Аналіз вартості капіталу підприємства та його структури

ПА – поточні активи.

Нормальним вважається значення показника, що перевищує 0,1.

е) Коефіцієнт покриття інвестицій або  коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує частку власного капіталу та довгострокових зобов’язань у загальній сумі активів підприємства:

 

 

, (1.25)

 

де К_ПІ – коефіцієнт покриття інвестицій;

ВК – власний капітал;

ДЗ – довгострокові зобов’язання;

А – загальна сума активів.

В аналітичній практиці прийнято вважати  нормальним значення коефіцієнта, яке наближається до 0,9.

є) Коефіцієнт інвестування або забезпеченості власним капіталом, який показує  ступінь покриття джерелами власних  та прирівняних до них коштів суми основних засобів та інших необоротних  активів:

 

, (1.26)

 

де К_І – коефіцієнт інвестування;

ВК – власний капітал;

ОЗ – основні засоби.

Якщо коефіцієнт інвестування більше одиниці, то це є свідченням про достатність власного капіталу.

ж) Коефіцієнт маневреності власного капіталу, який розраховується як відношення власного оборотного капіталу та власного капіталу:

 

, (1.27)

 

де К_МВК – коефіцієнт маневреності власного капіталу;

ВОК – власний оборотний капітал;

ВК – власний капітал.

Цей коефіцієнт показує, яка частина власного оборотного капіталу підприємства заходиться в  мобільній формі та може бути використана  при необхідності наповнення оборотних засобів, а яка частина спрямовується на накопичення. Забезпеченість поточних активів власним капіталом є гарантією стійкості фінансового стану при нестійкій фінансовій політиці в державі. Високі значення коефіцієнта маневреності позитивно характеризують фінансовий стан. Вважається нормальним значення цього показника вище 0,4…0,6.

з) Коефіцієнт довгострокового  залучення позикових коштів, який характеризує структуру капіталу, що використовується для довгострокових інвестицій, тобто показує, яка частина основних засобів та інших необоротних активів профінансована зовнішніми інвесторами та належить до них, а не до власників підприємства. Коефіцієнт розраховується як співвідношення довгострокових зобов’язань до суми власного капіталу підприємства та його довгострокових зобов’язань:

 

, (1.28)

 

де К_ДЗ – коефіцієнт довгострокового залучення;

ВК – власний капітал;

ДЗ – довгострокові зобов’язання.

Зростання цього показника  в певному розумінні – негативна тенденція, що означає, що підприємство все сильніше залежить від зовнішніх інвесторів.

и) Коефіцієнт короткострокової заборгованості, який відображає структуру  залученого капіталу та визначається через відношення короткострокових зобов’язань до їх загальної суми:

 

, (1.29)

 

де К_КЗ – коефіцієнт короткострокової заборгованості;

КЗ – короткострокові зобов’язання;

ДЗ – довгострокові зобов’язання.

і) Коефіцієнт кредиторської  заборгованості, який показує частку кредиторської заборгованості в  загальній сумі зобов’язань підприємства:

 

, (1.30)

 

де К_КрЗ – коефіцієнт кредиторської заборгованості;

КрЗ – кредиторська заборгованість;

КЗ – короткострокові зобов’язання;

ДЗ – довгострокові зобов’язання.

Зростання цього показника  характеризується негативно.

Перелік наведених показників, що використовуються для оцінки фінансової стійкості підприємств, досить місткий, і, тому, доцільність вибору тих чи інших показників для цілей аналізу  перш за все повинна визначатися  специфікою фінансово-господарської  діяльності підприємства.

Аналіз фінансової стійкості  підприємства дозволяє оцінити ступінь  стабільності його фінансового розвитку та рівень фінансових ризиків, що створюють  загрозу його банкрутства.

5. В залежності від  співвідношення показників матеріально-виробничих запасів, власного оборотного капіталу та інших джерел формування запасів можна з певною відносністю виділити наступні типи фінансової стійкості.

а) Абсолютна фінансова  стійкість, яка представляє собою  граничний тип фінансової стійкості. Вона задається умовою:

 

МЗ < ВОК, (1.31)

 

де МЗ – матеріально-виробничі запаси;

ВОК – власний оборотний капітал.

Це співвідношення показує, що всі запаси повністю покриваються власним оборотним капіталом, тобто  підприємство не залежить від зовнішніх  джерел фінансування.

