Теоретичні засади продуктивності праці на підприємстві

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 03 Февраля 2014 в 12:44, курсовая работа

Краткое описание

Національний дохід або валовий національний продукт, у разі підвищення продуктивності збільшується швидше, ніж показники витрат. Зниження ж продуктивності призводить до інфляції, пасивного торговельного балансу, повільних темпів зростання або спа¬ду виробництва і до безробіття. Така ситуація нині характерна для України!

Содержание

Вступ………………………………………………………………………………3-4
Розділ 1. Теоретичні засади продуктивності праці на підприємстві….…..5-27
1.1. Теоретичні основи продуктивності праці…………...……………5-10
1.2. Показники і методи вимірювання продуктивності праці…..…..10-15
1.3. Методи планування росту продуктивності праці………………15-20
1.4. Резерви і фактори підвищення продуктивності праці…...……..21-25
Висновки до першого розділу………….……………………………..25-27
Розділ 2. Тенденції та проблеми підвищення продуктивності праці ТОВ «МСМ Фаворит»…………………………………………………………………….28-54
2.1. Аналіз трудового потенціалу…………………………………….28-37
2.2. Дослідження проблем та резервів підвищення продуктивності праці…………………………………………….……………………………..37-54
Висновки до другого розділу…………………………………………………...54
Розділ 3. Заходи з удосконалення методів підвищення продуктивності праці ТОВ «МСМ Фаворит»………………………………………………………………55-57
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………….58
Список використаної літератури………………………………………………….59

Прикрепленные файлы: 1 файл

kursova (1).docx

— 467.56 Кб (Скачать документ)

В курсовій роботі я буду вести дослідження основних проблем використання трудового потенціалу в Закарпатській області.

З цією метою доцільним  є використання таких залежностей:

                (1)

де  - максимально можлива чисельність зайнятих ( в регіоні - чисельність економічно активного населення, в галузі потенційну чисельність зайнятих можна приймати рівною фактичній);

     - фонд робочого часу, годин;

     - „еталонна” годинна продуктивність праці одного працівника – може визначатися за статистичними даними галузі чи регіону з вищими показниками продуктивності.

Використання трудового  потенціалу можна оцінити за формулами:

 

або:         (2)

або:                  (3)

 

де  - фактичний обсяг валової доданої вартості (далі – ВДВ) або валового регіонального продукту (далі - ВРП);

       - еталонний обсяг ВДВ (ВРП);

       - чисельність зайнятого населення;

        - відпрацьований робочий час одним працівником, годин;

       - фактична годинна продуктивність праці одного працівника;

       - коефіцієнт зайнятості;

       - коефіцієнт використання робочого часу;

      - коефіцієнт продуктивності праці.      

Результати розрахунків  коефіцієнтів використання трудового  потенціалу населення зведено в таблицю (таблиця 2.1.1), на основі якої робляться висновки про динаміку та резерви покращення використання трудового потенціалу.

Таблиця 2.1.1

Використання трудового  потенціалу в галузі промисловості

№ п/п

Показники

Роки

2010

2011

2012

1

Чисельність економічно активного  населення, тис.чол.

3031,1

2960,5

2924,6

2

Чисельність зайнятого населення, тис.чол.

3031,1

2960,5

2924,6

3

Фонд робочого часу одного працівника, год.

1973

1970

1970

4

Відпрацьовано одним працівником, год.

1627

1665

1669

5

Фактична годинна продуктивність праці, грн./год.

28,77

32,15

34,09

6

„Еталонна” годинна продуктивність праці (в Україні), грн./год.

53,26

62,34

65,36

7

Коефіцієнт зайнятості

1

1

1

8

Коефіцієнт використання робочого часу

0,82

0,85

0,85

9

Коефіцієнт продуктивності праці

0,54

0,52

0,51

10

Коефіцієнт використання трудового потенціалу

0,44

0,45

0,43


Проаналізувавши використання трудового потенціалу в галузі промисловості можна зробити наступні висновки: чисельність ЕАН населення та зайнятого населення однакова і в продовж аналізованого періоду зменшується, проте найвищий показник чисельність зайнятого населення спостерігається в 2010 році.

