Фіскальна політика

Найефективнішими, з регулятивної точки зору, є ті закупівлі товарів і послуг, які стосуються купівлі матеріалів для будівництва об'єктів загальносуспільного значення тошо. У цьому руслі своєчасною є ініціатива уряду з будівництва доріг, а також реалізація плану підготовки до Євро-2012. Утім, перелік заходів може бути значно розширений за рахунок інфраструктури житлово-комунального господарства, мережі трубопроводів, залізниць (зважаючи на транзитне положення держави), мережі інформаційного забезпечення та ін. Спорудження об'єктів ринкової й соціальної інфраструктури є роботою на перспективний розвиток та сприятиме примноженню капіталу нації як тепер, так і в майбутньому. У зв'язку з цим постає питання щодо джерел фінансування таких закупівель і замовлень. Передусім слід наголосити, що реалізацію потужних проектів не повинна повністю проводити держава за рахунок бюджету, а має на умовах співучасті залучати приватний сектор.

Важливо також звернути увагу на взаємозв'язок фіскальної політики із грошово-кредитною. Річ у тім, що запропоновані заходи можуть дати очікувані результати лише за умов стабільності валютного курсу. Неузгодженість фіскальної і грошово-кредитної політик — проблема сучасної України. Складається враження, ніби просто немає розуміння важливості й безальтернативиості цих двох важелів у руках держави. Адже все інше, що можна застосувати, – приватизація, антимонопольне законодавство, структурна політика, промислова політика, політика в галузі зайнятості, – це лише сукупність заходів, які забезпечують підлаштування системи.

Таким чином, із метою подолання проявів фінансової кризи уряд повинен прийняти програму антикризових заходів, яка повинна передбачати затвердження основних напрямів фіскальної політики на найближчу перспективу, їх обгрунтування має враховувати найімовірніші методи запозичення коштів для покриття дефіциту державного бюджету. Також необхідним є проведення попередньої експертної оцінки варіантів модернізації податкової системи, що закладаються до програми. Така експертиза повинна здійснюватися з урахуванням того, що дослідження функціонування податків не можуть ґрунтуватися на дискретному вивченні їх впливу на соціально-економічні процеси в окремі проміжки часу, оскільки останнє можливе тільки в умовах абсолютно стабільного суспільства.

 

Висновки для розділу 2

 

 

При використанні фіскальної політики особлива увага приділяється аналізу доходів та видатків Державного бюджету.

В курсовій роботі було проведено  аналіз доходів та видатків Державного бюджету за період 2008-2010 років та за січень-лютий поточного року.

Аналізуючи доходи Державного бюджету за ці роки спостерігається загальна динаміка збільшення доходної частини Державного бюджету. Але винятковим є 2009 рік, коли доходи зменшились порівняно з 2008 роком на 13,44%, що пов’язане з кризовими явищами в економіці країни. Тіньова економіка країни зросла на 3.1 процентного пункту, країна мала від’ємне сальдо зовнішнього торговельного балансу. В 2009 році ВВП України, за оцінкою МВФ, скоротився на 35,6% (179.6 млрд. дол. 2008 проти 115.7 млрд. дол. 2009 року).

Видатки Державного бюджету у 2009 році скоротились на 11,26% порівняно з попереднім роком. Основу видатків Державного бюджету складають поточні видатки, які займають найбільшу питому вагу при аналізі видатків.

Для економіки України 2009 рік став періодом надзвичайно  складних випробувань. Внаслідок кризи в реальному секторі економіки Державний бюджет України за 2009 рік системно не виконувався.

У попередньому 2008 році аналіз структури доходів Державного бюджету України показав, що сума доходів становила 231686,3 млн. грн., перевиконання плану становить 5069,8 млн. гривень. Перевиконання плану доходної частини Державного бюджету було забезпечено перевиконанням планових показників податкових надходжень. Стосовно видатків Державного бюджету, то ц 2008 році вони становили 241 454,50 млн. грн.

В 2010 році величина доходної частини Державного бюджету зросли порівняно з 2009 роком на 7,34%, видатки  ж зросли на 24,48%, порівняно з кризовим 2009 роком. Порівнюючи з 2008 роком видатки  зросли на 10,47%.

