Поняття попиту та пропозиції, кон’юнктура ринку

 

ВСТУП.

Актуальність теми дослідження. З точки зору класичної політичної економії ринок − це відносини  обміну між виробниками та споживачами, в результаті яких вироблені товари змінюють свого власника і переходять у сферу споживання, а ринкова  ціна − це грошова форма мінової  вартості товару, зовнішній, поверхневий  прояв вартості, тобто суспільно-необхідних затрат праці на виробництво товару.

З точки зору мікроекономіки, ринок − це механізм взаємодії  основних мікроекономічних суб’єктів  − споживачів і фірм, завдяки  якому відбувається реалізація господарських  рішень та їх оптимізація.

Споживачі на ринку виступають як покупці, а фірма − як продавці товарів і послуг. Поведінку покупця  описує категорія «попит», поведінку  продавця категорія «пропозиція». Ринкова  ціна визначається як результат складної взаємодії продавців і покупців.

Рівень ринкової ціни відображає не тільки витрати виробництва, котрі  виступають визначальним фактором пропонування, але й вплив багатьох факторів, які формуються на боці попиту. Найважливішу роль для попиту відіграє суб'єктивно-психологічна оцінка споживачем корисності блага, яка  на ринку проявляється як цінність товару. Саме до характеристики спільного  впливу чинників попиту та пропозиції на утворення ринкової ціни. А.Маршал застосував образну характеристику «лез ножниць», зазначивши, що можна  на однакових підставах сперечатися  про те, чим регулюється ринкова  ціна − корисністю чи витратами  виробництва, як і про те, яке лезо ножниць розрізає аркуш паперу −  верхнє чи нижнє. Таким чином, ціна виступає як складна функція попиту і пропозиції.

Але з іншого боку, ціна сама впливає на величину попиту і пропозиції, її рух змінює як обсяги попиту, так  і обсяги пропозиції, тобто попит  і пропозиція виступають як функції  ціни.

Отже, три складові ринку  − попит, пропозиція, ціна − тісно  пов'язані між собою і взаємно  впливають одна на одну, формуючи ринковий механізм саморегулювання.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність теми дослідження  курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є маркетингова діяльність на ринку сільськогосподарської продукції.

Предметом дослідження − механізм взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.

Метою курсової роботи є дослідження механізму взаємодії попиту і пропозиції в системі ринкової економіки.

Мета роботи передбачає виконання  таких завдань:

• Дослідити ринок як форму організації суспільного виробництва;
• Охарактеризувати взаємозв'язок попиту і пропозиції та його роль в механізмі впливу на ринок сільськогосподарської продукції;
• Визначити організаційно-економічну характеристику підприємства;
• Розглянути шляхи вдосконалення маркетингової роботи сільськогосподарського підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СУТЬ,ЗМІСТ І  ФАКТОРИ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦИЇ.

 

1. Поняття попиту та пропозиції, кон’юнктура ринку.

 

В умовах зробленої конкуренції  на ринку постійно зустрічаються  продавець і покупець, і в такий  спосіб при їхньому зіткненні  визначається ціна товару. При цьому  враховуються витрати чи продавця виробника  на виробництво, збереження, транспортування  товару, цінність і корисність цього  товару для споживача, а також  багато інших факторів , що впливають на ціну. 
        ” Пропозиція ” і “ попит ” — два найважливіших поняття економіки. Їх можна розглядати окремо, але на практиці це два нерозривних явища. 

Саме покупці на ринку  створюють попит. Основою попиту є потреби.

Якщо ви хочете придбати комп’ютер, але не можете його купити через відсутність грошей, то економісти назвуть це бажанням, а не попитом. Але якщо у вас є гроші, які  ви готові витратити на купівлю комп’ютера, то це вже попит.

Бажання, підкріплені грішми, перетворюються на попит. Попит - це потреби  людей, представлені на ринку і забезпечені  грошима; іншими словами, попит - це платоспроможні потреби людей. Говорячи про попит, економісти завжди мають на увазі платоспроможний попит.

Як наукове поняття, попит (demand) характеризує зв’язок між ціною та кількістю товарів і послуг, яку споживачі бажають і спроможні купити на ринку в межах визначеного часу за інших однакових умов.

