Основные фонды

Рішення

  До конкретних показників ефективності використання основних виробничих фондів, які можна обчислити відповідно до умов задачі, відносяться: коефіцієнти інтенсивності, екстенсив­ності, інтегрального використання обладнання та резерв виробничо/потужності. Розрахуємо послі­довно кожний з них.

Коефіцієнт інтенсивного використання обладнання обчислимо за формулою 

        Кінт = 2 деталі на годину / 3 деталі на годину = 0,6667.               (3)

Коефіцієнт екстенсивного використання обладнання обчислимо за формулою, попере­дньо обчисливши режим робочого часу обладнання протягом підзвітного періоду за формулою  :

Тфакт = (2 зміни х 8годин х 5днів х 52тижні)-24 години-200 годин= 3936 годин

Календар­ний фонд часу складає за умовами задачі

365 днів х 24 години = 8760 годин.

Тоді коефіцієнт екстен­сивного використання обладнання становитиме 

3936 годин / 8760 годин = 0,4493.

Коефіцієнт інтегрального використання обладнання обчислимо за формулою. Він становитиме 0,6667х 0,4493 - 0,2995.

Відтак резерв потужності можна визначити за формулою 

Рп = 1 - 0,2995 = 0,7005 (70,05%).

        Отримані показники свідчать про те, що придбаний верстат використовується далеко не на повну потужність (а тільки приблизно на 30%), ще може пояснюватися або бережливим ста­вленням до тільки-но придбаного верстата, або обмеженістю виробничої програми через насиче­ність ринку виготовлюваною продукцією. Однак, якщо з'явиться потреба в більш повному заван­таженні існуючих на підприємстві потужностей, це можна буде зробити або за рахунок організації графіку роботи в трьохзмінному режимі, або в підвищенні продуктивності верстата до рівня його паспортних технічних характеристик, або за умов оптимального поєднання вказаних способів ін­тенсифікації роботи обладнання.

Задача 4. Обчислити узагальнюючи показники основних засобів, що характеризують їх використання (фондовіддачу, рентабельність основних фондів): якщо відомо, що вартість основних фондів на початок року становить 790 тис грн.. 20 лютого буде введено основних фондів на 75 тис грн.. , а 10 липня на 58 тис грн.. В липні виведено основних фондів на 35 тис грн. Обсяг випуску продукції становить 1050 тис грн.. Очікуваний прибуток 600 тис грн..

Розв’язання

Визначимо середньорічну вартість основних фондів

ОФсрр= ОФпр+ОФвв х (Твв/12)- ОФвив х (Твив/12) ,

де ОФпр - вартість основних фондів на початок року, грн.;

ОФВВ - вартість введених основних фондів, грн.;

Твв - кількість місяців від дати введення до кінця року;

ОФвив - вартість виведених основних фондів, грн.;

ТВИВ- кількість місяців від дати виведення до кінця року.

ОФсрр= 790000 + 75000х(10/12)+ 58000х(6/12)-35000*(6/12)=864000грн

Визначимо фондовіддачу

Фв=ВП/ОФср р, де

ВП- випуск продукції у вартісному вираженні, грн.;

ОФср.р - середньорічна вартість основних фондів, грн..

Фв=1050000/864000= 1,22

Визначимо рентабельність основних фондів

Р=(П/ОФсрр)*100%,

Де П - прибуток підприємства, грн.;

Р=(600000/864000) х 100% =69,44%

  Задача 5 . Два роки тому підприємство придбало верстат первісною вартістю 64 тис. грн.  Транспортні витрати склали 1800 грн.  Витрати з монтажу склали:

-  будівельні матеріали - 2300 грн.;

-  заробітна плата робочим - 1200 грн.;

-  нарахування на заробітну плату - 444 грн.

Річна норма амортизації для цього обладнання складає 15 %.

Визначити остаточну вартість верстата на сьогоднішній день, за якою було б можливо його продати.  

Рішення

Визначаємо первісну вартість основних фондів:

ОФперв = ОФпок + Втр+Вм , 

де ОФпок - вартість основних фондів за покупною ціною

Втр - транспортні витрати

Вм - сума витрат з монтажу

ОФперв = 64000 + 1800 + 2300 + 1200 + 444 = 69744 грн.

Визначаємо нараховану суму амортизації за період експлуатації:
А= ОФперв х Na х n/ 100,

де  N - річна норма амортизації

n - кількість років експлуатації основних фондів

А = 69744  х 15*2/100= 20923,2грн.

              Визначаємо остаточну вартість обладнання  

   ОФ ост = ОФ перв - А

   ОФ ост = 69744 - 20923,2 = 48820,8 грн.

ВИСНОВОК

Основні засоби – це матеріальні кошти, які формує і отримує підприємство з метою використання їх в процесі виробництва або постачання виробів, надання послуг, здавання в оренду іншим юридичним особам, здійснення адміністративних і соціально –культурних функцій, термін використання яких більш одного року або операційного циклу, якщо останній довший за рік. В практиці економічної діяльності підприємств важливе значення має організація обліку та оцінки основних засобів. Облік проводиться в натуральному та вартісному виразі. Кожний вид обліку має своє призначення. Більш широке застосування має облік основних засобів у вартісному виразі. Оцінка основних засобів здійснюється за первісною вартістю, переоціненою (відновною) вартістю та ліквідаційною вартістю.

В результаті свого функціонування основні засоби зазнають фізичного спрацювання та техніко-економічного старіння, що спонукає підприємство проводити відповідні заходи, спрямовані на їх усунення. Серед таких засобів найважливішими є заміна фізично спрацьованих знарядь праці новими, модернізація активної части основних засобів та проведення різних видів їх ремонту.

