Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Декабря 2014 в 19:43, курс лекций
Поняття та предмет юридичної деонтології.
Завдання та принципи юридичної деонтології.
Історичні джерела юридичної деонтології.
Документи про стандарти юридичної професії.
Так хочеться повернутися назад, у той день, коли вона востаннє була з нами і сказати як ми всі її любимо, міцно обняти і не відпускати... та тоді ми й гадки не мали, що час чи доля повільно забирає від нас ту людину, яку забирати було ще так рано. Лиш 20 років билося серце прекрасної людини: щирої, доброї, ніжної, розумної, привабливої... Вона могла б стати чудовим фахівцем, прекрасною дружиною, мамою... Хочеться так багато сказати про неї, бо таких людей на Землі дуже мало.
Всі, хто знав Маринку, ніколи б не посміли сказати про неї поганого слова, бо не було за що говорити. Ми відчуваємо, що завинили перед нею, не договорили все те, що про неї думали, а вона вже ніколи цього не почує... Пробач нам!
Можливо там на Небесах ми ще зустрінемося, ще подивимося один одному у вічі і договоримо все те, що на папері відобразити не можна, те що не можна розказати, бо не витримало б наше серце...
10.2.3.
Шановні колеги,
Дозвольте мені від імені нашого колективу, наших партнерів та субпідрядників, усіх тих, хто мав за честь спілкуватись з покійним, висловити співчуття рідним і близьким Івана Івановича , а також слова жалю з приводу його передчасної смерті.
В цей день вже було багато промов і багато теплих слів сказано на Його адресу, але мені особисто хотілось би висловити велику подяку нашому Творцю за можливість бути наближеною особою, що знала Покійного, Його досягнення і успіхи протягом ... останніх років.
Щоб не повторюватись, я хочу звернути увагу всіх присутніх в цей скорбний для всіх нас день, не на ці досягнення, а на ті якості покійного, які дозволили йому досягти цього успіху і які, особисто у мене, завжди викликали глибоку повагу.
По-перше, це вміння добре розбиратись в людях і оточувати себе професіоналами і знавцями своєї справи, істинними патріотами нашого спільного діла, а також, за рахунок свого авторитету, уміння створювати справжню команду і підтримувати командний дух. Усім присутнім тут буде не вистачати цього в першу чергу.
По-друге, це Його здатність володіти ситуацією за будь-яких умов, дальнозоро прораховувати усі можливі варіанти розвитку подій та миттєво приймати най адекватніші рішення. Такою якістю можуть похвалитися лише рідкі керівники, і невідомо, чи зможе його наступник справитись з таким завданням.
По-третє, ще одна з найголовніших якостей покійного, це Його уміння тримати слово і ніколи не порушувати обіцянок. Він ніколи не обіцяв неможливого, а якщо і обіцяв, то обов'язково виконував. Ось чому Йому завжди вірили і довіряли люди.
Саме тому, сьогодні присутня така велика кількість людей, щоб провести його в останню путь. Нехай земля Йому буде пухом!
10.2.4.
Дуже болісно коли вмирають близькі люди. А ще важче, коли від нас йдуть друзі. Друзі, які покинули нас не відчують той сум, який відчувають ті, хто залишився жити далі, день за днем оплакуючи цю втрату. Друзів втрачають тільки раз і назавжди. З часом зітруться багато деталей та дрібниць і у нашій пам'яті залишиться лише те, що насправді було самим важливим. Я радий, що мої діти мали змогу знати таку людину. Він вмів по-справжньому любити життя і не вагаючись ділився цим вмінням з людьми. Саме в такі важкі хвилини ми починаємо розуміти, що чого варте. Все життя він не шукав легких шляхів. Завжди відстоював честь і гідність, боровся з несправедливістю. Був завжди готовий прийти на допомогу. Він віддавав себе всього любимій справі. Совість та честь були його постійними радниками. А його серце воістину розуміло значення слова любов. Він покинув нас, але пам'ять назавжди залишиться в наших серцях. Хай земля буде тобі пухом. Спи спокійно вічним сном.