Фонд робочого часу працівників  галузі промисловість( в середньому на одного штатного працівника) протягом періоду зменшувався, а відпрацьовано  одним працівником найвищий показник був в 2010 році, що позитивно відобразилося  на коефіцієнті використання робочого часу, який у 2010 році був найвищий..

Показник фактичної годинної продуктивність праці  2010 році був  найнижчий, що вплинуло на загальний  коефіцієнт продуктивності праці. Найкраще значення коефіцієнта продуктивності праці склалося в 2012 році.

Рис. 2.1.1 Структура використання трудового потенціалу в галузі промисловість

Найвищий показник використання трудового потенціалу спостерігався  в 2011 році і становив 0,45 (45%), на його результат найбільше вплинув  коефіцієнт використання робочого часу, який в 2011 році був найвищим.

Коефіцієнт використання трудового потенціалу в 2012 році був  найнижчим, за рахунок найнижчого значення коефіцієнта продуктивності праці, хоча коефіцієнт зайнятості і коефіцієнт використання робочого часу в 2012 році був найвищим.

Коефіцієнт трудового  потенціалу в 2010 році зберігся на середньому рівні, і коефіцієнти зайнятості, використання робочого часу та продуктивності праці в 2010 році зберігалися на середньому рівні порівнюючи з цими самими показниками  в 2011 та 2012 роках.

Детальний аналіз використання фонду робочого часу працівників в Закарпатській області представлено в таблиці 2.1.2.

Таблиця 2.1.2

Динаміка використання фонду  робочого часу працівників в галузі промисловість(в середньому на одного штатного працівника)

№ п/п

Показники

Роки

2010

2011

2012

1

2

3

4

5

1

фонд робочого часу, годин

1973

1970

1970

2

відпрацьовано

 

годин

1627

1665

1669

 

% до фонду робочого  часу

82,46

84,52

84,7

3

не відпрацьовано, годин

346

305

301

 

в тому числі:

3.1

неявки з поважних причин:

3.1.1

щорічні відпустки

 

годин

159

158

160

 

% до фонду робочого  часу

8,06

8,02

8,12

3.1.2

тимчасова непрацездатність

 

годин

64

58

55

 

% до фонду робочого  часу

3,25

2,94

2,81

3.1.3

навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законом

 

годин

123

89

86

 

% до фонду робочого  часу

6,23

4,52

4,37


Фонд робочого часу в галузі промисловість (в середньому на одного працівника) впродовж аналізованого  періоду зменшувався.

працівника) впродовж аналізованого  періоду зменшувався.

Рис. 2.1.2. Динаміка структури  використання робочого часу в галузі промисловість на одного працівника

Кількість відпрацьованих годин  одним працівником протягом аналізованого  періоду збільшувалася, але найвище  значення спостерігалося в 2012 році де кількість відпрацьованих годин  одним працівником до загального фонду робочого часу становило 84,7%.

Кількість не відпрацьованих годин в продовж аналізованого  періоду зменшувалася і в 2012 році і становили 301 годин і відповідно 15,3 % від фонду робочого часу в 2011 році і 15,48% від фонду робочого часу та в  2010 році 17,54% від фонду робочого часу.

Динаміку невідпрацьованого  робочого часу з поважних причин відображено  на рис. 2.1.3.

Рис.2.1.3 Динаміка невідпрацьованого  робочого часу з поважних причин

Найбільшу кількість не відпрацьованого  часу з поважних причин складають  щорічні відпустки, які відповідно в 2010 році склали 8,06% від фонду робочого часу, в 2011 році – 8,02%, а в 2012 році – 8,12%. Найвище значення спостерігалося в 2012 році. Навчальні відпустки та інші неявки, передбачені законодавством найбільшу кількість годин становили  в 2010 році і склали 6,23% від фонду  робочого часу. Втрати робочого часу у  зв’язку з втратою працездатності в продовж аналізованого періоду зменшувалися і найвище значення становили 3,25% від фонду робочого часу у 2010 році.

