Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2013 в 11:31, курсовая работа
Актуальність теми роботи величезна, адже в умовах ринкової економіки відбулося зміщення пріоритетів в об'єктах та цільових установах системи управління об'єктом господарювання. Якщо в економіці, що централізовано планувалась, свобода в маніпулюванні ресурсами, їх відшкодування була достатньо обмежена, а підприємства були поставлені в жорсткі рамки і не могли вибирати найбільш раціональну структуру ресурсів, що ними використовувались, то в ринковій економіці такі обмеження по суті не існують, а ефективне управління ресурсами вимагає здійснення оптимізації ресурсного потенціалу підприємства.
Вступ 3
1. Теоретичні основи формування капіталу підприємства 5
1.1 Сутність капіталу підприємства 5
1.2 Особливості формування складових власного капіталу підприємства 8
1.3 Методичні основи оцінки ефективності формування капіталу підприємства 11
2. Загальна оцінка фінансової діяльності ВАТ «Укрнафта» 28
2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «Укрнафта» 28
2.2 Дослідження наявної структури капіталу на підприємстві 29
2.3 Аналіз фінансової стійкості ВАТ «Укрнафта» 39
3. Оптимізація структури капіталу на підприємстві 43
3.1 Форми реалізації структури капіталу 43
3.2 Заходи щодо забезпечення реалізації структури капіталу 47
Висновок 51
Список літератури 53
Рішення даної проблеми полягає, на мій погляд у розробці оптимізаційних моделей та їх практичному застосуванні. На жаль, питання, пов'язані з розробкою оптимізаційних моделей не отримали ще широкого використання на українських підприємствах. Формування структури капіталу (тобто співвідношення власних та позичкових коштів) на багатьох підприємствах здійснюється інтуїтивно, або згідно з традиціями, без належного аналітично-математичного обґрунтування [13. С, 39].
При вирішенні проблеми оптимізації вимагало врахування того, що зростання долі позичкового капіталу підвищує мінливість чистого грошового потоку, тобто збільшує фінансовий ризик і більш високе значення долі позичкового капіталу забезпечує зниження рентабельності власного капіталу підприємства, і знижує величину чистого прибутку, що отримується.
Отже формування оптимальної структури капіталу вимагає забезпечення найбільш ефективної пропорції між рентабельністю та фінансовою стійкістю підприємства, тобто максимізації його ринкової вартості [13. С, 41].
Для вирішення питання
оптимізації структури капіталу
була розглянута модель оптимізації
на основі критерію максимізації прогнозуючої
рентабельності власного капіталу та
показника фінансового
Загальновідомо, що показник фінансового левериджу дозволяє оцінити на скільки відсотків зміниться величина чистого прибутку підприємства при зміні доходу до сплати відсотків і податків на один відсоток, а отже й дозволяє оцінити зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу.
Показник фінансового левериджу був розрахований як добуток трьох компонент:
1. Податкового коректора фінансового левериджу (1 – Спод) – показує в якому ступені виявляється ефект фінансового левериджу у зв'язку з рівнем оподаткування прибутку;
2. Диференціалу фінансового левериджу, тобто різниці між коефіцієнтом економічної рентабельності (валової рентабельності активів) і середнім розміром відсотку за кредит. Диференціал фінансового левериджу є головною умовою, що формує позитивний ефект фінансового левериджу.
3. Коефіцієнт фінансового
левериджу (ПК/ВК) – характеризує
суму позикового капіталу, що
використовується
Практика доводить, що не існує єдиних рецептів ефективних відносин власного і позиченого капіталу не тільки для типових підприємств, але і для кожного окремого підприємства.
Таблиця 3.4. Заходи щодо забезпечення реалізації структури капіталу
№ |
Основні фактори |
Заходи для забезпечення реалізації структури капіталу |
1 |
Галузеві особливості операційн |
Характер цих особливостей визначає
структуру активів |
2 |
Стадія життєвого циклу |
Підприємства, що знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу і мають конкурентноспроможну продукцію, можуть у своїй діяльності використовувати більшу частину позиченого капіталу. Рівень фінансових ризиків у цих підприємств високий, і це враховують їхні кредитори. Підприємства, що знаходяться на стадії зрілості, більшою мірою повинні використовувати власний капітал. |
3 |
Кон’юнктура товарного ринку |
Чим стабільніша кон’юнктура товарного ринку, тим більше і безпечніше можна використовувати позичений капітал. І навпаки – в умовах нестабільної кон’юнктури використання позиченого капіталу призводить до зниження рівня прибутковості та ризику втрати платоспроможності. У таких умовах необхідно оперативно знижувати |
4 |
Кон’юнктура фінансового ринку |
Залежно від стану кон’юнктури
фінансового ринку зростає або
знижується вартість позиченого капіталу.
