Оцінка фінансового стану підприємства ПАТ "ПБК Славутич" за даними фінансової звітності

2

3

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО  ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«КИЇВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему

«Оцінка фінансового стану  підприємства

ПАТ "ПБК Славутич"

за даними фінансової звітності»

 

 

Дисципліна «Фінанси підприємств»

 

Спеціальність 5.03050801 «Фінанси і кредит»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала студентка групи 3КФК9 - 041

                             ЕК ДВНЗ «КНЕУ ім.В.Гетьмана»

                  _______Бражник Юлія Олексіївна

                Керівник :

                                     ________Кожухар Н.М

 

 

 

 

 

 

 

КИЇВ – 2013

 

Економічний коледж

Державного вищого навчального закладу

“Київський національний економічний університет 

імені Вадима Гетьмана”

 

Завдання курсової роботи

з дисципліни “Фінанси підприємств”

 

для студентів 3 курсу денної форми навчання

спеціальності 5.03050801 «Фінанси і кредит»

 

 

Тема курсової роботи: Оцінка фінансового стану підприємства

ПАТ "ПБК Славутич"

Курсова робота має містити  такі частини:

Вступ

1. Зміст аналізу балансу

2. Характеристика загальної  спрямованості фінансово-господарської  діяльності підприємства.

3. Напрями аналізу фінансового  стану підприємства (об’єктивна  оцінка вартості господарських  засобів, рівень ефективності  використання засобів та джерел  їх формування).

4. Загальна оцінка стану  засобів підприємства:

4.1. Аналіз структури засобів  (активів) підприємства.

4.1.1. Аналіз дебіторської  заборгованості.

4.2. Аналіз структури джерел  засобів (пасивів).

4.2.1. Аналіз кредиторської  заборгованості.

5. Оцінка результативності  фінансово-господарської діяльності  суб’єкта господарювання:

5.1. Аналіз фінансових  результатів діяльності підприємства

5.2. Аналіз ліквідності  та платоспроможності підприємства.

5.3. Аналіз фінансової  надійності підприємства.

5.4. Аналіз рентабельності  активів і капіталу підприємства.

6. Рух коштів на підприємстві

7. Фінансовий план підприємства.

Висновки.

Використання література

 

 

 

 

 

 

 

Термін видачі завдання 11.03.13 р.

Термін закінчення курсової роботи 24.04.13 р.

 

Розглянуто і схвалено на засіданні предметної

комісії фінансів і банківської  справи

Протокол № 5 від 13 грудня 2012 р.

Голова комісії: Глеєва О.М.

 

Графік

виконання курсової роботи

 

студентом ЕК ДВНЗ «КНЕУ ім. Вадима Гетьмана» 

денної форми  навчання

 

з дисципліни «Фінанси підприємств»

 

групи 3КФК9-041

________________________________________________________________________________

(прізвище, ім’я та по  батькові)

 

(назва підприємства, установи, організації)

 

 

№ п/п	Розділи курсової роботи	Термін здачі	Керівник курсової роботи
1.	1. Зміст аналізу балансу. 2. Характеристика загальної спрямованості  фінансово-господарської діяльності  підприємства. 3. Напрями аналізу фінансового  стану підприємства.	15.03
2.	4. Загальна оцінка стану засобів  підприємства: 4.1. Аналіз структури засобів  (активів) підприємства. 4.1.1. Аналіз дебіторської заборгованості. 4.2. Аналіз структури джерел засобів  (пасивів). 4.2.1. Аналіз кредиторської заборгованості.	29.03
3.	5. Оцінка результативності фінансово-господарської  діяльності суб’єкта господарювання: 5.1. Аналіз фінансових результатів  діяльності підприємства 5.2. Аналіз ліквідності та платоспроможності  підприємства. 5.3. Аналіз фінансової надійності  підприємства. 5.4. Аналіз рентабельності активів  і капіталу підприємства.	12.04
4.	6. Рух коштів на підприємстві 7. Фінансовий план підприємства.	21.04
5.	Здача роботи керівникові	24.04
6.	Захист курсової роботи	26.04-29.04

 

Керівник курсової роботи ______________ Н.М.Кожухар

 

Вступ

Фінансовий аналіз є істотним елементом фінансового менеджменту  й аудиту. Практично усі фінансові підприємства  використовують результати фінансового аналізу для прийняття рішень. Початок широкомасштабних процесів приватизації, акціонування, зростання кількості приватних фірм , розширення контактів з іноземними партнерами - все це породжує гостру необхідність оволодіння сучасними механізмами і методами фінансового аналізу.

