Оптимізація розвитку спеціальної витривалості плавців-стайерів

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

ЗАВДАННЯ  НА КУРСОВУ РОБОТУ

студенці  гр. ПВ-112    спеціальність  «Фізичне виховання»

                         (шифр групи)                                        (шифр, назва)

                            Бузовської Олени Сергіївни

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема курсової  роботи: «Оптимізація розвитку спеціальної витривалості плавців-стайерів 14-16 років на етапі спортивного вдосконалення».

 

Затверджена протоколом кафедри від «____»______________2012 р., №____

2. Термін здачі закінченої роботи «_____» ________________2012 р.

3. Цільова  установка та загальний напрямок  курсової роботи:

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Об’єкти дослідження: ______________________________________________

_________________________________________________________________

4. Зміст курсової роботи (перелік питань, які необхідно  опрацювати)

 

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

1.Календарний план виконання роботи

 

№ пп	Назва частини  роботи	%	Термін виконання
			за планом	фактично

 

Дата видачі завдання «_____» ___________________2012 р.

 

Керівник ___________________________________________

                         (підпис, розшифровка підпису)

 

Завдання  прийняв (ла) до виконання _____________________________________

                                                                    (підпис, розшифровка підпису)

Висновки керівника по виконанню завдання

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

Звіт про курсову роботу: 36 сторінок, 4 таблиця, 21 джерел.

Об'єктом дослідження  – є система підготовки плавців в період спеціальної підготовки на етапі спортивного удосконалення в осінньо-зимовий період 2011 року протягом макроциклу в умовах спортивного закладу.

Предмет дослідження – засоби підвищення аеробних можливостей плавців-стаєрів 14-16 років.

Мета дослідження полягає  в вдосконаленні методики підвищення аеробних можливостей плавців-стаєрів на етапі спортивного вдосконалення.

Відповідно  до обраної мети зважувалися наступні задачі дослідження:

1. Визначити найефективніші методичні прийоми підвищення аеробних можливостей.

1. Визначити залежність розвитку спеціальної витривалості від факторів підготовки на етапі спортивного вдосконалення плавців-стаєрів.
2. Вдосконалити методику розвитку спеціальної витривалості плавців-стаєрів.
3. Провести експериментальну перевірку методики тренування з використанням плавальних серий с заданою ЧСС та швидкістью.

Теоретична значущість полягає в систематизування доступного матеріалу з питань підвищення аеробних можливостей плавців.

Практична значущість. Проведена робота дала змогу втілити в практику результати дослідження та рекомендувати тренерам ДЮСШ, СДЮСШОР, ШВСМ використовувати цю методику.

 

ПЛАВАННЯ, ВИТРИВАЛІСТЬ, ТРЕНУВАННЯ, М'ЯЗОВИЙ АПАРАТ,

СПОРТСМЕН, ШВИДКІСТЬ, ПОТЕНЦІАЛ.

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 Літературний огляд……………………………………………7

1. Види витривалості та чинники її визначення………………………..7
2. Контроль витривалості……………………………………………….19
3. Аеробна продуктивність..…………………………………………… 22
4. Підвищення аеробного і анаеробного компонентів витривалості…26

РОЗДІЛ 2 Методи і організація  досліджень……………………………..28

2.1 Методи досліджень……………………………………………………28

2.2 Організація досліджень……………………………………………….29

РОЗДІЛ 3 Аналіз та результати обговорення власних досліджень…….30

ВИСНОВКИ………………………………………………………………..34

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………35

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Аеробна продуктивність – є найважливішим чинником в  підготовці плавців-стаєрів. Тому правильно  підібрані методичні прийоми  сприяють більш ефективному рішенню задач, поставлених перед спортсменами для досягнення високих результатів.

Найважливішим показником, що обумовлює структуру методів  тренування, є порядок і режим  виконання вправ: даний метод  припускає безперервний характер роботи або включає інтервали відпочинку, вправи виконуються в рівномірному (стандартному) режимі або в змінному.

Різні задачі, що виникають  в процесі тренування плавців, можуть бути ефективно вирішені тільки при  використовуванні сучасних методів, які  припускають певний порядок підбору вправ і поєднання їх з відпочинком.

Для підвищення спортивних результатів велике значення мають  правильно підібрані методичні  прийоми тренування. В даний час  тренування проводяться в рівномірному, або як прийнято говорити, в стандартному режимі.

Вивчивши літературні  джерела та провівши опитування тренерів ми гадаємо, що для підвищення рівня  фізичних можливостей і аеробної продуктивності плавців, що спеціалізуються  на довгі дистанції, найбільш ефективним є метод тренування з використанням  плавальних серий с заданою ЧСС та швидкістью, т.н. – HEART RATE SETS (David Paine). Тому ми вважаємо, що використання даної методики підвищення спеціальної витривалості пловцов-стайєрів є достатьно актуальной.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1 Літературний огляд

 

 

1. Види витривалості та чинники її визначення

 

 

Рівень досягнень у  плаванні значною мірою залежить від потужностних можливостей системи енергозабезпечення спортсмена, які характеризуються наступними показниками-МПК, максимальний серцевий викид, максимальний кисневий борг, максимум нагромадження молочної кислоти в крові, та ін. Енергетичні можливості плавців характеризуються також міткістю, розмірами, доступних для використання субстратних фондів і допустимим обсягом метаболічних змін під час роботи [12].

