Звіт з практики в Ощадбанку

Підставою для відображення операцій в бухгалтерському обліку є первинні документи, оформлені та підписані  у встановленому порядку.

Первинні документи повинні  бути складені в момент проведення операції або, якщо це неможливо, безпосередньо  після її завершення в паперовій  та/або електронній фермі.

Для контролю та впорядкування обробленої інформації за операціями на підставі первинних документів складаються  зведені документи. Первинні документи  класифікуються залежно від виду операцій та типу контрагентів за такими ознаками:

1. за місцем складання:

• зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків);

• внутрішні (оформлені в уставові Банку);

2. за змістом:

• касові;
• розрахункові (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій).

Первинні документи, які складені з помилками або не містять  вичерпної інформації, до виконання  не приймаються.

Внесення виправлень до первинних  документів не допускається, крім випадків, що визначені нормативно–правовими актами «Національного банку України»

У первинних документах, на основі яких здійснюються запис в бухгалтерському обліку, зазначаються:

- номери кореспондуючих рахунків за дебетом та кредитом;

- дата виконання операції;

- зміст операції;

- сума операції;

- підпис відповідального виконавця;

- підпис контролюючого працівника, якщо операція підлягає додатковому контролю;

- підпис уповноваженої особи.

До касових документів належать: заява на переказ готівки , прибутково–видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, рахунки на сплату платежів та документи, встановлені відповідною платіжною системою для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі.

Валютно–обмінні операції, а також операції з банківськими металами та платіжними картками здійснюються на підставі касових документів, визначених іншими нормативно–правовими актами Національного банку України.[3, c. 130–131]

Документи на отримання та видачу готівкових коштів складаються відповідно до вимог Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14.08.2003 № 337 (із змінами і доповненнями).

Касові документи за операціями юридичних та фізичних осіб відображаються в касовому журналі (операційному щоденнику), який формується автоматизовано або вручну(Додаток В).

Касові ордери за внутрішньобанківськими операціями виписуються відповідальними  працівниками за фактом виконання операції.

Розрахункові документи застосовуються установами Банку для здійснення і відображення в обліку операцій за безготівковими розрахунками відповідно до вимог нормативне-правових актів  Національного банку України.

До платіжних інструментів (паперових  або електронних), що використовуються для безготівкових розрахунків, належать такі розрахункові документи: меморіальні ордери; платіжні доручення; платіжні вимоги-доручення; платіжні вимоги; розрахункові чеки; акредитиви; інші документи, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України,

Внутрішньобанківські операції оформляються меморіальними ордерами та іншими документами, що складаються установами Банку  відповідно до вимог нормативно–правових актів Національного банку України, локальних нормативно–правових актів і процедур Банку.

Касовими документами оформлюються операції з приймання і видачі готівки. Вони діляться на приходні та видаткові. До приходних належать оголошення на внесення готівки в касу банку, приходний касовий ордер тощо; до видаткових — грошовий чек на отримання готівки і видатковий касовий ордер. Меморіальні документи використовуються для безготівкових перерахувань за рахунками. Це розрахункові документи, що надаються банку клієнтами (платіжні доручення, вимоги–доручення, розрахункові чеки), меморіальні ордери та ін. До позабалансових документів належать приходні та видаткові позабалансові ордери. Цими документами оформлюються приймання та видача коштовностей і документів, що зберігаються в касі та сховищі.

З метою забезпечення здійснення операцій відповідно до розподілу обов’язків, своєчасного формування та одержання  первинних документів, відображення інформації про операції в облікових  регістрів та виконання процедури  контролю встановлюються правила документообороту за операціями з урахування вимог нормативно–правових актів Національного банку України, умов договорів між Банком та клієнтом, у тому числі з банками–кореспондентами.

Правильна організація документообороту в установах Банку забезпечує ефективність внутрішнього контролю операцій, прискорення обіговості коштів у  розрахунках, рівномірне навантаження працівників установ Банку, найкоротший  шлях проходження документів без  повторного їх передавання одному й  тому ж виконавцеві.

Документообороту за операціями установ  Банку включає такі етапи:

1. перевірка законності операції;
2. перевірка форми та звіту документів, визначення можливості виконання операції залежно від залишку коштів на рахунку;
3. оформлення (створення )документів;
4. правила виконання документа:
5. підписання документів відповідальним виконавцем, в окремих випадках – контролюючим працівником;
6. рух документа по структурних підрозділах і робочих місцях, його обробка і використання для облікових записів;
7. автоматизоване опрацювання документів та їх відображення в бухгалтерському обліку;
8. групування документів за балансовими та позабалансовими рахунками, брошурування в папки для здавання в поточний архів;
9. передача документів до архіву.

Перший примірник документа, на підставі якого здійснюється операція, зберігається в документах дня установи Банку.

Організація документообороту на стадії складання і руху включає вибір  форм первинних документів за кожним об'єктом обліку, а також технічних  засобів і способів складання  первинних документів, визначення відповідальних осіб за правильне і своєчасне  складання первинного документа, визначення часу на документування.

Схема документообороту має передбачати  оптимальну кількість структурних  підрозділів і виконавців, через  яких проходить кожний первинний  документ, термін знаходження його у підрозділі.