В умовах фінансової кризи потрібно обережно здійснювати витрати на соціальні програми. Розвинуті країни світу мають високі стандарти соціального забезпечення й відповідний рівень видатків на соціальні потреби. Україна також розуміє необхідність збільшення видатків соціального характеру, що, безумовно, актуально з огляду на рівень і якість життя населення.

Ефективність виконання видаткової частини Державного бюджету України  відіграє важливу роль у економічному розвитку держави. Видатки є складовою  частини Державного бюджету, тому слід більше приділяти уваги на їхнє цільове призначення, оскільки велика частина видатків використовується за нецільовим призначенням. Значну частину видатків займають капітальні видатки, що не є позитивною тенденцією, оскільки держава мало фінансує інвестиційну діяльність та мало розвинуті підприємства. Цільове використання податкової частини, збільшення фінансування капітальних видатків, перерозподіл ресурсів на користь важливіших пріоритетів та систематично оцінювати ефективність використання ресурсів позитивно вплине на ефективне використання видатків Державного бюджету.

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 

В курсовій роботі було проведено  дослідження Державного бюджету  України. У першій частині були наведені теоретичні аспекти фіскальної політики.

Фіскальна політика – це урядовий вплив на економіку через оподаткування, формування обсягу і структури державних витрат з метою забезпечення належного рівня зайнятості, запобігання й обмеження інфляції та згубного впливу циклічних коливань.

Вона є складовою фінансової політики та важливою ланкою економічної політики. Фіскальну політику називають бюджетно-податковою. Така назва пояснюється тим, що цей вид державного впливу на економіку здійснюється шляхом формування доходів держбюджету та понесення витрат.

Залежно від фази ділового циклу, фіскальна  політика виявляється як стимулююча або обмежувальна. Залежно від того, як впливають бюджетно-податкові інструменти на стан макроекономіки, розрізняють ще дискреційну та недискреційну (автоматичну) фіскальну політику.

Основним джерелом доходів держави  в цивілізованому суспільстві є податки – фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів.

Виділяють 3 основних функції податків: розподільчу (перерозподіл створеного ВВП між державою і юридичними та фізичними особами); фіскальну; регулюючу.

В процесі реалізації фіскальної політики виділяють прямі (пливають на пропозицію праці) та непрямі (впливають на загальний  обсяг виробництва і рівень цін) податки.

Перейдемо до державних витрат. Це грошові відносини щодо розподілу і використання централізованих та децентралізованих грошових фондів

За терміном використання витрати  поділяють на поточні (витрати бюджету  на фінансування підприємств, установ  організацій) та капітальні (витрати  бюджету на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності держави).

Аналізуючи зарубіжний досвід реалізації фіскальної політики треба зазначити, що майже всі країни Європи, вже почали розробку національних планів щодо проведення фінансової консолідації. Реальні заходи політики будуть впроваджуватися вже у 2012 р. Деякі країни прагнуть здійснити більш жорстку 3-річну консолідацію бюджетів, інші прагнуть впроваджувати поступові, помірковані заходи для плавного переходу до цільових показників шляхом проведення більш тривалої фіскальної консолідації.

Прогнози європейських аналітиків є достатньо позитивними, оскільки в довгостроковій перспективі  прогнозується значне скорочення дефіцитів  державних бюджетів до цільових показників, відновлення стійкого зростання, та подолання боргової кризи. Загалом треба відмітити, що майже всі країни ЄС будуть проводити бюджетну консолідацію у майбутньому для того, щоб знову поставити свої державні фінанси на стійку основу.

У другій частині роботи був проведений аналіз структури та динаміки податкових надходжень та аналіз видатків Державного бюджету України за 2008-2011 роки.

Проаналізувавши доходи та видатки  спостерігається загальна динаміка збільшення податкових надходжень та збільшення Державних витрат. Вийнятком  став 2009 рік, коли країна переживала тяжку економічну кризу, котра була зумовлена погіршенням ряду економічних показників та фінансовими проблемами провідних банків світу.

У 2009 році доходи Державного бюджету  знизились порівняно з 2008 роком  на 13,44%, видатки  - на 11,26%.

Протягом 2009 року в Україні зберігалася  нестабільна макроекономічна ситуація, спричинена наслідками світової фінансово-економічної кризи, що супроводжувалася деяким уповільненням економічного спаду. Основними рисами 2009 року були поступова стабілізація офіційного курсу гривні відносно долара та євро, подальше скорочення реальних доходів населення, збереження від'ємного сальдо платіжного балансу.

