Кредитоспроможність підприємства та оцінка кредитного забезпечення

Кредитоспроможність позичальника залежить від різних чинників, у тому числі від його фінансового положення - рівня забезпечення власними засобами, рівня рентабельності, наявності достатнього обсягу ліквідних активів, від фінансової дисциплінованості позичальника і його контрагентів[25].

Для підвищення кредитоспроможності потрібно провести фінансовий аналіз стану підприємства і на його основі виявити потенційні можливості покращення ситуації. Не існує універсального методу підвищення кредитоспроможності, адже на кожному підприємстві існують свої «слабкі місця», покращення яких  призведе до поліпшення можливості сплачувати по своїм зобов’язанням.

Для підвищення кредитоспроможності підприємства можна використовувати різні засоби. В залежності від того, які коефіцієнти не відповідають належному стану виявляють шляхи підвищення кредитоспроможності. Наприклад, якщо на балансі підприємства утримуються товарні запаси, які не користуються  попитом  і  як  наслідок,  повільно  реалізуються, то рівень кредитоспроможності слід оцінювати як недостатній.

Позитивним фактором, що впливає на підвищення кредитоспроможності підприємства  є  зменшення  середніх  розмірів  його  матеріальних  запасів  за рахунок  їх найоптимальнішого використання, реалізації  зайвих,  тощо, якщо це  не  є  перешкодою  для  нормального  ходу  діяльності  підприємства. Скорочення  періодів  обороту  запасів  і  грошових  коштів  підприємства підвищує рівень його кредитоспроможності.

Одним  з  найвагоміших  факторів,  що  формують  рівень кредитоспроможності  підприємства  на  майбутні  періоди  є  політика фінансування активів підприємства. Вона виявляється в оптимізації об'єму  і складу фінансових джерел їх формування з позиції забезпечення ефективного використання власного та позикового капіталу.

Істотним фактором, що робить вплив на оздоровлення фінансового положення підприємства, є погашення дебіторської заборгованості.  Одним з варіантів рішення цієї проблеми може стати проведення фінансових операцій між факторинговою компанією чи комерційним банком і підприємством. Як додаткові джерела фінансування можна виділити нетрадиційні методи відновлення матеріальної бази і прискореної модернізації основних фондів, одним із яких є лізинг. Ще одним шляхом для погашення дебіторської заборгованості,  – це договір-цессія, тобто поступка вимог і передач права власності. І, нарешті, ще один фактор фінансового оздоровлення – удосконалення договірної дисципліни [10].

Для підвищення кредитоспроможності можна збільшити трудові кошти на розрахунковому рахунку підприємства, що збільшить коефіцієнт абсолютної ліквідності і дозволить підприємству брати довго і короткострокові позики в банку для фінансування поточної діяльності, які видаються лиш платоспроможним підприємствам, в яких коефіцієнт абсолютної ліквідності відповідає нормі. Збільшення грошових коштів можна забезпечити за рахунок реалізації зайвих виробничих і невиробничих фондів, здачі їх в оренду.

Ще одним шляхом підвищення кредитної привабливості підприємства може слугувати зниження неефективних витрат на погашення штрафів, пеней, неустойок. Такі штрафи не тільки накладаються на підприємство податковими органами, але й спласуються покупцям з огляду на низький рівень поставленої продукції. Для цього потрібно підвищувати контроль за якістю випущеної продукції, отримати сертифікат якості.

Наступним пунктом програми підвищення кредитоспроможності підприємства може стати більш швидке оновлення виробничих потужностей підприємства, за рахунок чого знизяться розміри витрат на виробництво та пришвидшиться процес випуску продукції.

Стан  кредитоспроможності  підприємства  безпосередньо залежить від розміру наявних грошових коштів підприємства. Але величина залишків  грошових  коштів  на  рахунках  підприємства  не  повинна перевищувати  розміри,  необхідні  для  здійснення  нормального  процесу господарської  діяльності,  тому  що  надмірне  їх  зростання  свідчить  про неефективне  управління  коштами,  що  може  негативно  позначитись  на результатах діяльності підприємства.

Отже, ми узагальнено розглянули ті фактори,  що впливають на кредитоспроможність підприємства. А зараз конкретно звернемо увагу на наше підприємство. ПАТ «Мотор Січ» випускає надійні авіаційні двигуни та газотурбінні установки, які є конкурентними на світовому ринку. Продукція підприємства експлуатується на літаках і вертольотах різного призначення. Для підтримки стабільної фінансово-господарської діяльності ПАТ «Мотор Січ» здійснює гнучку фінансову політику по залученню додаткових позикових коштів фінансових і банківських установ як резидентів, так і нерезидентів. Довгострокові кредити використовують на придбання устаткування і виконання інвестиційних проектів. З попереднього розділу ми бачимо, що за аналізований період кредитоспроможність ПАТ «Мотор Січ» зростала. Загалом це спричинено покращенням показників фінансового стану підприємства. Спостерігається позитивна тенденція по збільшенню коефіцієнта рентабельності діяльності, що викликане різким зростанням прибутку починаючи з 2010 року. Так, якщо у 2009 році цей показник становив 1,8% і свідчив про вкрай низьку прибутковість на підприємстві, то у 2011 році коефіцієнт збільшився до 25%, що демонструє зростання прибутку, тобто на одну гривню доходів припадає 25 копійок прибутку. Збільшення прибутку демонструю покращення діяльності підприємства. А це в свою чергу веде до підвищення кредитоспроможності.

