Шпаргалка з "Інформатики"

1. Поняття інформаційної системи.

Особливу роль при підвищенні рівня інформатизації виробничих і управлінських процесів відіграють інформаційні системи. Під інформаційною системою (ІС) розуміють систему, що призначена для зберігання, обробки, пошуку, розповсюдження, передачі і надання інформації.

Мінімально необхідними компонентами ІС є:

• Людина;
• Комп’ютер;
• Програмне забезпечення;
• Регламентовані методи роботи з інформацією.

До загальної структури ІС відносять:

• Людина і комп’ютер;
• Технічне забезпечення;
• Програмне забезпечення;
• Інформаційне забезпечення;
• Математичне забезпечення (процедури);
• Вихідна документація або інтерфейси;
• Мережеве забезпечення.

Від структури ІС залежить обсяг завдань, які вона може виконувати.

ІС має головну мету забезпечити всіх суб’єктів економічної діяльності в певній предметній області якісною інформацією.

 

2. Напрями використання інформаційних систем.

Можна виділити три основні напрями використання інформаційних систем в економіці.

1. Засоби для обробки великих масивів неструктурованої інформації – забезпечують доступ і обробку інформації, що надходить з макрооточення підприємства, дозволяють здійснювати доступ до віддалених баз даних, інформаційно-довідкових і пошукових систем.
2. Засоби автоматизації бізнес-процесів підприємства – дають змогу працівникам підприємства виконувати роботу якісніше і ефективніше. До цих засобів відносять і засоби обробки великих масивів структурованих даних – бази даних і електронні архіви.
3. Засоби автоматизації праці управлінців – дають можливість використовувати напрацьований світовий досвід, що закладений в інформаційні продукти для управління підприємством.

 

3. Поняття прикладної інформатики.

Поняття інформатика стало сьогодні поширеним і трактується широко. Часто під інформатикою (як і під інформаційним забезпеченням) розуміють  програмне забезпечення, що використовують на підприємстві, а процес впровадження і використання цього програмного забезпечення називають інформатизацією. Програмне забезпечення (програмні продукти), що використовують на підприємстві чи в організації також називають прикладним програмним забезпеченням. Звідси і виник термін "прикладна інформатика" – прикладні програмні продукти (програмне забезпечення), що використовують для інформаційного забезпечення діяльності  суб'єктів господарювання (далі підприємство). Для динамічного розвитку економіки в цілому інформаційна інфраструктура не менш важлива аніж будь-яка інша інфраструктура.

 

 

4. Споживачі засобів прикладної інформатики.

Сучасна прикладна інформатика забезпечує споживачів прикладних інформаційних продуктів засобами (інструментами) для зручнішого і ефективнішого виконання своїх функцій. "Споживачами" засобів прикладної інформатики є групи користувачів, що безпосередньо працюють з програмними продуктами, що використовуються на підприємстві або одержують певну інформацію (підготовлену за допомогою цих програмних продуктів) чи інші вихідні результати опосередковано. Споживачі засобів прикладної інформатики поділяють на три групи:

• виконавці, праця яких стає ефективнішою із застосуванням засобів прикладної інформатики або взагалі не може виконуватися без них;
• керівники (вище керівництво і менеджери середньої ланки), що використовують прикладне програмне забезпечення як самостійно, так і у вигляді результатів (звітів, документів і ін.), підготовлених іншими працівниками підприємства;
• власники бізнесу, що не завжди є управлінцями (управлінці можуть бути призначеними власниками або вищестоящими адміністративними структурами) виконавчими директорами або керівниками. Існуючі програмні засоби дозволяють власникові здійснювати контроль за діяльністю свого підприємства з періодичністю і глибиною, якими він побажає, а не тільки на щорічних зборах акціонерів.

 

5. Види програмного забезпечення для автоматизації діяльності підприємства.

Для автоматизації діяльності підприємства, що не є основною, але необхідна, наприклад, для підвищення ефективності управління підприємством і дотримання єдиних стандартів діяльності, використовують різне прикладне програмне забезпечення діловодства і документообігу.