Стосовно 2008 та 2010 років, треба відмітити, що рівень доходів Державного бюджету  за цей період коливався у рамках 230-215 млн. грн. Треба відмітити, що доходи держави у 2010 році порівняно з 2008 знизились на 7,08%.

Аналізуючи стан доходнoї чаcтини Державного бюджету України мoжна cказати, щo незважаючи на збільшення податкових надхoджень та доходної частини бюджету в цілому, все одно спостерігається дефіцит бюджету, через спрямування бюджетних коштів, в основному, на соціальну сферу. Іншими cлoвами, бюджeтні кoшти «прoїдаються», а не cпрямовані на cтимулювання рoзвитку екoнoміки, а такoж інвеcтування в різні прoдуктивні галузі країни.

Протягом 2008-2010 років  спостерігається загальне збільшення видатків Державного бюджету. У 2010 році видатки зросли порівняно з 2009 роком  на 24, 48%, а порівнюючи з 2008 на 10,47%.

Взагалі, стосовно видаткової частини  Державного бюджету, важливим завданням досягнення ефективного виконання видаткової частини державного бюджету є спрямування їх на забезпечення сталого розвитку України та її регіонів. Зокрема законодавчі акти, чинність яких призводить до збільшення державних витрат ( наприклад, про підвищення заробітної плати державних службовців, про збільшення пенсій або про додаткові соціальні гарантії), можуть прийматися тільки за наявності в розпорядженні держави відповідних доходів. Ефективним засобом обмеження зростання державних витрат може слугувати встановлення часу дії державних програм. Це означає, що прийняття нових програм допускається тільки із зазначенням дати їх завершення, а продовження дії програм потребує прийняття спеціального рішення. Проте головним моментом в вдосконаленні фінансів є не стільки зменшення затрат, як збільшення доходів бюджету.

Завдяки впровадження економічних реформ в 2011 році вдається не тільки вирішувати проблеми минулих років, а й виконувати в повному обсязі всі підвищені соціальні зобов’язання, відновлювати фінансування інвестиційних проектів, при одночасному обмеженні зростання дефіциту та державного боргу. Все це створює тверду основу для формування та подальшого розвитку прозорої та ефективної системи державних фінансів на основі нових Бюджетного та Податкового кодексів, забезпечення макроекономічної стабільності та економічного росту задля зростання рівня добробуту населення.

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

1. Податковий кодекс України, з змінами і доповненнями, внесеними Законом  України  від 23 грудня 2010 року № 2856-VI. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

3. Закон України «Про Державний бюджет України на 2009 рік». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

4. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

5. Закон України «Про Державний бюджет України на 2011 рік». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.

6. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. - М.: Прирост, 2005. – 256 с.

7. Базилевич В. Д. Макроекономіка: [підручник] /  В. Д. Базилевич, Базилевич К. С., Баластрик Л. О. - К.: Знання, 2007. - 703 с.

8. Базилевич В.Д. Державні фінанси: [навчальний посібник] / Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. - К.: Атіка, 2002. – 820 с.

9. Базилевич В.Д. Економіка / Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. - К.: «Четверта хвиля», 2007. – 356 с.

10. Бункина М.К. Макроэкономика. Основы экономической политики / Бункина М.К., Семенов В.А. – М.: «ДИС», 2006. – 402 с.

11. Бутук А.И.  Макроэкономика: [учебное пособие]. – К.: Знання, 2004. – 289 c.

12. Василик О.Д. Теорія фінансів. К.: НІОС, 2002. – 416 с.

13. Вісник Податкової служби України, - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua.

14.  Дорнбуш Р. Макроэкономика / Дорнбуш Р., Фишер С. – М.: Изд-во МГУ: ИНФРА – М, 2007. – 288 с.

15. Єпіфанов А.О. Бюджет і фінансова політика України. К.: Наукова думка, 2008. – 370 с.

16. Задоя А.А. Макроэколномика: [учебник].- К.: О-во «Знання», 2004. – 456 с.

17. Ивашковский С.Н. Макроэкономика: [учебник]. - М.: Дело, 2002. – 516 с.

18. Кириленко О.П. Фінанси: [навч. посібник]. – Тернопіль: ТОВ «ЦМДС», 2009. – 305 с.

19. Козак Ю.Г. Міжнародна економіка. – К.: ЦУЛ, 2004. – 214 с.