Отчет по практике в тур агенстве

Влітку більша увага  приділяється дитячому відпочинку –  для людей з середніми достатками та для багатих людей відпочинок переважно за кордоном, загалом – в Туреччині, для цілої сім'ї. В цю пору року набувають оборотів так звані «горячі тури».

 «Горячі тури» також займається збутом туристських послуг, надаваних перевізниками, об'єктами громадського харчування, коштами розміщення й інших підприємств індустрії туризму. Що включає різні посередницькі операції. ТОВ «Горячі тури» реалізує квитки на всі види транспорту, бронює місця в готелях і іншій базі розміщення, здає автомобілі в оренду, замовляє екскурсії, оформляє виїзні документи, здійснює страхування туристів, провадить обмін валюти, видає дисконтні картки, продає туристську літературу й сувеніри і т.ін. Крім окремих туристських послуг, турагент реалізує повні, комплексні їхні пакети - тури. Серед перерахованих операцій особливо варто виділити продаж авіаквитків, якими займається окремо менеджер - Михайлов Андрій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.  Організація  роботи фінансово - економічної  служби

Головною метою будь – якого підприємства є прибуток. Ефективність роботи підприємства визначається балансуванням прибутку та витрат, обігом оборотних коштів.

 Планування являється один з елементів керування, що включає в себе вибір мети підприємства й засобів для її досягнення. Основною задачею планування є зведення до мінімуму ризику підприємництва.

        Планування витрат - це визначення цілей підприємства і його підрозділів у формі постановки виробничих завдань ефективного використання ресурсів і вибору засобів для їхнього виконання. Таким чином, планування витрат полягає у виявленні складу витрат і їхній кількісній оцінці.

       Планування витрат здійснюється для визначення загальної вартості споживаних у процесі виробництва ресурсів (матеріальних, трудових, грошових) і розрахунку передбачуваного прибутку, є засобом ув'язування натуральних і вартісних показників виробництва, виявлення й оцінки його економічної ефективності.

Витрати туристичної  фірми – економічна категорія, яка  відображає витрати живого і матеріалізованої праці на підприємство і реалізацію туристичного продукту та виражену в грошовій формі.

В залежності від об’єму продукції витрати поділяються  на постійні та змінні.

До постійних витрат туристичного агентства «Горячі тури» належать реклама та рекламні матеріали, а до змінних: заробітна плата, поштові витрати, канцприладдя, витрати на телефон, електроенергія, транспорт, комунальні платежі та ін.

         Вимоги до фінансової звітності встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03 .99 р. № 87.

 

         До фінансової звітності підприємства відносяться Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, Примітки і пояснення. Фінансова звітність повинна розкрити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарсько-фінансової діяльності підприємства. Квартальний бухгалтерський звіт обмежується балансом і звітом про фінансові результати. В такому ж обсязі складається скорочена за кількістю показників фінансова звітність суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності.

         Метою складання фінансової звітності є надання користувачам звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття управлінських рішень.

До числа найбільш важливих завдань, покладених на фінансово-економічну службу ТОВ «Горячі тури-Луганськ ЛТД», варто віднести:

мобілізацію фінансових ресурсів для забезпечення простого й розширеного відтворення з метою одержання прибутку;

виконання фінансових зобов'язань і організацію розрахунків  по заробітній платі з постачальниками, банками, бюджетом;

сприяння ефективному  використанню виробничих фондів і інвестицій;

розробку й  реалізацію фінансового плану, бюджету підприємства;

забезпечення  оптимальної структури капіталу;

контроль за раціональним використанням фінансових ресурсів, дотриманням фінансово-економічних  показників виробничої діяльності.

Туристична фірма подає  «Звіт про діяльність туристичної організації» до Державного комітету туризму.

Звіт подається за півріччя (форма 1-ТУР(К)), за 9 місяців(форма 1-ТУР(К)) та за рік (форма № 1-ТУР).

