Господарський механізм: сутність, функції, еволюція, структура

ДЕРЖАВНА  ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ

СЛУЖБИ  УКРАЇНИ

Кафедра економічної теорії

 

НАУКОВА РОБОТА

з дисципліни «Мікроекономіка»

на тему:

Господарський механізм: сутність, функції, еволюція, структура.

 

       

 

 

                  

 

                      Робота виконана

                            студенткою Павлюк        

                              Юлією Михайлівною                                                              

                                                          факультету 

                                              фінансів та банківської справи

                                  ІІ курсу групи ФБДі-21

                                        Керівник наукової роботи:

                                                          Сапацинський Валентин Іванович

 

 

 

 

 

 

Ірпінь 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади становлення господарського механізму держави……………………………………………………………………...6

          1.1. Поняття   та еволюція господарського механізму……………………6

          1.2. Функції  і структура господарського механізму……………………13

РОЗДІЛ 2. Інноваційний господарський механізм, шляхи і методи формування………………………………………………………………..20

          2.1. Інноваційне  господарювання………………………………………..20

          2.2. Шляхи  і методи формування господарського  механізму………….25

РОЗДІЛ 3. Проблеми становлення господарського механізму  в Україні……………………………………………………………………………31

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….40

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………….44

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Господарський механізм являє  собою дуже важливу ступінь в  економічних відносинах. Це складна  за своїм змістом економічна категорія. Вона широко використовується в наукових працях, ввійшла в юридичні документи. В даний час питання удосконалення господарського механізму займає одне з провідних місць в економічній політиці уряду України.

Слід зазначити, що господарський  механізм не обмежений тільки базисними  економічними відносинами. У його склад  входять політико-правові форми  регулювання економічних процесів. У господарському механізмі стикуються граничні відносини і відповідні їм категорії. Тому господарський механізм виступає одночасно і як сукупність об'єктивних відносин, і як сфера  свідомого регулювання економічних процесів.

Важливим етапом у вивченні господарського механізму є дослідження його функцій. Серед них можна виділити:

1. динамічну відповідність між постійно зростаючим рівнем розвитку продуктивних сил і формами господарювання. Господарський механізм – спосіб вирішення протиріч, що виникають у даній області;

2. економічну реалізацію різних форм власності, перетворення їхніх потенційних можливостей у дійсність. Чим досконаліший господарський механізм, тим повніше реалізуються переваги різних форм власності;

3. свідоме використання об'єктивних економічних законів. У рамках господарського механізму досягається узгодженість економічних інтересів, єдність дій, підпорядкування продуктивних сил цивілізованому контролю суспільства;

4. втілення в життя економічної політики держави. Господарський механізм виступає головним інструментом втілення в життя виробленої економічної політики.

Необхідність удосконалення  господарського механізму обумовлена об'єктивними змінами, які постійно відбуваються в економіці, а також  тим, що його елементи зазнають впливу різних факторів і відрізняються винятковою рухливістю. Для успішного розвитку господарського механізму необхідний ряд факторів, а саме: ріст науково-технічного і технологічного рівнів продуктивної діяльності фірм, різноманіття форм господарювання, зміни в будові суспільства і спеціалізація соціально-економічних завдань, зовнішньоекономічні і зовнішньополітичні умови.

Удосконалення господарського механізму – це безперервний процес пошуку і налагодження ефективних форм і методів господарювання. Він  здійснюється постійно на основі накопиченого досвіду, уточнення раніше прийнятих  рішень, врахування специфіки окремих сфер і галузей макроекономіки.

Серед наукових праць, присвячених  проблемам формування ефективного  господарського механізму управління, слід відмітити дослідження таких вчених-економістів  як Н.Ю. Брюховецька, Й.С. Завадський, С.М. Ілляшенко, П.Т. Саблук, Р.М. Костюкевич, А.А. Чухно та інші. Більшість  вчених відмічають необхідність і актуальність проведення  досліджень по розробці загальної концепції господарського  механізму управління та його складових. 

