Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2013 в 15:55, реферат
Ощадливе виробництво - набір методів та інструментів, постійне використання яких дозволяє досягти максимальної ефективності виробництва. Розвинені країни, такі як Японія, Китай, Німеччина, США, Великобританія, успішно їх застосовують і тому їм вдається займати перші позиції на світовому ринку у різних сферах діяльності. Такий управлінський підхід як ощадливе виробництво дозволяє досягти таких цілей: для автомобільної промисловості будуть актуальні такі цілі: стабільність виробництва; оптимальна система регулювання процесу виготовлення; низькі проміжні запаси; короткий час виконання замовлення; ощадливе виробництво (усунення причин марнотратства); низька квота браку, а головне отримання максимального прибутку.
1. Сутність концепції ощадливого виробництва.
2. Значення та практичне використання «ощадливого виробництва» на підприємстві.
3. Концепція ощадливого виробництва на прикладі «Тойоти».
4.1. Застосування ощадливого виробництва на Україні.
4.2.Ощадливе виробництво в Росії.
Список використаної літератури
Практичний досвід впровадження концепції ощадливого виробництва свідчить про можливість та доцільність використання окремих інструментів для розробки індивідуальної системи підвищення ефективності підприємства, застосування яких, безперечно, має переваги над “сліпим” копіюванням методики загалом (табл. 2).
Таблиця 2
Практичні аспекти впровадження концепції ощадливого виробництва
Проблема |
Рішення |
Результат |
Значні запаси, тривалий цикл виконання замовлення, високий рівень дефектів, втрати |
Програма впровадження ощадливого виробництва |
↑ Ефективність ↑ Швидкість ↓ Запаси ↓ Терміни поставки |
Незадовільні показники процесу, наявність прихованих втрат |
Бліц-кайдзен конкретного процесу |
↑ Цільовий показник ↓ Втрати |
Процес або продукт надто складний, надто дорогий або надто повільний |
Радикальні зміни процесу для забезпечення швидкого створення цінності з меншими втратами (kaikaku) |
↓ Втрати ↓ Витрати ↓ Швидкість |
Невідомі причини існуючих проблем, відсутність розуміння їх вирішення |
Діагностика підприємства для виявлення основних проблем і їх причин, визначення подальших дій |
√ Усвідомлення проблеми √ Усвідомлення причин √ Подальші дії |
Стратегія покращення існує, але її реалізація невдала, зміни неефективні або відбуваються надто повільно |
Програма з управління змінами для впровадження покращень або реалізації нової стратегії |
↑ Зміни ↑ Результати √ Досягнення цілей |
Неефективні робочі місця, незадовільний рівень організації виробництва |
Створення ефективних робочих місць і виробничих ділянок для покращення виробничих і офісних процесів |
↑ Стабільність ↑ Дисципліна ↑ Прозорість ↓ Втрати |
Втрати виробничої потужності внаслідок частих простоїв, високі витрати на обслуговування та ремонт обладнання |
Впровадження системи TPM для підтримки його в належному стані і зниження витрат обслуговування |
↓ Простої ↓ Витрати ↑ Продуктивність |
Негнучкі процеси і виробництво великими партіями, що погіршує реакцію на запити споживача |
Впровадження принципів “витягування” на виробництві та швидкого переналагоджування обладнання |
↓ Обсяг партій ↓ Запаси ↑ Швидкість ↑ Гнучкість |
Продовження табл. 2 | ||
Проблема |
Рішення |
Результат |
Нестабільні, непередбачувані результати роботи, ускладнено управління процесами |
Впровадження інструментів циклу SDCA для стабілізації та стандартизації процесів |
↑ Стабільність ↑ Керованість ↑ Ефективність ↑ Швидкість |
Працівникам не вистачає навичок та знань для вдосконалення бізнес-процесів на підприємстві |
Програми навчання концепції ощадливого виробництва |
↑ Знання ↑ Мотивація ↑ Показники ↓ Втрати |
Впроваджуючи у дію концепцію ощадливого виробництва, часто підприємства допускають типові помилки. Основною помилкою зазвичай є технологічний підхід до розуміння поліпшення роботи підприємства. Але технологічний підхід означає впровадження в дію сучасного обладнання без підтримки його з боку управлінської ланки, тобто підходи до управління трудовими ресурсами залишаються без змін. Тому керівництву слід уникати такого погляду на концепцію та застосовувати управлінський підхід, який розглядає процес оптимізації виробництва як пошук “слабких місць”, а пізніше вже впровадження відповідних технологій відповідно до виниклої потреби. Також типовими помилками є нерозуміння ролі керівництва у впровадженні системи ощадливого виробництва, недостатня гнучкість такої системи, зміна робочих місць без зміни звичок, збір даних, але без їх подальшого використання, постійний аналіз ситуації, замість постійних покращень.
