Виробничі потужності ПАТ "АЗОКМ"

- забезпеченість  робочою силою;

- потреба у  матеріальних і фінансових ресурсах;

- портфель замовлень  на товари і послуги тощо.

При цьому процес оцінки планів має проводитися з  використанням сучаних інформаційних і обчислюваних систем і обґрунтовуватися таким чином, з урахуванням рівня споживчого попиту.

Усе це, а також перехід ПАТ «АЗОКМ» до довгострокових і середньострокових планів, визначають необхідність удосконалення існуючих способів планування виробничої потужності заводом.

Особлива увага  в процесі планування і стратегічного  розвитку має приділятися обґрунтування величин резервної виробничої потужності, що утворюються через значні диспропорції в завантаженні різних виробничих підрозділів і відбиває потенційні можливості підприємства щодо освоєння нових видів конкурентоспроможної продукції. Потреба у резервній виробничій потужності обумовлена необхідної періодичної зупинки частини устаткування для виконання ремонтних і регламентних робіт, а також для регулювання обсягу виробництва шляхом освоєння нових видів продукції.

Планування  виробничої потужності має здійснюватися  на ПАТ «АЗОКМ» з урахуванням  наступних обмежень:

- обсягів виробництва,  обумовлених потребою ринку (верхня  межа) і необхідністю збереження підприємством мінімальної ринкової частки для ефективної діяльності (нижня межа);

- показників  завантаження устаткування з  урахуванням застарілих одиниць і введення в експлуатацію нових;

- чисельності  основних виробничих показників з урахуванням плинності кадрів;

- величини виробничих  площ, що є на заводі;

- обсягу інвестицій  для запровадження в дію нового  обладнання, що надхадять з різних джерел фінансування (прибуток підприємства, позики, реалізація активів, зокрема, основних виробничих фондів);

- запланованого  рівня рентабельності інвестиційних проектів.

Основні ресурси  виробничого процесу виражаються трьома елементами: працею, знаряддями праці і предметами праці. Отже, споживання і перетворення цих ресурсів є основою визначення обох видів чинників.

Виробнича потужність не відображає  сумарну енергетичну потужність підприємства і  не складається з суми потужностей окремих робітничих  машин. Вона залежить від рівня відповідності структури обладнання  і  робітничих  місць структурі трудомісткості виробів, що виготовляються. Тому, щоб її структура відповідала структурі виробів, що виготовляються, тобто в  їхній пропускній спроможності  повинен бути досягнутий  максимальний рівень погодженості. Повне співвідношення повинно бути досягнуте  і  між  виробничими потужностями дільниць  і  цехів підприємства. Отже, одним з важливих умов виробництва  є дотримання  норм і  пропорций між  їх кількістю, розмірами і  робочими  швидкостями.

Чинники  підвищення продуктивності обладнання (робітничих  місць) зв'язані  головним чином з  поліпшенням якісного складу  технологічного обладнання , збільшенням в  його складі  високопродуктивних верстатів, автоматів і  напівавтоматів, автоматичних ліній. Чим  вища якість  машини і  обладнання , тим більша їхня продуктивність в  одиницю часу роботи , і відповідно більша виробнича потужність підрозділів і  підприємства в  цілому.

Збільшення  продуктивності обладнання в  значній  мірі  залежить від ступеня  досконалості конструкції виробів, що виготовляються, їхньої уніфікації і  стандартизації, зниження кількості і  суміщення операцій при їхньому виготовленні. Продуктивність обладнання залежить також від кваліфікації робітників .

Важливе значення для характеристики використання виробничої потужності підприємства має аналіз рівня використання виробничих потужностей окремих його підрозділів. За результатами проведення цього аналізу можна судити про правильність вибору ведучої  ланки, по  якій прийнята  потужність заводу, і  про величину резервів збільшення випуску продукції окремими цехами. Надто важливим слід вважати  визначення рівня використання середньої  розрахункової або  нормативної величини виробничої потужності.

 

3.3 Удосконалення системи управління виробничими потужностями

На ПАТ «АЗОКМ» важливу роль відіграють матеріальні ресурси, які покликані забезпечити безперервний виробничий процес. Ефективність їх використання залежить від правильності їх планування і розподілу, і впливає на фінансові результати діяльності підприємства. Саме тому на підприємствах потрібно застосовувати аналіз ефективності використання матеріальних ресурсів.