Форма № 1-ТУР(К) має такі розділи:

1. Розподіл туристів за цілями відвідування та віком.
2. Розподіл дітей та підлітків за віком та цілями відвідування.
3. Основні фінансово-економічні показники.

У формі № 1-ТУР додаються  такі розділи як:

1. Власні підприємства розміщення туристів.
2. Власні підприємства харчування.
3. Розміщення туристів на території регіону України.
4. Дані про в’їзд іноземних туристів.
5. Дані про туристів, які виїжджали за кордон.

Спеціалізованою інформацією  на підприємстві «Горячі тури» виступають ціни партнерів, які постачають послуги туристичній фірмі (готелі, заклади харчування, транспортні компанії та інше).

Туристична фірма може укласти з готелем угоду на квоту місць із повною оплатою (незалежно  від їх заповнення) або з гарантією  заповнення певного відсотку місць  з їх обов’язковою оплатою. При цьому  застосовуються пільгові тарифи. Якщо угодою передбачено надання місць без гарантії заповнення з ануляцією згідно правил або поточне бронювання, застосовуються, як правило, загальні тарифи (базова ціна на номер).

Можливі довгострокові  угоди (оренда номерів) або разові угоди  під конкретну групу. В угоді з готелем обумовлюються порядок бронювання та ануляції номерів, поселення та розрахунків, а також – гарантії готелю щодо якості послуг і дотримання цінової політики.

Угода між туристичною  фірмою й автотранспортним підприємством  включає визначення типу автотранспортного засобу, вимог щодо нього, щодо водія (водіїв). Серед них найбільша увага приділяється вимогам безпеки перевезення пасажирів та екологічним. Визначаються також необхідне обладнання й документація, що супроводжує перевезення, питання страхування автотранспортного  засобу, режим роботи, вартість оренди з урахуванням, у разі необхідності, експлуатаційних витрат (паливо та витратні матеріали, парковка, поточний ремонт, утримання водіїв тощо), взаємна відповідальність сторін за правильну експлуатацію засобу. Туристична фірма може укладати угоди на оренду автобуса під організацію подорожі або на поточне бронювання автобусів на екскурсійну програму. В останньому випадку в угоді зазначаються терміни подачі замовлень, подання й повернення транспорту, види роботи, ціни й тарифи.

Туристична фірма може укладати договори на обслуговування туристів спеціалізованими екскурсійними  бюро та музеями. В угодах такого типу передбачаються терміни обслуговування, квота квитків, перелік і тематика екскурсій, кількість екскурсантів у групах, терміни подачі та ануляції замовлень, ціни й пільги.

Туристична фірма також  укладає договори з іншими постачальниками  послуг (партнерами), серед яких заклади  спорту та відпочинку, місцевого транспорту тощо.

Попереднє замовлення послуг певного виду оформлюється довгостроковими або разовими (кореспондентськими) угодами з їх постачальниками (туроператори-партнери, готелі, підприємства харчування, транспортні установи, музейні, екскурсійні заклади та заклади дозвілля тощо). У разі відсутності угоди від фірми вимагається певна гарантія – гарантійний лист або попередня оплата – депозит, який не повертається, хоча в деяких випадках депозит також вимагається й при укладанні угоди. У ході продажу турів відбувається поточне бронювання послуг із використанням листів-замовлень, на які фірма повинна одержати від партнера листи-підтвердження обслуговування, а також замовлення різних форм, графіки, роумінг-листи для готелів та інші інформаційні документи.

Туристичному агенту може бути доручений продаж турів за офіційною офертою – за умови своєчасного оперативного обміну інформацією про хід продажів – або реалізація певної кількості (квоти) турів. У деяких випадках туристичний агент набуває ексклюзивного (єдиноосібного) права на продаж, наприклад, у даному регіоні.