Попит виражає сформовану на ринку  потребу в життєвих засобах, що визначається кількістю товарів і послуг, які  споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку, та наявністю  коштів

Попит завжди конкретно виражений, динамічно змінюється під впливом  ряду чинників.

Розглянемо деякі положення, що уточнюють поняття «попит».

По-перше, попит тісно пов'язаний з дійсними суспільними потребами, бажаннями, але не збігається з їхньої кількісною визначеністю. Порівняйте: ви маєте бажання купити ряд товарів, але коли оцінюєте свої фінансові  можливості, то бачите, що ваше бажання  значно випереджає ваші можливості, тому що останні залежать від платоспроможного попиту.

По-друге, суб'єкт попиту репрезентує  сферу споживання (виробничого чи особистого) і виступає на ринку  покупцем. Об'єктами попиту можуть бути будь-які об'єкти ринкових відносин, що мають вартісну оцінку і певну  корисність для споживання.

Закон попиту.

Рух попиту об'єктивно регулюється  законом попиту. Він відбиває причинно-наслідковий  зв'язок між зміною ціни і зміною величини попиту. При цьому цей  зв'язок має зворотний характер: підвищення ціни зумовлює зменшення попиту і навпаки — зниження ціни веде до його зростання.

У законі попиту виявляється  суперечність між ціною і платоспроможністю, а точніше — між зміною ціни і постійною на цей час величиною  платоспроможного попиту населення.

Якщо ціна зросла, то при  тому самому платоспроможному попиті населення зменшуються можливості здійснення покупок. Вони скорочуються не в номінальному грошовому, а в  натуральному вираженні. Інакше кажучи, замість 5 кг якогось харчового продукту ви зможете придбати уже тільки 3-4 кг, або змушені будете купувати дешевший замінювач звичного для  вас продукту. Наприклад, замість  вищого сорту чаю купують нижчий, замість кави — чай.

Вихід з цієї суперечності полягає у зменшенні попиту на товари, ціна на які зросла.

Протилежна ситуація виникає  тоді, коли ціна знизилася. Споживач має  можливість придбати ті товари, продаж яких раніше стримувався через недостатню купівельну спроможність. У цьому  разі попит зростає на більш дорогі товари.

Форми вияву закону попиту найрізноманітніші.

Якщо ціни зросли, реалізація їх може знизитися. Це станеться лише тоді, коли маса товарів залишиться незмінною. При скороченні товарної маси за допомогою ціни встановлюють нову пропорцію (новий баланс) між  масою товарів і платоспроможним  попитом.

У конкурентній боротьбі виробник мусить реагувати на поведінку споживачів. При затримці реалізації товарів  і створенні товарних запасів  можуть бути вжиті заходи щодо зниження цін і зменшення товарних запасів.

Формою вияву закону попиту є також ефект заміщення. Він  полягає у переміщенні попиту на дешевші товари-замінники.

Однією з форм вияву  закону попиту є ефект доходу. Він  спостерігається тоді, коли відбулось  зниження ціни. Це призводить до того, що у споживача в результаті зниження ціни з'явилась вільна сума грошей, яка може бути спрямована на придбання додаткових життєвих засобів.

Крива попиту — відношення між ринковою ціною товару і грошовим виразом попиту на неї. Крива попиту показує вірогідну кількість товару, який вдається продати за певний час по цінах даного рівня. Що еластичніший попит, то вища ціна може бути встановлена на товар. Еластичність попиту — це реакція ринку на відсутність товару, можливість його заміни, ціну конкурентів, пониження цін, небажання покупців міняти свої споживчі звички і шукати дешевші товари, підвищення якості товарів, природне зростання інфляції і на інші чинники.

P         D

       30

       20

       10

0    10   20   30   40      Q

Мал1.1. Крива попиту

 

Крива має негативний нахил, що демонструє зворотну залежність між  двома змінними — ціною за одиницю  товару Р і обсягом його продажу Q. Причому кожна додаткова купівля  однорідного g товару показує зниження його граничної корисності. Це свідчить про те, що закон попиту діє одночасно  з законом спадної граничної  корисності економічних благ.

Рух по кривій попиту з однієї точки до будь-якої іншої показує, як зміна однієї змінної, тобто ціни, зумовлює зворотний рух, тобто обсягу продаж.

