Міжнародна економіка – складова частина економічної теорії

Найбільша частка в загальному обсязі українського експорту припадала на транспортні (71,3%), різні ділові, професійні та технічні послуги (11,3%), послуги з ремонту (3,7%). Найбільшого зростання досягай страхові (у 2,5 разу), фінансові (у 2,2) та комп'ютерні послуги (у 2,5 разу). Одночасно скоротився експорт послуг з ремонту (на 15,8%).

Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту послуг становить транспортні (20,7%), різні ділові, професійні та технічні послуги (18,4), державні послуги (14,8) та фінансові послуги (13,7%). Найшвидшими темпами зростав імпорт фінансових (у 2 рази), страхових (у 1,7) послуг, а також послуг приватним особам та в галузі культури та відпочинку (у 1,7 разу). Скоротився імпорт комп'ютерних та державних послуг (відповідно на 11,4% та 5%).

У цілому український ринок послуг ще недостатньо розвинутий, на ньому  досить вузький спектр секторів, у яких спостерігається активність і розвиток.

Україна має перспективи для  розвитку таких секторів послуг, як:

§ послуги зв'язку (телекомунікаційні, аудіовізуальні);

§ фінансові послуги, у тому числі  банківські і страхові;

§ транспортні послуги (морський, річковий, авіаційний, космічний, автомобільний, залізничний, трубопровідний транспорт);

§ комп'ютерні та пов'язані з ними послуги;

§ науково-дослідницькі послуги;

§ будівельні та пов'язані з ними інженерні  послуги;

§ послуги  туризму;

§ послуги, пов'язані з охороною здоров'я.

У секторах телекомунікаційних і фінансових послуг вагоме значення має наявність капіталів. У сфері фінансових послуг діє  значна кількість порівняно невеликих  банків. Слабкість інститутів фінансового  посередництва та інфраструктури в  секторі телекомунікацій створює перешкоди для економічного зростання, не сприяє швидкому впровадженню новітніх технологій. Іноземні інвестиції в ці сектори можуть принести більш перспективні, економічні нові технології.

Україні як транзитній державі, крім трубопровідного транспорту, необхідно приділяти більшу увагу розвитку інших видів транспортних послуг. Завдяки технологічним можливостям та потенціалу в галузях літако- і суднобудування. Україна має хороші перспективи для розвитку додаткових транспортних послуг, пов'язаних з ремонтом і обслуговуванням.

Україна також має значний науково-технічний  потенціал та напрацювання в багатьох наукомістких галузях (літако- ракетобудування, супутникові технології, інформатика, біотехнології та ін..). Розвиток секторів комп'ютерних, науково-дослідницьких та пов'язаних з ними послуг сприятиме стимулюванню технологічного прориву в різних секторах економіки, розширенню використання інформаційних технологій, розвитку національної інформаційної структури.

 

14. Тарифні методи регулювання зовнішньо – торгівельної діяльності

 

Митний тариф - основний і найдавніший інструмент зовнішньоторговельної політики.

Митний тариф (customs tariff) у залежності від контексту може визначатися як: 
- інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком; 
- перелік ставок мита, що застосовуються до товарів, що переміщуються через митний кордон, систематизований відповідно до товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності; 
- конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при вивозі або ввезенні певного товару на митну територію країни. У цьому випадку поняття митного тарифу цілком збігається з поняттям мита. 
Мито (customs duty) – обов’язковий податок, що стягується митними органами при імпорті або експорті товару і є умовою імпорту або експорту. 
Мито виконує три основні функції: 
- фіскальну, що відноситься як до імпортного, так і до експортного мита, оскільки воно є однією зі статей доходної частини державного бюджету; 
- протекціоністську (захисну), що відноситься до імпортного мита, оскільки з його допомогою держава захищає місцевих виробників від небажаної іноземної конкуренції; 
- балансуючу, що відноситься до експортного мита, встановленого з метою запобігання небажаного експорту товарів, внутрішні ціни на які з тих або інших причин нижче світових. Існує декілька класифікацій мита. 
По засобу стягування: 
- адвалорні – начисляються у відсотках до митної вартості товарів, що обкладаються митом (наприклад, 20% від митної вартості); 
- специфічні – начисляються у встановленому розмірі за одиницю товару (наприклад, 10 дол. за 1 г); 
- комбіновані – містять обидва названих види митного обкладення (наприклад, 20% від митної вартості, але не більше 10 дол. за 1 г). 