На цьому етапі оформляють страхові поліси, купують транспортні  квитки, складають списки туристів. Після збору групи до виїзду на маршрут проводиться інструктаж туристів; їх забезпечують необхідною інформацією. При організації індивідуальних подорожей видача документів та інформування туристів відбуваються в момент продажу після повної оплати туру.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5. Організація роботи маркетингової служби

Основним методом привернення уваги нових туристів для туристичного обслуговування «Горячі тури» застосовує рекламу. Рекламна діяльність складається з таких етапів:

          вивчення споживачів;

          стратегічне планування;

         прийняття тактичних рішень;

         оперативне планування;

         контроль ефективності прийнятих з питань реклами рішень.

       Стратегія туристичного підприємства зумовлює рекламну стратегію: Імідж підприємства в рекламній кампанії, можливість та необхідність використання тих чи тих засобів та носіїв реклами. До рекламної стратегії входить і створення належного іміджу туристичної фірми.

        Що саме рекламувати, як і скільки давати рекламних звернень, якого обсягу, в якому оформленні, скільки грошей використати на рекламу — все це становить рекламну тактику.

         До оперативного (поточного) планування належить розробка конкретного рекламного звернення та плану його показу.

         Вибір конкретних засобів та носіїв реклами залежить від фінансових можливостей підприємства, його цілей, а також від номенклатури послуг, які воно реалізує, форми організації туризму, тощо. У деяких регіонах клієнти більше довіряють телебаченню, в інших — пресі.

         Більшому або меншому впливу тих чи тих засобів масової інформації підлягають різні прошарки суспільства. Цікаво, що більш забезпечені громадяни орієнтуються на пресу, бідніші — на телебачення.

         Рекламний бюджет можна поділити за такими напрямками:

               витрати на обладнання тривалого користування (обладнання торгової зали, оформлення приміщень),

 

               періодичні витрати (переоформлювання вітрин, інтер'єрів, оновлення фірмового одягу, виготовлення фірмового паперу тощо),

               короткострокові витрати (реклама в засобах масової інформації).

         Планування рекламної діяльності уможливлює складання переліку завдань, які туристичне підприємство має розв'язати за допомогою реклами, та визначення строків їхнього виконання. Воно дає змогу заздалегідь підготувати заходити рекламного характеру, узгодити їх між собою, своєчасно підготуватися до роботи за умов широкої рекламної кампанії.

         На підприємстві «Горячі тури» застосовують два основних види каналів збуту: прямі та непрямі.

Прямий збут – це продаж тур послуг без участі посередників через власні торгівельні представництва, електронну пошту та комп’ютерні  мережі, за допомогою телефону. Перевагами прямого каналу є можливість вибору туристичного продукту та оперативної зміни його компонентів, продаж додаткових послуг, відсутність витрат на комісійну винагороду агентам, контроль динаміки продажу. Але пошуки й залучення споживача є одним із найскладніших елементів організації туристичної подорожі. Тому практично всі туроператори користуються і непрямими каналами збуту, тобто за допомогою посередників кількох рівнів. Найчастіше – це оптові та роздрібні тур агенти, стосунки з якими регулюються агентськими договорами.

Останнім часом все  більшої популярності набуває метод електронних продаж туристичного продукту, зокрема через Інтернет. Туроператор, який має свою веб-сторінку в Інтернеті, отримує власне свій електронний офіс, який дозволяє йому максимально й у цілодобовому режимі представити себе та свою продукцію для широкого загалу, оперативно змінювати інформацію, здійснювати продаж туристичного продукту, у інтерактивному режимі «оn-line». В Україні цей метод поки що не набув поширення через недостатню комп’ютеризацію населення та наявність низки питань, які можна вирішити тільки за умови особистісних контактів.

Створення збутової мережі передбачає вибір каналів збуту, пошук і відбір посередників, визначення умов співробітництва ними. Оцінку майбутнього посередника – агента проводять з точки зору його правоздатності (наявності відповідної ліцензії, патенту), місця на ринку, досвіду роботи, широти охоплення споживчого ринку, іміджу в сфері туризму тощо.

Для стимулювання збуту, для активізації продажів використовують такі методи його стимулювання:

                    різноманітні цінові знижки (при купівлі у несезонний період, завчасному бронюванні, купони на знижки);