Стратегічною  метою управління основними засобами підприємства є забезпечення максимально ефективного їх використання при мінімальних витратах на їх утримання та обслуговування.

Досягнення  стратегічної мети управління визначається ефективністю наступних управлінських завдань (рисунок 3.1).

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.1 - Завдання управління основними фондами підприємства 

 

Однією з  обов'язкових умов здійснення процесу  виробництва є забезпечення його предметами праці (матеріальними ресурсами) – сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, комплектуючими виробами тощо, з яких або за допомогою яких здійснюється виробництво продукції.

Вдосконалення виробничих процесів - це дуже широка тема, що допускає безліч підходів. Загалом можна виділити п'ять основних напрямків вдосконалення виробництва ПАТ "АЗОКМ":

- управління виробничою потужністю;

- управління запасами;

- безперервне вдосконалення;

- управління ланцюгом поставок і постачання;

- нарощування виробничих можливостей.

Потужність виробництва визначається найслабшою ланкою, або вузьким місцем. Для підвищення загальної потужності виробництва ПАТ "АЗОКМ" потрібно "розшити" вузьке місце.

Не варто витрачати час на підвищення ефективності кожної одиниці обладнання або кожного учасника виробничого процесу. Потужність системи заводу в цілому визначається не годинами простою того чи іншого обладнання або працівників. Виробничі можливості обмежені потужністю слабкішого (або найменш продуктивного) ланки. Як тільки це з'ясуються, з'являються певні перспективи.

Виробнича потужність залежить також від структури виробничих процесів ПАТ "АЗОКМ". Слід дбати про відповідність виробничих процесів структурі виробленої продукції.

Для надання різного роду послуг або виробництва різної продукції, для задоволення запитів споживачів і для досягнення тих чи інших конкурентних переваг потрібні різні типи виробничих процесів. 
         Для відносно великих партій продукції, вироблених за єдиною технологією заводом (зазвичай для складських запасів), розумно використовувати складальні лінії з механізованою або ручною збіркою.

Для потреб бухгалтерського обліку запаси ПАТ "АЗОКМ" класифікують за трьома групами: сировину, незакінчена продукція і готова продукція. Ця класифікація говорить нам про те, що таке запаси, але не відповідає на запитання, чому вони бувають потрібні. Для прийняття оперативних рішень про те, скільки запасів заводу потрібно або як зменшити їх обсяг, корисніше їх групувати за функціональним призначенням. Циклічні, або базові, запаси забезпечують нормальний виробничий процес, економію на масштабах виробництва і дають можливість уникнути занадто частих переналагоджень обладнання. Страховий запас тримають на випадок збоїв у постачанні або непередбаченого підвищення попиту. Ці запаси повинні підтримувати нормальний робочий ритм підприємства. На випадок недостатньої збалансованості виробництва між робочими ділянками тримають буферні запаси. Крім того, можливі запаси в дорозі, сезонні запаси сировини або готової продукції на випадок зміни умов постачань і збуту та спекулятивні запаси на випадок зміни цін.

Утримання запасів коштує грошей. Це витрати на складування і страхування запасів, а також відсоток по невживаних запасів. Альтернативна вартість капіталу, омертвлення в запасах, буває деколи дуже велика. А для ПАТ "АЗОКМ", який бере участь у міжнародних операціях, вартість і ризик, пов'язані з наявністю запасів, залежать від того, де вони зберігаються. Разом з тим, якщо виникне дефіцит сировини або готової продукції, почнуться проблеми зі стабільністю виробництва чи виконання замовлень, і будуть потрібні додаткові витрати на термінове поповнення запасів. До того ж наявність запасів дозволяє швидше виконувати замовлення клієнтів.

Керуючи запасами заводу, доводиться робити вибір між більшим обсягом запасів (обходиться дорожче) і малим об'ємом (є ризик виникнення дефіциту плюс витрати на часте поповнення складів). Можна уникнути цієї дилеми і скоротити вартість підтримки запасів.