Може бути і так, що крива попиту D не змінюється, не зміщується в той чи інший бік. Це означає, що попит не змінився. У цьому разі зміна ціни впливає лише на обсяг продажу товарів, але не на попит.

Крива попиту ілюструє лише зміну співвідношення цін і обсягу продаж у чистому вигляді, абстрагуючись  від нецінових чинників (суб'єктивних поглядів покупців, моди тощо). Проте  в ринковому господарстві вирішальне значення мають цінові чинники, тому абстрагування від нецінових  чинників цілком припустиме.

Еластичність попиту — це показник, що виражає коливання сукупного попиту, викликані пониженням цін на товари і послуги. Еластичним називається попит, що сформувався за умови, що зміна його об'єму (у %) перевищує відсотковий вираз зниження цін: Ed>1.

Якщо показники падіння  цін і збільшення попиту виражені у відсотках, рівні, тобто зростання  об'єму попиту лише компенсує зниження рівня цін, то еластичність попиту рівна  одиниці: Ed=1.

У разі, коли ступінь пониження  цін перевищує показник попиту на товари і послуги, попит нееластичний: Ed<1. Отже, еластичність попиту - показник ступеня чутливості (реакції) споживачів до змін ціни товару.

Еластичність попиту може бути пов'язана не тільки із зміною ціни на товар, але і зі зміною доходу споживачів. Тому розрізняють еластичність попиту за ціною та еластичність попиту по доходах. Є і попит з одиничною  еластичністю. Це ситуація, за якої і  дохід, і величина попиту змінюються на однаковий відсоток, отже загальний  дохід залишається постійним  у міру зміни ціни. Реакція споживачів на зміну ціни товару може бути сильною, слабкою, нейтральною. Кожен з них породжує відповідний попит: еластичний, нееластичний, одиничний. Можливі варіанти, коли попит виявляється абсолютно еластичним або абсолютно нееластичним.

Еластичність попиту вимірюється  кількісно через коефіцієнт еластичності за формулою:

 

 

Ko — коефіцієнт еластичності  попиту Q — відсоток зміни кількості  продажів P — відсоток зміни ціни

Як правило, існують товари з різною еластичністю за ціною. Зокрема, хліб та сіль є прикладами нееластичного  попиту. Підвищення або зниження на них цін в цілому не впливає  на кількість їх споживання.

Знання ступеня еластичності попиту на товар має велике практичне  значення. Так, наприклад, продавці товару з високою еластичністю попиту можуть піти на зниження ціни з метою різко  збільшити об'єм продажів і отримати прибуток більший, ніж якби ціна товару була вища.

Для товарів з низькою  еластичністю попиту подібна цінова практика неприйнятна — при зниженні ціни об'єм продажів зміниться слабо  і не компенсує упущену вигоду.

За наявності великої  кількості продавців попит на будь-який товар буде еластичним, бо навіть незначне підвищення ціни одним  з конкурентів примусить споживачів звертатись за покупкою до інших продавців, що пропонують цей же товар дешевше.

Пропозиція показує кількість товарів і послуг, яка є у продажу за певною ціною.

Пропозиція представлена результатами господарської діяльності (виробництва), що набувають товарного  вигляду і можуть бути доставлені на ринок в певному обсязі та в  певний час.

Як і чинники, що визначають попит, чинники пропозиції також  поділяють на об'єктивні та суб'єктивні.

До об'єктивних належать економічні, соціальні, демографічні.

Економічними чинниками  є: рівень технології, організаційно-інфраструктурне  забезпечення, сфера обігу; державне стимулювання ринкової конкуренції, переміщення  капіталів.

Соціальні чинники — це професійно-кваліфікаційний склад  робочої сили, суспільна престижність підприємства, розміри і активність підприємців, їхня економічна самостійність, рівень культури і спеціальної освіти учасників виробництва.

Демографічні чинники  охоплюють: масштаби і характер залучення  у виробництво і вивільнення  робочої сили, розподіл працездатного  населення за територією.

До суб'єктивних чинників відносять психолого-традиційні, естетичні, природно-кліматичні.

Психолого-традиційні чинники  — це зміни смаків та уподобань  споживачів, місцеві, національні традиції, виховання, релігійні звичаї.

Естетичні чинники включають  зміни у моді, розвиток промислового дизайну.

Природно-кліматичні чинники — це клімат, рельєф та місцезнаходження, флора і фауна.