Аналіз вартості капіталу підприємства та його структури

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 08 Ноября 2013 в 11:31, курсовая работа

Краткое описание

Актуальність теми роботи величезна, адже в умовах ринкової економіки відбулося зміщення пріоритетів в об'єктах та цільових установах системи управління об'єктом господарювання. Якщо в економіці, що централізовано планувалась, свобода в маніпулюванні ресурсами, їх відшкодування була достатньо обмежена, а підприємства були поставлені в жорсткі рамки і не могли вибирати найбільш раціональну структуру ресурсів, що ними використовувались, то в ринковій економіці такі обмеження по суті не існують, а ефективне управління ресурсами вимагає здійснення оптимізації ресурсного потенціалу підприємства.

Содержание

Вступ 3
1. Теоретичні основи формування капіталу підприємства 5
1.1 Сутність капіталу підприємства 5
1.2 Особливості формування складових власного капіталу підприємства 8
1.3 Методичні основи оцінки ефективності формування капіталу підприємства 11
2. Загальна оцінка фінансової діяльності ВАТ «Укрнафта» 28
2.1 Загальна характеристика діяльності ВАТ «Укрнафта» 28
2.2 Дослідження наявної структури капіталу на підприємстві 29
2.3 Аналіз фінансової стійкості ВАТ «Укрнафта» 39
3. Оптимізація структури капіталу на підприємстві 43
3.1 Форми реалізації структури капіталу 43
3.2 Заходи щодо забезпечення реалізації структури капіталу 47
Висновок 51
Список літератури 53

Прикрепленные файлы: 1 файл

курсач лисак.doc

— 576.00 Кб (Скачать документ)

Рішення даної проблеми полягає, на мій погляд у розробці оптимізаційних моделей та їх практичному  застосуванні. На жаль, питання, пов'язані  з розробкою оптимізаційних моделей  не отримали ще широкого використання на українських підприємствах. Формування структури капіталу (тобто співвідношення власних та позичкових коштів) на багатьох підприємствах здійснюється інтуїтивно, або згідно з традиціями, без належного аналітично-математичного обґрунтування [13. С, 39].

При вирішенні проблеми оптимізації вимагало врахування того, що зростання долі позичкового капіталу підвищує мінливість чистого грошового потоку, тобто збільшує фінансовий ризик і більш високе значення долі позичкового капіталу забезпечує зниження рентабельності власного капіталу підприємства, і знижує величину чистого прибутку, що отримується.

Отже формування оптимальної  структури капіталу вимагає забезпечення найбільш ефективної пропорції між  рентабельністю та фінансовою стійкістю  підприємства, тобто максимізації його ринкової вартості [13. С, 41].

Для вирішення питання  оптимізації структури капіталу була розглянута модель оптимізації  на основі критерію максимізації прогнозуючої рентабельності власного капіталу та показника фінансового левериджу.

Загальновідомо, що показник фінансового левериджу дозволяє оцінити на скільки відсотків зміниться величина чистого прибутку підприємства при зміні доходу до сплати відсотків і податків на один відсоток, а отже й дозволяє оцінити зміну коефіцієнта рентабельності власного капіталу.

Показник фінансового  левериджу був розрахований як добуток  трьох компонент:

1. Податкового коректора  фінансового левериджу (1 – Спод) – показує в якому ступені  виявляється ефект фінансового  левериджу у зв'язку з рівнем  оподаткування прибутку;

2. Диференціалу фінансового левериджу, тобто різниці між коефіцієнтом економічної рентабельності (валової рентабельності активів) і середнім розміром відсотку за кредит. Диференціал фінансового левериджу є головною умовою, що формує позитивний ефект фінансового левериджу.

3. Коефіцієнт фінансового  левериджу (ПК/ВК) – характеризує  суму позикового капіталу, що  використовується підприємством  у розрахунку на одиницю власного  капіталу.

Практика доводить, що не існує єдиних рецептів ефективних відносин власного і позиченого капіталу не тільки для типових підприємств, але і для кожного окремого підприємства.

