Перспективні шляхи перетворення етану в цінні продукти

При оформленні додатків окремою частиною на титульному аркуші під назвою дипломної роботи друкують великими літерами слово жирним шрифтом “ ДОДАТКИ”. Якщо додатки оформляють на наступних сторінках дипломної роботи, кожен з них повинен розпочинатись з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований зверху малими літерами з першої великої літери симетрично відносно тексту сторінки.

Самі додатки слід позначати не цифрами, а великими літерами української абетки послідовно, за винятком літер Г, Є, Ї, Й, О, Ч, Ь, в правому верхньому кутку. Наприклад, Додаток А, Додаток Б, Додаток В, Додаток Д і т.д.

За необхідності текст кожного додатка може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка ( літеру) і крапку, наприклад, Додаток А.2- другий розділ додатка А; Додаток В. 3.1- перший підрозділ  третього розділу додатка В.

Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, ( наприклад: рис. Д.1.2 -другий рисунок першого розділу додатка Д); формула ( А.1)- перша формула додатка А.

 

 

 

5. Представлення результатів роботи

 

5.1.Загальні  положення

Проведення досліджень вимагає, щоб автор користувався строго визначеними і чіткими поняттями.

Оформляти можна попередні  і проміжні дані, методику, результати тривалої роботи і т.д. Відповідно різні  і вимоги до їх оформлення.

Оформляючи результат, слід бути в ньому твердо переконаним, знати похибки методики, точність вимірювань, достовірність даних, і, нарешті, їх зв’язок з попередніми дослідженнями інших авторів.

Природно, що формулювання, цілі і досліджувані явища повинні  бути визначені на початку роботи. Ведення відповідних записів в журналах, визначення мети конкретних експериментів, спрямовані, насамперед, на вироблення необхідної чіткості в проведенні досліджень.

Тому корисним є написання  особисто для себе невеликих літературних оглядів і короткі реферати статей. Оформляючи результати, бажано очистити текст від зайвих скорочень і термінів. Не бажано без необхідності вводити в текст допоміжні позначення, що використовуються під час проведення математичних розрахунків. В той же час всі ті позначення і терміни, які використовуються в тексті, повинні бути пояснені. Економія на цьому недоцільна.

Однією з найпоширеніших помилок оформлення робіт з великим  математичним апаратом є необгрунтоване введення нестандартних позначень. Слід пам’ятати, що майже завжди знайомство з роботою розпочинається з біглого його огляду. Знайомі позначення полегшують усвідомлення ідеї роботи і тим самим сприяють подоланню бар’єра, за яким розпочинається серйозне зацікавлення. Особливо складно сприймається робота, коли замінені не тільки буквені позначення, але і самі величини, які описують процес.

Тому слід обов’язково  дотримуватись наступних простих  правил:

1. ніколи не позначати кількома буквами те, що можна позначити однією;
2. ніколи не позначати одну і ту ж величину різними символами;
3. прагнути до максимального скорочення та лаконічності записів;
4. по можливості уникати пар позначень, які легко переплутати внаслідок подібності вимови, таких, наприклад, як n_m та m_n і т. д.

Дуже важливою є організація  виступу, оскільки слухачі не можуть сконцентруватись на усній доповіді так, як під час читання статті.

Вимоги до доповіді можна  розділити на дві групи. Перша зв’язана зі стилем і характером розташування матеріалу. Вона визначається внутрішньою логікою роботи, традиціями галузі, наукової школи і того закладу, де виконана робота.

Друга група вимог стосується технічного боку оформлення: побудови таблиць і графіків, підготовки цитованої літератури і т. д. Відповідні рекомендації грунтуються на правилах, що представлені у нормативних документах. Основною особливістю є формалізація структури та мови, своєрідність стилю, характеру викладення, термінологія.

 

5.2.Підготовка  усної доповіді

Готуючи текст доповіді, слід виходити із того, що запропонувати її універсальну структуру не можна. Проте можна дати деякі короткі рекомендації загального плану.

Доповідь обов’язково  повинна розпочинатись коротким вступом. Він повинен пояснити мету і завдання роботи, методи, які використовувались, а, можливо, і поставити питання про очікувані результати. Якщо мету роботи важко сформулювати, то це, насамперед, свідчить про нечіткі уявлення самого автора про виконану роботу та її завдання. Якщо робота поставлена тільки для накопичення експериментальних фактів, слід окреслити цю область і пояснити, для чого можуть бути використані одержані факти.

