Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,

МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

 

 

 

 

Кафедра

фінансового менеджменту 

і фондового ринку

 

 

 

 

 

Курсова робота

з теми:

 

Фінансова діяльність суб’єктів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка

фінансово-економічного

факультету

ІV курсу, 6 групи

Зубаль А. М.

Науковий керівник

Рапотан І.В.

 

 

 

 

Одеса 2012

 

 

З М І С  Т

ст.

Вступ……………………………………………………………………………….3

1. Суть зовнішньоекономічної  діяльності, принципи та види…………………5

2. Ризики у зовнішньоекономічній  діяльності та методи їх нейтралізації……9

3. Особливості проведення  розрахунків у зовнішньоекономічній  діяльності…………………………………………………………………………20

4. Суть і принципи митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні. Митна вартість товару і розрахунок митних платежів.......................31

Висновок………………………………………………………………………….41    

 

 

Вступ

Актуальність та важливість обраної теми. Інтегрування економіки України у світове господарство, її участь у різних видах міжнародного підприємництва підвищує роль і значення зовнішньоекономічної діяльності. Перебудова економіки України на ринкових засадах супроводжується дедалі більшим залученням країни до існуючої системи світогосподарських зв’язків.

Зовнішньоекономічні відносини виявляються у формах обміну матеріальними товарами, послугами, продукцією інтелектуальної праці, результатами виробничо-технічного співробітництва між країнами. Більшість країн світу, маючи обмежену ресурсну базу і вузький внутрішній ринок, не в змозі виробляти з достатньою ефективністю товари, які необхідні для внутрішніх потреб. Для таких країн зовнішньоекономічні зв’язки є способом отримання необхідних товарів. Країни з великим сировинним потенціалом базують свої економічні системи на основі реалізації експортного потенціалу.

Необхідність існування зовнішньоекономічних зв’язків зумовлюється тим, що різні країни мають різні виробничі умови. Виходячи з цього, країни спеціалізуються на виробництві такої продукції, яка значною мірою дешевша від зарубіжних аналогів, що в кінцевому підсумку приносить прибуток кожній країні-учасниці, задовольняє потреби споживачів у продукції кращої якості.

Таким чином, завдяки зовнішньоекономічній діяльності забезпечується покриття потреб країн світового співтовариства у сировині, матеріалах, паливі, енергоносіях, машинах, обладнанні та устаткуванні, товарах широкого вжитку, послугах. Разом з тим зовнішньоекономічна діяльність є суттєвим джерелом валютних надходжень країни. Роль її посилюється з часу набуття незалежності українською державою, яка намагається зайняти гідне місце в міжнародних економічних інтеграційних процесах.

Ступінь вивчення обраної проблеми в економічній  літературі. Питанням розвитку і особливостей впровадження зовнішньоекономічної діяльності присвячені наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: Азаров Л. , Алі Емад Мохамед Азхара, Вітка Н.Є, Іващук І., Кондецька А., Курок О.О., Поляруш М.М., Скрябіна Д.С. та ін..

База дослідження. Базою дослідження даної курсової є спеціальна література, нормативно – правові джерела, які носять законодавчий характер, економічна література, конкретна література (підручники) з фінансової діяльності суб’єктів підприємництва та інтернет-джерела.

Постановка  завдання. Метою даної курсової роботи є вивчення та узагальнення закономірностей, умов, принципів зовнішньоекономічної діяльності підприємствами з метою їх урахування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, задля сталого й ефективного розвитку зовнішньоекономічних відносин.

При цьому приорітетними мають стати такі завдання: визначення поняття «ЗЕД» та особливості впровадження ЗЕД з урахуванням можливих ризиків, які можуть виникати  при зовнішньоекономічних відносинах;  дослідження особливостей проведення  міжнародних розрахунків в ЗЕД; дослідження системи елементів, принципів митного регулювання ЗЕД  та розрахунку миних платежів.

 

 

1. Суть зовнішньоекономічної  діяльності, принципи та види

На думку низки вчених, поняття “зовнішньоекономічна діяльність”  з’явилося в Україні з початком економічної реформи, одним із центральних напрямів якої була децентралізація зовнішньої торгівлі, надання підприємствам права безпосереднього виходу на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на рівні господарських суб’єктів. У результаті проведення економічних реформ у зовнішній сфері сформувалось два поняття:зовнішньоекономічні зв’язки (далі – ЗЕЗ) і зовнішньоекономічна діяльність. На відміну від ЗЕЗ, які являють собою різні форми, засоби й методи зовнішньоекономічних відносин між країнами, ЗЕД висвітлює зовнішньоекономічну діяльність на рівні виробничих структур (фірм, організацій, підприємств, об’єднань тощо).

Зовнішньоекономічна діяльність підприємств (ЗЕД) – це сфера господарської діяльності, пов’язана з міжнародною виробничою й науково-технічною корпорацією, експортом і імпортом продукції, виходом підприємства на зовнішній ринок.

Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

• Фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни й особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність відповідно до законів України й постійно проживають на території України;
• Юридичні особи, зареєстровані в Україні, та які розташовані на території України ( підприємства, організації та об’єднання всіх видів);
• Об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами відповідно до законів України, але перебувають на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
• Структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами відповідно  до законів України (філії, відділення, і т.п.), але перебувають на території України;
• Загальні підприємства за участю суб’єктів господарської діяльності України й іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстровані в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України;
• Інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України; 
• Україна в особі її органів, місцеві органи лади й керування в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, які беруть участь у зовнішньоекономічній діяльності, а також інші держави, які беруть участь у господарській діяльності на території України, діють як юридичні особи відповідно до Міжнародного й Українського Законодавства [14].

