Бюджетный дефицит Украины

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Мая 2013 в 07:52, курсовая работа

Краткое описание

Метою даної роботи є визначення кількісного взаємозв'язку дефіциту бюджету й макроекономічних показників, зокрема, його розміру й спрямованості на економічний ріст і інфляцію на конкретній стадії економічного розвитку України в 2005 - 2006 роках, здійснення залежності між борговими показниками держави й пропорціями поділу ВВП, які знаходять відображення в системі національних рахунків, пошук оптимальних шляхів збалансування дефіциту бюджету й побудова оптимальної моделі керування динамікою державного боргу.

Содержание

ВСТУП
РОЗДІЛ1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПОНЯТТЯ
«БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ»
1.1.Теоретичні аспекти проблеми впливу дефіциту державного
бюджету на макроекономічну ситуацію
1.2.Залежність між зміною величини бюджетного дефіциту та стимулюванням сукупних видатків і сукупної пропозиції
1.3.Вплив державного боргу на макроекономічну ситуацію
РОЗДІЛ 2.АНАЛІЗ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ
2.1. Аналіз державного дефіциту
2.2. Аналіз державного боргу
2.3. Оцінка видатків державного бюджету
РОЗДІЛ 3. ПРОПОЗИЦІЇ ПО ЗМЕНШЕННЮ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ
3.1. Основні напрямки по зменшенню бюджетного дефіциту
3.2. Стимулювання національного виробництва шляхом
удосконалення податкового законодавства
ВИСНОВОК
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОПОВНЕННЯ

Прикрепленные файлы: 1 файл

Бюджетний деф_цит Укр..doc

— 350.50 Кб (Скачать документ)

Теоретично  можна виділити чотири основних напрямки збалансування бюджетного дефіциту України:

- збільшення  дохідної частини бюджету;

- скорочення  видаткової частини бюджету;

- здійснення  внутрішніх і зовнішніх позик;

- проведення  грошової й кредитної емісії.

Перший напрямок – збільшення дохідної частини бюджету – може бути пов'язане із проведенням оптимальної податкової політики, яка б стимулювала виробників до розвитку виробництва й збільшенню його обсягів. Це стане перед умовне збільшення національного доходу як основного джерела поповнення бюджетних ресурсів. Сюди ж можна віднести проведення реформи заробітної плати, зростання доходів основної частини населення, що прямо пов'язане із зацікавленістю виробників у збільшенні випуску продукції, а також з підвищенням платоспроможності попиту населення й, як слідство, ростом обсягів виробництва й бюджетних коштів за рахунок бюджетних відрахувань [1].

Основними напрямками збільшення доходів України є:

1.Збільшення  обсягів реалізації продукції  суб'єктів господарювання (з ростом обсягів реалізації росте й сума оплачених податків у бюджет, пенсійний і інший фонди).

2. Ріст купівельної  спроможності населення (громадяни   держави будуть мати можливість  купувати більше товарів і  одержувати послуги й, як слідство, ростуть обсяги реалізації суб'єктів господарювання).

3.Поліпшення  фінансового стану суб'єктів господарювання (внаслідок цього вони зможуть  вчасно оплачувати податки державі).

4.Посилення  уваги до висновку міждержавних  договорів (вони не повинні  заводити в кабалу країну, а тільки приносити користь державі).

5.Поліпшення  податкової системи.

6.Збільшення  коштів, отриманих від реалізації  грошово-матеріальних лотерей.

7.Поліпшення  діяльності податкових і прикордонних  органів.

8.Поліпшення  приватизації державного житла.

9.Поліпшення  взаємин між різними галузями  влади.

10.Одержання  допомоги від інших, більш економічно  розвинених країн [3].

Другий напрямок – скорочення видатків державного бюджету. Сюди можна віднести насамперед скорочення видатків на народне господарство, зменшення до мінімуму участі держави у виробничих інвестиціях. Виключенням повинні стати тільки окремі об'єкти інфраструктури, пріоритетні напрямки в структурі промислового виробництва, охорона навколишнього середовища, включаючи видатки, пов'язані з ліквідацією різних катастроф.

Видатки, пов'язані  із проведенням інноваційної політики й подальшого розвитку виробництва, повинні бути  покладені переважно  на підприємства, які для цього  можуть використовувати частину  амортизаційних відрахувань, частина  прибутку, а також частина дивідендів і прибутку від операцій із цінними паперами, банківські кредити.

Скорочення  видаткової частини бюджету може бути пов'язане зі скороченням військових видатків на оборону за рахунок установлення оптимальної чисельності військовослужбовців і скорочення закупівель військової техніки, тимчасового скорочення видатків на соціально-культурні заходи, скорочення видатків на керування.

Скорочення  видаткової частини бюджету може бути досягнуте за рахунок зменшення  всіх видів дотацій, субвенцій.

Третій напрямок – здійснення внутрішніх і зовнішніх  позик, тобто пошук джерел фінансування бюджету.

