Автор работы: Пользователь скрыл имя, 29 Января 2014 в 23:37, отчет по практике
Метою проходження практики стало дослідження в області організації і здійснення діяльності банку, здобуття навичок бухгалтера та економіста, закріплення теоретичних знань, які були отримані в процесі навчання, формування професійного вміння приймати самостійні рішення в певних виробничих умовах, оволодіння сучасними методами, формами організації, знаряддями праці в галузі майбутньої спеціальності.
ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………........ 3
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Загальна характеристика підприємства…………………………...4
Вивчення і аналіз організаційної структури управління підприємством……………………………………………………….. 13
Аналіз діяльності підприємства
Кредитно–депозитні операції………………………………..20
Управління фінансово–економічною підсистемою………..27
Кадрова політика……………………………………………..36
РОЗДІЛ 2 ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ЇХ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ……………………………………………………………39
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….48
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ літератури………………………………
В Україні управління ліквідністю банків здійснюється на двох рівнях, тобто крім самого комерційного банку ліквідністю управляє ще і Національний банк України через встановлення обов’язкових економічних нормативів ліквідності Встановлення нормативних вимог щодо ліквідності, обов’язкових для кожної банківської установи, є звичайною практикою центральних банків ряду країн. Це дає змогу здійснювати контроль за ліквідністю банків та підтримувати необхідний рівень ліквідності банківської системи в цілому. [5, c. 94]
Логічним продовженням аналізу ліквідності банку АТ «Ощадбанк» є аналіз дотримання банком цих нормативів. Динаміка нормативів миттєвої, поточної, короткострокової ліквідності АТ «Ощадбанк» наведена у таблиці 1.3.2.4.
Таблиця 1.3.2.4 Динаміка нормативів ліквідності АТ «Ощадбанк» у період з 01.01.09 по 01.01.11
Дані таблиці 1.3.2.4 свідчать про те, що АТ « «Ощадбанк» за аналізуємий період дотримується всіх нормативів ліквідності, які встановлені Національним банком України.
Далі для аналізу стану
Таблиця 1.3.2.5 Показники, що характеризують ліквідність балансу банку
Щоб розрахувати наведені коефіцієнти на основі балансів АТ «Ощадбанк» (табл.. В.1) додатково розрахуємо низку показників. Оформимо у вигляді таблиці 1.3.2.6.
Таблиця 1.3.2.6 Показники для розрахунку коефіцієнтів ліквідності 2008-2010 рр.
Використовуючи підготовлені у таблиці 1.3.2.6 показники та за формулами, наведеними у таблиці1.3.2.5, було проведено розрахунок основних коефіцієнтів,що характеризують ліквідність балансу АТ «Ощадбанк» (таблиця1.3.2.7).
Таблиця 1.3.2.7 Показники, що характеризують ліквідність АТ «Ощадбанк» в 2008-2010 рр.
Як свідчать дані, наведені в таблиці1.3.2.7, АТ «Ощадбанк» забезпечував за аналізований період високий рівень коефіцієнту загальної ліквідності. Його значення стабільне на протязі всього терміну, що аналізується, а на 01.01.11 р. коефіцієнт становить 138%, за нормами не менше 100%. Це характеризує спроможність банку погашати будь–які зобов’язання і борги перед клієнтам, оскільки активи банку в 1,38 раз перевищують зобов’язання.
Забезпеченість робочих активів високоліквідними зросла з 22% на 01.01.09 до 32% на 01.01.11. Це свідчить про грамотне управління ліквідністю банку – активи, що приносять доход банку є до того ж і ліквідними.
Про підвищення забезпеченості дохідними активами всіх зобов’язань банку свідчить коефіцієнт ресурсної ліквідності зобов’язань. За нормою 70-80% на 01.01.11 він складає 120% і сповіщає про повне погашення зобов’язань банку поверненнями дохідних активів
Доповнюючим показником до коефіцієнту
ресурсної ліквідності є
Це означає, що ризик ліквідного погашення основного обсягу зобов’язань перед клієнтами банку має зростаючу тенденцію. Видані кредити забезпечені переважно залученими депозитами і ризик незбалансованої ліквідності мінімальний.