б) Нормальна фінансова  стійкість, яка гарантує платоспроможність  підприємства. Вона описується наступним  виразом:

 

ВОК < МЗ < ВОК + КК + КрЗ, (1.32)

 

де МЗ – матеріально-виробничі запаси;

ВОК – власний оборотний капітал;

КК – короткострокові кредити банків та позики;

КрЗ – кредиторська заборгованість.

Наведене співвідношення відповідає положенню, коли підприємство, що успішно функціонує, використовує для покриття запасів «нормальні джерела капіталу» – власні та залучені.

в) Нестійке фінансове  становище, пов’язане з порушенням платоспроможності, при якому однак зберігається здатність поновлення рівноваги за рахунок джерел, що послаблюють фінансову напругу:

 

МЗ = ВОК + КК + КрЗ + ФН, (1.33)

 

де МЗ – матеріально-виробничі запаси;

ВОК – власний оборотний капітал;

КК – короткострокові кредити банків та позики;

КрЗ – кредиторська заборгованість;

ФН – фінансову напругу;

Фінансова нестійкість вважається допустимою, якщо величина залучених для формування запасів та витрат короткострокових кредитів та позикових коштів не перевищує сумарної вартості виробничих запасів, готової продукції і товарів (найбільш ліквідної частини запасів та витрат).

г) Кризовий фінансовий стан, при якому підприємство знаходиться на межі банкрутства, оскільки в цій ситуації грошові кошти, короткострокові цінні папери та кредиторська заборгованість підприємства не покривають навіть його кредиторської заборгованості та прострочених позик:

 

МЗ > ВОК + КК + КрЗ + ФН, (1.34)

 

Кризовий фінансовий стан характеризується також наявністю  регулярних неплатежів, за якими кризовий стан може бути класифікований наступним  чином: перший ступінь (наявність прострочених позик банку); другий ступінь (наявність, крім того, простроченої заборгованості постачальникам за товари); третій ступінь (наявність, крім того, недоїмок до бюджетів), яка практично межує з банкрутством.

 

 

2. Загальна оцінка фінансової  діяльності ВАТ «Укрнафта»

2.1 Загальна характеристика  діяльності ВАТ «Укрнафта»

Вiдкрите акцiонерне товариство «Укрнафта» створене 31.03.1994 року шляхом корпоратизацiї пiдприємства «Виробниче об'єднання «Укрнафта» на виконання  Указу Президента України «Про корпоратизацiю  пiдприємств» вiд 15.06.1993 року №210/93, наказу Мiнекономiки вiд 22.11.1993 року №90 i наказу Держкомнафтогазу №57 вiд 23.02.1994 року. Перше свiдоцтво про реєстрацiю випуску цiнних паперiв, видане Мiнфiном України 25.05.1994 року за №201/0/1994 року. Станом на 31.12.2009 року в управлiннi НАК «Нафтогаз України» знаходиться 50% акцiй, решта 50% акцiй належить iншим юридичним та фiзичним особам.

На теперiшнiй час  ВАТ «УКРНАФТА» є найбiльшою нафтодобувною компанiєю в Українi. ВАТ «Укрнафта» здiйснює геологорозвiдувальнi роботи, експлуатацiйне бурiння, видобуток нафти i газу на територiї 2-х нафтогазових регiонiв України: захiдного та схiдного.

На сьогоднiшнiй день ВАТ «Укрнафта» є найбiльшою нафтодобувною  компанiєю в Українi. Газопереробнi заводи, що входять до складу ВАТ «Укрнафта», є найбiльшими виробниками на Українi скрапленого газу. ВАТ «Укрнафта» має власну мережу автозаправних станцій на територiї України.

Інвестиційна привабливість:

• понад 91% видобутку нафти, 27% газового конденсату та 17% газу;
• 98 родовищ вуглеводнів на території ї двох нафтогазоносних регіонів України, що охоплюють львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Сумську, Чернігівську, Полтавську, Харківську та Дніпропетровську області;
• 2 783 нафтових та газових свердловин;
• 391 АЗС у 24 регіонах України;
• понад 2,980 мільярда фактичних внесків до бюджету країни тільки за підсумками 2007 року;
• 28 628 працівників, які з року в рік своєю щоденною наполегливою працею примножують досягнуті результати.

Цінні папери та акціонерний  капітал компанії

Компанія ВАТ «Укрнафта» – один з лідерів українського фондового ринку з ліквідності цінних паперів та за обсягами укладених на ПФТС угод.

