Оцінка та управління потенціалом підприємства

 

 

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

 

Факультет  Економічних, управлінських та освітніх технологій

Кафедра Економіки та організації діяльності суб’єктів господарювання

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

 

з дисципліни: "Управління потенціалом підприємства"

(назва дисципліни)

на тему:   Оцінка та управління потенціалом підприємства

 

 

 

 

Студента _5_ курсу,  групи  ДЕУ-Ек13-спец

напрям підготовки _0101 Педагогічна освіта

спеціальності 7.010104"Професійна освіта. Еко міка”

   Кравченко І.І.

(прізвище та  ініціали)

                                                Варіант № _13,14,15__     _

 

 

Керівник:          доц., к.т.н., Пантелєєв М.С..             

    (посада, вчене звання, науковий ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: _______Оцінка:  ECTS _____

 

Члени комісії:                                                        .    

(підпис)                   (прізвище та ініціали)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Харків – 2013 рік

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП ……………………………………………………………………..2                                                                               

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА………………………………….…4                                                      

1. Діагностика та оцінка потенціалу оборотних засобів підприємства………………………………………………………………………4
1. Діагностика потенціалу оборотних засобів підприємства………..4                    
2. Оцінка потенціалу оборотних засобів підприємства……………...7                     

ВИСНОВОК……………………………………………………………….11                                                                                            

1.2 Організаційно-економічне забезпечення вдосконалення і  впровадження систем управління потенціалом підприємств………………...13                           

ВИСНОВОК ………………………………………………………………24                                                                                              

РОЗДІЛ 2 ОЦІНКА ЗБАЛАНСОВАНОСТІ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА ТА ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ……………….....26                             

2.1 Оцінка потенціалу підприємства  ……………………………………26                                                      

2.2 Оцінка ефективності  організаційної структури управління  ……....35            

2.3 Оцінка фінансового  стану підприємства……………………………37                                         

ВИСНОВКИ …………………………………………………………….. 46                                                                                          

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ  …………………………..50                                             

 

ВСТУП

 

В даній роботі роздивимося такі питання як діагностика та оцінка потенціалу оборотних засобів підприємства та організаційно-економічне забезпечення вдосконалення і впровадження систем управління потенціалом підприємств.

Діагностика ставить своєю метою оцінити ступінь ефективності використання підприємством наявних сировинних, паливно-енергетичних та інших ресурсів.  Завданнями діагностики є: оцінювання раціональності процесів матеріально-технічного постачання; оцінювання впливу рішень щодо забезпечення підприємства матеріально-технічними ресурсами на обсяг та ритмічність виробництва, собівартість продукції та прибуток від її реалізації; оцінювання рівня ефективності використання матеріально-технічних ресурсів.

Одним з основних показників оборотності виступає тривалість одного обороту оборотних коштів. Оборотність виміряється також числом оборотів, здійснюваних оборотними коштами за визначений проміжок часу. Цей показник називається коефіцієнтом оборотності  і розраховується, як правило, за рік. Показник участі оборотних коштів у кожній гривні обороту є зворотним стосовно коефіцієнта оборотності і називається коефіцієнтом завантаження. Таким чином роздавивши це питання ми дізналися, яка проводиться діагностика і оцінка потенціалу оборотних засобів підприємства.

Існують механізми, які мають основне призначення у складі комплексного механізму управління потенціалом підприємства є формування і посилання організаційного потенціалу підприємства як складової частини ресурсів управління, що певним чином забезпечують вплив на фактори виробництва. Організаційні  механізми можуть бути: організаційно-структурні, які здійснюють керуючі впливи шляхом формування організаційних структур та їхньої реструктуризації;організаційно-технічний, який здійснює вплив на технічні, соціотехнічні й технологічні параметри виробничого процесу; організаційно-економічний, який здійснює вплив на економічні параметри виробничо-господарської діяльності; організаційно-адміністративний вплив на діяльність персоналу; комплексними, що володіють усіма або декількома названими ознаками. Організаційна структура показує сферу відповідальності кожного працівника і його взаємин з іншими працівниками структурних підрозділів. Процес удосконалення управління потенціалом підприємства відбувається згідно з послідовністю робіт, що характеризують процес вироблення управлінських рішень.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

 

1. Діагностика та оцінка потенціалу оборотних засобів підприємства
1. Діагностика потенціалу оборотних засобів підприємства

Оборотні засоби підприємства – це активи, які використовуються протягом одного року, в процесі використання змінюють свою натурально-речову форму і повністю переносять свою вартість на новостворену продукцію[1].

Діагностика ставить своєю метою оцінити ступінь ефективності використання підприємством наявних сировинних, паливно-енергетичних та інших ресурсів. 

Завданнями діагностики є:

- оцінювання раціональності  процесів матеріально-технічного  постачання;

- оцінювання впливу рішень  щодо забезпечення підприємства  матеріально-технічними ресурсами  на обсяг та ритмічність виробництва, собівартість продукції та прибуток від її реалізації;

-   оцінювання рівня  ефективності використання матеріально-технічних  ресурсів.

У ході діагностики встановлюють:

рівень забезпеченості підприємства сировиною та матеріалами – шляхом порівняння планової (розрахункової) потреби з фактичним її забезпеченням;

- якість отриманих матеріальних  ресурсів (за результатами вхідного  контролю);

- ритмічність поставок;

- рівень складських запасів  – через перевірку відповідності  фактичних розмірів запасів їх  нормативному (або оптимальному) значенню.