Концепція ощадливого виробництва знайшла продовження не лише у високотехнологічних галузях промисловості, а й в інших сферах – від виробництва і роздрібної торгівлі до державних організацій (табл. 3).
Окремо відзначимо актуальність впровадження концепції ощадливого виробництва не лише для прибуткових підприємства, а й для організацій, що зіткнулися з труднощами, оскільки концепція сфокусована на покращенні основних процесів без залучення додаткових інвестицій. Потрібно всього лиш володіти знаннями про lean-технологію, а також мати навички практичного застосування знань, тобто ніяких матеріальних ресурсів не потрібно. Насправді багато компаній починають використовувати lean-технології вже після того, як нове обладнання або технології не досягають очікуваного результату. І незважаючи на те, що технологія залучає всю компанію, зазвичай це відбувається у формі невеликих фокус-груп. Але треба усвідомлювати, що використання методів ощадливого виробництва, природно, не забезпечить миттєвого збільшення обороту, адже lean-технологія працює спільно з правильним управлінням капіталом і скороченням витрат. Далі потрібно зосередитись на впровадженні принципів ощадливого виробництва, яке має форму серій невеликих заходів, сконцентрованих на безперервному вдосконаленні (Кайдзен), на тих можливостях, які зможуть згенерувати реальні результати. Після досягнення необхідних результатів в одній сфері, фокусування переведено на інші бізнес-процеси і функції, які у кінцевому рахунку породжують ініціативи для нових покращень і продовження створення цінностей.
Таблиця 3
Приклади застосування концепції ощадливого виробництва
Приклад |
Сутність |
Ощадлива пошта |
Суть цієї технології полягає у тому, щоб стандартизувати всі пропоновані послуги для підвищення продуктивності праці, прискорення поштових пересилань та значної економії часу. Для цього у поштовому відомстві Данії було введено “карти поточного створення їхньої цінності”, а також розроблено і впроваджено ефективну систему мотивації працівників. |
Ощадливий офіс |
Застосування концепції ощадливого виробництва дозволяє підтримувати порядок в офісі, збільшити продуктивність праці, підвищити швидкість обробки замовлень і задоволеність клієнті. |
Ощадлива логістика |
Поєднання lean-технології та концепцій логістики привело до утворення системи “витягування”, за якої запаси поповнюються частково невеликими партіями у разі потреби. |
Ощадливість в медицині |
Суть такого впровадження полягає у обслуговуванні пацієнтів у потрібному місці й у потрібний час. Медичне устаткування повинне розташовуватись так, щоб не треба було витрачати час на перехід чи переїзд в інший корпус. |
Не варто думати, що ощадливе виробництво має лише переваги, і ніяких недоліків. Зауважимо, що можливі ситуації, коли виробництво партіями (різновид масового виробництва) виявляється вигіднішим, ніж ощадливе виробництво. Крім того, спеціальні дослідження показали, що система ощадливого виробництва ставить настільки високі вимоги до напруженості праці, що збільшується кількість невиходів на роботу працівників у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю. Toyota Motor Corporation почала вводити у виробництво спеціальні буферні зони для того, щоб знизити інтенсивність навантаження на людей. При цьому ці буферні зони пропонується не розглядати як втрати, оскільки вони необхідні для забезпечення належних умов праці.[2]
Як приклад підприємства з використанням концепції ощадливого виробництва, розглянемо КПО "Медапаратура", яке є одним з лідерів вітчизняного медичного приладобудування. Основна задача діяльності об’єднання - розробка та серійний випуск складної медичної техніки, яка за своїми технічними параметрами і споживчими властивостями не поступається зарубіжним аналогам. Основними споживачами продукції КПО "Медапаратура" є внутрішній ринок України і країн СНД.
