Офшорні зони та їх роль у міжнародних відносинах на сучасному етапі

 ФАТФ координує  свою роботу з ООН, яка в  останні роки безпосередньо включилася  в боротьбу з легалізацією  «брудних» грошей. Так, у червні 1998 р. на 20-й спеціальній сесії  Генеральної Асамблеї ООН, присвяченій  боротьбі зі злочинністю у  фінансовій сфері та протидії обігу наркотиків на світовій арені, було схвалено План дій проти відмивання грошей («Action Plan against Money Laundering»).

 Відповідно до цього рішення в грудні 1998 р. у вигляді спеціальної брошури був випущений документ «Глобальна програма ООН проти відмивання грошей», де дані розгорнуті правові визначення і характеристики ряду злочинів у фінансовій сфері. У преамбулі підкреслюється, що припинення «відмивання» грошей має будуватися на загальній для всіх держав світу концептуальної основі.

 Фахівці ООН вважають ключовим моментом виявлення операцій з «відмивання» грошей аналіз етапу вростання злочинних капіталів в кредитно-фінансову сферу, пропонуючи зосередити основну увагу на відстеження саме стадії інтегрування «брудних» грошей в національні та світову фінансові системи.

 Саме так  було поставлено питання, зокрема, на проведеному в грудні 2000 р. в Палермо саміті ООН з проблем боротьби з організованою транснаціональною злочинністю, в роботі якого взяли участь делегації понад 140 країн. Саміт прийняла Конвенцію ООН по боротьбі з транснаціональною організованою злочинністю. Одна з цілей Конвенції - врегулювання питань щодо конфіскації майна, видобутої злочинним шляхом, та скасування «банківської таємниці», якщо вклад або фінансова операція пов'язані з «відмиванням брудних капіталів».

 На міжнародному  рівні боротьба з відмиванням  грошей ведеться також в рамках  створених за подобою ФАТФ  регіональних організацій. Це, зокрема,  Азіатсько-Тихоокеанська група (APG), Група країн Карибського басейну (CFATE), Група країн південної і Східної Африки (ESAAMLG) та Комітет експертів Ради Європейського співтовариства щодо оцінки заходів протидії відмиванню грошей (PC-R-EV). Група експертів з питань відмивання грошей Межамериканской комісії з контролю за зловживанням використання наркотичних речовин (CICAD) відстежує введення Плану дій по боротьбі з відмиванням грошей, прийнятого на зустрічі мінічтров країн Західної півкулі в Буенос-Айресі в 1995 р.

 Особливе місце в системі відповідних міжнародних організацій займає «Інтерпол» - потужна та авторитетна міжнародна організація, яка докладає у боротьбі з «відмиванням» грошей значні зусилля, займаючись розслідуванням різноманітних міжнародних економічних злочинів, а також збираючи та аналізуючи інформацію про здійснені в різних країнах найбільш серйозних махінаціях. Співпраця так званих фінансових розвідок (тобто національних органів по боротьбі з «відмиванням» грошей) ведеться в рамках Групи «Егмонт» (Egmont Group), створеної в 1995 р.

 Серед інших в більшій чи меншій мірі впливових міжнародних організацій розглянутого профілю слід відзначити:

1) Організацію  країн ЄС по боротьбі з комерційною  злочинністю (Commonwealth Commercial Crime Unit - CCCU), що об'єднує 49 держав і забезпечує їх необхідною інформацією про міжнародного характеру правопорушення в галузі економіки.

2) Oфшорну групу з банківського контролю («Offshore Group of Banking Supervisors»), організуючу співпрацю в боротьбі з «відмиванням грошей» у міжнародних офшорних центрах та у вільних економічних зонах.

3) «Бернський  клуб», що включає представників  правоохоронних органів ряду  західноєвропейських держав (основний  напрям роботи - забезпечення ефективного  обміну інформацією між учасниками).

4) Міжнародну  організацію контролю у сфері  обігу цінних паперів («International Organization of Securities Commissions» - IOSC), що об'єднує представників органів, контролюючих ринки цінних паперів (136 членів з більш ніж 70 країн).

5) Міжнародне  морське бюро («International Maritime Bureau» - IMB), що протидіє економічним злочинам на морському транспорті, насамперед контрабанді, у тому числі валюти.

6) Службу по  забезпеченню безпеки бізнесу  при Міжнародній торговій палаті («Business Security Services of the International Chamber of Commerce»), що займається боротьбою з різними видами злочинів у галузі міжнародної торгівлі і банківських рахунків.

7) Міжнародну  асоціацію слідчих по боротьбі  з підробками кредитних документів (IACCY).

8) Міжнародну  асоціацію професійних офіцерів  безпеки банків (IAPSO). Діяльність перерахованих організацій забезпечила формування досить великої нормативної бази, що регламентує міжнародну взаємодію з розглянутих питань.