Ще одна мета вступу –  встановити зв’язок з іншими роботами, виконаними в цьому напрямку. Вступ  не тільки повинен вказувати на невирішені проблеми даної області, але і  пояснити, чому саме ті, а не інші з  них вибрані в якості предмету дослідження.

Частіше всього дослідницька задача вирішується при деякому  звуженні зовнішніх умов. Такі обмеження  можуть бути зв’язані з колом об’єктів (матеріалів) дослідження. В такому випадку, всі обмеження повинні  бути заздалегідь зазначені в  початковій частині доповіді. Робота, навпаки, може виконуватись як розширення одержаних раніше результатів у нових умовах. Метою роботи може бути і застосування до відомого завдання або проблеми нової методики або ж просто опис методики. Все це слід також чітко вказати.

Оскільки ми прагнемо, щоб під час виступу і представленні  результатів роботи не виникало жодного  непорозуміння і невизначеності, тому не слід жаліти зусиль на уточнення  термінів, які використовувались. Особливо це стосується тих, які, не дивлячись  на масове використання, визначені нестрого і нечітко.

При виконанні теоретичних  і розрахункових робіт необхідно  вияснити і, по мірі можливості, описати хімічний або фізичний зміст тих обмежень, які накладаються прийнятою моделлю процесу. Особливо це важливо, якщо теоретична робота призначена для використання експериментаторами і практиками. Слід пам’ятати, що однією з найпоширеніших помилок є перенесення правильних результатів на умови, де ці результати вже не справджуються. В чисто експериментальних роботах слід обговорити застосовуваність розрахункових формул і методики, які використовувались, описати вихідні матеріали, прилади тощо.

Завдання доповідача – не тільки викласти одержані результати, але і дати правильне уявлення про їх надійність. Найважливішою обставиною є вірна оцінка похибок вимірювань. Деякі доповідачі – експериментатори соромляться “великих похибок” (20-30%) і намагаються їх різними способами зменшити. Проте заниження похибок не тільки погіршує якість роботи, але і підриває довіру до її автора. Навіть досвідчені дослідники не завжди в змозі врахувати всі похибки експерименту.

Після описання умов роботи слід переходити до методики її виконання (проведення розрахунків, опису установки, послідовність операцій і т.д). Далі необхідно викласти одержані результати, їх обговорення та висновки. Особливо важливо підкреслити зміст одержаних результатів. При цьому, якщо результати добре висвітленні в таблицях і рисунках, то детально зупинятись на них під час виступу не обов’язково.

Нерідко підсумком роботи є так звані рекордні результати, подібних до яких ніхто не одержував раніше, наприклад, підвищена чистота речовин, більші розміри зразків, експериментальні температури, практичний вихід тощо.

Звичайно, що ці матеріали  повинні бути багаторазово і ретельно перевірені і автор повинен бути переконаний в їх достовірності. Тим не менше до доповіді, яка містить подібні результати, слід віднестись з особливою ретельністю, будуючи виступ так, щоб у слухачів не виникало необгрунтованих підозр про наявність методичних помилок і неточностей. Природна реакція аудиторії на такі результати завжди критична. Текст доповіді повинен бути написаний. Робота, затрачена на написання тексту, організовує мислення під час доповіді. Час, який надається для доповіді може бути різним, проте переважно під час захисту дипломної роботи він становить 7-10 хвилин.

 

5.3.Підготовка  ілюстративного матеріалу

 

Під час підготовки ілюстративного матеріалу для доповіді слід заздалегідь  вияснити умови, в яких буде проходити  виступ.

Готуючи ілюстративний матеріал для такого виступу, слід основну увагу приділяти розмірам знаків (цифр, назв), щоб їх можна було розрізнити з великої відстані (15-20 м). Ергономічні дослідження свідчать про те, що середнє людське око розрізняє написи, розміри яких не більше, ніж у 200 разів менші від тієї відстані, де знаходиться слухач. Деякі відмінності сприйняття, зв’язані зі зміною фону (чорні знаки на білому фоні чи навпаки) слабо впливають на цю оцінку.

В той же час слід пам’ятати, що ілюстративний матеріал необхідних для короткочасного знайомства з роботою і загального уявлення про неї. Він може бути завжди пояснений автором. Тому основне завдання подачі матеріалу на плакаті, його виразність і доступність.

В практиці публічних  виступів для демонстрації ілюстративного матеріалу використовуються також кодоскопи та мультимедійні проектори. Для користування останніми необхідно представляти слайди.