Шановні друзі, в; цей сумний день в мене перед очима пробігають моменти життя, коли я знав Івана Івановича. Ця людина залишила великий слід в моєму житті і була для мене вчителем та наставником. Я завжди пишався великими моральними цінностями та принциповістю Івана Івановича.
Я буду пам’ятати слова на настанови Івана Івановича. Кожного разу зустрічаючи мене він запитував чи я займаюсь спортом і повторював «Рух - це життя». Іван Іванович своїм прикладом показував як треба жити. Такі люди назавжди залишають слід в нашому житті.
Нажаль, Іван Іванович пішов з цього життя. Це дуже сумна подія. Але ця людина буде з нами завжди: в наших серцях та наших думках. Прошу Вас випити за пам'ять про Івана Івановича. Нехай земля йому буде пухом.
10.2.5.
Шановна польська спільнота!!!
Дозвольте звернутися до Вас з приводу трагічної загибелі Президента Польщі, Леха Качинського. високо посадовців-польських громадян, дружини Президента та виголосити невимовну скорботу і жаль від всіх громадян України, і себе особисто.
Лех Качинський був політик з великої літери, який присвятив своє життя розбудові рідної держави на принципах демократії, свободи і незалежності. Невтомний захисник ідей, в які він вірив, він завжди з переконанням боровся захищаючи цінності, які ознаменували його вступ у політику: це демократія, свобода і боротьба з тоталітаризмом.
Ми завжди будемо згадувати його як одного з найяскравіших політиків Польщі, друга України, який щиро опікувався розвитком дружніх відносин між двома країнами. Лех Качинський доклав значних зусиль у розширенні стратегічного партнерства України та Польщі, а також сприяв вступу Україні до складу Європейського Союзу.
З приводу його загибелі і загибелі інших високо посадовців-польських громадян, дружини Президента ми сумуємо разом з народом Польщі. Висловлюю сподівання, що відносини між нашими державами і надалі будуть розвиватися в руслі розуміння, співпраці та взаємної підтримки.
10.2.6.
27 січня 2010 року об 11.00 у храмі
Святого Василія Великого у
Києві буде відслужено
Іван Іванець помер 19 січня 20.. року у Києві на 53-му році життя після тяжкої хвороби Іван Іванець народився у місті Василькові Київської області. У 1974 році він вступив на юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іван Іванець був кандидатом юридичних наук, заслуженим юристом України.
В 20.. році нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України.
Свою трудову діяльність Іван Іванець розпочав у 1974 році бетонником Коломийського будівельного управління. В 1983 році - у рік закінчення юридичного факультету Київського державного університету імені Тараса Шевченка - був обраний народним суддею Залізничного районного народного суду міста Києва, в якому пропрацював до 19.. року. З 19.. по 19.. суддя, член Президії, заступник Голови Київського міського суду. З 19.. року по 31 березня 20.. року суддя Верховного Суду України. Суддя вищого кваліфікаційного класу.
Іван Іванець назавжди запам'ятається своїм колегам не лише як висококваліфікований правознавець, людина, яка добре знала свою справу, але й, як принципова, ініціативна та вимоглива перш за все до себе, а потім вже до своїх підлеглих.
Будучи ще суддею Верховного Суду України безпосередньо брав участь у підготовці Конституції України, "малої судової реформи", зокрема змін та доповнень до законів України "Про судоустрій України", "Про статус суддів". За активну участь у розробці Конституції України заохочувався наказом Голови Верховного Суду України. Підготував кілька постанов Пленуму Верховного Суду України, зокрема "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", "Про призначення судами кримінальних покарань", "Про деякі питання застосування судами законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів" та інші. Брав участь у розробці Кримінального Кодексу України.
