційної системи.
Напрями використання інформаційних систем.
Поняття прикладної інформатики.

Прикрепленные файлы: 1 файл

Ректорська.doc

— 1.01 Мб (Скачать документ)

Типова ІСК зовні представлена системою інформаційних і навігаційних екранів керівника, що відображають інтегровані результати моніторингу діяльності підприємства і зовнішнього середовища його функціонування. Система дозволяє характеризувати діяльність підприємства за різними напрямами, наприклад за розділами фінансовий стан, фінансові індикатори, управлінські і виробничі показники.

Інтегральні показники можуть використовувати технологію "світлофорів", виражену тими чи іншими ілюстративними інструментами, при якій традиційний автодорожній колірний ряд "червоний – жовтий – зелений" відповідає стану підприємства в тому або іншому розрізі. Природно, за вибраною класифікацією характеристик будується ієрархія показників, що відповідає управлінським пріоритетам конкретного керівника. Наприклад, фінансовий стан може деталізуватися на дебіторську і кредиторську заборгованість, оборотні засоби і грошові засоби та інші показники.

У розрізі компаній, що входять в холдинг, можлива деталізація за окремими структурами ФПГ. Фінансові індикатори можуть характеризувати капітал, ліквідність, фінансову стійкість і ефективність діяльності, деталізовану за перерахованими групами показників. Природно, ІСК призначена не тільки для оперативного управління. Найбільш розвинені системи, орієнтовані на концепцію контролінгу, можуть включати блоки планування різного рівня: оперативного, тактичного, стратегічного. Концепція інформаційної системи керівника поступово трансформується. На зміну ІСК приходять системи нового класу, орієнтовані на різні сегменти ринку.

 

45. Типи існуючих автоматизованих систем.

Типи


Найвищою класифікаційною ознакою АСУ є предметна сфера її застосування: економіко-організаційна, технологічна і проектно-конструкторська.

Згідно з цим безліч АСУ поділяється  на три класи:

  • економіко-організаційні (АСУП),
  • управління технологічними процесами (АСК ТП),
  • проектно-конструкторські (САПР).

Економіко-організаційні АСУ містять  міжгалузеві АСУ (автоматизована система  планових розрахунків, автоматизована система фінансових розрахунків, автоматизована система державної статистики, автоматизована інформаційно-пошукова система науково-технічної інформації, автоматизована інформаційно-управляюча система Держкомітету зі стандартів і т. ін.), виробничі АСУ (галузеві автоматизовані системи управління, АСУ акціонерних товариств і концернів, автоматизовані системи управління підприємствами та організаціями (АСУП), територіально-адміністративні АСУ (територіальні АСУ областей, АСУ міського господарства, адміністративних районів, територіально-виробничих комплексів).

До складу автоматизованих систем управління виробничими процесами  належать системи, які призначені для  управління безперервним виробництвом, автоматизованими потоковими лініями, комплексними лініями агрегатів  і верстатів, верстатами з числовим програмним управлінням (ЧПУ). Останнім часом верстати з ЧПУ об'єднуються в оброблювані модулі і разом з транспортно-нагромаджувальними системами створюють гнучкі виробничі системи (ГВС).

Системи автоматизованого проектування використовуються для проектування деталей і вузлів машин, елементної бази, виробничого і технологічного проектування.

Нагромаджений досвід упровадження і  використання автоматизованих систем довів порівняно високу ефективність багатьох із них. Економічний ефект  від експлуатації передових галузевих АСУ протягом 1988-1989 рр. становив 10-20 млн. крб.

Крім прямого економічного ефекту впровадження галузевих АСУ мало великий вплив на зміну характеру  діяльності управлінського персоналу  міністерств і відомств. У результаті автоматизації процесів інформаційного обслуговування підвищилась інформованість управлінського персоналу.

Досить ефективні інші автоматизовані системи управління (АСУП, АСУ ТП, САПР).

Розрізняють також такі типи АСК:

  • системи організаційного (або адміністративного) керування (АСОК)
  • керування технологічними процесами (АСК ТП).

