Значення резервних валют для формування рівноваги національних валютних ринків

Міжнародні резерви Національного  банку України – це валютні активи

НБУ, що визнані світовим співтовариством як міжнародні і  призначені для міжнародних розрахунків  та здійснення грошово-кредитної політики. Ступінь пріоритетності різноманітних функцій міжнародних резервів і необхідний їх розмір можуть змінюватися від країни до країни та протягом певного часу під впливом внутрішніх та зовнішніх факторів. Так, на сьогоднішній час пріоритетність функцій міжнародних резервів НБУ є наступною: проведення валютних інтервенцій на міжбанківському валютному ринку; обслуговування зовнішнього боргу; підтримання рівноваги платіжного балансу; формування запасів країни.

Одним з найважливіших  економічних інструментів реалізації валютної політики центрального банку  є девізна політика. Девізна політика проводиться у формі валютних інтервенцій.[19, с.34] Залежно від впливу на динаміку внутрішніх економічних процесів валютні інтервенції центрального

банку поділяються на два  основні види:

• нестерилізовані (звичайні);
• стерилізовані (нейтралізуючі).

Нестерилізовані валютні  інтервенції - це ті інтервенції, за яких зміна валютних резервів центрального банку призводить до зміни грошової маси в країні (рис.2.2.). Стерилізовані валютні інтервенції - це такі інтервенції, за яких зміна іноземних активів центрального банку компенсується відповідною зміною його внутрішніх активів. Наприклад, для того, щоб уникнути надмірного, непередбачуваного зростання грошової маси, а отже, і сплеску інфляції, спричинених продажем національної валюти на валютному ринку країни, - центральний банк має здійснити зворотню операцію з внутрішніми активами, якими можуть бути державні цінні папери.

При оцінці потреби національної економіки в міжнародних резервах для здійснення валютних інтервенцій вирішується задача достатності резервів для попередження різких девальвацій та ревальвації національної валюти у випадку спекулятивних дій учасників міжнародного фінансового ринку. У такому разі необхідно реалізувати на відкритому ринку на відповідну суму державні цінні папери з тим, щоб вилучити надлишкову грошову масу.(Див. рис. 2.2) Завдяки цьому буде усунуто ефект збільшення грошової маси внаслідок інтервенцій. У результаті в структурі активів центрального банку збільшуються обсяги залишків іноземної валюти і зменшуються вкладення у державні цінні папери. [19,с.35]

Рис.2.2 Механізм реалізації девізної політики шляхом проведення нестерилізованої інтервенції

Джерело: [19,с.36].

І навпаки, при проведенні валютної інтервенції з продажу  іноземної валюти в обмін на національну центральний банк купує цінні папери на відкритому ринку, в результаті чого буде сформована така ж грошова маса, яка була вилучена з обігу в результаті інтервенцій (Див. рис. 2.3).

Рис. 2.3 Механізм реалізації девізної політики шляхом проведення стерилізованої інтервенції

Джерело: [19,с.36].

На початку 2010 року на валютному  ринку України спостерігалося сезонне  зниження активності його учасників як за операціями з купівлі, так і з продажу валюти. Порівняно з груднем попереднього року обсяг операцій на міжбанківському валютному ринку України зменшився на 45,7 %, порівняно із січнем 2009 року – на 23,2 %. Водночас унаслідок перевищення платежів за зовнішніми борговими зобов’язаннями над обсягами надходжень іноземної валюти до країни сформувався певний валютний дефіцит, що спричиняв девальваційний тиск на гривню.[6,с.17]

Для стабілізації обмінного  курсу гривні Національний банк України продовжував регулярне проведення інтервенцій з продажу іноземної валюти. При цьому було підтримано платежі НАК “Нафтогаз України” за його зовнішніми контрактами, що сприяло своєчасному розрахунку компанії за імпортований газ. Крім цього, тривало проведення валютних аукціонів із продажу іноземної валюти для задоволення потреб клієнтів банків – фізичних осіб.

Обсяг міжнародних резервів у 2010 року зменшився на 4,6 % і за станом на 01.01.2010 становив 25,3 млрд. дол. США. У результаті розміщення Урядом України облігацій зовнішньої державної позики (ОЗДП) обсяг міжнародних резервів НБУ у вересні 2011 року зріс на 2 млрд. дол. США і становив 34,5 млрд. дол. США.[40]

У листопаді Національний банк України здійснював інтервенції  як з продажу іноземної валюти, так і з її купівлі. Від’ємне сальдо валютних інтервенцій у листопаді зменшилося порівняно з попереднім місяцем на 22,9 % і становило 0,4 млрд. дол. США. Обсяг міжнародних резервів зменшився на 2,1 % і станом на 01.11.2010 становив 33,5 млрд. дол. США (Див. рис.2.4.).