З 20.. року Іван Іванець займається викладацькою і науковою роботою, автор біля 20 наукових праць. Захистив дисертацію на тему: "Проблеми кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами" в Київському Національному університеті імені Тараса Шевченка.
Користувався заслуженим авторитетом серед народних депутатів України.
Іван був людиною, яка поєднувала серйозність з надзвичайним почуттям гумору. Він любив пожартувати й добре поїсти. Був неперевершеним кухарем. У нього завжди гарно росли кімнатні квіти, а його орхідеї ніколи не переставали цвісти.
Івана Іванця поховали на Байковому кладовищі в місті Києві.
Запрошуємо на молитву за упокій його душі.
10.2.7.
Шановні співвітчизники, прийміть мою скорботу і розділіть її. Пішов один із найяскравіших борців сучасності за Україну, за її становлення, за розвиток. Його боротьба була безкомпромісною. Дуже часто його звинувачували, що він нібито перебирає міру, що він дуже швидко хоче зробити із населення України громадян України, а з громадян хоче зробити патріотів України. Але цю справу він виконував чесно і добросовісно. Як завжди, ті, хто першими ідуть в наступ, переважно, першими і падають підкошеними смертю. Але це не означає, що Іван Іванович помер. Він залишається в нас як прапор подальшої боротьби за Незалежність, за утвердження Української держави і за те, щоб Українська держава дбала про українських громадян. Я думаю, що у відповідь на цю смерть багато молоді поповнить ряди нових борців за незалежність України і за її розвиток. Я вірю, що майбутнє в України світле.
10.2.8.
З глибоким сумом сповіщаємо, що пішла з життя, авторитетна людина, досвідчений і висококваліфікований спеціаліст, мудрий керівник і великий життєлюб.
Його фаховий ріст і самоствердження пов'язані з міцним народним характером, творчою ініціативою, сучасним мисленням, здатністю оперативно приймати обгрунтовані рішення. Він постійно спрямовував зусилля на покращення та удосконалення роботи.
Його життєвий шлях - зразок людської гідності, добропорядності, уміння толерантно працювати з людьми. Це шлях вірного і сумлінного служіння рідній землі і обраній справі.
У розквіті сил від нас пішла чесна і щира людина, турботливий сім'янин і добрий товариш. Усі, хто знав його, любили і поважали за чуйне ставлення до людей, велику душевну щедрість, мудрість і оптимізм.
У ці скорботні дні висловлюємо щире, глибоке співчуття рідним і близьким покійного. Світла пам'ять про нього назавжди збережеться в наших серцях.
10.2.9.
Шановні колеги!
Ми зійшлися сьогодні тут, щоб спільно помолитися за упокій душі президента нашої компанії, який загинув в трагічній автокатастрофі. Сьогодні для нас, а особливо для родичів загиблого - це велика втрата. Прошу вас прийняти щире співчуття від усієї Спілки Бізнесменів України.
Ми дуже свідомі, яким великим є ваш біль. Але хотіли б вас запевнити, що ваш біль також є й нашим болем. Зі світлої пам'яті з Івановим Івановичем
ми працювали пліч о пліч впродовж 20 років, він був дійсно мудрим, справедливим, розсудливим керівником і надзвичайно щирою і доброю людиною.
Вчора він разом з іноземною делегацією їхав до Севастополя. Їхали, щоб поділитися професійними надбаннями, що покращило б наші справи закордоном. Наш шановний президент повністю віддав себе на подальший розвиток нашого бізнесу і на працю на користь своєї вітчизни закордоном. Сьогодні молімося разом за нього. Вічна пам'ять!
Зміст
Програма курсу «Юридична деонтологія»
Тема 1. Предмет та основні поняття курсу
Тема 2. Норми професійної поведінки правників
Тема 3. Суддівська діяльність
Тема 4. Прокурорська діяльність
Тема 5. Слідча діяльність