Економічна ефективність виробництва молока та її вплив на грошові надходження підприємства

Важливим показником ефективності виробництва є собівартість 1 центнера продукції. Проаналізуємо собівартість 1 центнера молока у господарстві

 

Таблиця 2.10

Структура виробничої собівартості молока

Статті витрат	Роки						Відхилення 2011 від 2009 %
	2009	%	2010	%	2011	%
Корми	1209,4	44,4	904,2	38,2	1143,1	44,4	94,5
Нафтопродукти	155,0	5,7	147,5	6,2	174,2	6,8	112,4
Роботи і послуги	85,9	3,2	84,3	3,6	23,1	0,9	26,9
Інші матеріальні витрати	66,1	2,4	62,6	2,6	55,1	2,1	83,4
Оплата праці	748,7	27,5	790,7	33,4	750,9	29,2	100,3
Амортизація	36,6	1,3	34,6	1,5	31,1	1,2	85,0
Відрахування на соціальні заходи	269,5	9,9	235,3	9,9	276,3	10,7	102,5
Решта інших прямих та загально виробничих витрат	155,1	5,7	109,2	4,6	120,6	4,7	77,8
Всього	2726,3	100,0	2368,4	100,0	2574,4	100,0	94,4

Розрахувавши дані таблиці 2.9. видно, що витрати на корми складають питому вагу за три останні роки, в 2011 році зменшилися витрати по статті корми на 5,5%. це пов’язано з зменшенням поголів’я. Але витрати на нафтопродукти збільшилися в 2011 на відміну від 2009 року на 12,4%. Також зменшилися  витрати по статті роботи і послуги, їх розмір залежить від обсягу наданих послуг і собівартості одиниці послуг. Незважаючи на зменшення чисельності працівників у 2011 році витрати на оплату праці підвищилися на 0,3%. Динаміка зменшення спостерігається і в таких статтях витрат як: інші матеріальні витрати – 16,6%, амортизація – 15%, решта інших прямих загально виробничих витрат – 22,2%. Отже   можна зробити висновок, що у 2011 році витрати господарства по усіх статтях витрат зменшилися на – 5,6%.

    На  ефективність  виробництва молока  значно впливає якість тварин. Для комплектування стада потрібні  корови з високим генетичним  потенціалом, придатні для промислової  технології утримання. Проблема  ефективності продуктивності праці  в молочному скотарстві пов’язана  з розширенням комплексної механізації  виробничих процесів на фермах.    

     Розглянемо економічну ефективність  виробництва молока у ТОВ “Світанок”, яка розрахована в таблиці 2.11.

Таблиця 2.11

Економічна ефективність виробництва молока

Показники	Роки			Відхилення 2011 від 2009 %
	2 009р.	2 010р.	2 011р.
1. Поголів'я корів, гол.	400	343	320	80,0
2. Валовий надій, ц	19257,0	17492,0	16682,0	86,6
3.Реалізація у фізичній масі, ц	17652,0	16225,0	15645,0	88,6
4.Виручено від реалізації, тис.грн.	2898,0	4216,2	4516,3	155,8
5.Удій молока від 1 корови, л.	4814,3	5099,7	5213,1	108,3
6.Повна собівартість продукції, тис.грн.	2290,6	2841,8	2535,0	110,7
7.Прибуток, тис.грн.	607,4	1374,4	1981,3	326,2
8.Ціна реалізації 1ц, грн.	164,2	259,9	288,7	175,8
9.Повна собівартість 1ц, грн.	129,8	175,1	162,0	124,9
10.Прибуток на 1ц,грн.	34,4	84,7	126,6	368,0
12.Рівень рентабельності, %	26,5	48,4	78,2	294,7

 

Отже розрахувавши дані таблиці 2.10 ми бачимо, що у 2012 році зменшився валовий надій на 13,4%, а отже зменшилася і реалізація у фізичній масі на 11,4%, цьому могло спричинити зменшення поголів’я корів на 80 корів, як наслідок збільшилася виручка від реалізації на 155,8% Так, як відбулося підвищення цін, то збільшилася й повна собівартість на 10,7% і становила у 2011 році 2535,0 тис. грн. Удій молока теж збільшився і становить в 2011році 5213,1 літрів з однієї корови  Що ж до прибутку, то він значно зріс на 226,2%, у порівнянні з 2009 роком а отже й прибуток на 1ц збільшився на 268%. Внаслідок збільшення собівартості, збільшилася ціна реалізації 1ц продукції. Враховуючи збільшення суми прибутку, яка залежить від кількості реалізованої продукції і ціни реалізації 1ц, зросла і рентабельність молока в 2011 році на194,7% в порівнянні з 2009 роком.