Як показує коефіцієнт генеральної ліквідності, у банку досить висока спроможність погашати зовнішні зобов’язання високоліквідними активами та через продаж нерухомості, оскільки значення показника за період дослідження зростає і на 01.01.11 складає 47%.
Таким чином, розрахована система показників АТ «Ощадбанк» показала, що він дотримується нормативних вимог і забезпечує активами свою здатність погашати будь–які вимоги за своїми зобов’язаннями перед клієнтами. За результатами аналізу визначаємо, що проблем з ліквідністю банк не має.[11]
1.3.3 Кадрова політика
Основна мета кадрової політики АТ «Ощадбанк» — створення єдиної команди професіоналів, орієнтованих на ефективність та якість результатів діяльності, забезпечення виконання стратегічних завдань банку, підвищення якості обслуговування клієнтів у національному банківському сегменті, збереження кадрового потенціалу банку, підвищення рівня професіоналізму працівників. Характерними рисами кадрової програми є прозора та ефективна система підбору і розстановки кадрів, оцінка професійних навичок, умінь та знань персоналу, підготовка та підвищення кваліфікації працівників, удосконалення системи мотивації та оцінки персоналу, розвиток корпоративної культури.
Під час підбору та приймання персоналу у 2012 році перевага віддавалась кандидатам, що володіють відповідними знаннями, відповідають кваліфікаційним вимогам,а саме – базова вища освіта за спеціальністю «Банківська справа», досвід роботи за спеціальністю не менше 3–х років,та професійні досягнення
Станом на 01.01.2013 середній вік працівників АТ «Ощадбанк» становив 38,5 років. Загалом по системі АТ «Ощадбанк» спостерігається тенденція до омолодження персоналу.
Протягом 2012 року мав місце факт збільшення штатної чисельності персоналу банку. Станом на 01.01.2013 вона склала 34 464 штатні одиниці, що на 19 штатних одиниць більше порівняно з минулим роком.
Облікова чисельність
Рис.1.3.3.1 Кадрова чисельність персоналу
Показник плинності персоналу системи АТ «Ощадбанк» у 2012 році склав14,7%. При цьому показник плинності персоналу лише по центральному апарату банку склав 3%.
Рис.1.3.3.2 Показники плинності кадрів
Особливу увагу та значення керівництво банку приділяє питанню підвищення рівня ефективності роботи кожного працівника. Протягом багатьох років у банку працює комплексна система професійного навчання персоналу.
У центральному апараті плідно функціонує центр підготовки спеціалістів управління по роботі з персоналом, основним завданням якого є забезпечення ефективного та комфортного проведення навчання з метою підвищення рівня професійних знань працівників системи АТ «Ощадбанк» та вдосконалення їх професійної майстерності. До викладання залучаються лектори з Національного банку України, Державної податкової адміністрації, Міністерства юстиції та інших організацій, а також висококваліфіковані та досвідчені фахівці структурних підрозділів центрального апарату банку.
З метою вдосконалення форм та методів навчання працівники центру підготовки спеціалістів аналізують інформацію регіональних управлінь щодо визначення пріоритетних тем навчання та проблемних питань, які доцільно розглянути під час проведення нарад, а також постійно проводять анкетування учасників нарад.
Отримана від структурних
З метою контролю набутих знань, перевірки та закріплення нового матеріалу в рамках окремих нарад проводиться тестування за допомогою системи дистанційного тестування та навчальних курсів (СДТНК). База системи дистанційного тестування постійно доповнюється новими питаннями та тестами. Так, у 2012 році були оновлені питання тестів та проведено тестування для працівників підрозділів проблемних активів та начальників відділів правового забезпечення регіональних управлінь банку. Працівники підрозділів проблемних активів, які успішно склали тест «Оцінка та застава», отримали сертифікати, які дають їм право займатись оцінкою майна в банку.