 

Таблиця 3.4. Заходи щодо забезпечення реалізації структури капіталу

Основні фактори

Заходи для забезпечення реалізації структури капіталу

1

Галузеві особливості операційної діяльності підприємства

Характер цих особливостей визначає структуру активів підприємства, їх ліквідність. Підприємства з високим  рівнем фондомісткості виробництва  продукції, а також з великою  частиною позаоборотних активів, мають  більш низький кредитний рейтинг і змушені орієнтуватися у своїй діяльності на використання власного капіталу. Крім того, характер галузевих особливостей визначає різну тривалість операційного циклу. Чим менший період операційного циклу, тим більшою мірою (за інших рівних умов) може бути використаний підприємством позичений капітал.

2

Стадія життєвого циклу підприємства

Підприємства, що знаходяться на ранніх стадіях свого життєвого циклу  і мають конкурентноспроможну продукцію, можуть у своїй діяльності використовувати  більшу частину позиченого капіталу. Рівень фінансових ризиків у цих підприємств високий, і це враховують їхні кредитори. Підприємства, що знаходяться на стадії зрілості, більшою мірою повинні використовувати власний капітал.

3

Кон’юнктура товарного ринку

Чим стабільніша кон’юнктура товарного ринку, тим більше і безпечніше можна використовувати позичений капітал. І навпаки – в умовах нестабільної кон’юнктури використання позиченого капіталу призводить до зниження рівня прибутковості та ризику втрати платоспроможності. У таких умовах необхідно оперативно знижувати

4

Кон’юнктура фінансового ринку

Залежно від стану кон’юнктури  фінансового ринку зростає або  знижується вартість позиченого капіталу. При суттєвому зростанні вартості позиченого капіталу диференціал фінансового левериджу може досягнути від’ємного значення, що призведе до різкого зниження фінансової рентабельності, а в ряді випадків – до збиткової операційної діяльності.

Слід зазначити, що кон’юнктура  фінансового ринку впливає на вартість власного капіталу, який залучається із зовнішніх джерел. При зростанні рівня процента позики підвищуються і вимоги інвесторів до норми прибутку на вкладений капітал.

5

Рівень рентабельності операційної  діяльності

За рахунок високого значення даного показника кредитний рейтинг підприємства зростає, і таким чином, у нього є можливість розширити потенціал використання позиченого капіталу. Але у практичній діяльності цей потенціал часто не використовується у зв’язку з тим, що при високому рівні рентабельності підприємство має можливість задовольнити додаткову потребу в капіталі за рахунок високого рівня капіталізації отриманого прибутку. У таких випадках власники переважно інвестують отриманий прибуток у власне підприємство, що забезпечує високий рівень віддачі капіталу і тим самим знижує питому вагу використання позичених засобів.

6

Коефіцієнт операційного левериджу

Зростання підприємства забезпечується спільним виявом ефекту операційного і фінансового левериджу. Таким  чином, підприємства, у яких зростає  обсяг реалізації продукції, але за рахунок галузевих особливостей її виробництво має низький коефіцієнт операційного левериджу, можуть значно збільшити коефіцієнт фінансового левериджу, тобто використати більшу частину позичених засобів у загальній сумі капіталу.

7

Відношення кредиторів до підприємства

Як правило, кредитори, формуючи оцінку кредитного рейтингу підприємства, керуються  своїми критеріями, які іноді не співпадають із критеріями оцінки власної  кредитоспроможності підприємства. У деяких випадках, не дивлячись  на високу фінансову стійкість підприємства, кредитори можуть формувати негативний імідж цього підприємства і, таким чином, знижувати його кредитний рейтинг. Це негативно впливає на можливість залучення підприємством позиченого капіталу, знижує його фінансову стійкість, тобто можливість оперативно формувати капітал за рахунок зовнішніх джерел.