При суттєвому зростанні Слід зазначити, що кон’юнктура фінансового ринку впливає на вартість власного капіталу, який залучається із зовнішніх джерел. При зростанні рівня процента позики підвищуються і вимоги інвесторів до норми прибутку на вкладений капітал. |
5 |
Рівень рентабельності операційної діяльності |
За рахунок високого значення даного показника кредитний рейтинг підприємства зростає, і таким чином, у нього є можливість розширити потенціал використання позиченого капіталу. Але у практичній діяльності цей потенціал часто не використовується у зв’язку з тим, що при високому рівні рентабельності підприємство має можливість задовольнити додаткову потребу в капіталі за рахунок високого рівня капіталізації отриманого прибутку. У таких випадках власники переважно інвестують отриманий прибуток у власне підприємство, що забезпечує високий рівень віддачі капіталу і тим самим знижує питому вагу використання позичених засобів. |
6 |
Коефіцієнт операційного левериджу |
Зростання підприємства забезпечується спільним виявом ефекту операційного і фінансового левериджу. Таким чином, підприємства, у яких зростає обсяг реалізації продукції, але за рахунок галузевих особливостей її виробництво має низький коефіцієнт операційного левериджу, можуть значно збільшити коефіцієнт фінансового левериджу, тобто використати більшу частину позичених засобів у загальній сумі капіталу. |
7 |
Відношення кредиторів до підприємства |
Як правило, кредитори, формуючи оцінку
кредитного рейтингу підприємства, керуються
своїми критеріями, які іноді не
співпадають із критеріями оцінки власної
кредитоспроможності |
8 |
Рівень оподаткування прибутку |
В умовах низьких ставок податку на прибуток або використання підприємством податкових пільг на прибуток різниця у вартості власного і позиченого капіталу, що залучається із зовнішніх джерел, знижується. Це пов’язано з тим, що ефект податкового коректора під час використання позичених засобів зменшується. У таких умовах слід формувати капітал із зовнішніх джерел переважно за рахунок емісії акцій, тобто за рахунок залучення додаткового пайового капіталу. У той же час при високій ставці оподаткування прибутку суттєво підвищується ефективність залучення позикового капіталу. |
9 |
Фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства |
Фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства. Несприйняття власниками і менеджерами високих рівнів ризиків формує у них консервативний підхід щодо фінансування розвитку підприємства, основою якого є власний капітал. І навпаки, прагнення отримати великий прибуток на власний капітал, не звертаючи уваги на високий рівень ризиків, формує агресивний підхід до фінансування розвитку підприємства, де позичений капітал використовується в максимально можливих розмірах. |
10 |
Рівень концентрації власного капіталу |
Для того, щоб зберегти фінансовий контроль за управлінням підприємством (контрольний пакет акцій або контрольний обсяг пайового вкладу) власники підприємства не бажають залучати додатковий власний капітал із зовнішніх джерел, якщо навіть для цього є сприятливі умови. Завданням зберегти фінансовий контроль за управлінням підприємством є формування додаткового капіталу за рахунок позичених засобів. |
Під час виконання даної курсової роботи ми переконалися, що капітал підприємства є наріжним каменем розвитку системи підприємництва. З його допомогою можна стимулювати або стримувати розвиток будь-якого суб'єкта господарювання. Ефективність діяльності останнього значною мірою залежить від рівня розвитку та вдосконалення системи управління капіталом.
Капітал завжди виступає необхідним атрибутом діяльності – від моменту створення підприємства до його ліквідації або реорганізації. Важливою характеристикою будь-якого підприємства є ефективність його управлінської системи, У процесі проведеного мною теоретичного дослідження було визначено наступне:
1) з урахуванням існуючих
підходів до тлумачення
2) капітал підприємства
характеризується
3) як власні, так і
позикові джерела капіталу
Для вирішення питання оптимізації структури капіталу була розглянута модель оптимізації на основі критерію максимізації прогнозуючої рентабельності власного капіталу та показника фінансового левериджу.
Мною була проаналізована структура капіталу ВАТ «Укрнафта» за період з 2008 по 2009 рік. Обсяг позичкового капіталу що використовувався за цей період забезпечував зниження рентабельності власного капіталу згідно з показником фінансового левериджу. Була поставлена задача визначити, а чи оптимальний обсяг позичкового капіталу використовувало підприємство на той період. Для цього було побудовано 5 оптимізаційних моделей, які передбачали перебір фактично можливих структур капіталу підприємства. Відповідно розрахунки показали, що найбільш ефективної структури капіталу підприємство набуло при співвідношенні власного та позичкового капіталу 87,8: 12,2%. Така структура забезпечила рентабельність власного капіталу 29,9%. Подальше збільшення долі позичкового капіталу призвело до зменшення рентабельності власного капіталу.
Размещено
Информация о работе Аналіз вартості капіталу підприємства та його структури