Оптимізація розвитку спеціальної витривалості плавців-стайерів

Потім, під час проведення експерименту, конрольна група продовжувала тренуватися за звичайним планом тренувань, а експериментальна за запропонованою роботою методикою, яка включала в себе двічі на тиждень (мікроцикл) обов’язкове пропливання тренувальних серій із заданою велічиной ЧСС і швидкістю, тобто, інтервальну серію з порівняно зменшеним інтервалом відпочинку, тривалістю 30-40 хвилин. Величина ЧСС в серії мала бути на початку виконання завдання на 20 ударів в хвилину менше максимального особистого показника ЧСС спортсмена, на 10 ударів в хвилину менше максимального значення в кінці завдання, останні 1-2 повторення величина ЧСС мала бути максимальною.

Об'єм (величина) серії  вагалася від 2000м до 4000м. Середній об'єм серії для стайєра - 3000м.

Наприклад:

30х100м в/ст в режимі 1.40 або 5х200м, 6х150м, 10х100м, на"базе" режиму плавання в 1.40 на 100м.

Задана швидкість плавання дорівнювала значенню КШП.

Контроль і коректування КШП проводилося кожні чотире тижня (мезоцикл), що дозволяло вносити зміни в тренувальний процес.

Після закінчення експерименту було проведено повторне тестування спортсменів контрольної і експериментальної  груп із завданням визначення ефективності методики використання тренувальних серії із заданою швидкістю плавання і ЧСС. Результати тестування наведені в таблицях 3.3 та 3.4.

Порівнюючи результати тестів на початку та наприкінці дослідження, ми бачимо, що обидві групи покращили час пропливання всіх тестів, але, в контрольної групі покращення склало на дистанції 1000м вільним стилем в середньому – 24,29 секунди, в експериментальної – 27,62 секунд.

 

                                                                                                              Таблиця 3.3

Повторне тестування для визначення рівня стану спеціальної витривалості при проливанні 1000 метрів вільним стилем

Контрольна група		Експериментальна група
Спортсмени	Результат тесту         1000 м в/с (хв.,сек)	Спортсмени	Результат тесту 1000 м в/с (хв.,сек)
А.Н.	12.02,3	С.С.	12.05,2
С.М.	11.47,1	В.П.	11.30,1
В.Н.	11.30,2	А.В.	11.57,2
О.П.	12.04,4	В.А.	12.05,2
С.Л.	11.20,2	С.А.	12.28,8
М.И.	11.42,6	В.И.	11.47,1
В.П.	12.21,0	Э.Н.	11,59,6
И.С.	12.05,3	К.В.	11.38,5
Д.А.	11.48,4	Е.С.	11.47,1
Р.А.	11.50,1	Н.Н.	11.42,2

 

                                                                                                             Таблиця 3.4

Повторне тестування для визначення рівня стану спеціальної витривалості при проливанні серії 10х50 метрів вільним стилем

Контрольна група		Експериментальна група
Спортсмени	Результат тесту 10х50м в/с (хв.,сек)	Спортсмени	Результат тесту 10х50м в/с (хв.,сек)
А.Н.	5.21,7	С.С.	5.24,0
С.М.	5.18,2	В.П.	5.16,2
В.Н.	5.14,0	А.В.	5.21,3
О.П.	5.23,1	В.А.	5.25,2
С.Л.	5.13,4	С.А.	5.30,0
М.И.	5.17,2	В.И.	5.22,7
В.П.	5.24,8	Э.Н.	5.21,4
И.С.	5.23,5	К.В.	5.23,0
Д.А.	5.18,2	Е.С.	5.17,1
Р.А.	5.20,7	Н.Н.	5.22,3

 

В тесті 10х50м вільним  стилем покращення результату в контрольної  групі склало в середньому – 3,51 секунди, а у експериментальної – 5,51 секунди, що свідчить про те, що включення в тренувальний процес двічі на тиждень плавальних серій із заданою швидкістю та ЧСС дозволило в більшої мірі підвищити рівень спеціальної витривалості плавців-стайерів 14-16 років в базовий період підготовки на етапі спортивного вдосконалення.