Потреба вивчення внутрішнього і зовнішнього економічного середовища об'єктів господарювання, кон'юнктури  ринку і його адаптивності та оцінки ступеня економічного ризику вносять  суттєві зміни в методику й  організацію аналітичних досліджень.

Дослідження, аналіз та перевірка  стану підприємства за різними показниками, коефіцієнтами дає можливість чітко  усвідомити ситуацію в певний момент часу, а також дати чітке уявлення про наступні поняття:

– виявляється ступінь  збалансованості між рухом матеріальних і фінансових

ресурсів, оцінюються потоки власного і позичкового капіталу в процесі

економічного кругообігу, націленого на одержання прибутку, підвищення

фінансової стійкості  підприємства;

– оцінюється правильність використання коштів для підтримки ефективної

структури капіталу;

– контролюється оптимальність  складання фінансових потоків організації,

доцільність здійснення тих  чи інших витрат і т.п..

Актуальність даної  роботи полягає в тому, що без  визначення реальних показників фінансового  стану підприємства неможливо зробити  кваліфіковані судження і прийняти відповідні рішення, спрямовані на поліпшення фінансового стану підприємства.

Мета даної роботи –  провести якісний аналіз та дати оцінку фінансовому стану підприємства, надати оцінку його фінансового стану, використовуючи підходи, прийняті у  світовій та вітчизняній практиці та сформувати пропозиції, щодо покращення фінансового стану досліджуваного підприємства.

Предметом дослідження виступає стан засобів підприємства ПАТ "ПБК Славутич",  результати його фінансово-господарської діяльності, рух коштів на підприємстві , об’єктом  дослідження є ПАТ " ПБК Славутич ".

 

1. Зміст аналізу балансу

Баланс - це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату.

Баланс складається із двох рівновеликих частин — активу і пасиву.

Актив — від латинського aktivus –  діяльний, діючий.

Пасив — від латинського passwus –  пасивний, недіяльний.

Однак ці терміни в бухгалтерському  обліку втратили свій первісний смисл  і тому мають певною мірою умовне значення.

В активі балансу відображаються вартість майна і боргових прав; в пасиві — джерела фінансових ресурсів і  зобов'язання підприємства по позиках  і кредиторській заборгованості.

Кожен із цих засобів і джерел покриття називаються статтею, а  близькі за економічним змістом  статті об'єднуються у розділи, а  всередині їх-у групи.

Уміння читати й аналізувати  баланс - означає знати зміст кожної його статті, способи її оцінки та взаємозв'язок з іншими статтями; характер можливих змін кожної статті і вплив їх на фінансовий стан підприємства.

Показники, які містяться в балансі  підприємства (Ф № 1), є моментними, тому аналіз лише за даними балансу  проводиться за значеннями їх на початок  і кінець звітного періоду. Загальний  аналіз балансу підприємства включає: — порівняльний аналіз темпів зміни  валюти балансу (підсумкове значення активу або пасиву); обсягу реалізації, величини прибутку;

— горизонтальний аналіз балансу;

— вертикальний аналіз балансу.

Фінансовий стан на відміну від  фінансових результатів може бути встановлений не за будь-який період, а на певну  конкретну дату цього періоду, оскільки система показників " Балансу" є моментною (система моментних  показників).

Якщо в аналізі одночасно  використовуються інтервальні і  моменті показники (дані балансу), то останні слід умовно перетворити  в інтервальні як півсуму значень  на початок і кінець періоду.

Горизонтальний аналіз - це порівняння величин окремих статей, розділів і валюти балансу за кілька періодів, на підставі чого визначають напрямки і тенденції змін цих показників (абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту). Цей аналіз називають також трендовим.

У першу чергу порівнюють валюту балансу за два і більше періоди, зростання якої у загальному випадку  свідчить про позитивні зміни  господарської діяльності. Водночас слід звернути увагу на те, за рахунок  яких розділів або статей пов'язані  ці зміни.