“ЗЕД” включає такі види діяльності: зовнішню торгівлю, міжнародне виробниче кооперування, міжнародне науково-технічне співробітництво, міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові та кредитні операції. Кожен з видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Так, формами зовнішньої торгівлі є експорт, імпорт, реекспорт, реімпорт. Форми виробничої кооперації – спільне виробництво на основі спеціалізації, спільні підприємства двох чи більше іноземних партнерів, підрядна кооперація та ін.

До зовнішньоекономічної діяльності, здійснюваної на території України, відноситься:

• Експорт і імпорт товарів, капіталів і робочої сили;
• Надання послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських і інших, котрі прямо і винятково не заборонені законами України;
• Наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна й інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності; навчання і підготовка фахівців на комерційній основі;

• Міжнародні фінансові операції й операції з цінними паперами;

• Кредитні й розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності; створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України; створення іноземними суб’єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених законами України;
• Спільна підприємницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності і іноземних суб’єктів господарської діяльності;
• Діяльність, пов’язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торговельних марок і інших нематеріальних об’єктів власності з боку іноземних партнерів;
• Організація і здійснення діяльності в галузі проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів і інших подібних заходів;

• Товарообмінні (бартерні) операції;
• Орендні, у тому числі лізингові, операції;

• Операції з валютою на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринках та ін. [4, с. 295-296].

Суб’єкти господарської  діяльності України й іноземних  суб’єктів господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності куруються такими принципами:

1. Принципом волі зовнішньоекономічного підприємства, що складається в:

• Праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати в зовнішньоекономічні зв’язки;

• Праві суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;
• Обов’язку дотримувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, установленого законами України;
• Виключному праві власності суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі отримані ними результати зовнішньоекономічної діяльності.
2. Принципом юридичної рівності й недискримінації, що складається в:
• Рівності перед законом всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, у тому числі держави, при  здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;
• Забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб’єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування і інших ознак;
• Неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб’єктів, крім випадків передбачених цим Законом.
3. Принципом верховенства закону, що складається в:
• Регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;
• Забороні застосування підзаконних актів і актів керування місцевих органів, які в будь-який спосіб створюють для суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, чим ті, які встановлені законами України.
4. Принципом захисту інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, що полягає в тому, що Україна як держава:
• Забезпечує рівний захист інтересів всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб’єктів господарської діяльності на її території відповідно до законів України;
• Здійснює рівний захист всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України відповідно до норм міжнародного права;
• Здійснює захист державних інтересів України, як на території України, так і за її межами лише відповідно законам України, умов підписаних нею міжнародних договорів і норм міжнародного права.
5. Принципом еквівалентності обміну, що складає в неприпустимості демпінгу при ввозі і вивозі товарів.

Всі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності й інших ознак. Фізичні особи, які мають постійне місце проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці відповідно до Закону України. Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання на території України, мають зазначене право, якщо вони є суб’єктами господарської діяльності за законами держави, у якій вони мають постійне місце проживання або громадянами якої вони є. Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно їх статутним документам з моменту знаходження ними статуту юридичної особи [14].

 

2. Ризики у зовнішньоекономічній діяльності та методи їх нейтралізації  

На даний час розвиток економіки  в Україні характеризується високою  ризиконасиченістю, яка з’являється через недбалість підприємців, нестабільність законодавчої бази держави в цілому. Як наслідок цього виникає недовірливе відношення до українських виробників . Необхідність виходу на зовнішній ринок українських виробників очевидна: це і підвищення конкурентоспроможності товарів, і своєрідна реклама держави-виробника, і надходження в іноземній валюті, завдяки яким можна підтримувати високий курс національної валюти, розвивати виробництво вітчизняної продукції, при необхідності, придбати комплектуючі за кордоном.

 Комерційна, підприємницька діяльність на зовнішньому ринку неминуче пов'язана з ризиками, що загрожують різним майновим інтересам учасників зовнішньоекономічної діяльності. Ризики — це можливі несприятливі події, що можуть відбутися і в результаті яких можуть виникнути збитки, майнові втрати учасників ЗЕД.

Розглянемо основні  ризики, з якими зіштовхуються підприємства, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, та можливі шляхи уникнення втрат від них [9].

Одним з найважливіших  ризиків, який вимагає врахування, є ризик країни. Він складається з політичного та макроекономічного ризиків, які є наслідком змін у політиці уряду, таких як націоналізація, експроприація, військові дії, валютні обмеження, а також рівень платіжного потенціалу країни знаходження покупця. Тому при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, при укладанні контрактів, необхідно отримати інформацію у публікаціях консалтингових фірм про ризики країни та відповідні індекси: політичної, поточної економічної ситуації, можливості одержання прибутку тощо. Дані індекси необхідно враховувати при розрахунку економічної доцільності здійснення зовнішньоекономічної операції. Також оцінку ризиків можна здійснювати через проведення розрахунково-аналітичних процедур або процедур експертних оцінок.