8

Рівень оподаткування прибутку

В умовах низьких ставок податку  на прибуток або використання підприємством  податкових пільг на прибуток різниця  у вартості власного і позиченого капіталу, що залучається із зовнішніх джерел, знижується. Це пов’язано з тим, що ефект податкового коректора під час використання позичених засобів зменшується. У таких умовах слід формувати капітал із зовнішніх джерел переважно за рахунок емісії акцій, тобто за рахунок залучення додаткового пайового капіталу. У той же час при високій ставці оподаткування прибутку суттєво підвищується ефективність залучення позикового капіталу.

9

Фінансовий менталітет власників  і менеджерів підприємства

Фінансовий менталітет власників і менеджерів підприємства. Несприйняття власниками і менеджерами високих рівнів ризиків формує у них консервативний підхід щодо фінансування розвитку підприємства, основою якого є власний капітал. І навпаки, прагнення отримати великий прибуток на власний капітал, не звертаючи уваги на високий рівень ризиків, формує агресивний підхід до фінансування розвитку підприємства, де позичений капітал використовується в максимально можливих розмірах.

10

Рівень концентрації власного капіталу

Для того, щоб зберегти фінансовий контроль за управлінням підприємством (контрольний пакет акцій або контрольний обсяг пайового вкладу) власники підприємства не бажають залучати додатковий власний капітал із зовнішніх джерел, якщо навіть для цього є сприятливі умови. Завданням зберегти фінансовий контроль за управлінням підприємством є формування додаткового капіталу за рахунок позичених засобів.


 

Висновок

 

Під час виконання  даної курсової роботи ми переконалися, що капітал підприємства є наріжним каменем розвитку системи підприємництва. З його допомогою можна стимулювати або стримувати розвиток будь-якого суб'єкта господарювання. Ефективність діяльності останнього значною мірою залежить від рівня розвитку та вдосконалення системи управління капіталом.

Капітал завжди виступає необхідним атрибутом діяльності – від моменту створення підприємства до його ліквідації або реорганізації. Важливою характеристикою будь-якого підприємства є ефективність його управлінської системи, У процесі проведеного мною теоретичного дослідження було визначено наступне:

1) з урахуванням існуючих  підходів до тлумачення поняття  «капітал», поданих в економічній  літературі, та його характерних  ознак, капітал підприємства трактуватимемо  як сукупність економічних благ  у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, які залучаються в економічний процес діяльності суб'єкта господарювання з метою їх відтворення та отримання доходу;

2) капітал підприємства  характеризується багатоманітністю  образів, в яких він виступає. При цьому найважливішим вважається його поділ на власний і позиковий – у процесі формування та основний і оборотний – у процесі використання.

3) як власні, так і  позикові джерела капіталу мають  переваги і недоліки. Підприємство, яке використовує тільки власний  капітал, має високу фінансову  стійкість, але обмежує свій  розвиток, не використовуючи можливості  приросту прибутку на позиковий  капітал. При частковому ж використанні позикового капіталу виникає ризик погіршення фінансового стану підприємства, але виникає можливість приросту розширення обсягів господарської діяльності підприємства, підвищення його ринкової вартості.

Для вирішення питання  оптимізації структури капіталу була розглянута модель оптимізації на основі критерію максимізації прогнозуючої рентабельності власного капіталу та показника фінансового левериджу.

Мною була проаналізована структура капіталу ВАТ «Укрнафта» за період з 2008 по 2009 рік. Обсяг позичкового капіталу що використовувався за цей період забезпечував зниження рентабельності власного капіталу згідно з показником фінансового левериджу. Була поставлена задача визначити, а чи оптимальний обсяг позичкового капіталу використовувало підприємство на той період. Для цього було побудовано 5 оптимізаційних моделей, які передбачали перебір фактично можливих структур капіталу підприємства. Відповідно розрахунки показали, що найбільш ефективної структури капіталу підприємство набуло при співвідношенні власного та позичкового капіталу 87,8: 12,2%. Така структура забезпечила рентабельність власного капіталу 29,9%. Подальше збільшення долі позичкового капіталу призвело до зменшення рентабельності власного капіталу.