До АСОК входять автоматизовані системи керування підприємством (АСКП), галузеві автоматизовані системи керування (ГАСК) і спеціалізовані автоматизовані системи керування функціональних органів управління господарством. До останніх належать автоматизовані системи планових розрахунків (АСПР), державної статистики (АСДС), керування матеріально-технічним постачанням (АСК МТП), керування науково-технічним процесом (АСК НТП) та інші. Відомі АСУ об'єктів гірничої промисловості, наприклад, збагачувальних фабрик, шахт, кар’єрів, АСК-Нафта, АСК виробничо-господарською діяльністю, АСК-газ, АСК газодобувним підприємством, АСК газотранспортним підприємством, АСК ТП головних споруд, АСК ТП компресорного цеху, АСК ТП компресорної станції, АСК ТП станції підземного зберігання газу, АСК ТП устатковання комплексної підготовки газу, АСК ТП устатковання попередньої обробки газу.

 

Ще є і інше!

Автоматизовані системи управління (АСУ) і автоматизовані системи управління підприємством (АСУП) створювалися з кінця 1960-х рр. в багатьох країнах, у тому числі і в Україні.

На сучасній мові типова класифікація такого роду систем виробничого призначення включає наступні типи систем:

  • MRP (Material Requirements Planning) – автоматизоване планування потреби сировини і матеріалів для виробництва; використовується для опису компоненту "виробництво";
  • MRP II (Manufacturing Resource Planning – автоматизоване планування всіх виробничих ресурсів підприємства (сировини, матеріалів, устаткування, його продуктивності, трудовитрат); використовується для опису компонентів "виробництво", "логістика";
  • ERP (Enterprise Resource Planning) – автоматизація і оптимізація внутрішніх бізнес-процесів, планування як матеріальних, так і фінансових ресурсів в масштабі підприємства; використовується для опису компонентів "виробництво", "логістика", "фінанси".

Прагнення бізнесу не тільки контролювати внутрішнє середовище, але і здійснювати моніторинг зовнішнього привело до виникнення систем управління зовнішнім середовищем ближнього оточення (front-office), до якого відносять конкурентів, постачальників і споживачів, і до розробки відповідних систем обліку і управління:

  • систем обліку інформації про конкурентів Бенчмаркінг (Benchmarking);
  • систем обліку і управління взаєминами із споживачами або маркетингу відносин (CRM – Customer Relations Management);
  • систем обліку і управління взаєминами з постачальниками або управління ланцюжками постачань (SCM – Supply Chain Management).

 

 

.

 

46. Призначення контролінгу. Інформатизація контролінгу

Система контролінгу  – це синтез обліку, аналізу, контролю, планування, реалізація яких забезпечує вироблення альтернативних підходів при  здійсненні оперативного і стратегічного  управління процесом досягнення кінцевої мети і результатів діяльності підприємства.

Контролінг є найважливішим  засобом успішного функціонування підприємства, оскільки:

  • забезпечує необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень шляхом інтеграції процесів збору, обробки, підготовки, аналізу, інтерпретації інформації;

  • надає важливу інформацію для визначення стратегії і планування майбутніх процесів і результатів діяльності підприємства;

  • надає інформацію для управління трудовими і фінансовими ресурсами;

  • забезпечує життєздатність підприємства на рівнях стратегічного і тактичного управління;
  • сприяє оптимізації залежності «виручка – витрати – прибуток».

Мета контролінгу полягає  в забезпеченні прибутковості і  ліквідності підприємства шляхом виявлення  причинно-наслідкових зв’язків при зіставленні виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) і витрат, а також застосування заходів щодо регулювання відхилень, які виникли та оптимізації співвідношення «витрати-прибуток».

Мета системи контролінгу  визначає основні її функції. Головним аргументом при виділенні комплексу функцій системи контролінгу є суть концепції і мета системи. Виходячи з визначення системи контролінгу, суттю якого є інтеграція окремих елементів функцій управління (обліку, аналізу, контрою, планування), витікає, що даній системі властиві такі функції.

 

 

 

47 .

