Основные фонды

              Фв= ТП/ТФоз=П/Фоз                               3.1

       Виходячи із змісту цього відношення видно, що фондовіддача наявних на підприємстві основних фондів прямо пропорційно залежить від продуктивності праці працюючих і обернено пропорційно від її фондоозброєності. Отже, для зростання фондовіддачі на підприємствах необхідно розробляти і застосовувати заходи, які дадуть змогу забезпечувати випередження темпів зростання продуктивності праці порівняно з темпами зростання її фондоозброєності.

        Серед напрямів підвищення ефективності використання основних засобів на підприємствах чільне місце повинно бути відведено заходам, спрямованим на поліпшення їх екстенсивного використання. Зокрема, важливе значення повинно надаватися насамперед таким, які спрямовані на підвищення змінності роботи устаткування. Підвищення змінності роботи устаткування є важливим фактором зростання обсягів виробництва продукції і підвищення ефективності використання основних засобів. У зв'язку з цим, на підприємствах необхідно домагатися оптимальної структури складових засобів праці, досягнення пропорцій між робочою силою і відповідними видами машин і устаткування, тобто повинна зростати питома вага прогресивного нового устаткування, удосконалюватись організація функціонування виробничої інфраструктури, що сприятиме поліпшенню технічного обслуговування основних підрозділів підприємства, перерозподілу працюючих в його межах, вивільненню робітників в допоміжних виробництвах і залучення їх після відповідної підготовки до роботи в основних цехах, щоб підвищити змінність наявного у них устаткування. 

    Підвищення коефіцієнтів змінності роботи устаткування підприємства може бути досягнуто шляхом =>розширення зони багатоверстатного обслуговування, =>суміщення професій. Можливості для розширення зони обслуговування створюються в результаті технічного удосконалення устаткування, підвищення рівня комплексної механізації і автоматизації виробництва.

     Підвищенню змінності роботи устаткування повинно сприяти удосконалення його структури, тобто зменшення в його складі тих машин і верстатів, які за своїми технологічними можливостями лише частково завантажені роботою протягом зміни.

    Наявність на підприємствах устаткування, яке лише частково використовується у виробничому процесі, не дає змоги протягом строку корисного його використання перенести свою вартість на виготовлювану продукцію (послуги). В результаті матиме місце значна недоамортизація такого устаткування ,що негативно впливатиме на економічні показники діяльності підприємства. Досвід діяльності багатьох підприємств показує, що позбутися надлишку устаткування можна шляхом зміни його структури, наприклад, реалізації або списання застарілих верстатів і машин, придбати нове устаткування, і за рахунок високої продуктивності якого більш повно завантажити все наявне устаткування. Вирішення проблеми повного завантаження устаткування можливе шляхом розвитку госпрозрахункового кооперування підприємств з метою ефективності використання наявних у них резервів виробничих потужностей.

    Значного підвищення змінності роботи устаткування можна домогтися шляхом розширення сітки госпрозрахункових організацій, покликаних здійснювати прокат машин і устаткування та інших елементів основних фондів. Такі госпрозрахункові організації скуповують у підприємств зайве устаткування, здійснюють у випадках необхідності їх ремонт і модернізацію і віддають на прокат підприємствам, споживачам. Від такої діяльності економічну вигоду отримують всі її учасники: підприємства, які продали зайве у них устаткування такій госпрозрахунковій організації, мають змогу отримувати суму коштів значно більшу, ніж у випадку, коли таке устаткування демонтується і підготовлюється для здачі його на металобрухт. В той же час, підприємства, яким необхідні відповідні види машин і устаткування на свої кошти мають змогу оперативно його придбати і залучити до використання у виробничому процесі, оскільки значна частина таких машин і верстатів перебуває в доброму технічному стані.

3.2. Шляхи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі:

- Екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих фондів.

- Інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.

Найважливіші шляхи підвищення ефективності використання основних активів підприємства:

      поліпшення складу, структури і стану основних фондів підприємства;

      удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва;

      зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;

      підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці.

      Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних фондів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і подовження терміну експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.

         Скорочення термінів експлуатації основних фондів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, — зумовлює зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.

