Оцінка фінансового стану підприємства ПАТ "ПБК Славутич" за даними фінансової звітності

Один з показників, який характеризує якість балансу, є також вартість реальних активів (виробничий потенціал), які включають:

— основні засоби (з залишкової вартості) — р.030, ф.1;

— незавершене виробництво —  р.120, ф.1;

— виробничі запаси — p. 100, ф. 1;

— витрати майбутніх періодів —  р.270, ф. 1.

Якщо підприємство спроможне розрахуватися  за короткостроковими зобов'язаннями за рахунок обігових коштів, то решта  коштів, що залишилися в розпорядженні  підприємства використовуються як робочий  капітал.

Нормальною є ситуація, а відтак і фінансовий стан, коли оборотні активи більші короткострокових зобов'язань  і, навпаки, анормальною є ситуація, коли підприємство не в змозі погасити короткострокові зобов'язання обіговими  коштами.

Якість оборотних активів характеризує коефіцієнт чистих оборотних активів, який визначається як відношення чистого  робочого капіталу до оборотних активів.

Узагальнююче вираження результату аналізу балансу відображається співвідношенням темпів зростання:

— основного капіталу і майна  підприємства;

— оборотного капіталу і майна  підприємства;

— оборотного і основного капіталу;

— реальних активів і майна підприємства;

— власного капіталу і джерел коштів;

— обсягу реалізації і майна підприємства;

— прибутку і майна підприємства.

При значенні коефіцієнтів більше одиниці  можна зробити висновок про позитивну  динаміку якості балансу.

Таким чином, умовою ефективної діяльності підприємства є оптимізація  структури активів, гармонізація співвідношення між різними видами майна, а також  вартістю майна і фінансовими  результатами.

 

2. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності підприємства

Підприємством, що аналізується є ПАТ Пиво-безалкогольний комбiнат "Славутич".

Органiзацiйна структура  Товариства включає до себе мережу з 4 представництв та 2 фiлiй. Представництва підприємства безпосередньо займаються реалізацією продукції на містах, ведуть договірну роботу з споживачами  продукції, контролюють роздрібну  торгівлю по містах. 

Фінансова звітність підприємства складається  відповідно національним Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, затвердженим МФУ, та іншим нормативно-правовим актам щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з дотриманням, відповідно до галузевих особливостей, методичних рекомендацій щодо застосування П(С)БО.

ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» є юридичною особою, має  самостійний баланс, розрахунковий  й інший рахунки в установах  банку, круглу печатку, штамп і бланки зі своїм найменуванням, власний  товарний знак, знак обслуговування й  інші символи юридичної особи. Воно може від свого імені здобувати  майнові й особисті немайнові  права й виконувати обов'язку, виступати  як позивач або відповідача в  суді, арбітражному або третейському суді несучи при цьому відповідальність своїм майном.

Дляведення господарської діяльностіпідприємствомає необхідні будинки,спорудженнями, механізмами (варильний, бродильний цех, цех розливу пива, тарний цех, заводська котельня, компресорний цех, механічний цех, автогосподарство,адміністративне будинок), а так само земельною ділянкою площею 3,127 га.

ПАТ «Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» спеціалізується на виробництві  й випуску пива. Однак, щоб знайти джерело фінансування капітальних  вкладень для продовження технічного переозброєння заводу, освоєно виробництво  безалкогольних напоїв.

Таким чином, основними видами діяльності ПАТ Пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» є виробництво й реалізація різних сортів пива й безалкогольних напоїв. З покоління в покоління передається майстерство пивоварства, у результаті протягом багатьох років смакові якості пива, виготовленого на пивоварному заводі, скоряють самих вимогливих шанувальників пива. Основнi види продукцiї: ПАТ "ПБК "Славутич" найсучаснiше пiдприємство України пивоварної галузi. Компанiя спецiалiзується на виробництвi пива та безалкогольної продукцiї. На даний час компанiя виробляє наступнi сорти пива: "Славутич", "Славутич Ice", "Ice-Mix" "Львiвське", "Tuborg", "Carlsberg", "Holsten", "Балтика", "Арсенал", "Хмiльне" та "Zatecky Gus". Свою продукцiю компанiя випускає в пляшках, кегах, ПЕТ-упакуваннi та алюмiнiєвiй банцi.

