Перспективні шляхи перетворення етану в цінні продукти

Система оцінювання дипломної роботи магістра (спеціаліста) ґрунтується на таких параметрах:

• глибина аналізу спеціальної літератури, у тому числі й використання новітніх праць як вітчизняних, так і зарубіжних фахівців,
• актуальність і перспективність теми дослідження,
• ступінь наукової новизни,
• методика дослідження,
• достовірність і верифікованість висновків,
• логіка викладення матеріалу,
• стиль, мова і орфографія викладення матеріалу.

Всі ці моменти спеціально наголошуються  в рецензії, яку має давати спеціаліст у даній галузі наукового знання, призначений кафедрою.

 За результатами  прилюдного захисту голосуванням  члени ДЕК виставляють оцінку  за виконану студентом дипломну у роботу за чотирибальною шкалою. Студент, який отримав оцінку «незадовільно», має право на повторний захист, але не раніше, ніж через рік.

Дипломні роботи після захисту зберігаються на випускаючій кафедрі протягом 5 років, після чого передаються в архів або списуються у встановленому порядку.

 

2. ОРГАНІЗАЦІЯ  НАУКОВО-ДОСЛІДНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

 

Науково-дослідна робота в системі вищої освіти є органічною складовою частиною освітньої діяльності, яка включає навчальну, виховну, наукову, культурну, методичну діяльність. Вона сприяє поглибленому творчому засвоєнню студентами учбового матеріалу, допомагає оволодіти науковими методами пізнання, прививає навики дослідника, сприяючи тим самим підвищенню якості підготовки спеціалістів.

Участь студентів в науково-дослідній роботі забезпечується різними формами:

1. Науково-дослідна робота студентів, яка включена до учбового процесу.
2. Науково-дослідна робота студентів за бюджетною, госпдоговірною тематикою, за міжнародними грантами.
3. Участь в роботі наукових гуртків та наукових семінарах при кафедрах.
4. Участь у наукових конференціях.

В учбовий процес вузів  в обов’язковому порядку вводиться  НДР студентів, яка включає:

1. Вивчення спеціальних курсів.
2. Виконання курсових робіт.
3. Виконання кваліфікаційних робіт (*за необхідності).
4. Проходження переддипломної практики.
5. Виконання дипломних робіт.

Результати своїх наукових досліджень студенти можуть доповідати на засіданнях студентських наукових товариств, кафедральних семінарах, конференціях.

Найкращі науково-дослідні роботи студентів можуть бути рекомендовані для участі у конкурсах наукових робіт студентів.

Студенти, які виявили  здібності до науково-дослідної  роботи та ті, які досягли істотних успіхів, можуть бути рекомендовані  до вступу в аспірантуру.

 

2.1. Методика основних етапів проведення науково-дослідної

роботи студентами на кафедрі

1. Характеристика наукової проблеми кафедри. Її виникнення, розвиток і перспективи. Наукова і прикладна цінність досліджень, що проводяться на кафедрі, глибоке і вдумливе вивчення того, що вже зроблено на кафедрі з даної проблеми, методики постановки експериментальних досліджень, виконання аналізів, способи накопичення експериментальних даних.

2. Вибір і обґрунтування теми дослідження. Тема науково-дослідної роботи студентів може передбачити продовження, розширення і поглиблення виконаних раніше досліджень. Виконання таких тем захоплює допитливих студентів, активізує творчу ініціативу, мобілізує їх енергію, розвиває живий інтерес до науки. Безумовно, дослідна робота повинна бути актуальна, напрямлена на вирішення конкретних та корисних завдань. При виборі теми слід враховувати матеріально-технічну базу кафедри, факультету.

3. Кожен студент отримує індивідуальне завдання на проведення науково-дослідної роботи, у якому науковий керівник визначає тему роботи, її основні етапи, термін виконання та форму звітності. Питома вага окремих етапів і фактичний об'єм досліджень залежить від поставленої мети і визначається керівником роботи. Студент повинен ознайомитися з методикою проведення експерименту, визначити необхідні для цього вихідні хімічні речовини, підібрати найбільш ефективні методи аналізу та фізико-хімічні методи дослідження утворених сполук. Крім вихідних реактивів, для дослідження можуть використовуватись різні розчинники та осушувачі, які також повинні бути очищені.