 

Список літератури

 

  1. Акціонерний капітал в умовах ринкової трансформації економіки України: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.01.01 / І.О. Ревак; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. – Л., 2002. – 20 с.
  2. Аналіз формування капіталу підприємства: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.06.04 / О.В. Ярощук; Терноп. акад. нар. госп-ва. – Т., 2004. – 20 с.
  3. Бандурка О.М. Фінансова діяльність підприємства. К.: «Либідь», 1998 г.
  4. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджментові: Пер. з англ. – К.:Молодь, 2007. – 357 с.
  5. Василик О.Д. «Теорія фінансів»: Підручник. – К.: НІОС – 2000. – 416 с.
  6. Воробйов Ю.М. Особливості формування фінансового капіталу підприємств // Фінанси підприємства, №2, 2007. – С. 131–135.
  7. Воробйов Ю.М. Формування власного фінансового капіталу підприємств // Фінанси підприємства, №6, 2007.-432 с.
  8. Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Х.:ВД «ІНЖЕК», 2003 р. – 240 с.
  9. Іванов А.Н. АТ: керування капіталом і дивідендною політикою. – М.: ИНФРА – М, 2008.-278 с.
  10. Інформаційний потенціал системи управління підприємством: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.06.01 / І.І. Новаківський / Нац. ун-т «Львів. політехніка. – Л., 2002. – 20 с. – укp.
  11. Ковальов В.В., Волкова О.Н. Анализ хозяйственной деятельности предприятия.: Учебник. – М.: Проспект, 2000. – 560 с.
  12. Ковальов В.В. Введення у фінансовий менеджмент. – М.: Фінанси і статистика, 2007.-432 с.
  13. Ковальов В.В. Фінансовий аналіз: Керування капіталом. Вибір інвестицій. Аналіз звітності. – М.: Фінанси і статистика, 2007 р.
  14. Кожанова Є. П., Отенко І. П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни – X.: ВД «ІНЖЕК», 2003. -208 с.
  15. Косинский Р.А. Основные принципы и особенности формирования капитала предприятия // Тези доп. Міжнар. наук.-теорет. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених «Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть», 20 лют. 2003 р. – Тернопіль: Підручники & посібники, 2003. – С. 285.
  16. Мец О.В. Економічний аналіз фінансової діяльності та фінансового стану підприємства: Навч. Посібник: К.: Вища школа, 2003. -278 с.
  17. Облік і аудит формування та руху статутного капіталу відкритих акціонерних товариств: Автореф. дис… канд. екон. наук: 08.06.04 / О.О. Разборська; Київ. нац. торг.-екон. ун-т. – К., 2004. – 23 с.
  18. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз: Навчальний посібник-3-тє видання, перероблене. – Львів: «Новий світ-2000», 2004.-344 с.
  19. Тарасенко Т.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник. -3-тє видання, перероблене. – Львів: «Новий Світ – 2000», 2004. -344 с.
  20. Фінансовий менеджмент. / За ред. Проф. Г.Г.Кірейцева. – Київ:ЦУЛ, 2002. -496 с.
  21. 28. Швиданенко Г.О., Олексюк О. І. Сучасна технологія діагностики фінансово-економічної діяльності підприємства: Монографія. – К.: КНЕУ, 2002. – 192 с.
  22. Фролова Т.О. Фінансовий аналіз: Навчально-методичний посібник.-К.: видавництво Європ. Ун-ту, 2007. -253 с.
  23. Чмутова И.Н., Косинский Р.А. Сущность и структура организационно-экономического механизма управления формированием и использованием капитала предприятия // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. пр. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – Вип. 181. – Т. 1. – С. 212–223.
  24. Шеремет А.Д. Финансы предприятий. М.: ИНФРА-М, -1999 г.
  25. Шийч О.И. Ефективне керування структурою капіталу – застава стійкого фінансового становища підприємства // Бухгалтерський облік і аналіз. – К, 2004. – 290 с.

Размещено


Информация о работе Аналіз вартості капіталу підприємства та його структури