Ландшафтне картографування України

 

Табл. 4.1. Календарно-тематичне планування курсу фізичної географії України, 8 клас

Проаналізувавши програму можна  зазначити, що матеріали дипломної  роботи можуть бути використані в  третьому розділі курсу «Ландшафти і фізико-географічне моделювання», на який припадає 11 годин. Крім того, доцільним  є застосування і в 1 темі 4 розділу  – «Геоекологічна ситуація України». Зібраний у роботі картографічний матеріал забезпечить наочність при викладенні матеріалу.

 

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ.

Вирішення завдань підвищення ефективності народного господарства у великий  мiрі залежить від якості підготовки фахівців щодо питань охорони праці у галузі геодезії, картографії та землевпорядкування.

Відповідно до законодавства України  майбутній спеціаліст зобов'язаний забезпечити повну безпеку і  здорові умови праці на виробництві. Картограф несе відповідальність за недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії та протипожежного захисту.

За повноту і правильність прийнятих  рішень з охорони праці інженерно-технічні працівники несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну і кримінальну відповідальність. Тому в кожному дипломному проекті  повинна бути розроблена глава "Охорона  праці в галузі".

Головним у даній сфері  є висвітлення питань щодо техніки  безпеки при проведенні геодезичних  робіт у містах, на дорогах, мостах, тунелях, при будівництві гідроспоруд, а також при проведенні камеральних  робіт, на картографічному виробництві.

 Техніка безпеки при  проведенні геодезичних робіт  у містах, на дорогах, мостах, тунелях,  при будівництві гідроспоруд.

До початку робіт у  містах необхідно отримати в органах, шо керують даною територією, дозвіл на право виконання робіт і узгодити вимоги безпеки, висунуті місцевими органами до проведення геодезичних робіт.

Для допуску працівників до роботи в полі їм необхідно пройти обов’язкову  медичну перевірку. При виконанні  польових робіт проводиться інструктаж. Особи, які не пройшли на робочому місці інструктаж з техніки безпеки, до виконання робіт не допускаються.

 Керівник бригади зобов’язаний  до виїзду на роботи провести  інструктаж робочих своєї бригади  щодо правил і умов безпечного  проведення робіт, а потім безпосередньо  на робочих місцях навчати  практичним прийомам безпечного  ведення всіх видів робіт, які  будуть їм доручатися в процесі  виробництва. Крім того, всі обов’язково повинні бути навчені безпечному переходу на ділянках робіт, користуванню транспортними засобами, орієнтуванню на місцевості, переходу через небезпечні місця, поведінці в польовому таборі, наданню первинної медичної допомоги потерпілим та інше. Навчання і інструктаж по правилах безпечної роботи повторюється через кожні 6 місяців роботи в полі. Результати первинного інструктажу фіксуються в журналі вступного інструктажу з питань охорони праці, повторного - в журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці.

 Керівник бригади зобов’язаний  повторити навчання робочих правилам  безпечної роботи у випадках:

- зміни фізико-географічних умов  проведення робіт;

- отримання в процесі виробництва  нової техніки та запровадження  нової технології робіт;

- встановлення грубих порушень  правил безпечного ведення робіт,  що привели або можуть призвести  до тяжких наслідків;

- появи нового процесу або  виду робіт, правилам безпечного  виконання яких раніше працівники  не навчались;

- введення керівними організаціями нових правил по безпечному виконанню робіт або у випадках отримання особливих вказівок та розпоряджень.

 Виконавець топографо-геодезичних  робіт повинен мати при собі  аптечку з медикаментами та  іншими засобами для надання  першої медичної допомоги потерпілому.

Перед початком робіт автомагістралях з рухом транспортних засобів або ж перед виходом бригади на автостради керівник зобов'язаний проінструктувати робітників про використання умовної сигналізації, яка подається жестами або прапорцями, а також про порядок руху на маршруті.

Переходи вздовж дороги дозволяється виконувати тільки по узбіччю земляного  полотна назустріч руху транспортних засобів.

До виконання робіт  на автомобільних дорогах дозволяється приступати після облаштування місця роботи усіма необхідними тимчасовими дорожніми знаками та огородженнями.

При виконанні будь-яких геодезичних робіт на полотні  автодороги на виконавцях повинні бути надіті сигнальні жовтогарячі жилети.

При переході з приладом з одного місця роботи на інше дозволяється, при відсутності тротуару, йти  по проїжджій частині вулиці автодороги назустріч руху транспорту.

Особливу обережність  слід дотримуватись при обході транспортних засобів або інших перешкод, що обмежують огляд проїжджої частини.

Під час виконання робіт  на проїжджій частині доріг забороняється:

- залишати на дорозі  без нагляду геодезичні інструменти  та обладнання;

-   використовувати  замість вишок сторонні  предмети,  створюючи при цьому                     аварійну ситуацію у випадку провішування ліній по осі дороги;

-  проводити роботи  на дорогах в туман, заметіль, грозу, при ожеледиці;

-  під час перерв в роботі знаходитися на проїжджій частині доріг усіх категорій.

При виконанні промірів сторін планово-висотної мережі стрічкою або  рулеткою виключаються випадки перетаскування стрічки або рулетки на проїжджу частину дороги.

Під час роботи на автодорожніх мостах до 50 м з числа робітників повинні виділятися сигнальники, які  зобов'язані спостерігати за рухом  транспорту і подавати оповіщуючі сигнали робітникам.

Працюючі при отриманні  сигналу про рух транспортних засобів повинні йти з проїжджої  частини моста або небезпечного місця за межі моста.

При роботі на мостах більш 50 м працюючі повинні переховуватись на спеціальних майданчиках, які  є в конструкціях мостів.

При виконанні геодезичних  робіт в тунелі керівник повинен вказати кожному працюючому, куди вони повинні ховатись при наближенні транспорту.

Перед початком роботи на воді на суднохідних водних шляхах повинен бути проведений техогляд всіх плавзасобів та отриманий дозвіл на їх експлуатацію.

Забороняється використовувати  підвісні човникові мотори підвищеної потужності, не відповідної вантажопідйомності і стійкості човна.

Підвісні мотори повинні  додатково кріпитися до човнів страхувальними канатами. На моторних човнах повинні бути в запасі справні гребні весла.

Для усунення можливих пробоїн  та тріщин на човнах повинні бути необхідні  матеріали.

Плоти повинні бути міцно  зв'язані і мати необхідне обладнання.

У всіх випадках транспортування  бригад по воді, особливо при подоланні  небезпечних ділянок, рятувальні засоби (жилети, нагрудники, пояси) повинні  бути надіті на людей, а рятувальні круги і інші засоби при їх наявності  на плавзасобі повинні бути розміщені  на легко доступному місці.

При посадці та висадці  людей, човни та інші плавзасоби повинні  ставитись вздовж берега.

Під час роботи повинно  бути організовано безперервне спостереження  погодних умов з врахуванням місцевих ознак погіршення погоди.

При необхідності виконання  робіт на полотнині залізниці  варто виставляти сигнальників (один перед, інший позаду) на таких місцях, відкіля можна знайти і попередити техніка умовним знаком про наближення потяга, на відстані не менш 1 км. Усі  члени бригади повинні працювати  в жовтогарячих демаскуючих жилетах.

На автомобільних дорогах  сигнальники-регулювальники вставляються за 50-100 м по обох сторонах від місця  роботи техніка. Побачивши сигнал про  наближення потяга, робітники повинні  піти зі шляху на узбіччя (знаходитися  на відстані 2 м від крайньої рейки).

Небезпечно працювати  на шляхах залізничних і шосейних доріг у грозу, заметіль, туман. При  наближенні грози і т.п. робітники  на дорогах завчасно повинні піти з полотнини дороги в намети табору. Не можна залишати на дорогах без  нагляду геодезичні прилади, штативи, рейки й інше устаткування. При вимірах ліній сталевою стрічкою чи рулеткою поблизу рейок електрифікованої залізниці не можна допускати зіткнення стрічки з рейками.

Техніка безпеки при виконанні  камеральних робіт і на робочих  місцях.

При виконанні камеральних  робіт з геодезії та картографії  також необхідно дотримуватись  правил техніки безпеки. В сучасних умовах виконання картографічних робіт  широко застосовуються персональні  комп’ютери.

 При виконанні окремих  процесів камеральних робіт відбувається  виділення ароматичних і шкідливих  парів і газів, що негативно  впливає на стан здоров’я людини. Основне призначення виробничої  вентиляції полягає в тому, щоб  на постійних робочих місцях, в робочих зонах, а також  у виробничих приміщеннях підтримувати  необхідні метеорологічні умови  та гігієнічну чистоту повітря  до вимог допустимих концентрацій, з урахуванням характеру роботи, температури навколишніх предметів  і обладнання, шкідливих домішок  у повітрі в вигляді парів,  газів і пилу.

 Для надходження чистого  повітря рекомендують відкривати  кватирки на рівні 1,8 метрів  від підлоги.

 У виробничих приміщеннях  потрібно установлювати системи  кондиціювання повітря.

 Згідно з наказом  Міністерства праці та соціальної  політики України, політики з  нагляду за охороною праці  України № 21 від 10.02.1999 року  затверджені ,,Правила охороні  праці при експлуатації електронних  обчислювальних машин ”, в яких наведені нормативні параметри мікроклімату для приміщень з ЕОМ. В холодну пору року в приміщенні повітря повинно бути 21-24 ºС, відносна вологість повітря 40-60 %, швидкість руху повітря 0,1 м/с. У теплу пору року температура повітря у приміщенні повинна бути 22-25 °С, відносна вологість повітря – 40-60 %, швидкість руху повітря – 0,1 м/с.

 Оптимальний рівень  іонізації повітря виробничого  приміщення при роботі з ЕОМ  (у відповідності з СОСН 2152-80) повинен  бути 1500-5000 іонів в 1 сантиметрі  кубічного повітря.

 Велике значення у  житті людини відіграє світло. Недостача світла пригнічує дію  організму, викликає напруженість, що призводить до зниження  працездатності. І відповідно з  нормативами рівень освітленості  на робочому столі в зоні  розміщення документів повинен  бути в межах 300-500 лк.

 В організаціях з  питань геодезії та картографії  застосовуються дві системи штучного  освітлення:

- загальне освітлення, яке  використовують без застосування  місцевого освітлення;

- комбіноване освітлення, коли до загального освітлення  на робочих місцях додатково  передбачається місцеве освітлення.

 Коефіцієнт запасу  для освітлювальної установи  загального освітлення повинен  бути не більш 40 градусів.

 Освітлювачі місцевого  освітлення повинні мати напівпрозорий  відбивач світла з заниженим  кутом не менше 40 градусів.

 Необхідно використовувати  систему вимикачів, які дозволяють  регулювати інтенсивність штучного  освітлення в залежності від  інтенсивного природного, а також  дозволяє освітлювати тільки  необхідні для роботи зони  приміщення.

 Оскільки характер  окремих процесів камеральних  робіт відрізняється специфічними  особливостями, дозволяється підвищувати  норми освітлення деяких приміщень  на один розряд.

 Для загального освітлення  виробничих приміщень, при відсутності  або недостачі природного світла, встановлюють світильники з газорозрядними  лампами різного спектрального  складу.

 Для забезпечення нормативних  значень освітлення у виробничих  приміщеннях з електронною технікою  загального та персонального  користування необхідно вичищати  віконне скло та світильники  не менш ніж 2 рази в рік  і своєчасно проводити заміну  ламп, що вийшли з ладу.

 Площа, виділена для  розміщення одного робочого місця  повинна бути не менше 6 квадратних  метрів, а об’єм не менше 20 метрів кубічних. Робоче місце  відносно світлових прийомів повинно розміщуватись так, щоб природне світло подавалося зліва.

 При розміщенні робочих  місць з відео терміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримуватися наступних вимог:

- робочі місця з відео терміналами та персональними ЕОМ необхідно дотримувати на відстані не менше 1 метра від стін з світловими проймами;

- відстань між боковою  поверхнею відео терміналів повинна  бути не менше 1,2 метра;

- відстань між тильною  поверхнею одного відео терміналу та екраном другого не повинна бути менше 2,5 метра;

- прохід між рядами  робочих місць повинен бути  не менше 1 метра.

 Всі приміщення з  ЕОМ, крім приміщень, в яких  розміщені ЕОМ типу ЕС, СМ і інші великі ЕОМ загального призначення, повинні бути оснащені системою автоматичної вогненебезпечної сигналізації з димовими пожежними оповісниками та переносними вогнегасниками в розрахунку 2 штуки на кожні 20 квадратних метрів площі приміщення з урахуванням максимально допустимих концентрацій вогненосної рідини. Підходи до засобів вогнегасіння повинні бути вільними.