 

ВИСНОВКИ

 

1. В ході проведення експеріменту роботою визначені найефективніші прийоми підвищення аеробних можливостей плавців-стайерів на етапі спортивного вдосконалення- це використування в учбово-тренувальному процесі плавання із заданою швидкістю і ЧСС.

2. Визначена залежність розвитку спеціальної витривалості від багатьох факторів.

3. Вдосконалена методика  розвитку спеціальної витривалості  плавців-стайерів за рахунок впровадження  в учбово-тренувальний процес тренувальних серії із плаванням із заданою швидкістю і ЧСС не рідше 2 разів на тиждень в базовий період підготовки.

4. Проведена експериментальна  перевірка методики тренування  із заданою швидкістю і ЧСС.  Встановлено, що впровадження  в учбово-тренувальний процес цієї методики дозволило підвищити рівень аеробних можливостей плавців-стайерів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1. Актуальные вопросы спортивного плавания: Материалы Всероссийской научно-практической конференции тренеров по плаванию.- Волгоград, 1993.

2. Актуальные вопросы  спортивной подготовки и физического  воспитания: Сб. научн. Труд.-Волгоград, 1994.

3. Аулик И.В. Как  определить тренированность спортсмена  – М: Физкультура и спорт, 1977.

4. Булгакова Н.Ж. Отбор и подготовка юных пловцов.-М: Физкультура и спорт, 1978

5. Вайцеховский С.М.  Физическая подготовка в системе  высшего спортивного мастерства//Физическая  подготовка спортсменов высшего класса. – М:Физкультура и спорт, 1972

6. Вайцеховский С.М.  Подготовка сильнейших пловцов  мира. – М.: Физкультура и спорт, 1972

7. Вайцеховский С.М.  Методика тренировки // Плавание: Учебник для институтов физической культуры (под ред. Булгаковой Н.Ж.), - М.: Физкультура и спорт, 1979

8. Ваньков А.Л. Соотношение  тренировочных упражнений различной  направленности у пловцов высокого класса // Плавание – М., Физкультура и спорт, 1976-№ 2. 28-30с.

9. Верхошанский Ю.В.  Закономерности функциональной  специализации организма в ходе  становления спортивного мастерства // Теория и практика физической  культуры. – 1970.-№ 6. 10-13с.

10. Верхошанский Ю.В.  Принципы организации тренировки  спортсменов высокого класса  в годичном цикле // Теория и  практика физической культуры. –  М.: Физкультура и спорт, 1991. 24-31с.

11. Вихляев В.М. Комплексная  оценка экономичности работы  и аэробных возможностей у квалифицированных пловцов: дисс. канд. пед.наук. – Киев, 1975.

12. Волков Н.И. Факторная  структура специальной работоспособности юных пловцов // Волков Н.И, Науменко В.К., Смирнов Ю.И.,// Теория и практика физической культуры. – 1978.-№ 8. 37-41с.

13. Гилязова В.В. Исследование  параметров нагрузки в больших  циклах тренировки: Автореферат  дис. канд. пед. наук. – М., 1978.

14. Гордон С.М. Тренировка  в циклических видах спорта  на основе закономерных соотношений  между тренировочными упражнениями и их эффектом: дис. докт. пед. наук. – М., 1988.

15. Гордон С.М. Спортивные  показатели подготовленности у  кролистов-спринтеров различных  возрастных групп // Плавание. – 1981 - № 1. 40-45с.

16. Запорожанов В.А  Контроль в спортивной тренировке. – Киев.: Здоров’я, 1988.

17. Зверник В.И. Тестовая  программа в подготовке юных  и квалифицированных пловцов:  Метод. Рекоменд. – Минск, 1989.

18 Каунсилмен Джеймс  Е. Наука о плавании: пер. с  англ. – М.: Физкультура и спорт, 1972

19. Ковалев Н.К. Экспериментальные исследования воспитания специальной выносливости у пловцов 14-16 лет при различном построении тренировочных нагрузок: автореф. дис. канд. пед. наук – М., 1972

20. Ковалев Н.К. Некоторые  особенности тренировки юных  пловцов // Плавание – спорт  юных. – М.: Физкультура и спорт, 1976. 7-24с.

21. Набатникова М.Я.  Некоторые особенности структуры  специальной физической подготовленности  юных спортсменов. – М.: ВНИИФК, 1979