Рішення про величину циклічних (базових) запасів залежить від співвідношення витрат на зберігання і поповнення запасів. Чим різноманітніше випускається продукція заводом, тим більшими мають бути запаси, але є можливість економити на партіях закупівель і на вартості поповнення запасів. При скороченні партій поставок можна більш економічно випускати невеликі серії продукції і менше витрачати на утримання запасів. Ця ж ідея лежить в основі зусиль по скороченню часу на відновлення запасів, по оптимізації партій продукції, що випускається і по організації виробництва по системі "точно в термін". Скорочення партій поставок дозволяє зменшити обсяг запасів, знизити кількість відходів, скоротити час на виконання замовлень і швидше виявляти факти зниження якості.

Рішення про величину страхових запасів (або про час замовлення на поповнення запасів) залежить від співвідношення між вартістю запасів і витратами, що виникають через їх дефіциту (потрібно також враховувати можливість економії на розмірі закупівель).

Скорочення запасів забезпечує зростання прибутку:

1) ключ до успіху ПАТ "АЗОКМ" - управління запасами. Головним в їх логістичних операціях є так звана перевантаження (cross-docking). Товари завозять на склади заводу і тут же, не залишаючи на зберігання, розподіляють по магазинах і постачальникам. Термін завезення в магазин не перевищує 48 годин, і це дозволяє заводу скорочувати складські запаси і витрати на складування. ПАТ "АЗОКМ" продає 85% своїх товарів саме таким шляхом, що забезпечує економію 2-3% витрат у порівнянні з середнім для галузі рівнем;

2) великі запаси дорого обходяться. Підприємство ПАТ "АЗОКМ" опинилася перед вибором: нести великі витрати на підтримання достатніх запасів або зазнавати збитків через те, що тільки 21% поставок вчасно прибувають на 450 покупців заводу. Зберігання коштує дорого, але затримки з постачанням породжують хаос на виробничих лініях.

Завод прийняв рішення, що своєчасної вважається поставка, яка прибула на завод точно в строк або в межах трьох днів до його закінчення, і приступила до аналізу причин збоїв у ланцюгу поставок. Було виявлено, що в 60% випадків проблеми з поставками виникали через нечіткість інформації. Працюючи спільно з постачальниками, завод змінив форму замовлення на поставку і запровадив електронну систему замовлень, що надходили прямо з комп'ютера заводу на комп'ютер постачальника. Результат: частка своєчасних доставок виросла на 30%, виробництво перестало лихоманити через дефіцит вузлів і деталей, а витрати на підтримку запасів зменшилися на 9 млн дол.

Рішення про розміри запасів в дорозі визначається співвідношенням між вартістю запасів і втратами через їх нестачу. Таким чином, керуючи запасами, потрібно вміти збалансувати вартість запасів і втрати від їх нестачі, від використання субститутів або передачі замовлень субпідрядникам. Рішення про спекулятивні запаси повинні враховувати співвідношення між вартістю запасів і можливим діапазоном зміни цін.

Для скорочення запасів комплектуючих і деталей можна зменшити асортимент що випускаються видів продукції, або розробляти продукцію так, щоб у них було якомога більше однакових комплектуючих, або здійснювати індивідуалізацію продукції на останніх етапах виробництва і відповідно підтримувати запас тільки тих деталей, які є загальними для всіх моделей . Скорочення асортименту готової продукції, комплектуючих і деталей дозволяє об'єднати ризики і зменшити потребу в страхових запасах в порівнянні з випадком, коли для кожної моделі доводиться окремо тримати всі запаси комплектуючих і деталей. При такому підході до скорочення запасів корисна централізація виробництва ПАТ "АЗОКМ".

Не слід використовувати запаси для маскування виробничих проблем. Чим вище якість виробничих процесів і готової продукції, тим більшою мірою можна скоротити запаси, не ризикуючи потрапити в ситуацію дефіциту.

Чим вище якість виробничих процесів і продукції підприємства, тим менше потрібний захист, створювана надлишковими запасами. Цикл удосконалення виробничого процесу і скорочення рівня запасів потрібно повторювати знову і знову, безперервно підвищуючи якість виробництва і управління запасами.

Підвищення якості виробничих процесів і готової продукції на підприємстві - вирішальна умова залучення споживачів і зниження витрат. Якість - це багатовимірна концепція самого продукту (надійність, специфіка, ефективність, привабливість, можливість усунення дефектів), післяпродажного обслуговування (атмосфера, комфорт, час очікування, надійність та зручність) і виробничого процесу (низька собівартість, стандартизація, мінімум шлюбу і відходів, контрольованість і передбачуваність).