На КПО "Медапаратура" впроваджена і підтримується система менеджменту якості у відповідності до стандарту ISO9001:2008, але орієнтація на результативність процесів, яка декларується в даному стандарті не завжди гарантує успішність бізнесу підприємства. Постає питання, а яким чином досягнуто результат? Чи не занадто велика ціна за якість? Чи є можливим зменшити втрати підприємства?
Повністю виключити видатки на забезпечення якості не є можливим, але вони можуть бути приведені до прийнятного рівня .
Електронне медичне обладнання - це надзвичайно складні вироби і вимагають великої кількості операцій для свого виробництва, тому втрати від неефективної організації виробництва можуть бути великими, наприклад:
Аналіз виробничого циклу, який
проведено спільно з
Це далеко не повний перелік втрат, які було виявлено. Безумовно що, така організація виробництва дуже далека від ощадливої.
На поточний час на КПО «Медапаратура» розроблена програма реструктуризації виробництва. Заплановано два етапи. Перший – короткостроковий, який передбачає оптимізацію процесів без залучення великих грошових ресурсів ( мінімізація переміщень, розподілення усіх видів робіт у часі, оптимізація складських запасів, раціональне використання технологічного обладнання та інш.). І другий – пов’язаний з модернізацією виробництва, який вимагає значних капіталовкладень. Очікуваний результат обчислюється тисячами гривень.
Кожне підприємство самостійно вирішує, який вибрати напрямок і з якими втратами боротись в першу чергу, але, те, що з ними боротися необхідно, для виживання на ринку факт неспростовний.
Через те що цільові витрати ощадливого виробництва будуть набагато нижчі, ніж затрати конкурентів, з’являється вибір. Підприємство може зробити наступне:
Реалізація принципів
Обсяг зекономлених завдяки впровадженню стратегії ощадливості коштів виявляється відчутним. Наприклад, краснодарський агрохолдинг «Кубань» економічний ефект від впровадження системи ощадливого виробництва у 2007 - 2011 роках оцінює більш ніж у 483 млн. рублів. Якщо поглянути на загальноросійський досвід, то, мабуть, найвищих результатів домоглися на КамАЗі – там за п'ять років заощадили 19 млрд. рублів. При цьому вартість впровадження самої системи вкрай мала порівняно з результатом, адже стратегія ощадливості, з одного боку, не вимагає великих інвестицій у виробництво, передбачаючи переважно організаційні заходи, а з іншого боку – не призводить до болісного скорочення співробітників, наголошуючи на можливості завантаження їх додатковою роботою. Зрозуміло, що такі високі показники, як на КамАЗі або у «Кубані», виникають внаслідок ефекту масштабу. Для невеликих компаній переваги нової стратегії можуть виявитися не настільки відчутними, а додаткові витрати на залучення консультантів – істотними. Також потрібно враховувати, що впровадження елементів ощадливого виробництва завжди відбувається непросто – далеко не всі готові відмовитися від методів роботи, використовуваних десятиліттями, на користь стратегії, яка на перше око не здається такою вже необхідною. Загалом, комплексне запровадження ощадливого виробництва дозволяє не лише оптимізувати технологічний процес, але й створити особливу, орієнтовану на постійне вдосконалення організаційну культуру (багато в чому саме завдяки ній японська компанія «Тойота» досягла такого визначного