Бюджетний дефіцит  може фінансуватися за рахунок трьох  джерел: внутрішніх і зовнішніх позик, грошово-кредитної емісії.

У випадку фінансування дефіциту бюджету за рахунок внутрішніх позик і випуску урядових цінних паперів кількість товарів і послуг у народному господарстві залишається незмінним; наслідку такої заборгованості залежать від економічної кон’юнктури, а також стану ринку праці й ринку капіталу. При наявності в населення вільних коштів і низького попиту на капітал з боку приватного сектора й високого рівня схованого безробіття збільшення державних видатків, що фінансується за рахунок внутрішніх позик, є джерелом, що сприяє економічному розвитку країни.

Фінансування  бюджетного дефіциту за рахунок зовнішніх  позик означає виникнення можливості здійснення додаткових державних видатків без обмеження поточного споживання й реальної інвестиційної діяльності приватного сектора. Одночасне повернення боргу і його обслуговування будуть здійснюватися за рахунок майбутнього виробництва, а це вимагає надалі відповідного збільшення імпортних товарів і послуг. [1,c.94-97].

Питанням дефіциту бюджету приділяється усе більше уваги як у науковій літературі, так і в практичній діяльності.

Україна понад 10 років направляється до ринкової економіки. Але на будь-якому ринку  продукція повинна мати попит, а  всі закони й бюджет - направлятися на зростання економіки, а отже, на зростання рівня життя населення  в цілому. Авторитет влади виросте залежно від того, наскільки тверда національна валюта й наскільки низький рівень безробіття в державі.

Бюджет - це відповідальність влади перед громадянами. Стан бюджетної  системи можна назвати найважливішим  критерієм економічної ситуації в країні, а однієї з найважливіших функцій бюджету є регулювання економіки. Адже закладені в ньому параметри визначають наявність інвестиційних стимулів і потенціалу вкладень, рівень соціального захисту громадян, ступінь державної незалежності й обороноздатності, місце й роль України в міжнародних економічних відносинах.

Таким чином, основні заходи, які сприяють зниженню (ліквідації) бюджетного дефіциту в  Україні, що випливають:

1.Розробка напрямків  збільшення доходів держави.

2.Зміна напрямків  інвестування бюджетних ресурсів в області господарства з метою підвищення фінансової віддачі від кожної бюджетної грошової одиниці.

3.Твердий режим  економії бюджетних коштів.

4.Використання  різних форм державного кредиту.

5.Більше широке  використання фінансових пільг і санкцій, які дозволяють повніше врахувати специфічні умови господарювання й стимулюють зростання суспільного виробництва.

6.Оформлення  заборгованості державними цінними  паперами по виданих кредитах  урядовим структурам.

7.Збереження  фінансування тільки найважливіших соціальних програм; мораторій на прийняття нових соціальних програм, які вимагають значного бюджетного фінансування.

8.Залучення  в країну іноземного капіталу.

9.Емісія коштів.

10.Зниження безробіття.10

 

3.2. Зниження  бюджетного дефіциту при вдосконаленні  податкового законодавства

 

Дефіцитність  бюджету пов'язана з деякими  видами податкових вилучень у державі, тому реформування податкової системи  може базуватися на принципі фіскальної достатності, тобто формування дохідної частини бюджету на рівні, достатньому  для здійснення державних функцій, а також на принципах обов'язковості й рівномірного навантаження  при сплаті податків, недопущення проявів дискримінації окремих платників. Неприпустиме масове надання податкових пільг окремим суб'єктам підприємницької діяльності.

Проблема полягає в тому, що, по-перше, галузеві пільги є одним з основних інструментів державного регулювання розвитку економіки. У других, - вони найменш ефективні, оскільки їхня результативність залежить від правильного визначення пріоритетних областей. Аналіз оподатковування в історичній ретроспективі підтверджує таку закономірність: стягнення податків за досить високими ставками супроводжується наданням різноманітних пільг, тоді як зниження податкових ставок у процесі податкових реформ - розширенням податкової бази за рахунок скасування ряду пільг.

Існує й проблема ПДВ, що накопичувалася з 1997 року. Якщо не поліпшити адміністрування цього  податку, то надалі співвідношення між  отриманими від нього й повернутими  коштами збалансується, тобто надходження-надходження-нетто-надходження будуть нульовими, а в перспективі держбюджет буде виплачувати компенсації із ПДВ більше, ніж буде одержувати від цього податку.

Сьогодні через  механізм невідшкодування податку  на додану вартість відбувається вимивання  оборотних коштів у суб'єктів підприємницької діяльності. Так, надходження від ПДВ в 2003 році становили 13,2 млрд. грн., а відшкодування - 8,3 млрд. грн. В 2004-му планується: надходження - 14,5 млрд. грн., відшкодування - 12,4 млрд. грн., в 2005-му: надходження - 15,9 млрд. грн., відшкодування - 17,9 млрд. грн.

Податку на додану вартість за січень - лютий 2004 року надійшло 2517 млн. грн., або 105,3% плану на період. Порівняно з відповідним періодом минулого року надходження збільшилися  на 640,3 млн. грн., або на 34,1%.

