Значення резервних валют для формування рівноваги національних валютних ринків

Отже, динаміка офіційних валютних резервів, яка тісно пов’язана з масштабами зовнішньоекономічної діяльності й валютного обороту, безпосередньо впливає на стан внутрішнього грошового обігу в країні. Таким чином, офіційні валютні резерви є ключовою ланкою, яка пов’язує обсяги грошової маси і масштаби зовнішньоекономічної діяльності та забезпечує взаємодію між ними, результат якої відображає сальдо платіжного балансу.

Висновки до розділу  2.

У структурі офіційних  валютних резервів більшості країн домінують запаси іноземної валюти. Тому одним із головних завдань валютної політики центрального банку є вибір валюти або групи валют для формування офіційних валютних резервів. На сьогодні основна частка НБУ в структурі офіційних валютних резервів належить активам у американських доларах. Однак після запровадження євро значна кількість контрактів із партнерами з країн – учасниць Європейського економічного і валютного союзу стала укладатися саме у цій валюті. Це, а також нестабільність курсу долара США на світових фінансових ринках змушує НБУ диверсифікувати свої валютні резерви. Таким чином, основними завданнями центрального банку у формуванні оптимальної структури офіційних валютних резервів за складом валютних активів, включених до них, є: забезпечення відповідності структури валютних резервів спрямуванню платежів за зовнішньоекономічними операціями й обслуговуванню зовнішнього боргу країни; недопущення знецінення резервних активів унаслідок коливання курсів різних іноземних валют, що входять до їх складу; забезпечення за можливістю прийнятного рівня дохідності вкладень, розміщених у валютних активах, при мінімальному ризику.

Формування належної структури  валютних резервів центральним банком дає йому змогу належним чином виконувати власні функції з регулювання валютних відносин передусім у плані підтримання зовнішньої стабільності національних грошей і рівноваги платіжного балансу. Крім того, валютні резерви є важливою складовою емісійного механізму, виступаючи одним із видів забезпечення національних грошей у складі активів центрального банку. А тому оптимальна структура валютних резервів є також одним із факторів гарантії стабільності внутрішнього грошового обігу в країні.

РОЗДІЛ 3.

Диверсифікація  резервного валютного кошика як інструмент впливу на рівновагу українського валютного  ринку

Україна за роки реформ опинилась серед високодоларизованих держав.

Американський долар є  основним засобом збереження та накопичення  капіталу в країні. Майже 50% банківських кредитів видаються в доларах США[10]. Доларизація забезпечується шляхом використання американської валюти як резервних світових грошей. Між тим збільшення доларизації фінансової системи загрожує ризиками ліквідності та платоспроможності, ускладнює управління монетарною політикою країни, перекладає ризики емітента долара – США на країни-утримувачі американської валюти, про що свідчить світова фінансова криза 2008 року.

Постає питання накопичення  та ефективного використання валютних резервів країни, які є регулятором стабільності національної економіки. Національний банк України разом з більшістю центральних банків світу використовує ринок долара для формування своїх валютних резервів, що є

небезпечним за умов тривалого знецінення американської валюти протягом

останніх років. Актуальності набуває проблема диверсифікації валютних позицій НБУ при формуванні міжнародних валютних резервів країни. Тому нині постала необхідність систематизувати накопичений досвід, виявити основні тенденції та закономірності сучасної практики управління валютними резервами в провідних центральних банках світу, визначити методи, інструменти, обґрунтувати теоретичні та практичні підходи до вдосконалення механізму управління валютними резервами Національного банку України. Одним з найбільш важливих проблемних моментів є формування структури резервних активів держави [41, с. 26-31].

Структура офіційних валютних резервів – це сукупність підібраних у певній пропорції валютних активів, використання яких дає змогу центральному банку забезпечувати регулятивний вплив на валютні відносини й організацію зовнішньоекономічної діяльності в країні. Сьогодні структура резервів центральних банків значною мірою визначається оцінкою перспектив економічного розвитку США та країн Центральної і Західної Європи (16 країн зони євро), що впливає на частку, відповідно, американського долара і євро у складі валютних резервів. Загалом структура валютних резервів країни і рівень її диверсифікації залежать від економічного становища країни, її місця у світовій економіці, стійкості національної валюти, тієї ролі, яку відіграє валютно-курсова політика країни у регулятивному впливі на зовнішньоекономічну діяльність і динаміку експортно-імпортних операцій. Диверсифікація валютних резервів — це інструмент валютної політики центрального банку, який передбачає регулювання  структури офіційних валютних резервів шляхом включення до їхнього складу іноземних валют різних країн.

