Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Января 2014 в 17:25, курсовая работа
Але з іншого боку, ціна сама впливає на величину попиту і пропозиції, її рух змінює як обсяги попиту, так і обсяги пропозиції, тобто попит і пропозиція виступають як функції ціни.
Отже, три складові ринку − попит, пропозиція, ціна − тісно пов'язані між собою і взаємно впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання.
Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження курсової роботи.
Об'єктом дослідження курсової роботи є маркетингова діяльність на ринку сільськогосподарської продукції.
Предметом дослідження − механізм взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.
Метою курсової роботи є дослідження механізму взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.
Комісіонери - це оптові і роздрібні посередники, що ведуть операції від свого імені і за рахунок виробника. Комісіонер не є власником продукції, що продається. Виробник (чи комітент в цій операції) залишається власником продукції до її передачі і оплати кінцевим споживачем. Договір про постачання продукції полягає від імені комісіонера. Таким чином, комісіонер є посередником тільки для комітента, а не для кінцевого споживача, гроші якого перераховуються на рахунок комісіонера.
Агенти - посередники, що виступають представником або помічником іншої, основної по відношенню до нього особи (принципала). Як правило, агенти є юридичними особами. Агент укладає угоди від імені і за рахунок принципала.
Брокери — посередники при здійсненні угод, що зводять контрагентів. Брокери не є власниками продукції, як дилери або дистриб'ютори, і не розпоряджаються продукцією, як дистриб'ютори, комісіонери або агенти. На відміну від агентів, брокери не полягають в договірних стосунках ні з однією із сторін полягаючої угоди і діють лише на основі окремих доручень. Брокери винагороджуються тільки за продану продукцію. Їх прибутки можуть формуватися як певний відсоток від вартості проданих товарів або як фіксована винагорода за кожну продану одиницю товару.
Залежно від структури каналу розподілу розрізняють:
- традиційні маркетингові системи;
- вертикальні маркетингові системи;
- горизонтальні маркетингові системи.
Традиційна маркетингова система представлена каналом руху товарів, усі члени якого є незалежними, самостійними підприємствами, що проводять власну господарську політику. Кожне з них прагне до максимізації свого прибутку, нерідко навіть на шкоду доходам і прибуткам усієї системи в цілому.
Вертикальна маркетингова система складається з таких членів (виробника, оптових і роздрібних торговців), що діють як єдина система. У цьому випадку один з учасників каналу є або власником всіх інших, або домінує над ними за своїми розмірами і економічним становищем.
Так, у межах корпоративної ВМС усі етапи виробництва і розподілу одного якого-небудь товару знаходяться в одноособовому володінні деякої компанії.
В умовах договірної ВМС канал руху товарів складається з незалежних учасників, зв’язаних між собою особливими договірними відносинами і координуючих свої господарські дії.
Керована ВМС формується при наявності одного великого й економічно сильного учасника каналу розподілу, що приймає па себе функцію координування дій всіх інших членів каналу.
Горизонтальна маркетингова система означає об’єднання зусиль (капіталу, виробничих потужностей, трудових ресурсів, маркетингового потенціалу) двох або більше фірм для спільної реалізації маркетингового проекту.
З метою обслуговування різних клієнтів, роботи на різних ринках або більшого охоплення тих самих ринків фірма може комбінувати різні канали руху товарів і різні маркетингові системи. Мова йде про створення багатоканальної маркетингової системи.
Процес вибору оптимального варіанта каналу розподілу містить:
- визначення факторів вибору каналу;
- оцінку каналів розподілу
за критеріями.
Фактори вибору каналів:
- тип і особливості самого товару;
- обсяги торгівлі;
- характер конкретного ринку;
- витрати на організацію каналу.
Критерії оцінки каналів:
- економічний (які потрібні інвестиції, який потенціал збуту, співвідношення доходів і витрат);
- управлінський (власні можливості контролю над маркетингом продукту, умови співробітництва);
- критерій придатності (наскільки канал адаптований до мінливого ринкового середовища, умов конкуренції).
ВИСНОВОК.
Ринок є механізмом взаємодії основних мікроекономічних суб’єктів – споживачів і фірм, завдяки якому відбувається реалізація господарських рішень та їх оптимізація.
Основними ринковими
змінними є попит,
Ринкова ціна є складною функцією попиту і пропонування.
Водночас попит і пропозиція виступають як функції ціни.
Попит - це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.
Обсяг попиту - це конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть купити за деякий період часу за певного значення ціни.
Пропозиція — характеризує можливість і бажання продавця (виробника) пропонувати свої товари для реалізації її на ринку за певними цінами.
Об'єм, величина пропозиції — це кількість продукту (товару, послуг), яка продавець (виробник) бажає, може і здатний у відповідності з наявністю або продуктивними можливостями запропонувати для продажу на ринку протягом деякого періоду часу за певної ціни.
Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв'язок .
Закон пропонування полягає у тому, що між ціною і обсягом пропонування існує прямий зв'язок.
Ціна є основним чинником попиту і пропозиції, зміни ціни спричиняють зміни в обсягах попиту і пропозиції.
Нецінові чинники попиту і пропозиції спричиняють зміни у попиті та пропозиції.
Взаємодія попиту і пропозиції визначає ринкову рівновагу.
Ринкова рівновага - це стан ринку, за якого обсяги попиту та пропозиції збігаються; не існує ні дефіциту, ні надлишку продукції.
Ціна рівноваги – це ринкова ціна, за якої обсяг попиту дорівнював обсягу пропонування. Це ціна, яка задовольняє і продавців, і покупців, за цією ціною їхні інтереси співпадають.
Рівноважна ринкова ціна є основним індикатором, який визначає поведінку покупців і спрямовує зусилля та ресурси виробників.
Рівновага окремого ринку певного товару називається частковою рівновагою. Точка ринкової рівноваги є стійка.
За своєю природою ринковий механізм є механізмом ліквідації дефіцитів та надлишків. Урядове втручання в ринкове ціноутворення, відхилення цін від рівноважних призводить до розбалансування ринку. Запровадження податків чи надання субсидій ведуть до зміни параметрів рівноваги.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.
Информация о работе Поняття попиту та пропозиції, кон’юнктура ринку