 

 

Рис.2.4 Міжнародні резерви та інтервенції Національного банку України

за 2009-2010 роки.

Джерело: [45]

З початку 2011 року спостерігалася тенденція зростання обсягу чистих надходжень іноземної валюти від  нерезидентів, зокрема за експортно-імпортними операціями та зовнішніми запозиченнями. Водночас на міжбанківському ринку України попит на іноземну валюту дещо перевищує її пропозицію. За цих умов Національний банк України продовжує здійснювати інтервенції як з продажу, так і з купівлі іноземної валюти.[2]

У 2010 році відбулося  значне скорочення обсягу операцій на міжбанківському валютному ринку - середньоденний обсяг купівлі-продажу іноземної валюти на ньому зменшився порівняно з 2008 роком на 25,7% істановив 573 порівняно з 770 млн. дол. США у попередньому році (рис.2.5.).

Рис.2.5 Окремі показники міжбанківського валютного ринку України, 2008–2010 роки (у середньомісячному вимірі).

Джерело: [40]

Обсяг операцій з  готівковою іноземною валютою в 2010 році зменшився на 46,2%. При цьому пропозиція іноземної валюти в готівці знижувалась випереджаючими темпами порівняно з попитом. За цих умов попит на іноземну готівку перевищив її пропозицію на 8,4 млрд. дол. США (у доларовому еквіваленті) порівняно з 6,1 млрд. дол. США у 2008 році.

Рис.2.6 Об’єм операцій купівлі і продажу іноземних валют, млн.дол.США.

Джерело: [40]

У 2010 році більшість  операцій з купівлі й продажу  іноземної валюти була безготівковою  та здійснювалася на міжбанківському валютному ринку. (рис.2.8).

Рис.2.8. Структура операцій з купівлі й продажу іноземної валюти,

2005-2010 роки (%).

Джерело: [40]

Упродовж практично всього 2010 року на валютному ринку відчувався дефіцит іноземної валюти, фундаментальним чинником якого було зниження порівняно з 2008 роком валютних надходжень як за експортними операціями, так і за зовнішніми кредитами та депозитами нерезидентів. Крім того, на ситуацію впливало зменшення валютних надходжень на користь резидентів України за одночасного збільшення переказів іноземної валюти нерезидентам за раніше отриманими кредитами. На зменшення резервів у 2010 році вплинуло фінансування дефіциту державного бюджету та проведення платежів за державними зовнішніми зобов’язаннями. Водночас отримання Україною значних обсягів кредитних ресурсів від міжнародних організацій уповільнювало зменшення розміру міжнародних резервів.

Рис.2.9. Валютна структура безготівкових операцій з купівлі й продажу іноземної валюти, 2005–2010 роки.

Джерело: [40]

Упродовж 2010 року ситуація на валютному ринку України визначалась перевищенням попиту на валюту над її пропозицією, що пояснювалося значними платежами за зовнішнім боргом та погіршенням умов зовнішньої торгівлі.

Відбулося суттєве звуження міжбанківського валютного ринку - обсяг операцій з купівлі-продажу валюти зменшився на чверть. При цьому спостерігалося скорочення валютних надходжень на користь резидентів, що спричиняло зменшення пропозиції валюти на міжбанківському валютному ринку. Водночас відбулося збільшення переказів іноземної валюти нерезидентам для погашення раніше отриманих від них кредитів. Це збільшувало дефіцит іноземної валюти на міжбанківському ринку України, а також посилювало вразливість гривні і збільшувало амплітуду коливань її обмінного курсу. Лише протягом останніх трьох місяців року обсяг надходжень валюти від нерезидентів перевищував обсяг виплат на їх користь, що позитивно позначилось на стабілізації курсу та сприяло зменшенню дефіциту валюти на міжбанківському валютному ринку.[17,с.181]

Отже, за 2010 рік Національний банк України для підтримання  рівноваги на національному валютному не одноразово проводив валютні інтервенції на міжбанківському валютному ринку. НБУ як скуповував, так і продавав іноземну валюту для усунення надлишкового попиту з боку населння, що стало причиною зменшення валютних резервів країни на кінець 2010 року. На початок 2011 року валютні резерви України виросли за рахунок отримання кредитних ресурсів від міжнародних організацій. Ріст міжнародних резервів впливає на: кредитоспроможність країни; захист від форс-мажорних обставин; інвестиційну привабливість країни. В той же час безмежне збільшення міжнародних резервів свідчить про дестабілізуючі факти в економічній політиці держави серед яких потрібно назвати: приплив капіталу, надлишкове накопичення доходу бюджету, інтервенції на міжбанківському валютному ринку.

