Перспективні шляхи перетворення етану в цінні продукти

 

 

 

4.5. Формули

При використанні формул необхідно дотримуватися певних техніко-орфографічних правил.правил. Найбільші, а також довгі та громіздкі  формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова "де" без двокрапки. Рівняння та формули відокремлюють від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал не менше одного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його переносять після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (х). Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в подальшому тексті, інші нумерувати не рекомендується. Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих дужках біля правого поля сторінки.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в  тій послідовності, в якій вони дані в формулі. Значення кожного символа  і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають із слова “де” без двокрапки.

Рівняння і формули  треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули  потрібно залишити не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести  після знака рівності (=) або після  знаків плюс (+), мінус (-), множення (× чи *) та ділення (:).

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання  в наступному тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

Порядкові номери позначають арабськими цифрами в круглих  дужках біля правого берега сторінки без крапок від формули до її номера. Номер, який не вміщується у рядку з формулою, переносять у наступний нижче формули. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Якщо формула знаходиться у рамці, то номер такої формули записують зовні рамки з правого боку навпроти основного рядка формули. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули.

Номер групи формул, розміщених на окремих рядках і об’єднаних фігурною дужкою (парантезом), справа від  вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і звернене в сторону номера.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами таке: формула  входить до речення як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і  в тексті перед ними розділові  знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.

Двокрапку перед формулою ставлять лише у випадках, передбачених правилами пунктуації: а) у тексті перед формулою є узагальнююче слово; б) цього вимагає побудова тексту, що передує формулі.

Розділовими знаками  між формулами, котрі йдуть одна за одною і не відокремлені текстом можуть бути кома або крапка з комою безпосередньо за формулою до її номера.

Розділові знаки між  формулами при парантезі ставлять всередині парантеза. Після таких  громіздких математичних виразів, як визначники і матриці, можна розділові знаки не ставити.

Формули можна вписувати  чорним чорнилом або скористатись можливостями компютерного редактора формул.

 

4.6. Загальні  правила цитування та посилання  на

використані джерела

При написанні дипломної роботи дипломант повинен роботи посилання на джерела, матеріали або окремі результати, які наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розробляються проблеми, задачі, питання, вивченню яких присвячена дипломна робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, забезпечують необхідну інформацію про нього, допомагають з’ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.

Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з  великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно  вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке є посилання в дипломній роботі.

Посилання в тексті дипломної роботи на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, “... у працях [1-7]...”.

Якщо в тексті дипломної роботи необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, можна наводити посилання у виносках, при цьому номер посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань.

Посилання на ілюстрації дипломної роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад,“ рис.1.2”.

Посилання на формули дипломної роботи вказують порядковим номером формули в круглих дужках, наприклад “... у формулі (2.1)”.

На всі таблиці дипломної роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “... в табл.1.2”.

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати  скорочено слово “дивись”, наприклад:”  див. табл.1.3”.

 

 

4.7. Оформлення  списку використаних джерел

Список використаних джерел - елемент бібліографічного апарату, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Бібліографічний опис складають  безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.

Джерела можна розміщувати  одним із таких способів: у порядку  появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні кваліфікаційних робіт), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку. Найкраще скористатись першим способом.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праці.

Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 “  Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления”, ДСТУ 3582-97 “ Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила”, ГОСТ 7.12-93 “ Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила”.

Нижче наводимо приклади оформлення бібліографічного опису  у списку джерел, які наводять у дипломній роботі.

 

ПРИКЛАДИ ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЧНОГО ОПИСУ

У СПИСКУ ДЖЕРЕЛ,  ЯКІ  НАВОДЯТЬ У ДИПЛОМНІЙ РОБОТІ

Характеристика  джерела	Приклад оформлення
Монографії (один, два  або три автори)	Лурье Ю.Ю. Справочник по аналитической химии. - М.: Химия, 1989. - 448 с.
	Ярошенко О.Г. Групова  діяльність школярів: теорія і методика (на матеріалі вивчення хімії).- К.: Партнер, 1997.-208 с.
	Басоло Ф., Пирсон Р. Механизмы неорганических реакций: Пер. с англ. - М.: Мир, 1976. - 592 с.
Чотири, пять та більше авторів	Методика викладання шкільного курсу хімії: Посібник для вчителя / Буринська Н.М., Величко  Л.П., Липова Л.А.Лукашова Н.І., Чайченко Н.Н. / За ред. Н.М.Буринської. – К.: Освіта, 1991. – 350 с.
	Дидактика современной  школы: Пособие для учителей/Б.С.Кобзарь, Г.Ф.Кумарина, Ю.А.Кусый и др. Под ред. В.А.Онищука. – К.: Рад. шк., 1987. – 351 с.