 

 

48. Проектування інформаційних  систем

Під проектуванням автоматизованих  економічних інформаційних систем розуміється процес розробки технічної  документації, пов'язаний з організацією системи отримання і перетворення початкової інформації в результативну, тобто з організацією автоматизованої інформаційної системи. Документ, отриманий в процесі проектування, носить назву проект. Під проектуванням автоматизованих економічних інформаційних систем розуміється процес розробки технічної документації, пов'язаний з організацією системи отримання і перетворення початкової інформації в результатну, тобто з організацією автоматизованої інформаційної технології. Документ, отриманий в результаті проектування, носить назву проект. Метою проектування є підбір технічного і формування інформаційного, математичного, програмного і організаційно-правового забезпечення.

Успішна робота ІЕС в  першу чергу визначається якістю проектування, саме при проектуванні створюється система, здатна функціонувати при постійному її вдосконаленні.

 Проектування і  функціонування економічних систем  грунтується на системотехнических принципах, що відображають найважливіші положення загальної теорії систем,  системного проектування  і ін.  наук, що забезпечують надійність  експлуатації  і  економічність,  як при проектуванні, так і при використанні систем.

     Принцип системності  або системний підхід.  Суть в тому,  що кожне явище розглядається у взаємозв'язку з іншими.  Системний підхід сосредотачивает  увага на об'єкті як на єдиному цілому,  а не на його частинах, як би абсолютно вони не виконували свої функції. Системний підхід пов'язаний із загальною активністю системи для досягнення мети. Основні етапи формування системи:

     визначення  мети;

     визначення вимог до системи (визначення  меж об'єкту);

     визначення  функціональних підсистем,  їх  структури і завдань в загальній  системі управління;

     виявлення  і аналіз зв'язків між підсистемами;

     встановлення  порядку функціонування і розвитку всієї системи в цілому.

 Безперервний розвиток   економічних інформаційних систем (ЕІС) - передбачає, при створенні ІТ повинно бути закладена можливість швидкого і без великих витрат на перебудову зміни і нарощування ІТ при зміні і розвитку об'єкту.

Сумісність - припускає можливість взаємодії ЕІС різних рівнів і видів в процесі їх сумісного функціонування.

Стандартизація і уніфікація - припускає використання типових, уніфікованих  і стандартних рішень при створенні і розвитку ЕІС ( типових програмних продуктів,  уніфікованої документації, техніки).

Принцип ефективності – раціональне співвідношення між витратами на створення і експлуатацію і ефектом від функціонування створюваної системи.

Інтеграція – це об'єднання  в  єдиний  технологічних  процес процедур збору передачі, накопичення, зберігання інформації і процедур формування управлінських рішень.

Автоматизація інформаційних   потоків  і документообігу, що досягається шляхом використання технічних засобів збору, реєстрації, обробки даних,  створення первинних і результативних документів, а також засобів передачі даних на будь-які відстані.

 

 

 

 

49. Життєвий цикл інформаційної  системи

 Життєвий цикл інформаційної  системи є базовими елементом  концепції проектного аналізу.  Життєвий цикл інформаційної  системи – це час від першої затрати до останньої вигоди проекту. Він відображає розвиток проекту, роботи, які проводяться на різних стадіях підготовки, реалізації та експлуатації проекту. До поняття життєвого циклу інформаційної системи входить визначення різних стадій розробки й реалізації проекту.

Життєвий цикл інформаційної системи  являє собою певну схему або  алгоритм, за допомогою якого відбувається встановлення певної послідовності  дій при розробці та впровадженні проекту.

Одним з базових понять методології проектування ІС є поняття життєвого циклу її програмного забезпечення (ЖЦ ПО). ЖЦ ПО – це безперервний процес, який починається з моменту ухвалення рішення про необхідність його створення і закінчується у момент його повного вилучення з експлуатації.  До теперішнього часу найбільшого поширення набули наступні дві основні моделі ЖЦ:

каскадна модель (70-85 г.г.);

спіральна модель (86-90 г.г.).

Використання каскадної  моделі ЖЦ припускає, що весь процес проектування розбивається на етапи. Перехід з  одного етапу на наступний  етап відбувається тільки після того, як буде повністю завершена робота на поточному  етапі. Кожен етап завершується випуском повного комплекту документації, достатньої для того, щоб розробка могла бути продовжена іншою командою розробників.

Информация о работе Шпаргалка з "Інформатики"