Ландшафтно-географічний аналіз лісових природоохоронних територій Волинської області

  МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ 

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Кафедра географії

МАГІСТЕРСЬКА  РОБОТА

ЛАНДШАФТНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІСОВИХ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав студент 52 групи

географічного факультету

спеціальності «географія»

Михайлик Катерина Григорівна

 

Науковий керівник

доктор географ. н.

професор кафедри екології та безпеки життєдіяльності

Фесюк Василь Олександрович

 

 

 

ЛУЦЬК 2012

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………3

Розділ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ  ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ……………………………………………..6

1.1. Основні методи  та методика дослідження лісових ландшафтів…6

1.2. Роль лісу в підтриманні   екологічної рівноваги природного

 середовища………………………………………………………………10

1.3. Основні функції  лісів в  екостабілізації території………………...13

Розділ 2. ГЕОГРАФІЧНІ  ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ

ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ………………..25

Розділ 3. ЛАНДШАФТНО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЛІСОВИХ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ  ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ…..37

3.1. Загальна  характеристика лісів Волинської області………………..37

3.2. Лісові ландшафти та їх динаміка…………………………………..41

3.3. Лісові ландшафти  як основа розвитку природоохоронних  територій Волинської області…………………………………………..50

Розділ 4. ЕКОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ

ГОСПОДАРСЬКОГО  ВИКОРИСТАННЯ ЛІСІВ ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ………………………………………………………………….54

Розділ 5.  ОРГАНІЗАЦІЯ  МЕРЕЖІ ПРИРОДООХОРОННИХ ТЕРИТОРІЙ  ЯК ЗАСІБ ОПТИМІЗАЦІЇ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ…….........58

ВИСНОВКИ………………………………………………………………66

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...68

ДОДАТКИ………………………………………………………………...74

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність  теми.  Започаткована конференцією ООН із навколишнього середовища та розвитку (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.) переоцінка поглядів на взаємостосунки між людиною і природою ставить на одне з перших місць лісові ресурси, як важливого екологічного стабілізатора і чинника збереження придатного для існування сучасного природно-антропогенного середовища.

Лісові ландшафти  є основою формування природоохоронних територій, під якими розуміються не лише винятково існуючі об’єкти природно-заповідного фонду, але й території, що виконують захисні, водоохоронні, санітарно-оздоровчі та інші важливі екологічні функції.

Практика формування і вдосконалення природоохоронних територій, передусім за рахунок лісів, стикається з багатьма методолого-методичними, матеріально-фінансовими, соціально-економічними, ментальними та організаційними проблемами, які вимагають нагального вирішення. З огляду на це, представлена магістерська робота, що присвячена  ландшафтно-географічному аналізу лісових природоохоронних територій Волинської області, є важливою й актуальною.

Мета і завдання дослідження. Мета магістерської роботи –   аналіз лісових ландшафтів як основи формування та функціонування природоохоронних територій Волинської області. Відповідно до зазначеної мети були сформульовані  та вирішувались такі завдання:

- розкрити науково-методичні  основи лісових ландшафтів;

- дослідити географічні  умови формування лісових ландшафтів Волинської області;

- здійснити ландшафтно-географічний  аналіз лісових природоохоронних  територій Волинської області;

- виявити та обгрунтувати  еколого-географічні насліки господарського  використання лісів Волинської  області;

- проаналізувати існуючі принципи і практику розвитку мережі природоохоронних територій у Волинській області й дати обґрунтовані пропозиції щодо її оптимізації і рекреаційного використання;

Об’єктом  дослідження є лісові ландшафти  як основа формування і функціонування природоохоронних територій Волинської області.

Предмет досліджень – оцінка ролі лісових ландшафтів у формуванні і функціонуванні природоохоронних територій, пошук способів і шляхів подальшого вирішення їх соціально-економічних та екологічних проблем.

Методи дослідження:

 Під час дослідження лісових ландшафтів Волинської області використовувалися такі методи: історичний, лісотаксаційний, картографічний, порівняльно-географічний, аналізу і синтезу, статистичний, а також метод геоінформаційного моделювання. Застосування даних методів були направлені на вирішення практичних завдань.  

Наукова новизна:

• встановлено роль лісових ландшафтів у формуванні природоохоронних територій Волинської області, визначено ступінь заповідності лісового фонду Волинської області по регіонально та в розрізі лісокористувачів; досліджено функціональну структуру лісів краю; визначено коефіцієнт екологічної стабільності території Волинської області по адміністративних районах; зазначено роль і частку лісових ландшафтів у формуванні екомережі досліджуваного регіону;
• поглиблено вивчено і узагальнено існуючі принципи та практику розвитку мережі природоохоронних територій у Волинської області; роль недержавних екологічних формувань у реалізації політики збільшення і вдосконалення природоохоронної мережі та доведено їх високу функціональну значимість; окреслено й обгрунтовано конкретні науково-організаційні шляхи вирішення основних проблем розвитку природоохоронних територій і заповідної справи у Волинській області.