4. Організація робочого місця. Лабораторії повинні бути просторими і світлими. Вони не повинні розміщуватися у тих місцях, де можлива вібрація шумів, оскільки це заважає роботі, особливо роботі на аналітичних терезах, з мікроскопом та іншими оптичними приладами. Не можна створювати лабораторії біля котельні та місць, де можливе забруднення повітря. Дуже суттєвим є освітлення приміщення, тому лабораторія повинна мати великі вікна. Робоче місце студента повинне бути постійним, відповідати вимогам техніки безпеки та характеру роботи. Слід перевірити роботу комунікацій (електромережа, водопровід, газопровід) та роботу вентиляційної системи у витяжних шафах. Студент повинен дотримуватись правил техніки безпеки та зберігання всіх хімічних реактивів, що використовуються у роботі.

5. Основні відомості про наукову літературу. Приступаючи до науково-дослідної роботи, студент повинен усвідомити суть запропонованої теми дослідження. Для цього слід опрацювати ряд оглядових статей, ознайомитися з монографіями, оригінальною та реферативною науковою літературою, а також результатами досліджень, які виконані на кафедрі за близькою тематикою. Спеціальна література по темі дослідження рекомендована керівником з метою поглиблення та закріплення знань у тій галузі, у якій спеціалізується студент. У подальшій роботі сам студент збирає матеріал для накопичення даних про інформаційний рівень досліджуваної тематики. Простим і найбільш доступним джерелом інформації є різного роду наукові конференції. Ця форма інформації не втратила свого значення і по сьогоднішній день.

Первинною інформацією є наукові  звіти, дисертації, наукові статті, патенти, авторські свідоцтва, які  присвячені певній науковій тематиці, а також держстандарти, технічні умови. При цьому основними являються статті в наукових журналах, авторські свідоцтва та патенти.

Патентна інформація має такі переваги:

1. Оперативність та упорядкованість (передує іншим публікаціям).
2. Достовірність (її дані перевіряються державною патентною експертизою).

Вторинна, третинна і т.д. інформації базуються на спеціальній обробці первинної наукової інформації.

 

2.2. Схема науково-технічної  інформації

 

Показники бібліографії			Зведені показники	Четвертинні джерела  інформації
Бібліографічні показники	Покажчики оглядів	Покажчики	Покажчики	Третинні  джерела  інформації
Монографії, книги, збірники	Огляди	Довідники	Реферативні журнали	Вторинні   джерела  інформації
Сигнальна інформація, наукові  статті	Патенти, авторські свідоцтва		Дисертації	Первиинні  джерела  інформації
		Відомчі матеріали

До основних видів цих інформацій слід віднести такі:

1. Довідкова література  (довідники, енциклопедії, монографії).

Найбільш відомі довідники:

а) Gmelin Gmelins Handbuch der anorganischen chemie. 8 Autl. Berlin, 1926.

(для неорганічних  сполук).

б)Beilsteins Handbuch der organischen chemie. 4 Autl. Berlin. I-XXXI, 1938.

(для органічних сполук).

2. Реферативні журнали:

а) РЖХим (Реферативний журнал. Хімія). Містить великий обсяг  першоджерел (патентів, статей, авторських свідоцтв, книг і дисертацій). Має авторський, предметний, патентний та формульний покажчики;

б) Chemical Abstracts (США). Має авторський, предметний, патентний та формульний покажчики;

в) Rapra Abstracts (Англія). Має предметний та авторський покажчики;

г) Chemical Titles, Current Author and Keyword Indexes from Selected Chemical Journals (США). Має алфавітний покажчик “ключових” слів та покажчик авторів.

У реферативних журналах повідомляється про нові дослідження через 4-6 місяців після виходу оригіналу.

3. Бібліографічні покажчики (каталоги, картки) – покажчики наявності літератури за певною тематикою. Картки і каталоги спрощують пошук інформації. На них коротко сформульовано основний зміст монографій, книг, збірників.

