Перспективні шляхи перетворення етану в цінні продукти

 

Заголовки структурних частин дипломної роботи: ЗМІСТ, ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, РЕЗЮМЕ, ДОДАТКИ друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці в підбір до тексту. В кінці заголовка, надрукованого в підбір до тексту, ставиться крапка.  Відстань між заголовком (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервалам. Кожну структурну частину дипломної роботи слід розпочинати з нової сторінки. До загального обсягу дипломної роботи не входять додатки, список використаних джерел, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Але всі сторінки зазначених елементів роботи підлягають нумерації на загальних засадах.

 

4.2. Нумерація

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без символа №.

Першою сторінкою дипломної роботи є титульний аркуш, який підлягає загальній нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють посередині (чи у правому верхньому куті) сторінки без крапки в кінці.

Такі структурні частини  роботи, як зміст, перелік умовних  позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не мають порядкового номера. Всі аркуші, на яких розміщені згадані структурні частини роботи, нумерують звичайним чином. Не нумерують лише їх заголовки, тобто не можна друкувати: 1. ВСТУП або Розділ 6. ВИСНОВКИ. Номер розділу ставлять після слова РОЗДІЛ, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах  кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу  і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3 (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Пункти нумерують у  межах кожного підрозділу. Номер  пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 1.3.2. (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок пункту. Пункт може не мати заголовка.

Підпункти нумерують  у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти. Пункти та підпункти вводять в роботу лише при необхідності.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти тощо) і таблиці необхідно подавати в роботі беспосередньо після  тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації в таблиці, які розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більші формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.

Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації повинен  складатися з номера розділу і  порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка.

Наприклад:

Рис.1.2 (другий рисунок  першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи  розміщують послідовно під ілюстрацією. При невеликій кількості поданих рисунків їх можна нумерувати послідовно (не зв’язуючи з номером розділу). Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерувати не слід.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому  верхньому куті над відповідним  заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: «Таблиця1.2» (друга таблиця першого розділу).

При невеликій кількості  поданих таблиць їх можна нумерувати послідовно (не зв’язуючи з номером розділу). Якщо в роботі одна таблиця, її нумерувати не слід.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл.1».

Формули в дипломній роботі (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) - перша формула третього розділу. При невеликій кількості поданих формул їх можна нумерувати послідовно (не зв’язуючи з номером розділу).  

Примітки до тексту і  таблиць, в яких вказують довідкові  і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після  слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

 

4.3. Ілюстрації

Ілюструють дипломні роботи магістра або спеціаліста, виходячи із певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, який допомагає уникнути випадкових ілюстрацій, пов’язаних із другорядними деталями тексту і запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

Назви ілюстрацій розміщують після їхніх номерів. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий підпис).

Підпис під ілюстрацією  зазвичай має чотири основні елементи: 
- найменування графічного сюжету, що позначається скороченим словом "Рис."; 
- порядковий номер ілюстрації, який вказують арабськими цифрами без   символа№; 
- тематичний заголовок ілюстрації, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного; 
- експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом. Треба зазначити, що експлікація не замінює загального найменування сюжету, а лише пояснює його.

Основними видами ілюстративного матеріалу в дипломних роботах є: креслення, технічний рисунок, схема, фотографія, діаграма і графік.

Не варто оформляти посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов’язана з ілюстрацією, і де треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу у круглих дужках «(рис.3.1)» або зворот типу: «...як це видно з рис.3» або «...як це показано на рис.3».

Якість ілюстрацій повинна  забезпечувати їх чітке сприймання. Ілюстрації виконують чорнилом, тушшю  або пастою чорного кольору на білому непрозорому папері. Зручно скористатись можливостями компютерної графіки (програми «Оrigin” тощо).

Фотознімки розміром, меншим за формат А4, наклеюють на стандартні аркуші білого паперу формату А4.

Нижче приводимо приклад  оформлення рисунку.

Рис 2.1. Спектри світлопоглинання водних розчинів барвника ХЧ різної концентрації C _ХЧ, моль/л: 1- 1·10^-5; 2- 2·10^-5; 3- 4·10^-5; 4- 2·10^-4; 5- 2·10^-3

 

4.4 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, необхідно оформляти у вигляді таблиці. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею та друкують симетрично до тексту. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного боку дипломної роботи або з поворотом за стрілкою годинника. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. При перенесенні таблиці на наступну сторінку назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна розділити на частини та розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки.

