Організація оплати праці

Зміст

Вступ

Розділ І. Поняття, основні функції і складові елементи організації заробітної плати.

1.1.Сутність та основні  елементи організації заробітної плати.

1.2. Функції, форми та системи заробітної плати.

1.3 Особливості економічного механізму нарахування оплати праці в сільському господарстві.

1.4 Сучасні діючі системи оплати праці в підприємствах сільського господарства

Розділ 2. Організація оплати праці на підприємстві СП «Прогрес»

2.1. Місце розташування та природні умови підприємства

2.2. Забезпеченість підприємства ресурсами та ефективність їх використання

2.3. Аналіз оплати праці  та факторів, що її зумовлюють

Розділ 3. Оцінка стану та основні напрямки вдосконалення системи соціально-трудових відносин в галузі рослинництва

3.1 Аналіз стану організації оплати праці

3.2 Оцінка стану та  методи визначення міри праці

3.3 Остаточний розрахунок з членами трудових колективів в кінці періоду виробництва

Розділ 4. Напрями вдосконалення організації оплати праці з урахуванням зарубіжного досвіду

Висновки і  пропозиції

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Кожен товар має свою ціну, в  тому числі праця людини повинна  бути оплаченою достойно. Саме це питання  розглядається в даній курсовій роботі.

Актуальність теми. У час, коли в Україні набирає бурхливого розвитку ринкова система господарювання, суттєво змінюється й правове регулювання оплати праці, реальним виявом якого є Закон України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р.

Він є перспективним  розвитком правового регулювання  винагороди за працю, оскільки закріпив економічні, правові та організаційні засади заробітної плати працівників, які працюють на підприємствах, незалежно від форм власності підприємств.

Ще фізіократи говорили, що промисловість безплідна, бо з 1 кілограма  заліза 1 кілограм цвяхів не зробиш, а от з 1 кілограма насіння виросте стільки гарбузів, що і в підводу не вбереш.

В України є всі  можливості для розвитку сільського господарства та виходу на світовий ринок  сільськогосподарських товарів. Але, для того щоб можна було експортувати стратегічно важливу сировину за кордон, необхідно спочатку задовольнити власні потреби. Важливим моментом, що впливає на розвиток сільського господарства, зокрема, галузі рослинництва, є організація оплати праці в цій сфері.

Головна мета курсової роботи полягає в тому, щоб розкрити основні поняття форм і функцій заробітної плати, розглянути основні напрямки поліпшення організації оплати праці в галузі рослинництва. А також надати рекомендації щодо покращення тої ситуації, яка вже склалася на сільськогосподарському підприємстві та шляхів подальшого розвитку.

     Предметом дослідження даної теми являється організація оплати праці та заохочення працівників на підприємствах рослинництва (на прикладі СП „Прогрес", що в с. Верещаки Лановецького району)   

  Заробітна плата – це винагорода (обчислена, як правило, у грошовому виразі), яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст.. 1 Закон України «Про оплату праці») [1,c.27]. Важливими новелами цього Закону є те, що він містить визначення додаткової та основної заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат і чітко визначає основні правові принципи організації винагороди за працю.

Заробітна плата як показник, залежний безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці, конкурентоспроможності продукції, є не лише індикатором, що визначає загальний життєвий рівень працівників. Від її стану та форм реалізації, частки у валовому національному продукті багато в чому залежать також можливості розвитку економіки взагалі.

Заробітна плата виступає як один із основних регулювальників  ринку праці. Однак аналізу і  оцінці впливу зарплат на ринок праці  й, передусім, на зайнятість в Україні  не приділяється належна увага, що призводить до негативних наслідків – прискореного зростання безробіття, руйнування мотивів і стимулів до праці зубожіння більшості населення.

Розвиток соціально-трудових відносин багато в чому залежить від  рівня оплати праці, удосконалення  цих відносин, політика грошових доходів населення повинні ґрунтуватися на реальній вартості праці, щоб усунути існуючі, сьогодні, диспропорції на споживчому ринку, і в мотиваціях до праці.