Окрім коефіцієнта рентабельності діяльності спостерігається зростання коефіцієнта абсолютної ліквідності. Висновки щодо майбутньої платоспроможності позичальника на основі аналізу цього показника робити недоцільно, адже при оцінці кредитоспроможності підприємства банк звертає увагу на потенційну платоспроможність позичальника, а не на поточну. Саме тому рівень інформаційного навантаження показника ліквідності першого ступеня для банку є досить низьким. Для  обрахунку ліквідності на довгостроковий період краще використовувати коефіцієнт покриття. На нашому підприємстві цей показник зріс, що демонструє підвищення здатності ПАТ «Мотор Січ» покривати поточні зобов’язання своїми поточними активами. Ще один з показників, який демонструє зростання ліквідності на підприємстві є показник робочого капіталу. Він показує наявний потенціал довгострокового фінансування та довгострокової ліквідності. Якщо у 2009р. робочий капітал становив 0,69 млрд. грн., то 2011р. його величина зросла до 2,17 млрд. грн. Оскільки коефіцієнти ліквідності на підприємстві за аналізований період зростають і є в межах нормативних значень, то банк,  оцінуючи кредитоспроможність, має зробити висновок, що здатність підприємства сплачувати свої зобов’язання збільшилась, а отже ризик неповернення кредиту – зменшився.

Позитивні зрушення відбулися і у тривалості обороту кредиторської заборгованості та готової продукції. За період з 2009 по 2011 рр. тривалість оборотності знизилась на 57 днів та 54 днів відповідно. Це означає, що підприємство стало швидше сплачувати по своїм зобов’язанням, а продукція швидше перетворюватись в готівкові кошти. Такі переміни позитивно впливають на кредитоспроможність ПАТ«Мотор Січ», що запевняє банки в надійності надання кредитів цьому підприємству.

На підприємстві спостерігається підвищення коефіцієнта забезпечення власними оборотними коштами. У 2009р. цей показник становив 0,3, що означає перевищення оборотних активів над поточними зобов’язаннями на 30%. У 2011р. цей показник становить 0,5, що свідчить про підвищення фінансової незалежності та зниження ризику некредитоспроможності підприємства.

З аналізу проведеного в 2 розділі бачимо, що в 2009р.  ПАТ «Мотор Січ» за кредитоспроможністю належить до класу «В», а в 2011р. – до класу «А». Таке зростання відбулося в результаті покращення показників, які беруться до уваги при оцінці кредитоспроможності. Не дивлячись на високу можливість підприємства сплачувати за своїми зобов’язаннями, у  ПАТ «Мотор Січ» ще є резерви для підвищення кредитоспроможності, а саме – зменшення дебіторської заборгованості та тривалості її оборотності.

Питання  дебіторської  заборгованості  впливає на  економічну  діяльність підприємств  особливим  чином: дебіторська  заборгованість,  яка  протягом  тривалого  часу  не  повертається,  перш  за  все  погіршує фінансовий  стан  підприємства,  тобто  відбувається  погіршення  кредитоспроможності  підприємства, внаслідок недоотримання грошових коштів. Крім того, відбувається сповільнення оборотності грошових коштів. Чим  більша  величина  дебіторської  заборгованості,  тим  більшу  суму  додаткового фінансування необхідно знайти для покриття поточних витрат. Унаслідок дії цих факторів збільшується кредиторська заборгованість підприємства перед своїми постачальниками. Зниження  рівня  кредитоспроможності  підприємства  становить  загрозу  погіршення результатів діяльності та гальмування його розвитку [14].

Середній строк погашення дебіторської заборгованості, як правило, повинен бути не більше 30-60 днів. На нашому підприємстві цей показник у 2009р. становить 83 дні

Для подолання проблеми дебіторської заборгованістю можна застосувати такі методи: скоротити коло покупців продукції в кредит, мінімізувати термін надання кредиту  і його розміру, ускладнити умов надання  кредиту  і  підвищити  його  вартість, провести рефінансування дебіторської  заборгованості.

Рефінансування  дебіторської  заборгованості  являє  собою  систему фінансових  операцій,  які  забезпечують  прискорену  трансформацію  дебіторської  заборгованості  у грошові активи [20]. Серед основних форм рефінансування дебіторської заборгованості мають місце  факторинг,  форфейтинг  та  облік  векселів. 