 При підготовці прозорих плівок і їх використанні в якості ілюстративного матеріалу слід враховувати наступне:

1. не слід планувати використовувати плівки у великому приміщенні – вони підходять для аудиторії для 100 і менше слухачів, а для великих аудиторій бажано використовувати слайди;
2. для демонстрації плівок асистент-помічник не потрібний, що дає змогу відкривати зміст плівок поступово, рядок за рядком, формулу за формулою, пересуваючи папір вздовж плівки;
3. не слід економити на кількості плівок, значно легше демонструвати меншу кількість інформації на кожній плівці з них (наприклад, на листку 210 х 297 мм – А4 –найкраще використовувати тільки загальну поверхню 180 х 240 мм, обмеживши текст до 6–8 рядків і використовуючи більш великі шрифти – жирний, розмір 25-30).

На початку виступу  потрібно перевірити: де включається  проектор, з якого боку він обдувається  вентилятором, щоб уникнути ризику, коли плівки здуваються потоком повітря. Також необхідно перевірити, чи добре проектор зфокусований.

Якщо необхідно щось позначити на плівці, то слід використовувати  відповідні маркери (водорозчинний  або “permanent”)

Компактність і зручність  зберігання – велика перевага слайдів. На графічних ілюстраціях до доповіді, в якій би формі вони не робились, слід користуватись тільки горизонтальними надписами. Текстовий і формульний матеріал більшого об’єму під час демонстрації його на екрані сприймається погано. Прийнято вважати, що граничним об’ємом такого матеріалу вважається 30 рядків тексту не більше, ніж з 40 знаками в рядку.

Слайди є дуже цінними  для висвітлення ключових моментів доповіді і для демонстрації частини  матеріалу. Тому слайди повинні бути розбірливими і зрозумілими. Слайди, які хтось в аудиторії не може прочитати, включаючи тих слухачів, які сидять на останніх рядах, взагалі не повинні демонструватися !

При цьому слайд повинен  повністю проектуватись на екран. Написи повинні бути великими, а лінії товстими (товстішими, ніж для друкованих рисунків). Будь-який слайд повинен нумеруватись, зокрема, таблиці цифр, номенклатура, бібліографічні посилання тощо.

Граматичні помилки  повинні бути виключені здійсненою заздалегідь перевіркою і проектуванням  слайдів. Слайди різних стилів мають свої переваги і недоліки. Зокрема, слайди з чорним текстом на білому фоні виглядають менш привабливими, ніж білий текст на чорному фоні, але вони легше читаються.

Таким чином  в процесі підготовки ілюстративного матеріалу будь-якого виду, слід пам’ятати, що:

1. Хороша плівка або слайд повинні нести одне суттєве повідомлення для підтримки усного повідомлення.
2. Використовувати спрощені таблиці, графіки, діаграми, рисунки. Додаткова інформація повинна бути виражена усно.
3. Таблиці з результатами рекомендуються тільки в тому випадку, якщо інформація не може бути виражена графічно.
4. Для тексту робити додаткові інтервали між словами і рядками.
5. Розмір підписів повинен бути досить великим для назв, заголовків, таблиць, рисунків і тексту.
6. Таблиці і рисунки повинні мати окремі короткі назви.
7. Лінії графіків повинні бути добре видимими, координатні осі – підписані.

5.4.Доповідь

Мета доповіді – повідомити об’єктивну інформацію про явища, процеси  і т.д. Виступ слід розпочинати тільки після того, як голова комісії надасть Вам слово. Якщо під час доповіді будуть використовуватись слайди, то необхідно зачекати, поки демонстратор підготує їх. Розпочинати доповідь слід в той момент, коли можна говорити без перешкод і аудиторія уважно слухає.

Розпочинати виступ потрібно коротким формулюванням того, про що доповідач збирається говорити, далі розповісти про результати і підвести підсумки. Викладати свою інформацію потрібно коротко і в розмовному стилі. Зовсім недостатньо, щоб аудиторія чула голос доповідача, необхідно, щоб вона ще і розуміла, про що він говорить. Тому доповідач повинен говорити ще і чітко та доступно.

Під час виступу, як і  під час обговорення, слід звертатись до слухачів, навіть до тих, які сидять на найвіддаленіших рядах в залі, а не до голови комісії. Ніколи не слід говорити спиною до залу, повернувшись до дошки або екрану!