 

Практичне значення отриманих результатів.

Результати  досліджень дали можливість з’ясувати  роль лісових ландшафтів у функціонуванні природоохоронних територій Волинської області, відповідно у формуванні і  функціонуванні національної екологічної  мережі, виявити додаткові резерви для розширення і вдосконалення природно-заповідного фонду та накреслити конкретні шляхи реалізації складної системної проблеми збільшення територіальної заповідності регіону. Результати роботи окреслюють необхідність і перспективи застосування ландшафтознавчого підходу до створення природоохоронних територій.

Апробація результатів та публікації.

Основні положення  та результати роботи було оприлюднено  при захисті курсових та випускних  робіт на кафедрі фізичної географії.

За результатами дослідження опубліковано статтю у фаховому виданні «Науковий вісник» Волинського національного університету імені Лесі Українки: «Природоохоронне значення лісів  Любешівського району».

Обсяг і структура магістерської роботи.

Магістерська  робота складається з основної частини та додатків. Основна частина охоплює вступ, п’ять розділів, висновки та список використаних джерел. Робота викладена на 85 сторінках машинописного тексту, з яких 73  сторінок – текстова частина. Вона проілюстрована   рисунками, картами і таблицями. Список використаних джерел налічує 63 позицій, з яких   – 8 іншомовні публікації. Загальна кількість додатків – 9.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ

ЛІСОВИХ ЛАНДШАФТІВ

1.1. Основні  методи та методика дослідження  лісових ландшафтів

 

Ліс - тип природних комплексів, у якому поєднуються переважно деревна  та  чагарникова  рослинність  з  відповідними   ґрунтами, трав'яною   рослинністю,  тваринним  світом,  мікроорганізмами  та іншими  природними  компонентами,  що  взаємопов'язані  у   своєму розвитку,  впливають один  на  одного  і на  навколишнє природне середовище [62].

Основними методами дослідження лісових ландшафтів є: порівняльні, аналітичні, описові, статистичні, картографічні, порівняльно-географічні, аналізу і синтезу, історико-географічні, еколого-географічні, конструктивно-географічні, геоінформаційного моделювання і картографування та інші. Зокрема, порівняльний метод застосовувався для аналізу динаміки лісистості регіону в період з ХVIII до ХХ століття та визначення інтенсивності антропогенного освоєння території. Опрацювання концепції оптимізації лісистості проведено на підставі комплексного поєднання методів аналізу стану лісових насаджень регіону, їх впливу на навколишнє середовище, бальної оцінки напруженості негативних факторів та розрахованих на їх основі потреб збільшення площі масивних, дрібно-масивних та смугових лісостанів для покращення екологічного стану середовища.

Теоретико-методологічною основою є діалектичне пізнання ролі лісових екосистем щодо забезпечення ними екологічних функцій ландшафту через призму постнеокласичної методології у географії та гуманістичного ландшафтознавства, вчення про природно-ресурсний потенціал. Основними підходами є: системний, синергетичний, епіологічний, ландшафтно- та соціоекологічний, гуманістичний, та історико-географічний. Використано методи польових досліджень, економіко-статистичні, системно-структурного аналізу, картографування, камеральної обробки обліково-фондових матеріалів, польові. При виконанні роботи використано наукові здобутки, викладені у працях Юровчика В. Г., Генсірук А.С., Химин М, О.М.Адаменка, В.В. Буджака, Ж.І.Бучко, М.А.Воронкова, Л.І.Воропай, М.В.Гуцуляка, З.Н.Горохової, С.А.Генсірука, М.А.Голубця, М.Д.Гродзинського, О.М.Данілової, В.Г.Дубіна, М.В.Дутчака, В.П.Коржика, В.І.Парпана, В.М.Пащенка, В.П.Руденка, Т.І.Солодкової, В.Д. Солодкого, О.І.Фурдичка, А.Р. Третяка, І.І.Чорнея, А.Й.Швиденка, Ю.Р.Шеляг-Сосонка та інших авторів[55].

Лісові ландшафти – геосистеми, складові географічної оболонки. Геосистеми як компоненти природи виконують певні природні функції, забезпечуючи цим самим стабільність у функціонуванні географічної оболонки. Людина використовує ці функції для задоволення власних потреб, і, якщо це робиться при дотриманні певних умов, то цей баланс не порушується. Тому виникло поняття “функцій ландшафту”, зокрема лісового. Під ним розуміють суспільно важливу мету, якої суспільство досягає за рахунок геосистеми або за її участю.