На сьогоднішній день складність ситуації, яка склалася з питанням розрахунків заробітної плати з працюючими, пояснює актуальність вибраної теми.

 

 

Розділ І. Поняття, основні функції і складові елементи організації заробітної плати.

1.1.Сутність  та основні елементи організації заробітної плати.

Заробітна плата — грошове вираження вартості й ціни товару робоча сила та частково результативності функціонування робочої сили [2,c.45].

          Речовим, матеріальним змістом  заробітної плати є кількість  життєвих благ, необхідних для  відтворення робочої сили найманого  робітника і членів його сім'ї. Це життєвий фонд робітника, який за товарного виробництва має і вартісне, і грошове вираження.

Оскільки робоча сила — це товар, то її ціна, як і всіх інших товарів, також регулюється  співвідношенням між попитом  і пропозицією (відповідними законами). Із зниженням попиту або збільшенням пропозиції ціна робочої сили, тобто заробітна плата, зменшуватиметься, і навпаки.

Заробітна плата як соціально-економічна категорія, з одного боку, є основним джерелом грошових доходів працівників, тому її величина значною мірою характеризує рівень добробуту всіх членів суспільства. З іншого боку, її правильна організація зацікавлює працівників підвищувати ефективність виробництва, а відтак безпосередньо впливає на темпи й масштаби соціально-економічного розвитку країни.

Головною метою економічної стратегії і системи матеріального стимулювання сучасних компаній її фірм стало досягнення не кількісних показників випуску продукції, а якісних параметрів виробництва, таких як поліпшення використання устаткування, робочого часу, складу робочої сили, якості продукції, спрямованих на підвищення ефективності виробництва. Внаслідок цього відбувається перехід від екстенсивних методів ведення господарства до інтенсивних. Таким чином, підвищення ефективності   виробництва,   збільшення   прибутку   досягаються   нині   не шляхом збільшення обсягів виробництва із залученням додаткових ресурсів, а на основі ефективнішого використання всіх наявних ресурсів і всебічного зниження витрат виробництва. Матеріальне стимулювання в сучасних умовах застосовується здебільшого в комплексі з організаційно-технічними заходами, пов'язаними з підвищенням змістовності праці, поліпшенням її умов.

У сучасній економічній  літературі існує кілька визначень  заробітної плати. Відповідно до Закону України "Про оплату праці", заробітна плата -це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу [1,c.35].

Ще одним поширеним  визначенням є "Заробітна плата - основна частина засобів, спрямованих на споживання, які є часткою доходу , яка залежить від кінцевих результатів роботи колективу і розподіляється працівниками залежно від кількості та якості затраченої праці, реальним трудовим вкладом кожного і величиною вкладеного капіталу."[2,c.44]

      Основними елементами організації праці на рівні підприємства є нормування праці, тарифна система, форми та системи заробітної плати і угоди та договори на різних рівнях економіки. Всі ці елементи мають своє призначення та тісно взаємопов'язані між собою.

Таким чином, заробітна  плата як економічна категорія все  менш виконує свої основні функції  відтворювання робочої сили і  стимулювання праці. Вона фактично перетворилася  на варіант соціальної допомоги, яка  практично не була пов'язана з результатами праці. Це привело до того, що організація виробництва позбавилася одного з могутніх важелів підвищення ефективності та повноправності виходу на світовий ринок. Тому, щоб заробітна плата виконувала свою стимулюючу функцію, повинен існувати прямий зв'язок між її рівнем і кваліфікацією працівника, складністю виконуваної роботи, ступенем відповідальності.

1.2. Функції, форми та системи заробітної плати.

Функція заробітної плати - це її призначення, роль, складова сфери практичної діяльності в узгоджені і реалізації інтересів головних суб'єктів соціально-трудових відносин - найманих працівників і роботодавців.

Винятково важлива роль заробітної плати в механізмі  функціонування ринкової економіки  зумовлена тем, що вона має виконувати такі основні функції: відтворювальну, стимулюючу, оптимізаційну, регулювальну, соціальну [4,c.64].