В процесі використання основних засобів (фондів) вони втрачають свої споживчі властивості. Зменшується їх вартість відповідно до ступеня їх спрацювання (зносу). Під зносом основних засобів розуміють суму амортизації об’єкта з початку його корисного використання. Отже, амортизація – це процес поступового перенесення вартості основних засобів на виготовлену продукцію (надані послуги).

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання об’єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об’єкта активом. Сучасні проблеми нарахування амортизації полягають, з одного боку, у задово­ленні об'єктивної необхідності відтворення основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, з другого, — у поповненні Держбюджету України.

Систему створення та використання амортизаційних відрахувань регулюють нормативно-правові акти. Підприємства самостійно встановлюють за кожним об'єктом основних засобів порядок нарахування амортизації, на суму якої зменшується фактично отриманий підприємством прибуток у результаті його фінансово-господарської діяльності. Капітальні вкладення — це витрати на створення нових, ре­конструкцію і технічне переозброєння діючих ОФ. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення ОФ.

Підвищення частки у технологічній структурі витрат на при­дбання активної частини ОВФ сприяє підвищенню ефективності виробництва. Відтворювальна структура капітальних вкладень включає: витрати на нове будівництво, технічне переозброєння та рекон­струкцію діючих підприємств; розширення діючих підприємств.

Реконструкція і технічне переозброєння діючих підприємств дають змогу збільшити обсяг виробництва, покращити якість продукції та інші техніко-економічні показники з меншими витрата­ми, ніж при будівництві нових підприємств. При цьому строки будівництва скорочуються в 1,5—2 рази.

В умовах ринкових відносин набувають розвитку нові форми мобілізації коштів, що використовуються на капітальні вкладення підприємств. Однією з таких форм є цінні папери: акції, облігації казначейські зобов'язання держави тощо. Кошти, одержані від цінних паперів, спрямовуються в оборот підприємств, а їхні влас­ники отримують прибутки у вигляді дивідендів або процентів.

                                       СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1.       Господарський кодекс України. (ВВР), 2003,№436-IV

2.       Бойчик І.М «Економіка підприємства», видавництво «Хаполом», Львів, 2000

3.       Бойчик І.М і ін. Економіка підприємства: навч. посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.-К.:Каравела;Львів: «Новий світ»-2000, 2001.-298с.

4.       Бухало С.М. «Організація, планування і управління діяльністю промислового підприємства», Київ, «Вища  школа», 1989 р.

5.       Горфінкель В.Я і ін. Економіка підприємства. Підручник для вузів.- М.:ЮНИТИ, 2000.- 742С.

6.       Грузінов В.П «Економіка підприємства», підручник для вузів, Москва «Банки і біржі», 1998 р. 

7.       Гросада А.Г. «Основи інвестиційної діяльності», Київ, «Лібра», 1996

8.       «Ринкова економіка – умови переходу, проблеми», методологічні рекомендації, 1990 р.

9.       Економіка підприємства :Навч. посіб./ За ред..А.В. Шегди.-К.:Знання,2005.-431с.

10.   Кисельов А.П. «Теорія і практика сучасного бізнесу», Київ, «Лібра», 1995 р.

11.   Покропивний С.Ф. «Економіка підприємства», К.; КНЕУ, 2004., 528

12.   Покропивний С.Ф. «Економіка підприємства», Київ, «Хвиля-прес», в 2-х томах. 1998

13.   Продіус І.І «Економіка підприємства», короткий курс, навчальний посібник, Харків «Одіссей», 2004.

14.   Покропивний С.Ф. «Економіка підприємства», задачі, ситуації, рішення, Київ, «Знання-прес», в 2001 р. 

15.   Федоровський А.А. «Аналітична економіка сучасного підприємства», Миколи, НПЦ «Золіс», 1996 р.

                                             ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1.Фінанси підприємств: Навч. посіб.: Курс лекцій / За ред. Г.Г. Кірейцева. – К.: ЦУЛ, 2002.

2.Фінанси підприємств :Навч. Посіб. для  самост.вивченя дисципліни. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання-Прес, 2006.-287с.

3. Економіка підприємства: Підручник / За загальною редакцією Й.М.Петровича. – Львів: „Магнолія плюс”, видавець В.М.Піча. – 2004.- 680с.

4. Економіка підприємства: Підручник/ М.Г.Грещак, В.М.Колот, А.П. Наливайко та ін.; За заг.ред. С.Ф. По кропивного.- Вид. 2-ге, перероб. Та доп. – К.: КНЕУ,2004.-528 с.,іл..

5. Фінанси (Загальна теорія): Навч. Посібник.- 2-ге вид., доп. І перероб.-К.: КНЕУ,2001.-240 с.

6. Василюк О.Д. Теорія фінансів: Підручник.-К.: Ніос,2000

7.Фінанси підприємств: Підручник/Керівник авт. кол. і наук. ред. А.М.Поддєрьогін.3-тє вид., перероб. Та доп.-К.:КНЕУ,2000

8.Петррович Й.М., Захарчин Г.М. Організація виробництва: Підручник. – Львів: Магнолія плюс,2004.

9.Петрович Й.М.;Захарчин Г.М.; Теребух А.А. . Організація підприємств в Україні. Навч посіб.-Львів. Оскарт,2000

10. Закон  України „Про підприємство” // Відомості Верховної Ради України.-1991.-№14

38

38