        Подовження періоду функціонування основних фондів дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці й за рахунок цього спрямовувати більше ресурсів на розширене відтворення, але при цьому знижується загальна продуктивність діючих основних фондів.

          Саме тому терміни експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення і використання у виробничому процесі протягом усього періоду їх функціонування.

        Результати соціологічних досліджень свідчать, що найістотніше на економічно доцільний термін експлуатації впливають щорічні амортизаційні відрахування та середньорічні ремонтні витрати. Це дає можливість застосувати на практиці дуже простий метод оптимізації термінів експлуатації шляхом мінімізації сумарної величини цих економічних показників використовуючи графічний спосіб.

Розширити відтворення основних фондів можна за допомогою таких заходів:

      технічного переозброєння діючого підприємства;

      реконструкції виробництва;

      розширення виробничих потужностей підприємства;

      нового будівництва технологічно завершених виробничих потужностей та підрозділів підприємства.

3.3 Фактори підвищення ефективності використання основних фондів підприємства             

    Важливе значення в підвищенні ефективності використання основних засобів мають соціальні фактори. Так, проведені соціологічні дослідження на ряді підприємств дали змогу виявити низку причин, які негативно впливають на організацію використання активної частини основних засобів в другу зміну. Насамперед, мова йде про незадовільне забезпечення другої зміни необхідним комплексом послуг виробничої інфраструктури (своєчасного ремонтного обслуговування, ритмічного забезпечення робочих місць необхідними матеріалами, інструментом, комплектуючими, транспортними засобами, різними видами енергії), низький рівень організації харчування, медичного обслуговування; недостатність в організації соціально-побутової інфраструктури міст та робітничих селищ; невисокий рівень кваліфікації кадрів, що не дає можливість ефективно використовувати нову техніку.

     Поряд з технічними і організаційними факторами важливу роль  в підвищенні ефективності використання основних засобів повинні відігравати фактори матеріального стимулювання працівників підприємств. Мова йде про те, що менеджмент підприємств має розробляти і постійно удосконалювати механізми матеріального стимулювання робітників, інженерів та інших працівників, діяльність яких сприяє виявленню та організації використання резервів підвищення ефективності основних засобів.

     Поліпшення інтенсивного та екстенсивного використання основних засобів підприємств безпосередньо позначається на зниженні собівартості виготовлюваних виробів за рахунок економії на умовно - постійних витратах, а в кінцевому підсумку це дає змогу збільшити прибуток підприємств та підвищити рентабельність їх діяльності.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Задача1. Необхідно обчислити всі види зносу на об'єкт основних виробничих фондів, яким є механічний транспортер, якщо його первісна вартість на початок звітного року складає 2400 тис. грн, а його відновлювана вартість - 980 тис грн. За планом на механічному транспорте­рі передбачалось перемістити 280500 виробів, а фактично було транспортовано 230400 виробів. Строк служби механічного транспортера згідно з техпаспортом протягом року мав скласти 6240 годин, а фактично він відпрацював 5460 годин. На підприємстві також закуплено і змонтовано новий автоматичний транспортер з автономним управлінням, часова продуктивність якого складає 300 готових виробів на годину порівняно з продуктивністю механічного транспортера, яка становить 186 виробів на годину.

Рішення

  Знайдемо спочатку фізичний знос механічного транспортера за формулою:

                            Зф=Тф х Кф/ Тн х Кн. х  100%,                               (1)

Зф  = ((5460 годин х 230400 виробів) / (6240 годин х 280500 виробів)) х 100% =71,87%.

Моральний знос І форми обчислимо за формулою:

Зм1=  (1 - (980 тис грн / 2400 тис грн)) х 100% = 59,2%.

Мораль­ний знос II форми визначимо за формулою 

Зм2= (1 - (186 виробів на годину / 300 виробів на годину)) х 100% =38%. Відповідно загальний моральний знос становитиме згідно з формулою 

Зм=(1 -(980 тис грн х 186 виробів на годину) / (2400тис грн х 300 виробів на годину)) х 100% = 74,7%.

      Отже, і фізичний, і моральний знос майже збігаються. Механічний транспортер характеризується досить високим ступенем фізичного і морального спрацювання.