15. Мито. Класифікаційні ознаки мит

 

Види мит

1. За способом стягування:

§ адвалорне (вартісне) (T_AV), що нараховується у відсотках до митної вартості товарів, які обкладаються митом (наприклад, 30% від митної вартості):

Як правило, ці мита застосовуються при обкладанні товарів, що мають  різні якісні характеристики в межах  однієї товарної групи. Адвалорні мита допомагають підтримати однаковий  рівень захисту внутрішнього ринку  незалежно від коливання цін на товар, тобто автоматично адаптуються до інфляції. При цьому змінюється тільки сума доходу в бюджет. Так, якщо розмір мита дорівнює 30% від ціни товару в і 50 дол., то доход бюджету становить 45 дол. Якщо ціна товару збільшиться до 200 дол., то сума доходу бюджету зросте до 60 дол., а при зменшенні ціни до 80 дол., доходи становитимуть 24 дол. Отже, адвалорне мито підвищує ціну імпортного товару на установлений відсоток;

§ специфічне (Ts), що нараховується  у встановленому грошовому розмірі  на одиницю товарів, що обкладаються митом (наприклад, 15 дол. за 1 т):

Специфічні мита накладаються, як правило, на стандартизовані товари. Ступінь митного захисту за допомогою специфічного мита знаходиться в прямій залежності від коливання цін. Так, специфічне мито в 100 дол. за одиницю імпортного вентилятора більше обмежує імпорт вентилятора ціною 600 дол., тому що становить 16,7% його ціни, ніж вентилятора ціною 1000 дол., тому що становить 10% його ціни. Тому рівень захисту вітчизняних виробників при використанні специфічних мит із зростанням імпортних цін падає, а зі зменшенням імпортних цін - збільшується. Однак при падінні імпортних цін специфічне мито підвищує рівень захисту внутрішнього ринку;

§ комбіноване, шо поєднує обидва ці види митного обкладання (наприклад, 30% від митної вартості, але не більше ніж 15 дол. за 1 т).

2. За об'єктом обкладання:

§ ввізне (імпортне) мито, що нараховується  на товари при їх ввезенні на митну територію держави. Ввізне мито є диференційованим. Можуть застосовуватися ставки таких видів:

а) преференційні  ставки, що припускають зниження ставок мита чи звільнення від обкладання митом. Вони застосовуються до товарів, що надходять з держав, які створюють разом з державою, яка стягує мито,

митний союз чи зону вільної торгівлі, або до товарів, які надходять із країн, що розвиваються;

б) пільгові ставки, які застосовуються до товарів, що надходять  з країни чи економічних союзів, що користуються режимом найбільшого сприяння;

в) повні (загальні) ставки, які застосовуються до всіх інших товарів.

Ввізні мита є переважною формою мит, що застосовуються всіма країнами світу для захисту  внутрішнього ринку від іноземної  конкуренції;

вивізне (експортне) мито, що нараховується на товари при їхньому вивезені за межі митної території країни. Експортний тариф, як правило, є адвалор-ним. Ця форма мит застосовується рідко, у випадках великих розходжень між внутрішніми і світовими цінами на певні види товарів, їх мета - скоротити експорт і поповнити бюджет країни. Ставка експортного мита (Г_с) дорівнює відсотковому перевищенню експортної (світово!) ціни товару Р_с над ціною, за якою він продається на внутрішньому ринку:

3. За характером:

§ сезонне (ввізне і вивізне) мито, що нараховується  на товари сезонного характеру для  оперативного регулювання міжнародної  торгівлі. Термін його дії не перевищує  декількох місяців на рік (в Україні - до чотирьох місяців з моменту встановлення);

§ спеціальне мито - його застосовує держава в таких випадках:

а) як захисне, якщо товари ввозяться  на митну територію країни в таких  кількостях чи на таких умовах, шо наносять або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів;

б) як запобіжний захід стосовно учасників зовнішньоекономічної Діяльності, що порушують державні інтереси в даній галузі, а також  як захід для припинення несумлінної  конкуренції;

в) як захід у  відповідь на дискримінаційні і (чи) недружні дії з боку іноземних  держав, а також у відповідь  на дії окремих країн, що обмежують  здійснення законних прав суб'єктів  зовнішньоекономічної діяльності ержави.