У структурі офіційних  валютних резервів більшості країн домінують запаси іноземної валюти, що відображає дотримання принципу ліквідності у формуванні резервів відповідно до їх цільового призначення. За таких оптимальних умов вибір конкретної валюти або групи валют для формування офіційних валютних резервів є одним із головних завдань валютної політики центрального банку.

Для Національного банка  актуальним є формування якісної  та ліквідної структури валютних резервів країни для мінімізації ризиків їх знецінення в

умовах світової фінансової кризи, а також приведення цих резервів у відповідність до структури зовнішньоторговельного обороту країни, тобто до валют, у яких укладаються угоди. Саме диверсифікація валютних резервів дозволить ефективно впливати на реальні економічні процеси розвитку національної економіки, на стан внутрішніх валютних і фінансових ринків. Важливим моментом необхідності диверсифікації є курсові коливання та процентна політика, що впливають на обсяги золотовалютних резервів України.

Отже, центральні банки заявили  про початок диверсифікації своїх валютних резервів, зменшуючи в них частку американської валюти на користь, в першу чергу, євро і англійського фунта стерлінгів. Сумніви у фінансовій стабільності американської економіки змусили низку країн, що володіють значними валютними резервами, розпочати їхню поступову диверсифікацію. Так, третя за обсягом валютних резервів Росія станом

на початок 2010 р. тримає лише 45% своїх активів в американських доларах,

решту – переважно в  євро, незначну частину – в фунтах стерлінгів і японських єнах Рис 2.4.

Щодо Національного банку  України, то нині основна частка в структурі офіційних валютних резервів належить активам у американських доларах. Однак зрозуміло, що після запровадження євро значна кількість контрактів із партнерами з країн – учасниць Європейського економічного і валютного союзу стала укладатися саме у цій валюті. Це, а також нестабільність курсу долара США на світових фінансових ринках змушує Національний банк України диверсифікувати золотовалютні резерви (рис 3.1)

Рис. 3.1. Приблизна структура валютного компоненту валютних резервів НБУ станом на 2010 рік.

Джерело: [40]

У щорічному звіті Національного  банку за 2010 рік була наведена структура валютних резервів близько 49,1% резервів НБУ перебувало в активах деномінованих у доларі, 36,3% — у євро, 9,4% — в англійських фунтах стерлінгів, а на інші валюти сумарно припадало 1,6%.

Одним із завданнів НБУ  на 2011 рік було збільшення диверсифікації валютної структури резервів центробанку. Тому  за 2011 рік, згідно з опублікованими даними, Національний банк купив усього 285, 7 млн. доларів, продав - 13,616 млрд доларів. За цей же період НБУ поповнив свої валютні резерви на 3,007 млрд євро, продав - 30 млн євро. Таким чином, на кінець 2011 року частка самих доларів в структурі валютний резервів НБУ знизилася до 19,5%, а частка євро - зросла до 41,3%. Частка всіляких "екзотичних валют" в структурі валютних резервів за рік зросла з 15,8% до 39,2%.  Така структура валютних резервів зробила їх дуже вразливими на тлі постійного зниження вартості євро, фунта стерлінгів і швейцарського франка до долара США. В результаті отримали диверсифіковані резерви, які не залежать від коливань якоїсь однієї валюти.

Основними цілями диверсифікації валютних резервів є:

• захист від валютного ризику, тобто ризику втрат коштів унаслідок коливання обмінних курсів різних валют;
• забезпечення міжнародних розрахунків, у тому числі і розрахунків за зовнішньою заборгованістю країни;
• проведення валютних інтервенцій на ринку, для чого у складі резервів мають бути відповідні обсяги необхідних видів іноземних валют.

Механізм застосування даного інструменту валютної політики передбачає, як правило, продаж нестабільних валют  і купівлю більш стійких валют, а також валют, необхідних для  проведення міжнародних розрахунків  та інтервенцій. Успішна диверсифікація валютних резервів стала одним із чинників збільшення їх обсягу через отриману позитивну курсову різницю.

На збільшення валютного  резерву України в 2011 році вплинуло не тільки купівля валюти на міжбанку і не позики, а й правильна диверсифікація резервів. Тому НБУ поповнив резерви ще й через курсову різницю.