Для управління дебіторською заборгованістю необхідним є розробка заходів щодо скорочення або стягнення простроченої або сумнівної дебіторської заборгованості. При цьому можуть використовуватися різноманітні методи управління дебіторською заборгованістю, які можна класифікувати на такі групи:

1. Юридичні – претензійна робота, подача позову до суду.

2. Економічні – фінансові санкції (штраф, пеня, неустойка), передача в заставу майна і майновим прав, призупинення постачань продукції.

3.Психологічні – нагадування по телефону, факсу, пошті, використання ЗМІ чи поширення інформації серед суміжних постачальників, що загрожує боржнику втратою іміджу.

4. Фізичні – арешт майна боржника, вироблений органами державної виконавчої служби.

Застосування вище перерахованих методів залежить від строку заборгованості. До простроченої та сумнівної дебіторської заборгованості, згідно з запропонованим алгоритмом, рекомендується застосовувати всі вказані методи впливу на боржників [35].

ПАТ «Мотор Січ» займається розробкою і впровадженням у виробництво сучасних технологій, що спираються на новітні досягнення науки і техніки, висококваліфікований колектив, унікальну виробничу базу, ресурси, ефективну управлінську стратегію. Підприємство веде успішну діяльність і є монополістом по виготовленню авіаційних двигунів у країнах СНД. Підприємство залучає кредити, адже це є важливим джерелом поповнення фінансових ресурсів підприємств, капітальних вкладень,  і займає вагому роль у інвестиційній діяльності. За останні роки АТ «Мотор Січ» демонструє позичальника з хорошою репутацією, адже своєчасно і в повному обсязі виконувало кредитні зобов’язання.

У 2011 році підприємство отримало найвищу оцінку за станом кредитоспроможності. Це було спричинено рядом факторів таких як : стабільність грошових потоків, якість управління, кредитна політика, спрямована на конкурентоспроможність банків, що дозволило знизити процентні ставки за кредитами, зменшити кредитний портфель підприємства і поліпшити умови кредитування в цілому. Зменшенню кредитної заборгованості також сприяв випуск банківських гарантій, що значно мінімізувало кредитний ризик. Всі ці фактори в 2011 році дозволили здійснити гнучку кредитну політику з найменшими кредит ними ризиками для підприємства [36].

Висновок

З необхідністю оцінки кредитоспроможності позичальників стикається будь-який банк, який надає кредити. Кожний потенційний позичальник, який прагне одержати кредит, повинен пройти цю процедуру. Від результату її проведення залежить чи одержить він кредит, і якщо одержить, то в якому обсязі.

В першому розділі курсової роботи розглянуто сутність  кредитоспроможності та методів її оцінки, а також пояснено значення кредитного забезпечення.  Кредитоспроможність — це здатність підприємства в повному обсязі і у визначений кредитною угодою  термін розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. У науковій літературі здебільшого виокремлюють кількісні та якісні критерії кредитоспроможності. Кількісні пов’язані з оцінкою поточного та перспективного фінансового стану позичальника. Якісні виявляються на основі оцінки менеджменту підприємства. На практиці використовують різні методи аналізу. Серед них: 1) на основі ділового ризику, 2) на основі грошових потоків, 3) на основі фінансових коефіцієнтів.

На основі проведеного аналізу кількісних і якісних чинників комерційні банки  визначають клас надійності позичальника. Залежно від стану платоспроможності, фінансової стійкості та можливості виконувати свої зобов’язання підприємство може бути віднесене до одного з п’яти класів, які характеризують його надійність. Основною  метою  і  завершальним  етапом  аналізу  кредитоспроможності  підприємства  є розрахунок  рангового рейтингового показника фінансового  стану  та віднесення підприємства до  певного  класу  позичальників.

Можливість отримання кредиту підприємством характеризує також наявність, обсяг та якість забезпечення.  Забезпеченням кредитів можуть  виступати: застава майна, заставне право на нерухоме майно, цінні папери,  передача контрактів, передача дебіторської заборгованості, забезпечення дорогоцінними металами, гарантія і поручительство.

В другому розділі проведено розрахунки коефіцієнтів фінансової діяльності ПАТ «Мотор Січ». На їхній основі здійснено рейтингову оцінку кредитоспроможності підприємства за три останні роки і виявлено, що стан кредитоспроможності ПАТ «Мотор Січ» з кожним роком покращувався і у 2011 році досяг класу «А», що вказує на добру фінансову  діяльність,  про можливість  своєчасного  виконання   зобов'язань   за   кредитними операціями,  зокрема погашення основної суми боргу та процентів за ним відповідно до умов кредитної  угоди.

Для забезпечення банківського кредиту  було обрано двоповерхову цегляну будівлю і проведено оцінку вартості застави з допомогою  порівняльного підходу. В результаті було виявлено, що застава є підходящою для надання кредиту і відповідає всім вимогам.