Рівень інтенсивності скотарства характеризується також таким загальним економічним показником, як величина витрат у вартісній формі в розрахунку на одну корову. Збільшення витрат, як правило, дозволяє збільшити споживання ресурсів і інших факторів виробництва, що роблять найбільш істотним вплив на рівень молочної продуктивності. Однак приріст продукції в грошовому вираженні повинний випереджати величину витрат, що обумовили цей процес. Інакше кажучи, даний процес повинний забезпечувати зниження собівартості виробництва одиниці продукції. У цьому випадку процес інтенсифікації буде супроводжуватися ростом економічної ефективності.

Інтенсифікація сільського господарства – це процес концентрації сукупних затрат уречевленої і живої праці на голову худоби для збільшення виходу продукції і підвищення економічної ефективності виробництва.

Окремі напрямки інтенсифікації в тих чи інших підприємствах можуть переважати і зумовлювати високі темпи економічного розвитку та підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва. Про те важливе економічне значення можуть мати також інші напрямки інтенсифікації виробництва. Визначальним фактором інтенсифікації тваринництва є підвищення рівня годівлі худоби на основі збільшення виробництва кормів і поліпшення її якості.

Послідовна інтенсифікація даного підприємства здійснюється на основі комплексного використання всіх факторів, Що дає змогу значно підвищити його економічну ефективність. Отже визначимо рівень інтенсивності, результат та економічну ефективність інтенсифікації виробництва молока у підприємстві.

Таблиця 2.12

Ефективність інтенсифікації виробництва молока

 

Показники	Роки			Відхилення 2007 від 2005
	2 009р.	2 010р.	2 012р.
1. Поголів'я корів, гол.	400	343	320	80,0
2. Валовий надій, ц	19257,0	17492,0	16682,0	86,6
3.Реалізовано молока, ц	17652,0	16225,0	15645,0	88,6
4.Повна собівартість продукції, тис.грн.	2290,6	2841,8	2535,0	110,7
5.Виручено від реалізації, тис.грн.	2898,0	4216,2	4516,3	155,8
6.Витрати виробництва, тис.грн.	12919,4	13243,1	12700,3	98,3
7.Виробничі витрати на 1 корову, грн.	32298,5	38609,6	39688,4	122,9
8.Удій молока від 1 корови, кг.	4814,3	5099,7	5213,1	108,3
9.Прибуток, тис.грн.	607,4	1374,4	1981,3	326,2
-на 1 ц. молока грн.	34,4	84,7	126,6	368,0
-на 1 корову грн.	1518,5	4007,0	6191,6	407,7
10.Ціна реалізації 1ц, грн.	164,2	259,9	288,7	175,8
11.Повна собівартість 1ц, грн.	129,8	175,1	162,0	124,9
12.Рівень рентабельності, %	26,5	48,4	78,2	294,7

 

Отже, аналізуючи показники таблиці можна сказати, що рівень інтенсивності в ТОВ «Світанок» визначається показником виробничих витрат на 1 корову, і складав з кожним роком більшу суму, так в 2011 році відбулося збільшення в порівнянні з 2009 роком на 22,9%. Результатом інтенсифікації був удій молока від однієї корови і складав у 2011 році 5213,1 грн. тобто збільшився на 8,3%. Економічна ефективність інтенсифікації, визначається повною собівартістю 1 центнера молока і найбільшою була в 2010 році (175,1грн/ц.), збільшення повної собівартості відбулось і в 2011 році по відношенню до 2009 року зросла на 24,9 грн. Відповідно і ціна реалізації теж зросла і в 2011 році становила 288,7грн./ц. З цими даними значно зріс прибуток по всіх показниках: в загальному він збільшився на 226,2% ; прибуток на 1 центнер молока зріс на 268% і в 2011 році складав126,6 грн.; прибуток на 1 корову зріс на 307,7% і в 2011 році складав 6191,6 грн. Отже рівень рентабельності в 2009 р. 26,5%; 2010р. 48,4%; 2011р. 78,2%. Дане збільшення рентабельності відбулося на 194,7%. Виробництво та реалізація молока е значно рентабельним навіть не зважаючи на зменшення поголів’я, надою молока, та реалізації молока.