Ставка спеціального мита встановлюється в кожному випадку. Це мито сплачується імпортером товару незалежно від інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі й мита, митних зборів і т.п. Сплата спеціального мита здійснюються готівкою або в безготівковій формі, чи шляхом внесення суми мита на депозит або оформлення відповідного боргового зобов'язання.

Сплачені суми спеціального мита можуть бути повернуті  імпортерові за рішенням спеціальних  органів (в Україні - Міжвідомчою  комісією з міжнародної торгівлі);

- антидемпінгове  мито, що застосовується при ввезенні на митну територію країни товарів за ціною, істотно нижчою, ніж у країні експорту в момент цього експорту, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва таких товарів. Антидемпінгове мито нараховується на товари, що є об'єктом застосування антидемпінгових заходів, і слугує тимчасовим збором для компенсації втрати від товарного демпінгу. Таке мито нараховується тільки після проведення антидемпінгового розслідування й одержання об'єктивних доказів нанесення збитку чи погрози нанесення збитку вітчизняній економіці.

Розмір ставки антидемпінгового мита визначається:

- у відсотках  до митної вартості товару, що  є об'єктом антидемпінгового розслідування;

- або як різниця  між мінімальною ціною і митною  вартістю даного товару (як різниця  між цінами товару на внутрішньому  і зовнішньому ринках). Під мінімальною  ціною розуміють ціну зазначеного  товару, за якої його продаж  не заподіює збитку національному товаровиробникові.

Ставка антидемпінгового мита не повинна перевищувати різниці  між конкурентною оптовою ціною  об'єкта демпінгу в країні експорту і заявленою ціною при його ввезенні на митну територію імпортуючої  країни, чи різницю між ціною об'єкта демпінгу в імпортуючій країні і середньою ціною експортованих цією країною подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів.

Антидемпінгові  мита встановлюються імпортуючою країною  з метою протидії демпінгу, для  вирівнювання цін до рівня, що вважається нормальним. Нормальна вартість - це еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку. Вона, як правило, визначається на підставі цін, установлених при здійсненні звичайних торгових операцій між незалежними покупцями в країні експорту;

§ компенсаційне мито, що застосовується при ввезення на митну територію країни товарів, при виробництві чи експорті яких прямо або побічно використовувалася субсидія, якщо таке ввезення завдає чи загрожує завдати шкоди національним виробникам подібних чи безпосередньо конкуруючих товарів або перешкоджає організації чи розширенню виробництва таких товарів. Компенсаційне мито нараховується після проведення розслідування й одержання об'єктивних доказів нанесення істотного збитку національній економіці. Розмір ставки компенсаційного мита визначається:

- у відсотках  до митної вартості товару, що  є об'єктом антисубсидиційного  розслідування;

- або різницею  між мінімальною ціною і митною  вартістю зазначеного товару.

Ставка компенсаційного  мита не повинна перевищувати встановленого розміру субсидій.

Введення компенсаційних мит дозволяє вирівнювати умови  торгівлі.

4. За походженням:

- автономні  - мита, що вводяться на підставі  односторонніх рішень органів  державної влади країни;

- договірні  - мита, установлювані на базі  двосторонньої чи багатосторонньої угоди;

- преференційні  - мита з більш низькими ставками  порівняно з діючим тарифом;  вони накладаються на підставі  багатосторонніх угод на товарів,  які походять з країн, що  розвиваються, чи країн, що створюють  разом з даною країною митний союз чи зону вільної торгівлі, або утворюються в прикордонній торгівлі.

5. За типом ставок:

- постійні - це  ставки митного тарифу, встановлені  органами державної влади, що  не можуть змінюватися залежно  від обставин;

- змінні - це  ставки митного тарифу, що можуть змінюватися у встановлених органами державної влади випадках.

6. За способом обчислення:

- номінальні - митні  ставки, зазначені в митному тарифі;

- ефективні  (дійсні) - реальний рівень митних  ставок на кінцеві товари, обчислені  з урахуванням рівня мит, накладених на імпортні вузли і деталі цих товарів. Тобто це розмір ставки, який реально та ефективно захищає внутрішній ринок або регулює експорт і транзит.