1. Програмні продукти для підготовки документів – текстові процесори, програми підготовки презентацій, електронні таблиці і т. д. Найбільш поширеним прикладним програмним продуктом, що включає ці програми є пакет MS Office. Хоча існують його аналоги, але їх використання обмежується достатньо вузьким колом фірм.
2. Програми для автоматизації документообігу. Використовуються, як правило, на крупних підприємствах з розгалуженою організаційною структурою або для управління складними проектами, в яких бере участь велика кількість співвиконавців. В деяких випадках такі програми можуть відноситися до групи управлінського прикладного програмного забезпечення.
3. Засоби автоматизації обробки великих обсягів текстів для отримання зручних в роботі стислих та інформаційно насичених документів (наприклад, тематичних звітів або анотацій). Таке програмне забезпечення дозволяє працювати з великими масивами даних, робити з них вибірки, які надалі використовуються для підготовки звітів, довідок, анотацій тощо. До таких програмних продуктів відносять різні довідкові і пошукові системи (наприклад, системи пошуку інформації в Інтернеті) або системи, що дозволяють здійснювати пошук за ключовими словами чи фразами у великих обсягах текстів (наприклад, законодавчих документів).
4. Бази даних. На підприємствах в комп'ютерному вигляді накопичується і зберігається інформація про клієнтів; постачальників; товари; проекти, що виконує підприємство; про деталі, блоки, вузли, компоненти, що використовуються в проектах; про постачальників і склади, де розміщуються деталі; про службовців і відділи, які є виконавцями проектів. У таких базах даних можуть бути записані будь-які інформаційні масиви, що описують з певним ступенем деталізації об'єкти обліку. За запитом дані можуть бути вибрані з баз даних в заданих поєднаннях або "зрізах".
5. Програмні продукти для спілкування із зовнішнім світом: електронна пошта і комунікаційні системи, програми для розробки і управління сайтами в Інтернет.

 

6. Системи підготовки ухвалення рішень.

     СППР - сукупність процедур  по обробці даних та суджень, що допомагають керівникам підприємств у прийнятті рішень, заснованих на використанні моделей.

     СППР - інтерактивні  автоматизовані системи, що допомагають тим, хто приймає рішення, використовувати дані та моделі для розв'язання слабкоструктурованих проблем.

     СППР - система, що  забезпечує користувачам доступ  до даних і/або моделей, таким  чином вони можуть приймати  кращі рішення.

      На даний момент  нема загальноприйнятого визначення СППР, оскільки конструкція СППР суттєво залежить від типу задач, для розв'язання яких вона розробляється, доступних даних, інформації та знань, а також від користувачів системи. Проте, можна навести певні елементи та характеристики, загальновизнані у якості частин СППР.

СППР - у більшості випадків - це інтерактивна автоматизована система, що допомагає користувачу (ЛПР) використовувати дані та моделі для ідентифікації та розв'язання задач та прийняття рішень. Система повинна мати можливість роботи з інтерактивними запитами, що мають досить просту для вивчення мову запитів.

СППР має такі чотири основні  характеристики:

1. СППР використовує і дані, і моделі;
2. СППР призначені для допомоги менеджерам під час прийняття рішень для слабкоструктурованих та неструктурованих задач;
3. Вони підтримують, а не замінюють, прийняття рішень менеджерами;
4. Мета СППР — підняття ефективності рішень;

    Сучасні системи підтримки  прийняття рішень (СППР) виникли  у результаті злиття керівницьких інформаційних систем і систем керування базами даних, - це системи, що максимально пристосовані до розв'язування задач щоденної керівницької діяльності, і є інструментом, щоб надати допомогу тим, хто вирішує (робить вибір). За допомогою СППР може проводитись вибір рішень у певних неструктурованих і слабкоструктурованих задачах, у тому числі й тих, що мають багато критеріїв.

      СППР, як правило,  є результатом дослідження з  кількох дисциплін, що включає  у себе теорії баз даних, штучного інтелекту, інтерактивних комп'ютерних систем, методів імітаційного моделювання.

     СППР можна визначити як інтерактивну комп’ютерну систему, призначену для підтримки різних видів діяльності під час прийняття рішень стосовно слабоструктурованих і неструктурованих проблем. Ці комп’ютерні системи дають змогу особам, що приймають рішення (ОПР), відшукувати релевантні дані, оскільки вони потребують цього для розроблення рішень. СППР допомагає ОПР легко аналізувати дані, згенеровані системами оброблення транзакцій та інших внутрішніх інформаційних джерел, а також надає доступ до зовнішньої по відношенню до організації інформації. СППР дає змогу користувачам моделювати й аналізувати інформацію у такий спосіб, який буде найефективнішим для вироблення певного специфічного рішення і буде забезпечувати підтримку в інтерактивному режимі.

      Інтерес до СППР  як до перспективного напряму використання обчислювальної техніки і як до інструментарію підвищення ефективності праці у сфері управління економікою постійно зростає.