Загалом активність центрального банку у використанні даного інструменту  валютної політики обумовлюється цілим  рядом чинників. По-перше, це рівень валютних ризиків, що визначається поточною кон’юнктурою світових фінансових ринків та перспективами коливань обмінних курсів іноземних валют. Чим вища нестабільність фінансових ринків, а  відтак і обмінних курсів, тим більшою  є потреба у диверсифікації валютних резервів. По-друге, на величину, склад  і структуру валютних резервів, а  отже і необхідність їх диверсифікації, значний вплив справляє стан платіжного балансу країни: його активне сальдо визначає можливості збільшення резервів, а пасивне — обумовлює потребу  їх використання на погашення зовнішніх  боргів. Зростання цін на імпортовані енергоносії (передусім - природний газ з Росії) і погіршення світової кон'юнктури (зокрема, зниження цін на метал) привели до того, що за підсумками 11 місяців 2011 року від’ємне торговельне сальдо склало близько 12,5 млрд доларів. По-третє, від того, наскільки активно використовує центральний банк девізну політику як інструмент валютного регулювання, залежать обсяги інтервенцій на внутрішньому валютному ринку та, відповідно, величина і структура необхідних для цього валютних резервів.

Підтримання обраної валютної структури офіційних валютних резервів НБУ здійснює шляхом проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку України. У зв’язку з цим в окремі періоди часу виникає ситуація, коли НБУ продає долари США і купує замість них інші валюти – євро, англійські фунти стерлінгів, швейцарські франки. Водночас важливим завданням НБУ під час здійснення цих операцій є підтримання постійної вартості офіційних валютних резервів, щоб не допустити її зниження внаслідок значних коливань обмінного курсу долара США на світових валютних ринках. Це завдання вирішується через встановлення збалансованої валютної структури валютних резервів [50, с. 6-9].

Щодо найближчих перспектив, то Національний банк України поки що

не має наміру негайно  змінювати валютну структуру  своїх валютних резервів, яка, в першу чергу, залежить від місця валюти у міжнародних розрахунках країни, зовнішньоторговельного сальдо країни та основних держав-контрагентів. Поки частка американського долара в валютних резервах залишається величезною, хоча вже ведеться робота в напрямку зменшення його питомої ваги та  в перспективі можливе збільшення частки китайських юанів, японських єн та інших валют у структурі офіційних резервів, залежно від формування структури зовнішньої торгівлі.

До речі, деякі фахівці  всерйоз говорять про доцільність формування частини валютних резервів НБУ в російських рублях. Зараз 80% всіх міжнародних розрахунків України відбуваються в доларах, саме тому валютні резерви сформовані в доларах США. Якщо в найближчих роках Україна має буде розраховуватись з Росією  в рублях, то є перспективи переводу деякої частини резервів НБУ в російські рублі. Але поки основний обсяг розрахунків з Росією здійснюється в доларах. Також  Національний банк України в 2012 році планує ввести російський рубль до першої категорії валют і враховувати його в валютних резервах. В першу групу Класифікатора включено вільно конвертовані валюти, які широко використовуються для здійснення платежів за міжнародними операціями і продаються на головних валютних ринках світу. Це такі валюти, як австралійські долари, англійські фунти стерлінгів, данські крони, долари США, канадські долари, японські ієни, євро, СПЗ тощо. [17]

   Таким чином, основними завданнями центрального банку у формуванні оптимальної структури офіційних валютних резервів за складом валютних активів, включених до них, є:

• забезпечення відповідності структури валютних резервів спрямуванню платежів за зовнішньоекономічними операціями й обслуговуванню зовнішнього боргу країни;
• недопущення знецінення резервних активів унаслідок коливання курсів різних іноземних валют, що входять до їх складу;
• забезпечення за можливістю прийнятного рівня дохідності вкладень, розміщених у валютних активах, при мінімальному ризику.

   Підсумовуючи все вищевикладене,треба сказати, що Національний банк України, не зважаючи на останнє підвищення курсу американської валюти, повинен поступово зменшувати частку долара в валютних резервах країни. Продаж на даний момент ревальвованого долара на міжбанківському валютному ринку для погашення зовнішніх зобов’язань дозволить стабілізувати курс гривні у відповідності з економічними вимогами сьогодення. Україна повинна врахувати досвід Аргентини, Бразилії, Росії, на яких в свій час був випробований механізм «долларовой петли», що призвело до дефолту по державним зобов’язанням. Для запобігання цього країні потрібно максимально знизити використання американської валюти в міжнародних розрахунках, особливо з основними торговими партнерами – Росією та Китаєм. НБУ необхідно нарощувати частку монетарного золота, що належить до резервів, оскільки, цей вид активів є достатньо ліквідним і може бути без перешкод реалізований на ринку в обмін на вільно конвертовану валюту. На даний момент частка золота в загальному обсягу міжнародних резервів України складає приблизно 2,5% на відміну від загальноприйнятих норм в розмірі 15-30%. Формування оптимальної якісної структури валютних резервів країни буде сприяти ефективному проведенню національної валютної та грошово-кредитної політики.