 Дійсно масштабна  боротьба з «відмиванням» грошей  розпочалася лише після терактів 11 вересня 2001 року, коли влада США всерйоз вирішили позбавити міжнародний тероризм фінансового підживлення. Вже 25 жовтня 2001 казначейство США почало масштабну операцію «Зелений похід» (Operation Green Quest). Протягом чотирьох місяців американцям вдалося вилучити більше 10 млн $ готівкою і на 4,3 млн $ цінних паперів. Паралельно американська дипломатія почала активно тиснути на країни та території, відомі офшорними традиціями і непрозорою банківською системою.

 

Висновок

 В даний  час оцінка діяльності офшорних  зон, їх місця і ролі у світовій економіці в цілому неоднозначна (що, звичайно ж, відображає і сам об'єктивний факт суперечливості і неоднозначності їх реального стану). З одного боку, в їх створенні виявляються загальносвітові тенденції лібералізації зовнішньоекономічної діяльності в умовах глобалізації економіки. З іншого боку, саме тут здійснюється значна частина операцій з відмивання «брудних» грошей.

Щоб стати активним суб'єктом офшорного бізнесу, Україна повинна забезпечити активне сальдо офшорних операцій, а для цього їй необхідно знижувати свої втрати від операцій космополітичного капіталу на українському ринку з тим, щоб зупинити втечу капіталу за кордон.

Підводячи підсумки вищезазначеного, можна сказати, що офшорний сектор настільки закріпив свої позиції в нашій країні, що вже є істотним чинником стабільності економічного розвитку, виходу підприємств із кризових ситуацій, дієвим інструментом інвестиційних процесів.

Офшорні зони є специфічним інструментом стимулювання інвестиційної діяльності і збільшення надходжень до бюджетів депресивних територій, економічний ефект якого ґрунтується на явищі зростання державних доходів завдяки розширенню податкової бази (використанню її особливого виду доходів, отриманих лише від здійснення зовнішньоекономічної діяльності) та мінімізації величини податкового навантаження. Доходи від офшорного бізнесу складають до половини обсягу державних бюджетів. Міжнародні податкова конкуренція сприяє рефермуванню чинної податкової системи в напрямку забезпечення національного економічного розвитку, а також удосконалення діяльності державного сектору в галуці опадкування міжнародних економічних операцій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список викорастаних джерел

1) Халдін М.А. Світовий досвід офшорного бізнесу. -М.: Міжнародні відносини, 1995

 2) Зіменков Р.І. Вільні економічні зони. -М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2005.

 3) http://finance.ua/

4) http://www.fbs-offshore.com/perelik-ofshornix-zon-2012-v-ukraїni/

 5) Макаров В.В., Макарова Ю.С.  Організація офшорного підприємництва в умовах глобалізації економіки. -СПб., 2001.

6) Міжнародні  економічні відносини: Підручник  / За ред. Б.М. Смітієнка. -М.: ИНФРА-М, 2005.

7) http://www.rate1.com.ua/ua/ekonomika/

8) Троценко  А., Карманова Б. Офшорні компанії: огляди, коментарі, рекомендації. -М.: НПК ВЕСТА, 1995.

9) Халдін М.А. Світовий досвід офшорного бізнесу. -М.: Міжнародні відносини, 1995

10) http://comments.ua/video/3233-Ofshorni-zoni-vidteper-zvituvatisya.html

11) Вороніна  А.М.  Еволюція офшорного бізнесу  / / Фінанси і кредит. - 2006. - № 13. - С.42-47.

12) Офіційний сайт Київської Аудиторської Служби, стаття «Оффшор: made in Ukraine?». – Режим доступу : http://www.kac.com.ua/articles/stat7.htm.

 13) Новіков К. Боротьба з легальним результатом.

 14) Euromoney, April 2001, p.1973

15) Financial stability forum. Report of the working group on offshore centures.-2000. - Apr.5

16) Hampton MP The Offshore Interface. Tax Heavens in the Global Economy.-L., 1997.

17) Shore to shore. - L., 1999.-Spring.

18) The Offshore Institute Membership Directory and Analysis 2007. - L., 2008.

 19) Косе Д. Д. Місце правового режиму оподаткування офшорної території у сфері регулювання економічних відносин / Д. Д. Косе // Часопис Київського університету права. – 2008. – № 1. – С. 18–23.

20) Гарасюк О. А. Обґрунтування економічної доцільності розвитку офшорного бізнесу в Україні / О. А. Гарасюк // Формування ринкових відносин в Україні. – Київ : НДЕІ, 2001. – Випуск 13. – С. 222–228.

21) Офіційний сайт Державного комітету статистики України. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

22) Офіційний сайт Київської Аудиторської Служби, стаття «Оффшор: made in Ukraine?». – Режим доступу : http://www.kac.com.ua/articles/stat7.htm.