      У вартісному відтворенні знос, об­числений за підзвітний період становитиме суму:

(2400 тис грн - 980 тис грн) х (71,87% / 100%) = 1020,5 тис грн враховуючи фізичний ступінь зносу даного об'єкта основних виробничих фондів.

Задача 2. Необхідно визначити узагальнюючі показники ефективності використання основних виробничих фондів підприємства, якщо середньорічна вартість об'єктів І групи склала 2628 тис гри, об'єктів II групи - 1563 тис гри, об'єктів III групи - 2564 тис.грн, об'єктів IV групи -896 тис грн. Підприємством виготовлено товарної продукції на суму 52300 тис грн. Промислово-виробничий персонал підприємства налічує 1212 осіб. Загальні виробничі витрати на виробництво товарної продукції склали суму в 48600 тис грн. Як зміниться ситуація на підприємстві, якщо до­датково залучать до виробництва ще 10 осіб, при цьому обсяги товарної продукції зростуть на 2%? Охарактеризуйте отримані показники.

Рішення

         До узагальнюючих показників ефективності використання основних виробничих фондів, які можна обчислити відповідно до умов задачі, відносяться: фондовіддача, фондомісткість, фондоозброєність праці ти рентабельність активів.

Розрахуємо показник фондовіддачі до передбачуваних змін за формулою:

                                                 Фв= ВП/Фср,                                                      (2)

де ВП – обсяг виробленої продукції,

Фср – середнєрічна вартість основних виробничих фондів

Фв = 52300 /(2628 +1563 + 2564 + 896) = 6,84 грн /грн.

Розрахуємо показник фондовіддачі після здійснених змін за формулою 

Фв = 52300  х 1,02/ (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 6,97 грн /грн.

Отже, фондовіддача зростає пропорційно зростанню обсягів товарної продукції підприємст­ва на 2% (6,97 грн /грн / 6,84 грн /грн =1,02).

Розрахуємо показник фондомісткості до передбачуваних змін за формулою 

Фм= 1 /Фв =1 / 6,84 грн /грн - 0,15 грн /грн.

Після вжитих заходів фондомісткість складе:

Фм= 1/6,97 гри /гри = 0,14 грн /грн, тобто зменшиться на 2% пропорційно зростанню обсягів товарної продукції підприємства.

Фондоозброєність праці до здійснених перетворень розрахуємо за формулою 

Фо= Фср (II, III, IV) / Чпвп = (1563  + 2564 + 896) х 1000 /1212 = 4144,39грн/людину. Після залучення до вироб­ництва нових працівників фондоозброєність праці зменшується до Фп= Ф (II, III, IV) / Чпвп = (1563 + 2564 + 896) х 1000/(1212 + 10) = 4110,47 грн /людину, тобто на 0,81%.

Рентабельність основних фондів підприємства до змін розрахуємо за формулою : Рф = П/ Фср х 100% = (В/7- Взаг) / Фср х 100% = (52300 - 48600) / (2628 + 1563 + 2564 + 896) = 48,36%.

Після збільшення обсягів товарної продукції на 2% рентабельність основних виробничих фондів зростає до Рф= (52300 х 1,02- 48600) /(2628 + 1563 + 2564 + 896) = 62,03%.

       Досліджуване виробництво можна назвати надзвичайно ефективним, керуючись в своїх ви­сновках високими показниками фондовіддачі, фондоозброєності та рентабельності основних фон­дів та низьким показником фондомісткості. Запропоновані заходи підвищують ефективність ви­робництва в межах вказаних змін.

Задача 3. На баланс підприємства придбали новий верстат з числовим програмний управлінням. Відповідно до регламенту роботи устаткування має бути завантажене в 2 зміни три­валістю 8 годин протягом 5-денного робочого тижня. Перерви в роботі верстата в поточному році обумовлені планово-попереджувальними ремонтами (200 годин) і технологічно неминучими зупинками (24 години). Паспортна продуктивність верстата складає 3 деталі на годину, а фактична - 2 дета­лі на годину. Керуючись наведеними даними, необхідно зробити висновок про ефективність роботи верстата, спираючись у своїх розрахунках на конкретні показники ефективності використання осно­вних виробничих фондів. При здійсненні розрахунків календарний фонд часу прийняти рівним 365 дням.