Динаміку структури втрат  робочого часу в галузі промисловість  представлено в таблиці 2.1.3

Таблиця 2.1.3

Динаміка структури втрат  робочого часу в галузі промисловість

№ п/п

Показники

Роки

2010

2011

2012

1

не відпрацьовано штатним  працівником, годин

346

305

301

 

в тому числі з причин:

2

неявки з дозволу адміністрації, годин

19

17

19

3

відпустки за ініціативою адміністрації, годин

13

7

6

4

неявки внаслідок переведення  на скорочений робочий день (тиждень), годин

68

42

37

5

інші причини, годин

23

23

24


Структуру втрат робочого часу в галузі промисловість представлено на рисунку 2.1.4:

Рис. 2.1.4 Динаміка втрат робочого часу в галузі промисловість

Найбільшу кількість годин  втрати робочого часу склали неявки в  наслідок переведення на скорочений робочий день (тиждень) які в 2010 році склали 68 години, в 2011 році – 42 години, а 2012 році – 37 годин. Підвищення цього  показника призводить до зростання  часткового безробіття і до збільшення виплат у зв’язку з частковим безробіттям.

Таблиця 2.1.4

Показники соціально-економічного розвитку в галузі промисловість

№ п/п

Показники

Роки

Темп зростання (ланцюговий)

2010

2011

2012

2010-2011

2011-2012

1

ВДВ (ВРП), млн.грн.

141878

158483

166382

-16605

-7899

2

Витрати на оплату праці, млн.грн.

86495

82419

93643

4076

11224

3

Вартість основних засобів  на кінець року, млн.грн.

760194

970942

1101199

-210748

-130257

4

Продуктивність праці, грн./грн.

1,64

1,92

1,78

0,28

0,14

5

Продуктивність основних засобів, грн./грн.

0,19

0,16

0,15

0,03

0,01


Після проведення розрахунку показники соціально-економічного розвитку галузі промисловості видно, що продуктивність праці на протязі аналізованого періоду зростала, так у 2011 році по відношенню до 2010 року вона зросла на 0,28, що добре впливає на результати діяльності галузі.

Продуктивність основних засобів протягом аналізованого  періоду скорочувалась у зв’язку із моральним та фізичним зносом обладнання та не належною його зміною, найнижчий показник продуктивності становив в 2012 році і в порівнянні з 2011 роком вона скоротилася на 0,01, що є не дуже добрим значенням.

Розрахунок основних показників соціально-економічного розвитку Закарпатської  області подано в таблиці 2.1.5:

Таблиця 2.1.5

Показники соціально-економічного розвитку в галузі промисловість

№ п/п

Показники

Роки

Темп зростання (ланцюговий)

2010

2011

2012

2011-2010

2012-2011

1

2

3

4

5

6

7

1.1

ВДВ (ВРП) у виді діяльності (регіоні)

- всього, млн.грн.

- на одного зайнятого  (на одну особу), грн.

141878

 

46807,4

158483

 

53532,5

166382

 

56890,5

 

16605

 

6725,1

 

7899

 

3358

1.2

ВВП в Україні

- всього, млн.грн.

- на одну особу, грн.

 

913345

19832

 

1082569

23600

 

 

1316600

28806

 

 

169224

3768

 

 

234031

5206

2

Середньомісячна номінальна заробітна плата, грн.

- в галузі 

- в Україні

 

 

2580

1906

 

 

3120

2239

 

 

3500

2633

 

 

540

333

 

 

380

394

3

Витрати на оплату праці, у валовій доданій вартості, %

- в галузі

- в Україні

 

 

60,9

49,9

 

 

52,0

48,9

 

 

56,3

51,0

 

 

-8,9

-1

 

 

4,3

2,1

4

Рівень вивільнення штатних  працівників, тис.осіб

- у виді діяльності

- в Україні

 

 

 

756

3019

 

 

 

828

3260

 

 

 

780

3206

 

 

 

72

241

 

 

 

-48

-54

Информация о работе Теоретичні засади продуктивності праці на підприємстві