Основнi ринки збуту та основнi клiєнти, канали збуту, методи продажу та особливостi продукцiї: Продукцiя компанiї продається за дистриб'юторською системою по всiй територiї України, а також експортується у 21 країну свiту, ближнього та дальнього зарубiжжя. Дистрибуцiйна система нараховує близько 61 дистрибуторiв по всiй Українi. Окрiм того компанiя здiйснює прямi продажi. В основному, це супермаркети та гiпермаркети. Роздрiбних продажiв компанiя не здiйснює. Пивоварна галузь характеризується використанням новiтнiх технологiй, а також високим рiвнем конкуренцiї. Пивна галузь є привабливою з iнвестицiйної точки зору. Споживання пива населенням має тенденцiю до росту, базуючись на факті попередніх років.

 

 

3. Напрями аналізу фінансового стану підприємства (об’єктивна оцінка вартості господарських засобів, рівень ефективності використання засобів та джерел їх формування)

Фінансовий стан підприємства — це показник його фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами.

Оцінка — це спосіб вартісного вимірювання господарських засобів, джерел їх утворення, а калькуляція  — спосіб вартісного вимірювання  процесів придбання матеріальних цінностей, виробництва продукції, їх реалізації, а також окремих етапів процесу  розширеного відтворення.

Оцінка господарських  засобів (активів) та їх джерел (капіталу та зобов'язань) є відправним моментом бухгалтерського обліку і реальною основою його побудови. 
У різних джерелах цей елемент методу бухгалтерського обліку визначено по-різному. Одні, визначають оцінку як спосіб вираження у грошовому вимірюванні господарських операцій, інші — як спосіб вирішення у грошовій одиниці витрат живої й уречевленої праці, вкладеної в окремі види засобів і процесів. 
Ціна як грошове вираження вартості є базовою категорією при оцінці активів і господарських операцій. Будь-яка ціна складається з таких елементів: собівартості реалізації; накладних витрат (адміністративні, збутові тощо); прибутку; податків; торговельних націнок (знижок). Основою формування ціни виробника продукції є собівартість виробництва продукції. Визначення собівартості є прерогативою управлінського обліку.

В основу оцінки господарських  засобів покладено оптові, роздрібні, середньозважені, розрахункові, облікові та інші ціни. Найбільш поширеними є оптові та роздрібні ціни. Оптові ціни — це ціни, за якими підприємство реалізує продукцію іншим підприємствам, збутовим чи торговельним фірмам. Оптова ціна підприємства включає: собівартість реалізації, накладні витрати, прибуток і податки. Роздрібні ціни — це ціни, за якими товари реалізуються споживачам. Вони включають оптову ціну підприємства та торговельну націнку (знижку) з метою покриття витрат обігу.

Головне завдання фінансового  аналізу — своєчасно виявити й усунути недоліки у фінансовій діяльності, знайти управлінські рішення для поліпшення фінансового стану підприємства та його платоспроможності.

Звідси випливають і основні  напрямки аналізу фінансового стану  — вивчення причин, які негативно  чи позитивно позначаються на фінансовому  стані, підготовка проектів управлінських  рішень щодо підвищення фінансової стабільності та платоспроможності підприємства, розробка заходів для оптимізації  структури фінансових ресурсів і  їх ефективного використання.

Завдання аналізу фінансового  стану можуть бути різними залежно  від цілей аналізу і специфіки  підприємства. Ці завдання розв’язуються  на основі дослідження динаміки абсолютних і відносних фінансових показників з відокремлюванням таких основних підрозділів аналізу фінансового стану підприємства:

• аналіз балансу;
• аналіз майна і джерел його утворення (аналіз активів і пасивів);
• аналіз ліквідності та платоспроможності;
• аналіз фінансової стабільності;
• аналіз оборотності оборотних коштів;
• аналіз руху коштів;
• аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості;
• аналіз використання капіталу.

 

 

4. Загальна оцінка стану  засобів підприємства

 

Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Вона необхідна для правильного визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період.

У зв'язку з тривалим функціонуванням  та поступовим спрацьовуванням засобів  праці, постійною зміною умов їхнього  відтворення існує кілька видів  оцінки основних фондів. Основні фонди підприємства оцінюються: залежно від моменту проведення оцінки — за первісною (початковою) чи відновленою вартістю; залежно від стану основних фондів — за повною або залишковою вартістю.

Первісна вартість основних фондів — це фактична їхня вартість на момент уведення в дію чи придбання. Наприклад, нове виробниче приміщення зараховують на баланс підприємства за кошторисною вартістю його будівництва; первісна вартість будь-якого виробничого устаткування, крім оптової ціни, включає витрати на його транспортування й установку на місці використання.