Відповідно до календарного плану навчання працівників АТ «Ощадбанк» у 2012 році на базі центру було проведено 67 нарад, в яких взяли участь 1754 працівники (1083 керівники та 671 спеціаліст). Щорічно навчання проходить близько 20 тис. працівників.[11]
РОЗДІЛ 2 ОБЛІК КАСОВИХ ОПЕРАЦІЙ І ЇХ ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ОФОРМЛЕННЯ
Організація касової роботи
Організація касової роботи комерційних банків регламентується НБУ за його “Інструкцією з організації емісійно–касової роботи в установах банків України” № 1 від 07.07.1994 р.
Усі підприємства, організації та установи, які одержують готівку за реалізовану продукцію, товари, послуги та за іншими платежами, зобов’язані здавати її в касу банку для зарахування і зберігання на відкритих їм розрахункових або поточних рахунках. У той же час підприємства, організації та установи можуть мати в своїх касах готівку в межах лімітів, визначених банками, за погодженням з керівництвами підприємств. У разі необхідності ліміти залишків кас переглядаються. Усі підприємства, організації та установи одержують від банків готівку на виплату заробітної плати, пенсій, допомог, на відрядження, господарські та інші витрати. В касі банку зберігаються не тільки грошова готівка, але і цінні папери, бланки суворої звітності .
Обслуговування клієнтів банку здійснює операційна каса. До її складу можуть входити природно–видаткові каси, приходні каси, видаткові каси, каси для розміну грошей, вечірні каси банків на підприємствах та організаціях. Кількість операційних кас залежить від обсягу і характеру діяльності установи банку. Кабіни кожної каси розміщуються таким чином, щоб можна було візуально стежити за роботою касирів. Відводиться спеціальне приміщення – сховище для зберігання готівки грошей та цінностей.
Сховище цінностей замикається, опечатується печатками і здається під охорону. Наступного робочого дня касові документи, звітні довідки касирів та залишки готівки передаються касиром завідуючому касою. Касові журнали (операційні щоденники) підшиваються окремо.
Завідуючий касою філії банку
передає прибуткові і видаткові
документи в бухгалтерію
Приймання готівки, що надійшла до операційної каси, яка працює в післяопераційний час може проводитись особами, відповідальними за схоронність цінностей, без прибуття працівників цієї каси вранці наступного дня до установи банку.[3, c. 205–207]
Запасні ключі від сховища цінностей закріплюються за керівником установи банку і завідуючим касою, які разом з головним бухгалтером приймають від охорони сховище цінностей операційної каси
Касири, після звірки касових оборотів
з Касовими журналами (операційними
щоденниками) операційних працівників,
здають завідуючому касою сформовані
в установленому порядку
Головний бухгалтер (його заступник) перевіряє повноту надходження готівки до операційної каси і підписує довідку про прийняті в післяопераційний час сумки (мішки) з готівкою і порожні сумки.
Після закінчення дня або у міру перерахування касир (контролер) передає порожні сумки підприємств (організацій) з вкладеними у них неприйнятими до сплати чеками підрозділу перевезення цінностей, завідуючому касою під розписку в окремій книзі з зазначенням часу здачі і кількості сумок.
Всі недостачі готівки, незалежно від суми (навіть якщо вони погашені при виявленні), списуються у видатки по касі та відображаються в обліку на рахунку нестач та інших нарахувань на працівників банку в розрізі винних осіб.
Матеріально відповідальними особами
на зберігання грошей та цінностей
є керівник банку, головний бухгалтер
і завідувач каси(старший
Недостачі готівки і цінностей,
які виникли в результаті розтрат,
розкрадання та інших зловживань
відшкодовуються винними
Прогноз касових оборотів передбачає прогнозування за надходженням готівки у каси банків, видачі готівки з кас банків та визначення емісійного результату. Емісійний результат показує перевищення видачі грошей над надходженням.
З кожним працівником каси укладається угода про повну матеріальну відповідальність. Касири операційних кас повинні мати зразки підписів керівників банку і бухгалтерських працівників, уповноважених підписувати приходні та видаткові касові документи, а бухгалтери – зразки підписів касирів.[10, c. 71–73]
Облік і документообіг за операціями кас з приймання готівки
Операції, які здійснюються установами Банку, повинні бути належним тином задокументовані.