Комплексне використання всіх факторів , дає змогу значно підвищити економічну ефективність інтенсифікації.   

Підвищити ефективність відгодівлі худоби можна шляхом міжпородного схрещування. Так, фермери в західних країнах прагнуть вибраковуваних молочних корів осіменяти насінням биків м'ясних порід. У результаті ефекту гетерозису м'ясна продуктивність підвищується на 15-20%, повніше використовується біологічний потенціал маткової череди. Найважливіше значення в підвищенні економічної ефективності скотарства мають удосконалювання економічного механізму функціонування сільськогосподарських товаровиробників застосування прогресивних форм організації виробництва.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ГРОШОВІ НАДХОДЖЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА ТА ЇХ ВПЛИВ НА ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ  ГОСПОДАРЮВАННЯ

 

3.1 Класифікація та структура  грошових надходжень

 

У процесі виробничо-господарської діяльності підприємств постійно здійснюється кругообіг коштів, тобто вкладення коштів у виробництво з метою виготовлення продукції і отримання прибутку від її продажу.

Забезпечення грошових надходжень, які потрібні для відшкодування витрат виробництва й обороту, своєчасного виконання фінансових зобов'язань перед державою, банками та іншими суб'єктами господарювання, формування доходів і прибутку є найважливішою стороною діяльності підприємств (рис. 3.1).

 

 

 

 

Рис. 3.1. Структурно-логічна модель грошових надходжень, формування й використання доходів підприємств згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку

Грошові надходження — це кошти, які надходять на поточні й інші рахунки підприємств у банках та в касу підприємств.

Термін «грошові надходження» є ширшим, ніж термін «дохід (виручка) від реалізації». По суті, він охоплює всі вхідні грошові потоки підприємств.

Під грошовими потоками розуміють надходження і сплату грошових коштів та їхніх еквівалентів. За джерелами надходження грошові потоки можна поділити на внутрішні та зовнішні. Кошти, що надходять з будь-яких джерел на самому підприємстві, належать до внутрішніх. Надходження коштів на поточний рахунок підприємства в банку, які мобілізуються на фінансовому ринку, свідчить про використання ним зовнішніх джерел.

Грошові потоки підприємств характеризуються різною структурою. Структура вхідних грошових потоків залежить від сфери діяльності та організаційно-правової форми підприємства. У країнах з розвинутою ринковою економікою 60—70 % фінансових ресурсів надходить на підприємства за рахунок внутрішніх джерел.

За командно-адміністративної економіки, коли ще не було реального фінансового ринку, введення у класифікацію грошових надходжень доходу від позареалізаційних операцій було цілком виправданим. Тоді підприємства майже не мали доходів від цінних паперів, крім державних облігацій, питома вага яких у загальній сумі грошових надходжень була незначною.

Грошові надходження підприємств значно перевищують отримувані підприємством доходи від різних видів його діяльності. Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО встановлено відповідні вимоги щодо визнання доходу за кожним видом діяльності.

У бухгалтерському обліку дохід визнається в разі збільшення активу або зменшення зобов'язань, що супроводжується зростанням власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Не визнаються доходами грошові надходження від інших осіб:

• сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим договором;
• сума попередньої оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
• сума завдатку під заставу або на погашення позички, якщо це передбачено відповідним договором;
• надходження від первинного розміщення цінних паперів;
• сума авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);
• сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають переказуванню до бюджету й позабюджетних фондів;
• інші надходження.