Відтворювальна  функція полягає у забезпеченні працівників та членів їх родини необхідними життєвими благами для відновлення витраченої в процесі виробництва робочої сили та для відтворення поколінь. Реалізація цієї функції забезпечується встановленням державою гарантованого мінімуму заробітної плати та прожиткового мінімуму.

Стимулююча  функція заробітної плати полягає у встановленні залежності розміру заробітної плати від особистого вкладу працівника та результатів діяльності всього колективу підприємства. Ця залежність повинна постійно стимулювати працівника в покращенні результатів своєї діяльності. Реалізація цієї функції забезпечується розробкою на підприємстві ефективних систем оплати та преміювання праці, залученням працівників до управління підприємством та ін.

Оптимізаційна функція забезпечує певні пропорції в зростанні рівнів заробітної плати та продуктивності праці. Призначення цієї функції на рівні держави полягає в зв'язку платоспроможного попиту та товарної пропозиції, а на рівні підприємства - в забезпеченні ефективності виробництва на засадах випереджаючого зростання продуктивності праці над зростанням заробітної плати. Реалізація цієї функції здійснюється запровадженням заходів, які забезпечують зниження заробітної плати в розрахунку на одиницю продукції.

Регулювальна  функція вирішує проблеми регулювання вартості робочої сили на ринку праці під впливом співвідношення її попиту та пропозиції і розподілу трудових ресурсів за регіонами, галузями, підприємствами з урахуванням як особистих інтересів працівника щодо сфери прикладання своєї праці та інтересів ринкового виробництва, зумовлених економічною кон'юнктурою.

Соціальна функція покликана забезпечити рівну заробітну плату в однакових умовах праці та усунення будь-якої дискримінації в оплаті праці. Реалізація цієї функції забезпечується поєднанням державного та договірного регулювання заробітної плати.

Функції заробітної плати в Україні  в сучасних економічних умовах.

У сучасних економічних  умовах в Україні, які зумовлено  недосконалими розподільчими відносинами  та нерозвиненими ринковими механізмами, більшість розглянутих вище функцій  та принципів організації заробітної плати не виконуються.

Основне завдання організації заробітної плати полягає в тому, щоб поставити оплату праці в залежність від колективу і якості трудового внеску кожного працівника і тим самим підвищити стимулюючу функцію внеску кожного [6,c.87].

В  економічній  системі, яка  базується  на різних  формах власності,механізм організації оплати праці ґрунтується на таких компонентах: державному регулюванні оплати праці; договірному регулюванні; ринковому становленні ставки заробітної плати; механізмі визначення індивідуальної заробітної плати на підприємстві.

Організація оплати праці - це приведення складових елементів її механізму в певну систему й встановлення між ними взаємозалежності, завдяки чому забезпечується додержання принципів організації заробітної плати та реалізація її функцій [7,c.99].

Метою організації  оплати праці є її диференціація та регулювання за категоріями персоналу залежно від складності, важкості робіт, що виконуються, умов праці, а також індивідуальних та колективних результатів праці за умов забезпечення гарантованого в генеральній, галузевій угодах та колективному договорі заробітку за виконання норми праці.

Головною вимогою  до організації заробітної плати на підприємстві є забезпечення необхідного підвищення заробітної плати при зниженні її затрат на одиницю продукції, а також гарантованості виплати заробітної плати за рахунок результатів діяльності підприємства.

Суб'єктами організації  оплати праці є: органи державної влади та місцевого самоврядування; власники, об'єднання власників або їхні представницькі органи; професійні спілки, об'єднання професійних спілок або їхні представницькі органи; працівники.

Заробітна плата може діяти як чинник, що не стимулює, а, навпаки, гальмує  розвиток продуктивності праці. Повільна робота часто винагороджується оплатою  наднормових. Сам факт більших витрат часу не є автоматичним індикатором виконання більшого об'єму робіт, хоча схеми оплати праці часто виходять саме з цих припущень. В діяльності щодо організації оплати праці підприємцю рідко надається повна самостійність. Звичайно оплата праці регулюється і контролюється компетентними державними органами.