Мета дослідження полягає у вивченні теоретичних аспектів формування господарського механізму в розвитку та регулюванні економіки України,  а також обґрунтуванні взаємозв’язків окремих складових господарського механізму.

Предметом дослідження є господарський механізм підприємства. Об’єктом дослідження є економічні відносини з приводу господарського механізму.

Отже, із усього вищесказаного  слідує, що господарський механізм є дуже складним і багатоплановим. Він є предметом дослідження цілої системи економічних наук. Тому дослідження та аналіз суті та елементів господарського механізму, особливостей його прояву в умовах ринкової економіки є актуальною задачею сучасної економічної теорії. Системний аналіз та глибоке розуміння таких економічних процесів дозволить стабілізувати економічну ситуацію в нашій державі, а це в свою чергу дозволить нам перейти на вищий щабель економічного культурного і соціального розвитку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. Теоретичні засади становлення  господарського механізму держави

 

1. Поняття  та еволюція господарського механізму

Визначення господарського механізму зустрічається у працях багатьох науковців, однак наведемо спочатку енциклопедичне: «Господарський механізм –  це система основних форм,  методів і важелів використання економічних законів,  вирішення суперечностей суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини й узгодження її інтересів з інтересами колективу, класу, суспільства. Він формується за взаємодії окремих ланок,  сторін,  таких елементів економічної системи, як продуктивні сили, техніко-економічні й організаційно-економічні та виробничі відносини (або відносини економічної власності)» [2].

У фінансово-економічному словнику зазначено, що господарський механізм –  це сукупність організаційних структур, конкретних форм і методів керування,  а також правових норм, за допомогою яких реалізуються діючі,  у конкурентних умовах,  економічні закони,  процес відтворення. Слід також виокремити основні його сеґменти:  управлінська система мікро-  та макроекономічного спрямування;  сукупність форм і методів організації-функціонування виробництва; система господарських зв’язків у процесі обміну результатами діяльності господарських ланок як на загальноекономічному рівні,  так і на рівні окремих підприємств.  Функціонування зазначених сеґментів відбуваються у певних інституціональних умовах, сформованих інституціями та інститутами господарського буття [2]. 

Господарський механізм виступає першоосновою раціональності економічної діяльності ринкових суб’єктів,  як інституціональна система розвитку економіки,  консолідує інститути,  що утворюють певний господарський порядок.  Через цю систему зреалізовується економічна політика держави –  як вираження фундаментальних принципів господарського укладу у системі створення а перерозподілу суспільних благ. Формування господарського механізму передбачає створення законодавчого і суспільно унормованого інституціонального середовища, інститутів, закріплених певними нормами регуляторно-управлінського призначення.

За визначенням академіка А. Чухна, «господарський механізм – це органічна складова економічної системи;  функціональна сторона виробничих відносин;  спосіб організації та управління виробництвом з притаманними йому формами, методами і засобами,  які реалізують соціально-економічні,  організаційно-економічні та науково-технологічні принципи й відносини в інтересах задоволення потреб як кожного господарюючого суб’єкта, так і суспільства в цілому» [7]. 

Політекономічний аспект категорії "господарський механізм" передбачає насамперед виокремлення об'єктно-суб'єктних відносин. Їх об'єктом в загальному вигляді є народне господарство країни, або національна економічна система, яка зачіпає інтереси основних класів і соціальних верств, суб'єктів господарювання. Оскільки управління здійснюється передусім державою, а вона використовує для цього не лише економічні засоби та важелі, а й правові та адміністративні, то господарський механізм виражає не лише певну систему економічних відносин між різними суб'єктами щодо управління народним господарством, а також надбудовних, насамперед правові відносини.