Приклад побудови таблиці

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка						Заголовки граф
						Підзаголовки граф
Рядки
Боковик (заголовки рядків)	Графи (колонки)

 

Кожна таблиця повинна  мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово<<Таблиця>> починають з великої літери. Назву не підкреслюють.

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або  підмет (позначення тих предметів, які  в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предмет таблиці, або присудок ( тобто дані, якими характеризується присудок,)- у прографці, а не в головці чи боковику. Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику- всіх даних цього рядка.

Заголовок кожної графи  в головці таблиці має бути по можливості коротким. Слід уникати  повторів тематичного заголовка  в заголовках граф, одиниці виміру зазначати у тематичному заголовку, виносити до узагальнюючих заголовків слова, що повторюються.

Боковик, як і головка, вимагає лаконічності. Повторювані  слова тут також виносять в  об’єднувальні рубрики; загальні для  всіх заголовків боковика слова розміщують у заголовку над ним.

У прографці повторювані  елементи, які мають відношення до всієї таблиці, виносять в тематичний заголовок або в заголовок графи; лапки використовують тільки замість однакових слів, які стоять одне під одним.

Заголовки граф повинні  починатися з великих літер, підзаголовки- з маленьких, якщо вони складають  одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.

Таблицю розміщують після  першого згадування про неї в  тексті, таким чином, щоб її можна  було читати без повороту переплетеного блоку дипломної роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш (сторінку), назву вміщують тільки над її першою частиною. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, а в другому випадку- боковик.

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами <<Те ж>>, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Нижче приводимо приклади оформлення таблиць.

 

 

 

Таблиця 2.4

Результати  визначення вмісту Феруму в мінеральних  водах Закарпаття

Зразок	Місцезнаходження	Знайдено феруму(ІІІ), мг/л	S r
Природна мінеральна вода*	м.Ужгород,парк Горького	5,40-13,55	0.026
Те ж	м.Ужгород,вул.Калініна	4,85-13,15	0,030
-«-	м.Ужгород, Боздошський  парк	6,80-13,20	0,021
-«-	Рахівський  район, с.Білин	8,40-13,75	0,034
-«-	Рахівський  район, с.Кваси	7,75-11.65	0,018
Мінеральна  вода пляшкового розливу “Поляна  квасова”**	Перечинський  завод продтоварів	2,40	0,022
Те ж	СП “Ріо-Кола”	2,76	0,029
-«-	АФ “Алекс”	2.81	0.022

 

* - Відбір проб  здійснювався протягом квітня-травня 1998 року 2 рази на тиждень

** -  Визначався  сумарний вміст феруму у воді.

 

 

 

Таблиця 1

Порівняльна характеристика екстракційно-фотометричних методів  визначення мікрокількостей паладію 

 

Реагент	pH	Екстрагент	lmax. нм	e·10-4	Інтервал конц., мкг/мл	Заважають визначенню
Диетилдитіо-карбамоіл гідразин	3-6	хлороформ	365	-	-	Cu, Co, Ni та ін.
Диантипірил-пропілметан	1М HBr	хлороформ	315	2,2	0,3-5	Au, Pt, Ir, Hg, Tl
Диацетил- діоксим	2M HCl	хлороформ	366	-	25-800	Au, Pt, Fe, Ir, Ru
п-Диметил-амінобензиліден роданін	0,3-0,6М HCl	нітробензен	536	4,0	1-8	Au, Hg, Rh
Диметилгліоксим	0,03М HCl	хлороформ	380	1,7	2-14	Ni, Fe
Кристалвіолет	0,6	бензен	-	4,8	0,02-1,6	Au, Hg, ...
Малахітовий зелений	1-2	толуен	630	5,5	0,04-1, 8	Au, Hg, .
Метиленовий блакитний	4,5	хлороформ	653	5,8	-	Au, Cr, Mo, Re
2-Нітрозо-1- нафтол	2,5	толуен	550	2,2	0,1-20	-
1-(2 Піридилазо)-2-нафтол	2-5	хлороформ	626	1,3	2-20	Cu, Fe, Co, Ni, Hg
4-(2-Піридилазо)- резорцин	3М H2SO4	етилацетат	440	1,8	1-10	Pt, Ir, Co, Nb, Ta
Пропонований  реагент 4ХІК	1-9	толуен	613	8,7	0,02-8,00	Au, Hg