Компанія першою серед  українських підприємств вийшла на міжнародний фондовий ринок, здійснивши у 1999 році програму Американських депозитарних розписок (ADR) першого рівня (депозитарій The Bank of New York). Американські депозитарні розписки включені до лістингу Берлінської та Франкфуртської фондових бірж, користуються попитом на Американському фондовому ринку. 1 ADR, до якого входять 6 звичайних акцій, зараз коштує більше ніж 363 долари США.

2.2 Дослідження наявної  структури капіталу на підприємстві

 

Під структурою капіталу розуміють співвідношення між різними  джерелами капіталу (Власним і  позиковим), що використовується для  довгострокового фінансування інвестиційної діяльності підприємства. Водночас, необхідно звернути увагу і на частку короткострокових зобов’язань, адже вони безпосередньо впливають на стійкість фінансового стану компанії.

Структура капіталу відіграє провідну роль у формуванні ринкової вартості підприємства Структура капіталу компанії формується під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Найбільш суттєво впливають такі: темпи зростання обороту та прибутковості підприємства; податковий тягар; загроза поглинання підприємства; стан ринку капіталу; структура активів компанії; потреба у фінансування масштабних нових проектів; прийнятний рівень ризику. Проведемо порівняльний загальний аналіз структури капіталу підприємства за два роки:

 

Таблиця 2.1. Структура  капіталу підприємства

Показник	Рівень показника
	Поч. 2008 р.	Кін. 2008 р.	Кін. 2009 р.	Зміни за 2 роки
Питома вага власного капіталу у  валюті балансу, %	79,919	86,797	80,077	1,580
Питома вага позикового капіталу у  валюті балансу, %, у тому числі:	25,900	13,968	20,507	-5,393
– забезпечення наступних витрат і платежів	5,826	2,768	1,586	-4,24
– довгострокового	6,545	5,513	10,394	3,849
– короткострокового	13,467	6,660	8,513	-4,954
доходи майбутніх періодів	0,062	0,027	0,014	-0,048
Співвідношення позикового та власного капіталу (коефіцієнт фінансового ризику)		17,048	25,293	-7,115

 

Рис. 2.1. Динаміка структури капіталу

 

З наведеною таблиці 2.1 та діаграми (рис. 2.1.) видно, що із року в рік частка власного капіталу в кінці 2008 року збільшується, порівняно із початком цього ж року, а в кінці 2009 року зменшується, порівняно із кінцем 2008 року. Позикові кошти в кінці 2008 року зменшуються, порівняно із початком 2008 року, а в 2009 році знову їх частка збільшується. За нормативними значеннями власний капітал має становити більше 50% в загальній сумі майна. Із аналізу структури капіталу ВАТ «Укрнафта» власний капітал становить близько 80%.

 

Таблиця 2.2. Аналіз структури  власного капіталу

Показник	Поч. 2008 р.		Кін. 2008 р.		Кін. 2009 р.
	Сума, грн	Пит. вага, %	Сума, грн	Пит. вага, %	Сума, грн	Пит. вага, %
Статутний капітал	13 557	0,2	13 557	0,19	13 557	0,18
Пайовий капітал	0	0	0	0	0	0
Додатковий вкладений капітал	0	0	0	0	0	0
Інший додатковий капітал	1 328 708	20,3	1 325 602	18,7	1 322 422	17,4
Резервний капітал	3 389	0,05	3 389	0,05	3 389	0,04
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	5 197 867	79,4	5 730 518	81,02	6 277 206	82,4
Неоплачений капітал	0	0	0	0	0	0
Вилучений капітал	0	0	0	0	0	0
Сума	6 543 521	100	7 073 066	100	7 616 574	100

 

Таблиця 2.2 показує, що значних змін в структурі власного капіталу за два роки не відбулося за винятком помірного зростання суми нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) та зменшення суми іншого додаткового капіталу.

 

Рис. 2.2. Структура власного капіталу підприємства

 

Рис. 2.2 показує, що беззаперечним основним джерелом формування власного капіталу є нерозподілений прибуток (непокритий збиток), основне джерело нагромадження майна підприємства чи організації. Це частина валового прибутку, що залишилася після сплати податку на прибуток у бюджет і відволікання засобів за рахунок прибутку на інші цілі.

Щорічне зростання суми цього джерела зумовлене зростанням прибутку підприємства.