Відновлена вартість основних фондів — це вартість їхнього відтворення за сучасних умов виробництва. Вона враховує ті самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами. Зі зміною умов виробництва й цін на ті самі елементи засобів праці між первісною (початковою) та відновленою вартістю основних фондів виникає розбіжність, яка призводить до ускладнення обліку й поточного регулювання процесу відтворення основних фондів, правильного розрахунку певних економічних показників діяльності підприємства. Тому для забезпечення порівнянності вартісної оцінки основних фондів періодично проводиться їхня переоцінка за відновленою вартістю.

Повна (первісна й відновлена) вартість основних фондів — це вартість у новому, не зношеному стані. Саме за цією вартістю основні фонди рахуються на балансі підприємства протягом усього періоду їхнього функціонування. 
Залишкова вартість основних фондів характеризує реальну їхню вартість, іще не перенесену на вартість виготовленої продукції (виконаної роботи, наданої послуги).

Вона є розрахунковою  величиною і визначається як різниця між повною первісною (відновленою) вартістю та накопиченою на момент обчислення сумою спрацювання основних фондів. Залишкова вартість основних фондів на час їхнього вибуття (спричиненого спрацюванням) має назву ліквідаційної вартості. У практиці господарювання її використовують для розрахунків норм амортизаційних відрахувань та визначення наслідків ліквідації спрацьованих основних фондів.

 Показники стану основних засобів:

1. Коефіцієнт зношення основних засобів. Характеризує частку перенесеної вартості основних засобів на створений продукт (суми зносу) в повній вартості основних засобів. Розраховується за формулою:

 

2. Коефіцієнт придатності основних засобів. Характеризує частку не перенесеної вартості основних засобів на створений продукт (залишкової вартості) в повній вартості основних засобів.

 

 

 

 З урахуванням фактичних результатів  діяльності з 31.12.2010 по 31.12.2011 роки,  стан основних засобів ПАТ «ПБК Славутич» характеризується:

1. Коефіцієнт зношення:

2010 = 973252 / 2757768 = 0,35

2011 = 1213570 / 3106128 = 0,39

Відхиленя=0,35-0,39=-0,04

2. Коефіцієнт придатності:

2010 = 1784516 / 2757768 = 0,65

2011 = 1892558 / 3106128 = 0,61

Віхилення=0,65-0,61=0,04

Первісна вартість основних засобів за звітний період 2011р. складає 2757768тис.грн.,а знос-973252тис.грн.

Після розрахунку даних показників можна сказати, що знос основних засобів  на ПАТ «ПБК Славутич» зріс на 0,04 %.Придатність,в свою чергу,зменшилася на 0,04%.

Отже, розраховані коефіцієнти свідчать про стабільну вартість основних

засобів.

 

4.1. Аналіз структури  засобів (активів) підприємства

Активи підприємства — це майно в його матеріальній і нематеріальній формах, придбане підприємством за рахунок власних або залучених ресурсів, що перебувають у його розпорядженні та призначені для використання у фінансово-господарській діяльності з метою отримання прибутку.

За даними “Балансу”  ф.1 господарські засоби необхідно згрупувати за економічними ознаками і порівняти  в динаміці їхній склад і структуру  та зробити відповідні висновки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1

Структура засобів підприємства (активів)                    тис.грн.

№ п/п	Засоби	На початок року		На кінець  року		Зміни (+, -)
		тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Необоротні активи: в тому числі: нематеріальні активи (р.010); основні засоби (за залишковою вартістю) (р.030); капітальні вкладення (незавершене будівництво) (р.020); інші необоротні активи (р. 040, р. 045, р. 050, р. 060, р.070)	10821 1784516   137159 11671	0,4 65,9   5,07 0,43	8155 1892558   70909 61604	0,28 63,93   2,39 2,08	-2666 108042   -66250 49933	-24,6 6,05   -48,3 427,83
2.	Оборотні активи: в тому числі: - запаси і витрати (р.100 – р. 140); - грошові кошти; (р. 230, р.240) - інші оборотні активи ( р. 150 – р. 220, р. 250)	245361   352233 274833	9,06   13,01 10,15	196852   337447 726691	6,65   11,4 24,54	-48509   -14786 451858	-19,77   -4,19 164,41
3.	Вилучені активи (витрати майбутніх  періодів) (р. 270)	4681	0,17	3562	0,12	-1119	-23,9
	Баланс (р. 280)	2707055	100	2960554	100	253499	0