Перспективи податкової реформи неодноразово обговорювалися на нарадах у Президента й окреслювалися наступними питаннями: куди ми рухаємося, які намічені пріоритети й що реально можна зробити найближчим часом?

9 березня 2004 року Президент України Л. Кучма  своїм указом переніс із 1 липня на 1 квітня введення спеціальних рахунків платників ПДВ. Згодом їхнє введення перенесене на 1 травня. Указ передбачає стягування ПДВ до держбюджету й оборот коштів податку через окремі поточні банківські рахунки платників ПДВ. Кабінет Міністрів України й Національний банк України прийняли загальну постанову, що регламентує порядок відкриття спеціальних банківських рахунків для податку на додану вартість і режим використання коштів на них (Порядок стягнення в державний бюджет податку на додану вартість і обороту коштів податку через окремі поточні й/або реєстраційні рахунки платників цього податку зі спеціальним режимом їхнього використання .

З 1 квітня підприємства України відкривають два рахунки: основний і зі сплатою ПДВ. При  купівлі товарів гроші переміщаються з поточного рахунка покупця на поточний рахунок контрагента, без обліку ПДВ. Нарахований ПДВ переводиться зі спец рахунку продавця на спец рахунок покупця.

Головною метою  впровадження розрахунків із ПДВ  через спец рахунок є боротьба зі зловживаннями при адмініструванні податку. Основний з них - незаконне відшкодування ПДВ із державного бюджету при фіктивному експорті.

З 1 січня 2004 року бюджетну заборгованість перед платниками ПДВ перевели на рахунок державного внутрішнього боргу, випустивши на суму заборгованості державні цінні папери. Непогашеними залишилися заборгованість в 2003 році й заборгованість бюджету за раніше взятими, але не виконаними зобов'язаннями в обсязі 3,7 млрд. грн.

Нетрадиційне  рішення проблеми дефіцитності бюджетів було запропоновано через рішення таких питань:

1. Для покриття  бюджетного дефіциту державі  необхідно звільнитися від "дрібної"  власності й здійснювати розширене  акціонування й інвестування  інших об'єктів як на території  України, так і за її межами. При цьому не слід забувати про проблеми національної безпеки і якнайшвидше відмовлятися від прибуткових підприємств. Приватизація повинна бути економічно доцільної, тоді зросте кількість підприємств приватної форми власності, які займаються виробництвом. Також треба поліпшувати керування державним майном, що приведе до зменшення кількості підприємств державної форми власності, які одержують дотації,

2. Другий важливий  момент - високий рівень номінального  податкового навантаження. Недоцільно  протягом року приймати законопроекти, які погіршують положення платників податків. Треба вводити раціональну податкову політику, що базується на зниженні податкового тиску й об'єднанні фіскальної й стимулюючої функцій податків. А державний бюджет на 2007 рік побудований переважно з фіскальним наголосом.

В 2007 році може підвищитися стабільність податкового  законодавства, і треба не разом  з бюджетом приймати ці податкові  закони - вони повинні бути прийняті в бюджет.

3. Максимальне  виявлення всіх матеріальних  і фінансових резервів для досягнення прогресу на шляху до збалансованого ринку.

4. Узгодження  бюджету із загальною програмою  фінансової стабілізації.

5. Особлива увага  може приділятися підвищенню  ролі регіонів у соціально-економічному  розвитку держави.

6. Ще одна  проблема - короткострокове бюджетне планування і його невідповідність завданням середньострокової економічної політики. Законодавча влада повинна зрозуміти, що бюджет - це не просто доходи й видатки. Треба підвищувати роль перспективного бюджетного планування. При кожному надходженні й при кожній витраті необхідно думати про саме головних - добробут громадян.

7. Варіантом  податкового наповнення бюджету  може бути встановлення державної  монополії на виробництво й  продаж алкогольних напоїв і  тютюнових виробів. Такий порядок існує в цивілізованих, економічно розвинених країнах. Насамперед - здоров'я націй, а вже потім - збирання податків у бюджет - прямих і непрямих.

8. В Україні  має місце збереження ситуації, за якої прибутковим є вкладення  капіталу в торговельно-посередницьку й фінансово-кредитну сфери. Отже, спішної стає зміна напрямків інвестування бюджетних коштів в області народного господарства з метою значного підвищення фінансової віддачі від кожної грошової одиниці, зменшення граничних витрат суспільного виробництва через використання новітніх технологій і сучасних розробок як продукту інтелектуальної діяльності українських науковців.

9. Заборона Національному  банку України надавати кредити  урядовим структурам будь-якого  рівня без належного оформлення  заборгованості державними цінними паперами.

10. Через несвоєчасне  проведення структурних змін  в економіці існує структурний  дисбаланс у народному господарстві  убік значної переваги виробництва  засобів виробництва над виробництвом  предметів споживання.

Информация о работе Бюджетный дефицит Украины