Виконуючи діагностику за вказаним напрямком необхідно перевірити наявність та рівень обґрунтованості системи економічних норм та нормативів, у тому числі і нормативів запасів сировини та матеріалів. Нагадаємо, що при нормуванні запасів розраховують поточний, підготовчий, комплектаційний та страховий запаси, виходячи із середньоденної потреби кожного виду матеріальних ресурсів, розмірів партій поставок, часу поставок. З економічної точки зору оптимальний розмір запасу – це такий, при якому витрати на розміщення замовлень та зберігання запасів є мінімальними.

Важливість підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів пояснюється їх винятковою роллю в процесі зниження собівартості продукції і зростанні виробництва, що забезпечується зниженням чи елімінуванням втрат і непродуктивних витрат.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів застосовують систему узагальнюючих та індивідуальних показників. До узагальнюючих відносяться: 

- прибуток на гривню матеріальних витрат; 

- матеріаловіддача — відношення об'єму виготовленої продукції у вартісному вимірнику до загальної суми матеріальних витрат;

- матеріаломісткість — відношення загальної суми матеріальних витрат до об’єму продукції у вартісному вимірнику;

- частка матеріальних витрат у собівартості продукції;

- відносна економія матеріальних витрат;

- відношення темпів приросту матеріальних витрат до темпів приросту обсягів виробництва продукції.

Очевидно, що аналіз ефективності за допомогою вказаних коефіцієнтів дозволяє лише виявити певні тенденції. За рамками аналізу знаходиться ідентифікація причин ситуації, що склалася.

Індивідуальні (часткові) показники застосовують для характеристики ефективності використання окремих видів матеріальних ресурсів (сировина, матеріали, комплектуючі вироби, паливо, електроенергія тощо).

Оцінку матеріаломісткості здійснюють як на основі інтегрального, так і часткових показників. Далі слід проаналізувати матеріаломісткість окремих видів продукції, звертаючи особливу увагу на ті позиції номенклатурного ряду, які характеризуються найвищим рівнем вказаного інтегрального та часткових показників – наприклад – енергомісткості. Всі показники вивчають у динаміці та оцінюють на основі порівняння їх нормативних (планових, розрахункових) значень з фактичними.

Одним із критеріальних показників ефективності використання матеріальних ресурсів (в цілому по підприємству та у розрізі окремих видів продукції) є прибуток у розрахунку на одну гривню матеріальних витрат. Підвищення його рівня позитивно характеризує роботу підприємства, хоча задля справедливості, слід зазначити, що вказане не завжди є результатом позитивних зрушень у рамках системи господарства. Так, збільшення прибутку може бути результатом дії факторів, які не є керованими з точки зору самого підприємства: сприятлива кон’юнктура ринків готової продукції, сировини, матеріалів; випереджуючий ріст цін на готову продукцію у порівнянні із збільшенням цін на матеріальні ресурси тощо. Саме тому, обов’язково, слід виявити чинники під впливом яки відбулася зміна рівня ефективності матеріальних витрат.

Поглибити факторний аналіз показника ефективності використання матеріальних ресурсів можна за рахунок деталізації матеріаловіддачі та рентабельності продажів, враховуючи зміни обсягу випуску продукції, рівнів цін на продукцію та матеріальні ресурси, витрат матеріалів на одиницю продукції та структури виробничої програми.

 

2. Оцінка потенціалу оборотних засобів підприємства

До оборотних засобів промислового підприємства відноситься частина виробничих фондів, яка повністю споживається в кожному виробничому циклі і повністю переносить свою вартість на продукт праці[3].

Оборотні кошти підприємств являють собою сукупність коштів, авансованих на створення оборотних виробничих фондів і фондів обігу. Основне їхнє призначення полягає в забезпеченні безперервності і ритмічності процесу виробництва і реалізації продукції.

Оборотні виробничі фонди складаються з предметів праці (сировина, основні матеріали і напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара і запасні частини), засобів праці (малоцінні предмети й інструменти) незавершеного виробництва і витрат майбутніх періодів. Оборотні виробничі фонди мають найбільшу питому вагу в складі всіх оборотних коштів промисловості (понад 70%).

Засоби підприємств, вкладені в запаси готової продукції, товари, відвантажені, але неоплачені, а також засоби в розрахунках і грошові кошти в касі і на рахунках у банку складають фонди обігу.

Оборотні виробничі фонди вступають у виробництво в натуральній формі. У процесі виготовлення продукції вони цілком споживаються і переносять свою вартість на вартість створюваного продукту. По закінченні виробничого циклу і виготовленні готової продукції вартість спожитих оборотних фондів відшкодовується у виручці від реалізації продукції підприємства. Це створює можливість систематичного повторення процесу виробництва, що здійснюється шляхом безперервного кругообігу засобів підприємства.

Оборотні фонди складаються з трьох частин:

- виробничі запаси;

- незавершене виробництво і напівфабрикати власного виготовлення;

- витрати майбутніх періодів.

Виробничі запаси – це предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів.

Незавершене виробництво напівфабрикати власного виготовлення – це продукція, яка ще не пройшла всіх стадій обробки.

Витрати майбутніх періодів – це не речові елементи оборотних фондів, що включають витрати на підготовку та освоєння нової продукції, що мають місце в даний період, але будуть погашені в майбутньому.

Співвідношення між окремими елементами оборотних фондів в процентах або їх складовими частинами називається структурою оборотних фондів.

З іншого боку можна визначити оборотні засоби як сукупність оборотних фондів, що використовуються для фінансування поточної господарської діяльності підприємства і виражені у грошовій формі.