 

 

7. Експертні системи.

Експертна система - це обчислювальна система, побудована на основі формалізованих емпіричних знаннях висококваліфікованих фахівців про деяку конкретну проблемну область і яка в межах цієї області здатна ухвалювати експертні рішення. В рамках експертних систем до справжнього моменту є досягнення в таких областях, як медична діагностика, геологічна розвідка, економічний аналіз.

Експертні інформаційні системи забезпечують вироблення і оцінку можливих альтернативних рішень за рахунок створення експертних систем, пов'язаних з обробкою знань.

      Вони орієнтовані  на розв’язування задач, вирішення яких вимагає проведення експертизи людиною-спеціалістом. На відміну від програм, що використовують процедурний аналіз, експертні системи розв’язують проблеми у вузькій предметній площині (конкретній ділянці експертизи) на основі логічних міркувань. Такі системи часто можуть знайти розв’язок задач, які неструктуровані і неточно визначені. Вони через використання евристик компенсують відсутність структурованості, що корисно в ситуаціях, коли недостатня кількість необхідних даних або часу виключає можливість проведення повного аналізу.

     Основою експертної системи є сукупність знань, яка структурується для спрощення процесу прийняття рішення.

    Експертні системи відзначаються певними перевагами при використанні. Зокрема, експертна система:

· переважає можливості людини при вирішенні надзвичайно громіздких проблем;

· не має упереджених думок, тоді як експерт користується побічними  знаннями і легко піддається впливу зовнішніх факторів;

· не робить поспішних висновків, нехтуючи певними етапами виводу;

· забезпечує діалоговий режим роботи;

· дозволяє роботу з інформацією, що містить символьні змінні;

· забезпечує коректну роботу з інформацією, яка містить помилки, за рахунок використання імовірнісних методів досліджень;

· дозволяє проводити одночасну обробку альтернативних версій;

· по вимозі пояснює хід кроків реалізації програми;

· забезпечує можливість обгрунтування  рішення та відтворення шляху  його прийняття.

      Більшість експертних систем не цілком придатні для широкого використання. Якщо користувач не має деякого досвіду роботи з цими системами, у нього можуть виникнути серйозні труднощі. Багато експертних систем доступні лише тим експертам, які створювали їх бази знань. Тому потрібно паралельно розробляти відповідний користувацький інтерфейс, який би забезпечив кінцевому користувачу властивий йому режим роботи.

      Навики системи не завжди зростають після сеансу експертизи, навіть коли проявляються нові знання.

      Все ще залишається проблемою приведення знань, отриманих від експерта, до вигляду, який забезпечував би їх ефективне використання.

      Експертні системи, як правило, не можуть набувати якісно нових знань, не передбачених під час розробки, і тим більше не володіють здоровим глуздом. Людина-експерт при розв’язанні задач звичайно звертається до своєї інтуїції або здорового глузду, якщо відсутні формальні методи рішення або аналоги розв’язування даної проблеми.

 

 

8. Поняття прикладного програмного забезпечення.

     Прикладне програмне  забезпечення — сукупність програм, що призначені для виконання завдань за допомогою комп'ютера.

     Пакет прикладних програм — це система програм, що забезпечує розв'язання задач певного типу.

    Приклади прикладного  програмного забезпечення:

• текстові редактори і текстові процесори;
• електронні таблиці;
• системи управління базами дани;
• графічні пакети;
• програми створення презентацій;
• комп'ютерні ігри і системи мультимедіа;
• навчаючі програми;
• системи штучного інтелекту та експертні системи;
• програмне забезпечення для роботи з електронною поштою тощо.

Використання прикладного програмного  забезпечення потребує наявності певного  набору пристроїв у апаратної  частини, відповідного об'єму оперативної  пам'яті комп'ютера, певного системного програмного забезпечення. Тобто, при  виборі прикладної програми користувач мусить враховувати можливості свого конкретного комп'ютера.

До складу програмного забезпечення входять системне  і прикладне програмне забезпечення,  а також технічна документація.

Системне програмне  забезпечення включає операційні системи для використовуваних апаратних платформ, різні операційні оболонки, що підвищують рівень інтерфейсу користувача, системи програмування, програми для роботи в мережі, системні тести, програми для адміністрування мереж, баз даних.

    До системного програмного забезпечення входять:

• операційні системи;
• оболонки операційних систем;
• драйвери;
• архіватори;
• антивірусні програми;
• програми обслуговування дисків,
• програми обслуговування комп'ютерних мереж тощо.