 

Багатотомні видання	Химическая энциклопедия: В 5 т.: т.1: А-Дарзана / редкол.: Кнунянц И.Л. (гл. ред.) и др. – М.: Сов. Энцикл., 1988. – 623 с. История русской литературы: В 4т. /АН СССР. Ин-т рус.лит. (Пушкин.дом).-М.,1982.-Т.3:Расцвет  реализма.-876 с.
Перекладні видання	Гроссе Э ., Вайсмангель  Х. Химия для любознательных: Пер. с нем.-М.: Химия, 1980. – 392 с.
Стандарти	ГОСТ 7.1-84. Библиографическое  описание документа. Общие требования и правила составления.- Взамен ГОСТ 7.1-76; Введ. 01.01.86.- М..: Изд-во стандартов, 1984.- 78 с.
Словники	Библиотечное дело: Терминол. Словарь/ Сост. И. М. Суслова, Л. Н. Уланова. - 2- е изд.- М.: Книга, 1986. - 224 с.
Депоновані наукові  праці	Меликов А. З., Константинов С. Н. Обзор аналитических методов  расчета и оптимизации мультиресурсных  систем обслуживания/ Науч.- произв. корпорация “ Киев. ин-т автоматики”. - Киев, 1996. - 44 с.- Рус.- Деп. в ГНТБ Украины 11.11.96, № 2210- Ук96 // Анот. в ж. Автоматизация производственных процессов, №2, 1996.
	Пономаренко Л. А., Меликов  А. З. Алгоритмы управления в неполнодоступных марковских сетях со сложными механизмами обслужевания и очередями// Ред. .ж. Автоматика и вычислительная техника.- Рига, 1989.- 11 с. Деп. в ВИНИТИ 8.12.89.г., №7305- В89.
Складові частини книги, збірника	Иофа Б.З. Некоторые  вопросы экстракции комплексных  металлгалогенидных кислот кислородсодержащими растворителями //Химия процессов экстракции.- М.: Наука, 1972. - С.126-131.
Журналу	Голуб А.М., Ивашкович  Е.М. Синтез и изучение изотиоцианатогидроксаминовых комплексов Mn(II), Co(II) и Ni(II) // Укр.хим.журн. – 1978. - Т.44, N1. - С. 14-19.
Іноземного журналу	Lyklema J. The principe of stability of lyophobic dispersions in non-water media // Adv.Colloid and Interface Sci. - 1968. - V.2, N2. - P. 67-114.
Енциклопедії.	Артамонова Н.Н. Бензол // Химическая энциклопедия: Т.1. – М.: Сов. Энцикл., 1988. – С. 511-514. Долматовский Ю. А. Электромобиль // БСЭ. - 3-е изд. - М., 1988. - Т. 30. - С. 72.
Тези доповідей	Штокало М.Й., Костенко Є.Є. Твердофазна спектрофотометрія  – ефективний метод контролю харчових продуктів та об'єктів навколишнього середовища //Матеріали Всеукраїнської конференції з аналітичної хімії.- Київ, 1995. - С.35.

 

Дисертації	Чайченко Н.Н. Формирование у школьников теоретических знаний по основам химии: Дис… докт. пед.наук: 13.00.02. – К., 1998. – 466 с.
Авторефе-рати дисертацій	Новоселова М.М. Влияние  поверхностно-активных веществ на реакции  молибдена с 2,3,7-триоксифенилфлуоронами: Автореф. дис... канд.хим.наук: 02.00.02 / Одесский ФХИ АН УССР. - Одесса, 1981. - 21 с. Чундак С.Ю. Координаційна хімія 3d-металів з полідентатними похідними гідразину: Автореф.дис… д-ра хім. наук: 02.00.01 / НАН України, Ін-т загальної та неорганічної хімії ім. В.І.Вернадського. – К., 1996. – 43 с.
Препринти	Пономаренко Л.А., Буадзе В.В. Математические модели и алгоритмы сбора и обработки информации в АСУТП непрерывных станов горячей прокатки: Препр. / АН Украины. Ин-т кибернетики; 76-76. - К.: 1976. - 37 с.
Звіт про науково-дослідну роботу	Проведение испытаний  и исследований теплотехнических свойств  камер КХС-2-12-ВЗ и КХС-2-12-КЗЮ: Отчет о НИР (промежуточн.) / Всесоюзн. Заочн. Ин-т пищ. Пром-ти. – ОЦО 102ТЭ; № ГР 800571; Инв. № В 11962. - М., 1981. - 90 с.
Авторські свідоцтва	А.с. 1401372 СССР, МКИ G 01 N 31/22, 21/27. Способ определения таллия /П.П.Киш, Я.Р.Базель, В.Ю.Тарций, М.И.Фатула, И.А.Троянов (СССР).- N 4120000/31-26; Заявл. 10.06.86; Опубл. 07.06.88, Бюл. N21. - 2 с.
Патенти	Патент 18922А Україна, МКИ G 01 N31/22. Спосіб екстракційно-фотометричного визначення вісмуту /Я.Р.Базель, О.Г.Воронич, І.І.Зимомря, Я.І.Студеняк (Україна); Заявл. 09.11.93; Опубл.25.12.97, Бюл.N6.
Каталоги	Каталог млекопитающих  СССР. Плиоцен - современность / АН СССР, Зоол. Ин-т; Под ред. И.М. Громова, Г.И. Барановой, -Л.: Наука, Ленингр. отд-ние, 1981.- 456 с.
Інструкції	Типовая инструкция по эксплуатации топливоотдачи тепловых электростанций: ТИ 34-70-044-85: Утв. Гл. техн. упр. по эксплуатации энергосистем М-ва энергетики и элекрификации СССР 01.10.85.-М., 1986.- 43 с..

 

 

4.8. Додатки

Додатки наводяться в  кінці роботи після списку джерел. Додатки повинні включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи (таблиці, графіки, ілюстрації, рекомендації щодо впровадження) і наводяться тільки в разі необхідності.

Тому додатки слід оформляти як продовження дипломної роботи у вигляді окремої частини, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті.