Розробка та впровадження інноваційних оздоровчих методик науроках фізкультури в загальноосвітній

Велику роль в системі підготовки спортсмена виконує спортивно-реабілітаційна фізична культура. Вона направлена на відновлення функціональних і пристосовних можливостей організму після тривалих періодів напружених тренувальних і змагань навантажень, особливо при перетренуванні і ліквідації наслідків спортивних травм.

Гігієнічна  фізична культура — це різні форми фізичної культури, включені в рамки повсякденного побуту (ранкова гімнастика, прогулянки, фізичні вправи в режимі дня, не пов'язані із значними навантаженнями). Її основна функція — оперативна оптимізація поточного функціонального стану організму в рамках повсякденного побуту і розширеного відпочинку.

Ефективність  фізичних вправ оздоровчої спрямованості визначається періодичністю і тривалістю занять, інтенсивністю і характером використовуваних засобів, режимом роботи і відпочинку.

Для того, щоб  фізкультурні заняття з оздоровчою спрямованістю робили на людину тільки позитивний вплив, необхідно дотримувати ряд методичних правил (Н.М.Амосов, І.В.Муравов, 1985).

1. Поступовість нарощування інтенсивності і тривалості навантажень. При низькій початковій тренованості додавання повинні складати 3—5% в день по відношенню до досягнутого рівня, а після досягнення високих показників — менше.

Поступово збільшувати навантаження, не перенавантажуючи організм, а навпаки, даючи йому можливість адаптуватися, справлятися зі все більш і більш тривалими і складними завданнями, можна наступними способами:

• збільшення частоти занять;
• збільшення тривалості занять;
• збільшення густини занять, тобто часу, який йде на занятті безпосередньо на виконання фізичних вправ. На перших заняттях вона рівна приблизно 45—50%, у міру досягти 70—75% загального часу занять;
• збільшення інтенсивності занять, темпу, в якому виконуються фізичні вправи;
• поступове розширення засобів, використовуваних на тренуванні, з тим щоб надавати дію на різні м'язові групи, на всі суглоби і внутрішні органи;
• збільшення складності і амплітуди рухів;
• правильна побудова занять. Залежно від самопочуття, погоди, ступені підготовленості займаються можна збільшити або зменшити розминку, основну і завершальну частини занять.

2. Різноманітність вживаних засобів. Для якісної різноманітності фізичних навантажень достатньо всього 7—12 вправ, та зате істотно відмінних один від одного. Ефективними засобами різностороннього тренування, включаючими в роботу велику кількість м'язів, є біг, ходьба на лижах, плавання, ритмічна гімнастика і ін.

У зміст оздоровчого  тренування повинні входити вправи на витривалість (біг в повільному і середньому темпі), силові вправи для крупних м'язових груп (присідання, підняття ніг у висі на щаблині або гімнастичній стінці, перехід з положення лежачи в положення сидячи і т.д.), вправи для суглобів хребта, рук і ніг, а також вправи в зміні положення тіла (нахили тулуба вниз, в сторони і ін.).

3. Систематичність занять. Систематичні заняття фізичними вправами роблять благотворний вплив майже на всі органи і системи організму. Як приклад в таблиці  показані ефекти впливу фізичного навантаження на сердечно 
судинну систему.

Ефективним  засобом, сприяючим підвищенню функціональних можливостей систем організму, гальмуючим розвиток процесу старіння, є активний руховий режим.

У оздоровчих цілях рекомендується наступний  тижневий об'єм руховій активності для людей різного віку (ВНІІФК,  1984):

• дошкільники — 21—28 ч;
• школярі — 14—21 ч;
• що вчаться середніх спеціальних учбових закладів — 10—14 ч;
• студенти — 10—14 ч;
• службовці — 6—10 ч.

^{[КОЗ  ГАРТ]} Виникла необхідність радикального реформування системи фізичного виховання в галузі освіти, спрямування державної політики в напрямку розробки та впровадження в навчальних закладах інноваційних технологій з фізичного виховання, основ здорового способу життя, розвитку дитячого-юнацького спорту.

Одним з першочергових  завдань для якісної реалізації зазначених підходів є необхідність відновити форми позаурочної, а також позашкільної роботи у відповідності з їх функціями у системі загальної освіти, що, в свою чергу, дасть можливість забезпечити всебічний розвиток рухових якостей учнів за період їх навчання в навчальному закладі, сприятиме збереженню і зміцненню психічного і фізичного здоров'я дітей всіх вікових груп, розвитку інтересу і звички кожного з них до самостійних занять фізичною культурою і спортом.

Надбання  провідних країн світу, кращий вітчизняний досвід та аналіз наукових досліджень підтверджують, що в основі сучасної ідеології фізкультурно-оздоровчого та спортивно-масового руху в Україні повинні стати постулати:

• здоровий спосіб життя — єдина реальна. економічно і соціально виправдана альтернатива хворобам,   наркотикам,   тютюну,   зловживанню алкоголю;
• цілеспрямована рухова активність — головна умова здорового способу життя, найефективніший засіб профілактики захворювань;
• формування моральної та матеріальної відповідальності кожної особистості за стан власного здоров'я і способу життя;

— спрямування системи фізичного виховання на конкретну людину з урахуванням її потреб, цінностей,   природних  здібностей  та  характеру життєдіяльності.

Однією із важливих складових на шляху практичного вирішення зазначених напрямів модернізації системи фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах є запровадження нового фізкультурио-оздоровчого комплексу школярів України «Козацький гарт», який складається з двох частин:

• перша – комплекс тестування школярів «Крок до  здоров'я» — визначення (моніторинг) стану їх фізичного розвитку і здоров'я;
• друга — фізкультурно-оздоровчий патріотичний фестиваль «Нащадки козацької слави».

Для реалізації завдань комплексу в загальноосвітніх навчальних закладах та з метою підготовки учнів до виконання визначених випробувань, доцільно використовувати протягом року різні форми фізичного виховання учнів: уроки фізичної культури, фізкультурні хвилинки та паузи, «години» рухової активності в групах продовженого дня, заняття в спортивних секціях та гуртках фізкультурно спортивної спрямованості, самостійні іанягтя, участь у фізкул ьтурно-оздоровчих та спортивних заходах тощо. При цьому заняття з фізичної культури можуть виноситися за межі розкладу навчальних занять, що створить кращі умови для забезпечення особистої гігієни та поєднання різних форм фізкультурно-оздоровчої роботи.

Всеукраїнський фізкультурно-оздоровчий комплекс тестування школярів «Крок до здоров'я».

І. Мета і завдання: Фізкультурно-оздоровчий комплекс тестування школярів «Крок до здоров'я» є програмною і нормативною основою системи фізичного виховання школярів України, який має на меті формування здорового способу життя, підвищення соціальної активності і зміцнення здоров'я школярів, залучення їх до фізичної культури як складової частини загальнолюдської культури. Основними завданнями комплексу є:

— визначення  і  контроль рівня особистого фізичного розвитку та здоров'я школярів;

— оцінка фізичного здоров'я кожного школяра, виявлення його відстаючих показників для подальшої розробки індивідуальних програм для їх покращення;

— виховання   у   школярів   відповідального ставлення до власного здоров'я і здоров'я оточуючих як до найвищої індивідуальної та суспільної цінності;

• формування у дітей та учнівської молоді навичок здорового способу життя,
• створення умов для об'єктивної самооцінки і самовдосконалення;
• збільшення рухової активності школярів.

За результатами моніторингу адміністрацією навчального закладу здійснюється аналіз стану здоров'я та фізичного розвитку школярів, визначаються шляхи його поліпшення. Зазначена інформація доводиться до відома педагогічного колективу та батьківської громадськості в кінці навчального року.

II. Структура  фізкультурно-оздоровчого комплексу: Фізкультурно-оздоровчий комплекс будується за віковим принципом і передбачає 6 вікових груп: 6—7 років, 8—9 років, 10—11 років, 12—13 років, 14—15 років, 16—17 років.

Фізкультурно-оздоровчий комплекс включає показники:

• обсягу щотижневої рухової активності;
• спеціальних знань про особливості самостійних занять фізичними вправами;
• фізичного розвитку;
• фізичної підготовленості;
• функціональних резервів організму.

Кожний із наведених показників характеризується інформативними тестами. Для них встановлюються числові параметри так званої «Норми», яка забезпечує належний («безпечний») рівень фізичного здоров'я.

В результаті тестування встановлюється на скільки той чи інший показник відповідає «Нормі». Результати тестування є орієнтирами для подальшої корекції роботи учнів щодо вдосконалення рівня особистого фізичною здоров'я.

III. Організація  тестування: Тестування учнів проводиться в квітні—травні поточного навчального року відповідно до Положення про організацію фізичного виховання та масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України.

Форма здійснення тестування (моніторингу) довільна і визначається рішенням педагогічної ради навчального закладу. Результати моніторингу заносяться у базу даних.

Вимоги

до виконання тестів фізкультурно-оздоровчого комплексу школярів «Крок до здоров'я»

Загальні  положення

До  виконання тестів і нормативів фізкультурно-спортивного комплексу допускаються школярі, які пройшли медичне обстеження і допущені лікарем до тестування, мають достатню фізичну підготовленість, ознайомлені з технікою та правилами безпеки під час їх виконання.

У разі незадовільного самопочуття учня брати участь у тестуванні не рекомендується.

Тестування  передбачає виявити рівень розвитку таких фізичних якостей, як: витривалість (6-ти хвилинний біг); силу рук (згинання і розгинання рук в упорі лежачи на підлозі за 30 с); силу м'язів тулуба (піднімання тулуба за ЗО с); спритність (човниковий біг 4x9 м); швидкісно-силові якості (стрибок у довжину з місця) та гнучкість (нахил тулуба вперед, прогинання тулуба угору із положення лежачи обличчям униз кисті рук до плечей, піднімання тулуба угору із положення лежачи обличчям униз руки за головою, піднімання тулуба угору із положення лежачи обличчям униз руки зціплені ззаду на попереку).

Якщо  тестування проводиться протягом одного дня, то тест на витривалість виконується останнім.

Тести можуть виконуватись в будь-якій послідовності, якщо це не впливає на досягнення результатів у кожному з них.

Тести на фізичну підготовленість можуть використовуватись, при бажанні, у вигляді окремих видів випробовувань наприкінці відповідного розділу підготовки.

Тестування  може також проводитися у вигляді змагань.

Учні, які приймають участь у тестуванні, повинні бути одягнені в спортивні одяг та взуття. Вправи можуть виконуватись і босоніж за виключенням 6-ти хвилинного бігу, човникового бігу та стрибків у довжину.

Перевірку фізичної підготовленості школярів слід проводити на початку та наприкінці навчального року, за належних санітарно-гігієнічних та погодних умов.

1. Нахил  тулуба вперед із положення  сидячи

Обладнання. На підлозі проводиться лінія АБ і перпендикулярно до якої виконується розмітка у сантиметрах від 0 до 50 см в обидві сторони.

Опис проведення тестування. Учасник тестування сидить на підлозі босоніж так, щоб його п'яти торкалися лінії АБ. Відстань між п'ятами — 20—30 см. Ступні розташовані вертикально до підлоги. Руки лежать на підлозі між колінами долонями донизу. Два партнера (праворуч і ліворуч) тримають ноги, щоб уникнути їх згинання в колінах під час виконання тесту. За командою «Можна!» учасник тестування плавно нахиляється уперед, не згинаючи ніг і намагаючись дотягнутися руками якомога далі. Положення максимального нахилу слід утримувати протягом 2 с, фіксуючи пальці на розмітці. Вправу повторюють двічі, фіксуючи кращий результат.

Результат. Визначається позначкою (з точністю до 1 см) на перпендикулярній розмітці, до якої учасник дотягнувся кінчиками пальців рук. Результат може бути від'ємним.

Загальні вказівки та зауваження.

1. Вправу слід виконувати плавно.
2. Якщо учасник згинає ноги у колінах, то спроба не зараховується.
3. Тест виконується двічі. Зараховується краща із спроб.

2. Лінійку  під час вимірювання результату  розміщувати праворуч (ліворуч) вертикально від голови.

3. Човниковий  біг (4x9 метрів)

Обладнання. Секундоміри, що фіксують десяті частки секунди, рівна бігова доріжка, на якій позначається 9-метровий відрізок, обмежений двома паралельними лініями, за кожною лінією — два півкола радіусом 50 см з центром на лінії, два дерев'яні або пластмасові кубики (5x5x5 см).