У схемі зазначаються час оформлення документа, правила його виконання  та проходження через відповідні служби установи Банку, строки передавання  документа від одного виконавця  до іншого

Основні принципи побудови схеми документообороту: документ складається в момент виконання операції, а якщо це неможливе – безпосередньо після її закінчення; час проходження документів від місця складання до бухгалтерської служби установи Банку має бути мінімальним, а надходження документів – рівномірним.[4, c.222–227]

Схема документообороту розробляється  структурними підрозділами установи Банку, що здійснюють супроводження відповідних  операцій. Схема документообороту погоджується головним бухгалтером та затверджується керівником установи Банку

Приймання готівки в касу банку  здійснюється на основі приходних документів , які виписуються в одному або  в двох примірниках:

- від підприємств, об’єднань, організацій та установ у сплату будь–яких платежів – за об’явами на  внесення готівки   з видачею квитанцій, а від громадян – також за об’яви або за приходними ордерами;

- внески для зарахування на поточні рахунки різноманітних фондів – за об’явами на внесення готівки;

- платежі від населення – за повідомленнями з видачею квитанції;

- усі інші надходження грошей, в тому числі і від працівників банку–за приходними касовими ордерами з видачею підписаних касиром їх копій з відбитком печатки касира.

Одержавши приходні документи ,касир  зобов’язаний:

- перевірити наявність і тотожність підписів операційних працівників наявним у нього зразках;

- звірити відповідність сум, зазначених у документі, цифрами і літерами;

- викликати особу, яка вносить гроші ,і прийняти їх поаркушним перерахуванням.

Якщо клієнт здає гроші до каси банку за кількома приходними документами  для зарахування на різні рахунки, то касир приймає гроші за кожним документом окремо.

При отриманні готівки на столі  касира не повинно бути ніяких інших  грошей, крім тих, що приймаються від  особи.

Після одержання грошей касир звіряє суму, зазначеному в приходному документі, зі сумою, фактично виявленою при  рахуванні. При  відповідності сум  касир підписує об’яву , квитанцію  і ордер до неї, ставить на квитанції  печатку і видає її особі , яка  внесла в гроші. Ордер до об’яви касир надсилає відповідальному  працівнику, який веде касовий журнал, а об’яву залишає в себе.

У випадку виявлення фальшивих  грошей касир повинен терміново  доповісти про це керівнику установи банку для вжиття  необхідних заходів з обов’язковим  повідомленням  правоохоронних органів.

Касири ведуть щоденні записи прийнятих  і зданих грошових сум в окремій «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)».

Наприкінці операційного дня на підставі прийнятих документів касир  складає довідку касира приходної  каси про суму прийнятих грошей та кількість документів, які надійшли до каси і звіряє суму за довідкою зі сумою прийнятих ним грошей. Довідку  підписується касиром, а зазначенні в ній касові обіги звіряються з записами  в касових журналах операційних працівників.

Отриманні протягом операційного дня  гроші касир формує у визначеному  порядку і разом з приходними документами та довідкою касира приходної  каси здає завідувачу каси під розписку в «Книзі обліку прийнятих і виданих грошей (цінностей)».

Завідувач каси звіряє суму прийнятих  грошей і кількість приходних  документів з довідкою касира і підписує довідку.

Гроші, що надійшли в приходні каси, можуть передаватися завідувачу протягом операційного дня декілька разів. Уся  готівка, яка надійшла до закінчення операційного дня, повинна бути оприбуткована в касі і зарахована на відповідні рахунки балансу банку того ж робочого дня. [2, c.66–69]

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВОК

Отже, в результаті проходження  виробничої практики в Конотопському ТВБВ №100118/018 філії – Сумського обласного управління АТ «Ощадний банк України» були виконані наступні завдання:

• розглянуто функції та діяльність АТ «Ощадбанк»;
• організаційна–структурна схема відділень, відділу бухгалтерії та послідуючого контролю, у яких відбувалась робота з документами, що представлені у Додатку Г;
• з роботою Банку із фізичними та юридичними особами;
• з операціями відділення з цінними паперами та іноземною валютою;
• внутрішньобанківські операції.

В результаті аналізу звітності  та результатів діяльності збули  зроблені висновки про прибутковість  діяльності Банку.

АТ «Ощадбанк» повинен працювати над мінімізацією своїх витрат, адже за рахунок цього їх зменшення приведе до зростання чистого прибутку у кінці звітного періоду. Для покращення діяльності банку необхідно збільшити процентні ставки за депозитами порівняно з іншими банками на фінансовому ринку і таким чином можна залучити більшу суму грошей, тому що клієнти будуть звертатися в даний банк. Також банку необхідно зменшити відсотки за кредити хоча б на 1% тоді він отримає кращі доходи адже збільшиться кількість клієнтів і тим самим банк покращить свою діяльність і знову ще підніметься на одну сходинку вище ніж інші банки, його конкуренти.

АТ «Ощадбанк» необхідно вдосконалити зовнішній вигляд своїх відділень та філій по Україні, для того щоб більше приваблювати клієнтів, покращити комунікації.

Отже, зрозуміло, зробити усе відразу  неможливо. Якісні зміни будуть відбуватися  поступово. Але це дуже важливий і  цікавий процес.