Функції геосистем постійно розширюються за рахунок потреб суспільства.

Різні вчені по-різному визначають функціональні типи геосистем. Е.Німман розрізняє 4 типи функцій: виробничі ( задоволення промислового та сільськогосподарського виробництва енергетичними та речовинними ресурсами ); анропоекологічні (зумовлюють здоров’я людини ); етичні та естетичні; “ландескультурні” (не досить чітко визначена група функцій, що включає вилучення відходів, самоочищення геосистеми і т. п. ); В.С.Преображенський (1980) виділяє такі функції: ресурсно-відновлювальну; середовище-відновлювальну; ресурсозберігаючу або ресурсовмісну; інформаційну ( надання матеріалів для наукових досліджень, виховання тощо ); естетичну; функцію простору для господарської діяльності. В.І.Тимчинський та П.Г.Тищенко виділяють 12 функціональних типів геосистем: заповідні, мисливсько-промислові, лісогосподарські, рекреаційні, лучно-пасовищні, землеробські, водогосподарські, селитебні, шляхово-транспортні, промислові, гірсько-промислові, не використовувані.

Коли геосистема виконує кілька функцій то виділяють проміжні типи, наприклад, заповідно-рекреаційні, функціональні типи поділяються на підтипи, наприклад, лісогосподарські – на: експлуатаційні, захисні, резервні тощо. Для деяких підтипів виділяють функціональні види геосистеми. Наприклад, для захисного лісогосподарсько підтипу: ґрунтозахисні, водозахисні, санітарні тощо[31].

Бачинський Г.О. подає схему функціонального значення лісових ландшафтів, де поєднуються природні функції з антропогенними.

Використовуючи функції геосистем, в нашому випадку лісового ландшафту, людина впливає на них і змінює, вносить в них свої елементи, втручається в їх розвиток і функціонування. Тому ці геосистеми не можна назвати чисто природними, а, можливо, навіть більше антропогенними – соціоекосистемами.

Серед чинників, які впливають на зміну лісових ландшафтів, виділяють природні і антропогенні. Природні поділяють на звичайні і стихійні. Звичайні природні чинники – це фіто історичні, флоро генетичні, хорологічні, біологічні, екстремальні екологічні, ценотичні. До стихійних відносять екстремальні кліматичні умови, природні пірогенні.

Дослідження стану  лісів Волинської області ми проводили  на 2 масштабних рівнях:

        1) регіональному (він охоплював  усю територію Волинської області  і включав складання різночасових  карт лісистості у масштабі 1:100000);

2) детальному (включав вивчення стану лісів, дослідження лісових ландшафтів, визначення гостроти інших екологічних і господарських проблем у масштабі 1:10000 тощо). Дані дослідження велися у масштабі 1:10000 (на прикладах державних підприємств, розташованих у різних за природно-географічними умовами регіонах Волинської області – ДП Володимир-Волинське ЛМГ, Любешіське ЛМГ, Цуманське ЛГ, Шацьке ЛГ).

При дослідженні  проблем стану лісів і розвитку лісового господарства обласного регіону  важливими кроками виступали:

- збір і систематизація  інформації про стан лісів  Волинської області;

- окреслення  проблем, які стоять перед лісовим  господарством області;          Під час дослідження лісових ландшафтів Волинської області використовувалися такі методи: історичний, лісотаксаційний, картографічний, порівняльно-географічний, аналізу і синтезу, статистичний, а також метод геоінформаційного моделювання. Застосування даних методів були направлені на вирішення практичних завдань[63].

За допомогою  історико-географічного методу проаналізований стан лісів Волинської області з глибокої давнини і до наших днів. За допомогою картографічного та геоінформаційних методів були створені різномасштабні карти (зокрема, лісотипологічна), які відображають поширення основних типів лісу в регіоні, ГІС-моделі лісистості на різночасові зрізи, а також карти масштабів змін лісистості від одного часового „зрізу” до іншого, карти ступеня заповідності території лісового фонду Волинської області (в розрізі лісокористувачів) тощо. Порівняльно-географічний метод дозволив оцінити стан лісів та їх динаміку на різних етапах їхнього розвитку, виявити масштаби і тенденції змін лісистості, екологічні та господарські проблеми, які можуть виникнути у майбутньому і розробити комплекс заходів для розв’язання цих проблем. За допомогою статистичного методу розраховано показники, які характеризують поширення лісів, видовий склад, вікову структуру, екологічний стан лісів обласного регіону тощо. За допомогою методу геоінформаційного моделювання у дослідженнях стану  лісових природоохоронних територій виявлено їх частку по регіонально та в розрізі лісокористувачів. Окрім того, здійснювався аналіз причин екологічних та господарських криз у лісах Волинської області.