Якщо, наприклад, у активі балансу  збільшились залишки грошових коштів (р.230, р.240), поточних фінансових інвестицій (р.220), нематеріальних активів (р.011), капітальних  інвестицій (р.040), виробничих запасів (р.100) в межах нормативів, а в пасиві балансу — власний капітал (р.380) та забезпечення наступних витрат і  платежів (р.430), доходи майбутніх періодів (р.630), то це свідчить про поліпшення якості балансу.

З іншого боку зростання дебіторської заборгованості (p.p. 160 +> 210) в активі балансу і кредиторської заборгованості (р.530- р.600), позик, не погашених в строк (р.510), збитків підприємства (р.350) — у пасиві вказує на певні проблеми у покритті поточних і майбутніх зобов'язань.

Зменшення валюти балансу на перший погляд "сигналізує" про деяке  згортання діяльності підприємства. Однак такі висновки можуть бути зроблені лише тільки після ретельного аналізу  причин такого згортання. Єдиний для  всіх ситуацій діагноз поставити  неможливо; у кожному окремому випадку  необхідно виявити, що спричинило зменшення  суми активів (пасивів). Багато чого залежить від того, по яких статтях спостерігається  зменшення величини.

Так, якщо зменшення валюти балансу  є наслідком так званого "чищення" балансу, а саме: звільнення від неефективних зв'язків з іншими суб'єктами, то це не означає поступове згортання  діяльності підприємства і втрати платоспроможності.

Абсолютне і відносне зростання  поточних активів може свідчити не тільки про розширення виробництва  і вплив фактору інфляції, але  і про уповільнення обіговості капіталу, що робить необхідним збільшення його маси.

При вивченні структури запасів  необхідно оцінити тенденції  зміни виробничих запасів, незавершеного  виробництва, готової продукції  і товарів.

Збільшення питомої ваги виробничих запасів може бути наслідком:

— нарощування виробничої потужності підприємства;

— підтримання високого рівня продаж під час сезонної реалізації або  необхідності створення страхових  запасів;

— намагання захистити грошові  кошти від знецінення в умовах інфляції;

— нераціонально вибраною господарською  стратегією, внаслідок якої значна частина оборотного капіталу заморожена в запасах.

При вивченні структури поточних активів  велика увага повинна приділятися  стану розрахунків з дебіторами.

Високі темпи зростання дебіторської заборгованості свідчать про те, що підприємство використовує стратегію  надання споживачам своєї продукції  товарних позик і, таким чином, ділиться з ними частиною свого доходу. Внаслідок  затримки платежів за продукцію підприємство вимушене брати кредити для забезпечення своєї виробничої діяльності, збільшуючи водночас власні фінансові зобов'язання. Все це свідчить про іммобілізацію  частини оборотних засобів із виробничого циклу.

З огляду на вищевикладене в процесі  оцінки балансу підприємства доцільно розрахувати коефіцієнт якості дебіторської заборгованості. Він обчислюється як відношення дебіторської заборгованості, строк оплати яких не настав, до її загальної  суми.

Вертикальний аналіз дозволяє оцінити  якість балансу з точки зору його структури і тенденції її зміни.

Обов'язковим елементом такого аналізу є формування динамічних рядів частки окремих статей або  розділів активу і пасиву балансу, що дозволяє на підставі останніх оцінювати  структурні зміни і прогнозувати ці зміни. Порівнюючи структурні зміни в активі і пасиві балансу, можна судити про зміни в джерелах притоку нових коштів і напрямках їх вкладення.

Розглядаючи позитивний і негативний вплив змін окремих статей на якість балансу, варто звернути увагу на грошові кошти та їх еквіваленти. Вважалось, що абсолютне зростання  та збільшення питомої ваги грошових коштів в активах позитивно впливає  на якість балансу. Однак у ринкових умовах суттєво змінюється оцінка характеру  окремих статей, зокрема, грошових коштів. В теперішніх умовах підприємства повинні  прагнути раціональніше використовувати  вільні грошові кошти, надаючи позики, купуючи короткострокові цінні  папери. Підприємства, зорієнтовані на ринкову економіку, зазвичай, здійснюють короткострокові і довгострокові  фінансові вкладення, капітальні вкладення, купуючи патенти, ліцензії та іншу інтелектуальну власність, що відображаються в статті "Нематеріальні активи".