Розрізняють такі бібліографічні покажчики:

а) авторський (картки розміщені в алфавітному списку авторів або заголовків, якщо авторів більше трьох);

б) систематичний (картки розміщені по галузям науки);

в) предметний (картки розміщені в  алфавітному порядку “ключових” слів, понять, назв речовин чи реакцій, за якими можливий пошук).

4. В останні роки  все активніше використовуються  можливості пошуку літературних даних за допомогою всесвітньої компютерної мережі Інтернет.

 

2.3. Оформлення  одержаних результатів

Оформлення результатів  науково-дослідної роботи студентами є важливим і відповідальним завданням. Його метою є створення первинної інформації про проведену роботу і отримані наукові результати. Ця інформація є науковим документом, в якому повинні міститися запропоновані автором (групою авторів) способи вирішення наукової чи технічної задачі, а також відображення авторської точки зору на коло питань, що розглядаються в роботі.

Розрізняють такі основні види наукових документів:

• Фундаментальні або базові (теоретичні та пошукові);
• Прикладні;
• Дослідно-промислові розробки (ДПР);
• Дослідно-конструкторські розробки (ДКР).

Наукові документи складаються  на різних стадіях науково-дослідної  роботи. Вони повинні бути короткими, чіткими, аргументованими, містити  необхідні докази. Ці документи можуть бути неопублікованими (наукові звіти, курсові роботи, кваліфікаційні роботи бакалаврів чи магістрів, дипломні роботи, дисертаційні роботи) і опублікованими (статті в журналах, книги, монографії, депоновані рукописи, тези доповідей наукових конференцій тощо).

У вузах студенти приймають  участь у виконанні різних видів наукових досліджень: робота у наукових гуртках, виконання загальних і спеціальних практикумів, дослідження під час проходження практик, курсові, дипломні, кваліфікаційні роботи. Форми звітності можуть бути різними. Так при виконанні загальних і спеціальних практикумів елементи наукових спостережень фіксуються в журналах і контролюються викладачами. За результатами курсових робіт оформляються відповідні курсові роботи, за результатами практик – звіти. Дипломні та кваліфікаційні роботи студентів є важливішим підсумком їх наукової діяльності. Такі роботи оформляються згідно вимог і представляються на захист в ДЕК.

Структура і зміст  наукового документу може бути різним в залежності від характеру дослідження  і прийнятої системи звітності. Так курсова чи дипломна робота повинні містити: вступ; основні частину, що відображає суть виконаної роботи і методи досліджень; конкретні відомості про одержані результати; висновки стосовно особливостей і закономірностей отриманих даних і можливі галузі їх використання.

Робота розпочинається з вступу, в якому слід охарактеризувати сучасний стан проблеми, що вивчається, показати її новизну та актуальність. В кінці вступу бажано чітко сформулювати мету дослідження та зміст отриманого завдання. Далі повинен іти аналітичний огляд, що містить критичне і об’єктивне обговорення даних літературних або інших джерел за темою роботи. Слід проаналізувати нові ідеї і проблеми, показати можливі шляхи їх вирішення. На основі аналітичного огляду літератури необхідно обгрунтувати вибраний напрямок дослідження, показати його переваги з наукової, практичної, економічної точки зору.  При виконанні робіт з фундаментального дослідження велике значення має правильний вибір обєктів дослідження. Так в роботах хімічного напарямку це може бути вивчення фізико-хімічних властивостей речовин, їх реакційної здатності, розробка нових методик синтезів, аналізів та ін. Доцільно підбирати такі речовини, які пов’язані будовою, властивостями, реакційною здатністю, що дозволяє встановити закономірності (кореляції) загального характеру.

В розділі, що відображає методику досліджень, необхідно обгрунтувати вибір використаних методик. В той  же час загальновідомі і поширені методики детально описувати не слід, достатньо дати відповідні посилання  на літературу. В роботах хімічного напрямку дуже важливо використати декілька методів для перевірки правильності отриманих результатів і більш повного розкриття властивостей. Особливу увагу слід звернути на питання метрологічної оцінки отриманих експериментальнох даних. В окремих розділах вказується  точність, достовірність і відтворюваність результатів, їх порівняння з очікуваними. Дані можна представляти в будь-якій зручній формі - описи, таблиці, формули, графіки, діаграми тощо.