Проблеми подолання безробіття в Україні

    - Забезпечення соціального захисту громадян, які мають додаткові державні гарантії щодо працевлаштування, вдосконалення механізму бронювання робочих місць та підвищення ефективності їхнього використання.

    6. Регулювання соціально-трудових відносин:

    - Розробка і впровадження механізму надання першого робочого місця випускникам шкіл, випускникам професійних і вищих навчальних закладів;

    - Залучення коштів місцевих бюджетів і роботодавців для реалізації заходів зі сприяння зайнятості працівників, які підлягають вивільненню;

    - Розвиток соціального партнерства на всіх рівнях,  розробка механізмів взаємодії органів виконавчої  влади,  роботодавців, професійних спілок та інших представницьких органів при 
вирішенні проблем незайнятості населення;

    - Посилення державного регулювання питань "прихованого безробіття" і одержання допомоги в цих умовах;

    - Удосконалення управління процесами вивільнення працівників, в першу чергу, з підприємств, що реструктуруються або відносно яких порушені справи про банкрутство, з метою збереження робочих місць та соціального захисту працівників, регулювання цих питань через колективні договори;

    - Регулювання процесів трудової міграції, розвиток співробітництва з державами, що мають спільні кордони з Україною;

    - Створення умов для підвищення територіальної, професійної і соціальної мобільності робочої сили;

    - Легалізація "тіньової" зайнятості, зокрема в сфері малого бізнесу та підприємництва.

    7. Надання соціальних послуг зареєстрованим  безробітним:

    - Вдосконалення професійної освіти безробітних громадян з метою підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці і можливості якнайшвидшого працевлаштування;

    - Зниження рівня й тривалості безробіття, особливо молодіжного, сімейного та сільського шляхом розвитку заходів активної політики зайнятості, залучення безробітних до підприємницької діяльності;

    - Розвиток тимчасових, сезонних та оплачуваних громадських робіт шляхом поширення їх видів та напрямів;

    - Надання матеріальної допомоги безробітним та членам їх сімей, поступове наближення мінімальних розмірів соціальних виплат загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до прожиткового мінімуму;

    - Консолідація фінансових коштів для реалізації заходів по запобіганню безробіттю і підвищенню ефективності їх використання;

    - Координація дій державних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, об'єднань роботодавців і профспілок по залученню фінансових ресурсів, що виділяються на здійснення заходів, пов'язаних з регулюванням ринку праці і сприянням зайнятості.

     ВИСНОВКИ

    На  сьогоднішній день ринок праці є  невід’ємною складовою ринкової економіки, основним  результатом функціонування якого є формування визначеного рівня і структури зайнятості населення і безробіття. Проте нині найбільш гостро постала проблема безробіття, яка пов’язана з багатьма передумовами та чинниками.

    Тому  з даної роботи можна зробити такі висновки:

1. Безробіття є невід'ємною складовою ринкової економіки, одним з негативних наслідків самої природи ринку, результатом дії його головного закону - попиту і пропозиції. Безробіття - незайнятість певної частини економічно-активного населення (трудових ресурсів) унаслідок об'єктивних причин (процесів), притаманних ринковій економіці, таких як циклічність розвитку економіки, протирічний характер НТП, високі темпи модернізації виробництва, дія закону народонаселення і т. ін. Безробіття, котре наступило внаслідок об'єктивних причин, зобов'язує суспільство турбуватися про громадян, які залишилися без роботи не зі своєї вини і не за власним бажанням.
2. Розрізняти два основних типи безробіття: природне й вимушене. Природне безробіття набуває форми добровільного, фрикційного та інституціонального. Серед форм вимушеного безробіття найбільш поширеними є: циклічне, плинне, приховане або аграрне, застійне, сезонне та структурне, економічне і молодіжне.
3. Безробіття так чи інакше впливає на економічне життя країни, в першу чергу впливає на соціально-економічні показники. Існують різноманітні методи боротьби з безробіттям. Часто вони випливають з тієї концепції, якої ті або інші сучасні економісти дотримуються при пояснення причин безробіття.
4. Правове регулювання зайнятості населення - це здійснюваний державою за допомогою всіх юридичних засобів владний вплив на суспільні відносини  в сфері зайнятості населення з метою їх  упорядкування , закріплення , охорони та розвитку. У процесі такого впливу безпосередньо реалізуються усі спеціально-соціальні функції права.
5. Для України характерним є невисокий рівень офіційно зареєстрованого безробіття. Офіційні показники безробіття в Україні в кілька разів менше реальних. Світовий досвід показує, що тільки в розвинутих країнах суспільство може утримувати чисельність безробітних на рівні 5–7% економічно активного населення без шкоди економічному розвиткові і зниження соціальних гарантій. В Україні ж рівень офіційного безробіття знаходиться на рівні 2-5%.
6. Вирішення проблем безробіття на ринку праці України по регулюванню безробіття мають включати заходи, що систематизовані за сьома основними напрямами, зокрема:

• Формування нормативно-правової бази в сфері зайнятості населення;

• Професійно-освітня підготовка кадрів, підвищення якості робочої сили;
• Збереження і створення робочих місць, сприяння розвитку підприємництва та самостійної зайнятості населення;
• Розв’язання проблем зайнятості населення у сільській місцевості;
• Сприяння зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці;
• Регулювання соціально-трудових відносин;
• Надання соціальних послуг зареєстрованим безробітним.

     Список Використаних джерел

1. Закон України „Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року N 803-XII.//В редакції Закону N 662-IV від 03.04.2003.
2. Кодекс законів про працю. К. – А.С.К. – 2002.
3. Конституція України.-Відомості Верховної Ради України.-№30.,ст.141.
4. Базилевич В.Д.,  Баластрик Л.О. Макроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К.: 1997, - 345 с.
5. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія. – К.: 2000, – 473 с.
6. Безробіття в умовах трансформації економіки України: Автореф. дис... канд. екон. наук: 08.01.01 / С.І. Ходакевич; Київ. нац. екон. ун-т. — К., 2001. — 21 с.
7. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навч. посіб. – К.: 2002. – 313 с.
8. Буряк П.Ю., Карпінський Б.А., Григор’єва М.І. Економіка праці й соціально-трудові відносини: Навч. Посіб. – К.: 2009, - 336 с.
9. Васильченко В.С. Ринок праці та зайнятість. – К., 1996, - 228с.
10. Загальна економіка: Підручник І.Ф.Радіонова, І.С.Кравченко, В.В.Радченко./За ред. І.Ф.Радіонової. – 4-те вид., доп. і перероб. – К.: 2005, 482 с.
11. Історія економічних учень: Підруч. / За ред. Л. Я. Корнейчук, Η. О. Татаренко. — К.: 1999. — 564 с.
12. Мочерний С. В., Довбенко М. В. Економічна теорія: Підручник. — К.: 2004. — 856 с.
13. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посіб. –К.:Знання-Прес, 2002. – 687 с.
14. Нестеренко О. П. Історія економічних вчень: Курс лекцій: 3-тє вид., стереотип. — К.: 2008. — 128 с.
15. Панчишин С. Макроекономіка: Навч. Посіб. - К.: 2001.-616c.
16. Савченко А.Г. Макроекономіка. Навчально-методичний посіб-ник для самостійного вивчення дисципліни. - К., 2000, - 245с.
17. Офіційний сайт Держкомстату України - http://www.ukrstat.gov.ua/
18. Офіційний сайт Міністерства зайнятості та соціальної політики. Адреса - http://www.mlsp.gov.ua/
19. Офіційний сайт Євро статистики -  http://epp. eurostat.ec.europa.eu/

     ДОДАТКИ

    Додаток А

    Рівень  безробіття населення (за методологією МОП) за статтю, місцем проживання та віковими групами,  (% до кількості економічно активного населення відповідної вікової групи) 

      Додаток Б

    Безробітне населення (за методологією МОП) за регіонами