Утворення енергії, необхідної для виконання м'язової роботи, відбувається в результаті хімічних реакцій, заснованих на використанні трьох видів джерел энергообразования: алактатных, анаэробных, лактатных, анаэробных і аеробних.

Анаэробные джерела енергії  в багато разів менш ощадливі ніж аеробні і використовуються тоді, коли надходження кисню до працюючих органів недостатньо для задоволення їх потреб. Це має місце на початку будь-якої роботи, а також тоді, коли потреба організму в енергії перевищує можливості аеробних шляхів енергозабезпечення [8,12].

При забезпеченні м'язової роботи за рахунок аеробних джерел вуглеводи  й жири окисляються киснем повітря. Розвиток аеробних процесів відбувається поступово, максимуму вони звичайно досягають через 2-4 мін. Після початку  інтенсивної роботи. Аеробні джерела, маючи меншу потужність у порівнянні з анаеробної, можуть, однак, забезпечувати виконання роботи протягом тривалого часу і є основним шляхом енергозабезпечення при плаванні на дистанціях 400, 800 і 1500м. Велика роль аеробних джерел і для забезпечення витривалості при пропливанні більше коротких дистанцій-100 і 200 м [23].

Вважається, що основними причинами, що обмежують максимум анаеробної продуктивності, є можливості серця, а також комплекс властивостей організму, пов'язаних з периферичним кровообігом і здатністю кліток м'язів використовувати кисень для синтезу АТФ.

В результаті тренування, спрямованого на розвиток аеробної потужності, відбуваються істотні зміни в розмірах ефективності роботи й метаболізмі серця кваліфікованих плавців [16].

Спостерігається збільшення обсягу серця  до 1200-1600 см³ і відносний обсяги до 17-20 см³ кг^–1. Тренування анаеробної і аеробної спрямованості впливають на стан товщини стінок желудочків серця. Так, у спринтерів розвивається гіпертрофія серця зі стовщенням стінок желудочків. А у стаєрів відзначається більша дилятация шлуночків, при відносно нормальній товщині стінок, що забезпечує великий обсяг серцевого викиду [9].

Тренування, спрямоване на розвиток аеробної потужності, приводить до збільшення капіляризації й підвищеному змісту мітохондрій і мітохондріальних окисних ферментів, підвищує максимальну швидкість доставки й утилізації кисню серцем, підвищує екстракцію із крові й утилізацію лактата, що забезпечує гнітючу частину окисного метаболізму серця [22].

Значні зміни відбуваються й у м'язовому апарату плавців, що тренують витривалість. Спостерігається збільшення саркоплазматичного простору м'язових волокон, підсилюється синтез білків, що становлять мітохондриальні мембрани м'язових волокон. Зростає число і розміри метохондрій усередині волокон, що забезпечує підвищену здатність м'язів до утилізації нею кисню. Підвищується капіляризація м'язів, у такий спосіб забезпечується передача енергетичних речовин [15].

Підвищення місткості і потужності аеробного метаболізму працюючих м'язів у результаті тренування відбувається завдяки збільшенню змісту і активності специфічних ферментів аеробного метаболізму, збільшенню в 1,5-2 рази змісту міоглобину, підвищенню змісту м'язового глікогену і ліпідів, посиленню здатності м'язів окисляти вуглеводи і особливо жири.

Розглядаючи роль аеробного забезпечення при пропливанні різних дистанцій  не можна обійти дві безсумнівно  важливих якості, на жаль, у недостатній  мері відзначених у літературі. Перше з них-це час впрацювання систем, відповідальних за споживання, транспорт і утилізацію кисню, тобто здатність організму спортсмена досягати граничних для даної роботи величин споживання кисню. Ясно, що чим раніше в процесі змагальної діяльності досягнуті високі величини споживання кисню, тим більшої буде частка економічного аеробного шляху в енергозабезпеченні роботи. Друга якість-здатність тривалий час утримувати максимально високі для тої або іншої роботи величини споживання кисню [17].

Істотно те, що здатності організму  до швидкої активізації діяльності систем кровообігу і подиху і утриманню тривалий час найбільших для даної роботи величин споживання кисню (СК), майже не пов'язані із МПК.

Таким чином, необхідне застосування засобів і методів, що дозволяють вибірково впливати на розвиток зазначених якостей. Спеціальним тренуванням можна домогтися скорочення часу впрацювання систем кровообігу й подиху з 2-4 хв. до 40-60 сек., зрушення в збільшенні часу втримання максимальних для даної роботи величини ПК ще вище-від 2-4 хв. до 1-2 години [16].

Ефективність використання аеробного  потенціалу для демонстрації високих  результатів особливо важлива на 100-метровій і більше довгих дистанціях. Наприклад, енергетичний внесок кисню  на 50-метровій дистанції є однаковим  для плавців різної кваліфікації. Проте вже на 100-метровій дистанції роль споживаного кисню різко зростають і плавці високого класу по внеску кисню в енергозабезпечення роботи різко перевершують спортсменів невисокої кваліфікації [11].

При всій важливості потужності і  ємності аеробної і анаеробної систем енергозабезпечення роботи, плавець не досягає високого рівня витривалості (за винятком дистанції 50 м), якщо не навчитися ощадливо використовувати в процесі змагальної діяльності наявний енергетичний потенціал і витрачати енергію [13, 26].

Економічність роботи залежить від можливостей ряду функціональних систем і механізмів, досконалості техніки рухів і подиху. Удосконалювання спортсмена в цьому напрямку не в меншій мері визначає витривалість, чим величини аеробної продуктивності [1].