 

2.3 Місце резервних  валют серед чинників формування  рівноваги українського валютного  ринку

Обсяг міжнародних резервів повинен, по-перше, забезпечувати фінансову стабільність економіки країни, по-друге слугувати практичним інструментом запобігання кризовим явищам на валютному ринку. Відтак міжнародні резерви відіграють особливу роль за природою свого впливу на міжнародні розрахунки та проведення грошово-кредитної політики країни.

Головним призначенням централізованих  міжнародних валютних резервів є  покриття дефіциту платіжного балансу  країни. Платіжний баланс країни являє  собою сукупність потоків товарів, послуг та капіталів між даною країною та її закордонними партнерами.

У країнах з ринковою економікою, де учасники міжнародних операцій обмінюють  одні валюти на інші на приватних валютних ринках, використання центральними банками  офіційних валютних резервів для  досягнення рівноваги платіжних балансів здійснюється через механізм валютних інтервенцій, які мають за мету обмеження коливань обмінних курсів грошових одиниць. У разі виникнення дефіциту платіжного балансу курс національної валюти знижується, і коли він досягає певного рівня, центральний банк (чи відповідний уповноважений фінансовий орган) продає іноземну валюту з централізованих резервів в обмін на національну валюту з метою недопущення знецінення останньої. Це призводить до зменшення обсягів валютних запасів. За активного сальдо платіжного балансу і відповідно підвищення курсу національної валюти фінансові органи, навпаки, купують іноземну валюту в обмін на національну, збільшуючи при цьому обсяги валютного резерву.

Сьогодні для покриття дефіцитів платіжних балансів країни використовують тільки запаси іноземних  валют. Інші три компоненти міжнародних резервів, для того щоб їх можно було використовувати для зазначеної мети, обов'язково мусять пройти стадію перетворення в іноземну вільно конвертовану валюту. Золото, яке перебуває в централізованому резерві, також може бути перетворене у вільно конвертовану валюту через продаж на міжнародному ринку за ринковими цінами.

Для використання резервної  частки у МВФ з метою врівноваження  платіжного балансу необхідно отримати вільно конвертовану валюту в Міжнародному валютному фонді через обмін  національної валюти. Спеціальні права запозичення також не використовуються в міждержавних розрахунках безпосередньо. Утримання активу в СПЗ дає змогу країні купувати вільно конвертовану валюту в інших країн в обмін на СПЗ, після чого використовувати її для інтервенцій на валютному ринку. При цьому роль МВФ полягає в тому, що він забезпечує країнам-членам гарантовану можливість отримання іноземної валюти в обмін на СПЗ, «призначаючи» країни, які мають надати цю валюту. Офіційні золотовалютні резерви є одним із факторів формування «грошової бази», тобто резервної основи внутрішнього грошового обігу. Тому зміни рівня резервів, які зумовлюються змінами стану платіжного балансу, у свою чергу, є причиною коливань розмірів внутрішньої грошової маси (пропозиції грошей), що дестабілізує національну економіку. Під час виникнення чи зростання активного сальдо платіжного балансу та відповідного збільшення обсягу резервів грошова маса збільшується, що приводить в дію механізм «імпортування інфляції».

У поняття "офіційні валютні резерви" включаються як власні активи в іноземній  валюті, так і позикові засоби. У залежності від джерела утворення виділяють валові валютні резерви і чисті резерви. Валові валютні резерви Національного банку — сукупність його ліквідних резервних активів, які можуть бути використані для фінансування дефіциту платіжного балансу та здійснення валютних інтервенцій, вони складаються з власних і позикових валютних засобів. Чисті валютні резерви Національного банку України - валові міжнародні резерви цього банку за мінусом його резервних зобов’язань перед нерезидентами.

На 2011 рік валові валютні резерви в Україні складають 37,8 млрд дол.. проти 29,4 млрд дол. у 2010 році. Чисті резерви в Україні складають 21,4 млрд дол. проти 19,7 млрд дол. у 2010 році. Це сума без кредитів МВФ, які пішли на поповнення валютних резервів. (див. рис 2.10)

Рис 2.10. Структура валових та чистих валютних резервів НБУ у 2010-2011 рр.

Джерело: [40]

Якщо зміни валютного  резерву викликають зміни в обсязі грошової маси, що суперечать внутрішній макроекономічній політиці, Центральний банк здійснює заходи щодо «стерилізації» таких змін. Головну роль серед цих заходів відіграють операції на відкритому ринку (купівля-продаж державою цінних паперів). У разі припливу іноземної валюти Центральний банк здійснює продаж державних боргових зобов'язань, що викликає зменшення сум вільних коштів комерційних банків у національній валюті та обмеження їхніх можливостей щодо депозитної емісії, а це, у свою чергу, повністю чи частково компенсує інфляційний ефект, пов'язаний зі зростанням резерву. У разі відпливу іноземної валюти Центральний банк, навпаки, купує державні цінні папери, внаслідок чого виникає стимул до збільшення резервних рахунків комерційних банків. [44]