Таким чином, господарський механізм – це система інституційних утворень,  які забезпечують узгодження інтересів учасників господарського й ринкового обміну.  На думку О.О.  Іваницького і В.В. Косенка, господарський механізм суспільства – «це взаємозв’язана і взаємообумовлена система форм, методів, законодавчих актів, а також державних органів і організацій,  покликаних створити умови для ефективного господарювання».  Господарський механізм, на їхнє переконання,  включає дві взаємопов’язаних системи:  економічний механізм – механізм дії на практиці об’єктивних економічних законів; інституційний механізм – сукупність органів і організацій, законодавчих і нормативних актів,  методів управління й регулювання економіки, використовуваних державою [2] (рис. 1).

Концепцію економічного механізму започаткував Лео Гурвіц, в основі якої закладене розуміння даного поняття як форми взаємодії економічних агентів і держави у процесі продукування благ для задоволення потреб суспільства.  За його твердженням,  економічний механізм задає множину виборів економічних суб’єктів і пов’язані з кожним із цих виборів результати, задає систему стимулів і близький тим самим до розуміння економічного інституту, який також за рахунок створення правил структурує виграні від тих чи інших стратегій, вибудовуючи систему стимулів [3].

У відповідній літературі механізми трактується як система, пристрій, спосіб, що впливають на порядок певного виду діяльності [3]. За визначенням С.В.  Мочерного,  господарський механізм – «це система основних форм,  методів та інструментів використання економічних законів,  розв’язання протиріч суспільного способу виробництва, реалізації власності, а також всебічного розвитку людини, формування її потреб, створення системи стимулів та узгодження економічних інтересів  основних класів соціальних груп» [4].  Сутність господарського механізму за інституціональною концепцією окреслили П.Т.  Саблук,  М.Й.  Малік, В.Л. Валентинов,  визначивши його як сукупність правил, інституціональну структуру підприємництва, зреалізовану через економічний механізм господарювання [4]. Абалкін Л.І. визначає даний механізм як спосіб організації суспільного виробництва, систему важелів і стимулів, методів економічної діяльності [1]. 

На думку В.І. Кириленка,  господарський механізм економічної системи включає окремі заходи, форми і методи суспільного впливу на економіку[6]. Зазначений механізм нами розглядається у статусі організаційно-функціонального складника ринку, що визначається окремими науковцями як організаційне поле,  як ланцюг послідовних ланок обміну,  як взаємодія учасників паралельних організаційних полів,  у межах яких діють механізми встановлення умов обміну, відбувається інституціональне його оформлення [5].

При з'ясуванні господарського механізму  в економічній літературі існували такі основні погляди:

• ототожнення господарського механізму з організаційно-економічними відносинами,
• зведення господарського механізму до системи організації суспільного виробництва,
• розгляд його як частини управління суспільством і соціально-економічними процесами,
• ототожнення господарського механізму з системою управління суспільством,
• зведення господарського механізму до системи управління економікою та до виробничих відносин, пов'язаних з безпосереднім виробництвом,
• ототожнення господарського механізму з економічним механізмом.

Недоліками цих поглядів є, по-перше, відсутність системного підходу  при визначенні економічного змісту господарського механізму, по-друге, теоретико-методологічна  нечіткість при з'ясуванні основних його елементів, по-третє, відірваність визначень від реалій практики, по-четверте, відсутність чіткої характеристики. Господарський механізм формується за взаємодії окремих ланок, сторін таких елементів економічної  системи, як продуктивні сили, техніко-економічні, організаційно-економічні та виробничі  відносини (або відносини економічної  власності). Наприклад, у системі  виробничих відносин існує глибинна підсистема, пов'язана з відносинами  власності на засоби виробництва  в усіх сферах суспільного відтворення, і більш конкретна, що є формою їх вияву і пов'язана з відносинами  власності (привласнення) на необхідний і додатковий продукт, або на результати праці. Отже, йдеться про такі форми  реалізації відносин власності, як заробітна  плата, прибуток (торговельний, підприємницький  та ін.), податок тощо.