Увеличение производства товарной продукции

За ступенем деталізації фактори поділяються на прості, що є результатом дії однієї причини, і складні, що виникають під дією комплексу причин.

За способом визначення дії фактори бувають прямі, вплив яких визначається безпосередньо (без спеціальних розрахунків), та розрахункові, дія яких вимірюються за допомогою спеціальних прийомів та розрахунків .

Наведена класифікація факторів допомагає повніше і глибше вивчити і оцінити їх вплив на аналізовані показники, виявити «вузькі» місця в роботі, узагальнити виявлені резерви економічного і соціального розвитку підприємств, підвищення ефективності використання ресурсів, розробити оптимальні тактичні та стратегічні управлінські рішення.

Всі технологічні чинники, які діють в процесі виробництва при раціональній його організації та повної ресурсно-технологічної збалансованості, є по суті факторами ефективності виробництва. Сукупність діючих технологічних факторів забезпечує максимізацію виходу продукції при мінімальних витратах ресурсів.

Економічна підсистема — сукупність елементів виробничих відносин, пов'язаних з функціонуванням і розвитком технологічної та соціальної підсистем [17, c.139].

Сукупність факторів економічної підсистеми можна представити у вигляді елементів економічного механізму, які в сукупності визначають фінансове  становище  підприємства.

Економічні фактори (ціни і тарифи, кредити, податки, дотації, асигнування з бюджету, страхування).

Економічні фактори для забезпечення високоефективного виробництва мають вирішальне значення. Комплекс діючих економічних факторів по суті справи повинен забезпечити розширене відтворення . Насамперед, має бути забезпечене отримання прибутку в кількостях, що дозволяють вести виробництво на принципах самофінансування . Дія економічних факторів має забезпечити тверду фінансову стійкість і платоспроможність всіх підприємств.

Соціальна підсистема — відображає реалізацію соціальних інтересів особистості, колективу, держави і являє собою сукупність населення, соціальних елементів виробництва та інфраструктури, навколишнього середовища з відповідним кадровим забезпеченням [7, c.96].

 Організаційна підсистема представляє сукупність форм функціонування технологічної, економічної та соціальної підсистемою і виступає у вигляді різних форм господарювання.

Фактори організаційної підсистеми (відображають організацію та управління  виробництвом) [3, c.281]:

1) система кадрів (керівники та організатори виробництва);

2) система матеріально-технічного постачання.

Отже, кожен із перерахованих факторів має вагомий вплив на кінцевий результат роботи підприємства. В залежності від виду діяльності, кожний фактор буде оказувати більший або менший влив, але глибоке вивчення всього комплексу факторів, які впливають на хід виконання планів і динаміку господарювання, дозволить правильно оцінити результати роботи підприємств, виявити і використовувати резерви зростання їх економічного потенціалу, підвищення ефективності суспільного виробництва. Тому для прийняття будь-якого управлінського рішення необхідно враховувати всі показники, всі чинники і фактори впливу на підприємство.

 

1.3. Резерви збільшення виробництва товарної продукції

 

Резерви виробництва — внутрішньовиробничі можливості зростання ефективності виробництва, збільшення обсягу продукції і підвищення її якості за рахунок кращого використання ресурсів. Розрізняють резерви сировинні, робочого часу, енергетичні, використання обладнання і виробничих потужностей [14, c.490].

Залучення в виробничий процес резервів виробництва пов'язане, насамперед, з дотриманням режиму економії , усуненням втрат робочого часу, матеріалів, енергії. Мобілізація резервів дозволяє поліпшити якісні показники господарської діяльності (підвищити продуктивність праці, знизити собівартість продукції, прискорити оборотність оборотних коштів).

Слід розрізняти поточні резерви, які можна реалізувати в найближчий період часу (місяць, рік), і перспективні, реалізація яких потребує більш тривалого часу і, як правило, значних витрат. Необхідно виробляти максимальну мобілізацію всіх резервів , в першу чергу тих , які не вимагають великих витрат, але дають швидкий і відчутний ефект. Йдеться про організаційно-економічних і соціально-психологічних факторах, краще використання створеного виробничого потенціалу, підвищення дієвості стимулювання праці, зміцнення організованості і дисципліни, подолання безгосподарності. Перспективні резерви пов'язані, насамперед, з науково технічним прогресом [19, c.311].

Використання резервів має передбачатися в плані. При цьому величина резервів приймається рівної різниці між нормативним або досягнутим на передових підприємствах і фактичним рівнем тих чи інших показників.

Для виявлення резервів проводиться аналіз діяльності підприємств. Велику роль у виявленні резервів виробництва покликані зіграти трудові колективи, розширення раціоналізаторства і винахідництва, зацікавленість працівників у збільшенні обсягу продукції, поліпшенні її якості. Виявлення та мобілізації резервів виробництва сприяє переведення підприємств на повний господарський розрахунок, використання переваг бригадного підряду і цехового підряду , що забезпечують зацікавленість кожного члена колективу в зниженні витрат [6, c.129].

Поряд з резервами, що характеризують внутрішньовиробничі можливості підприємств щодо збільшення обсягу виробництва і підвищення його ефективності, у господарській практиці застосовується поняття резервів як запасів. Наявність таких резервів у виробництві та обігу диктується вимогами планомірного розвитку народного господарства , попередження або усунення часткових диспропорцій [21, c.689].

Резерви виробничих потужностей сприяють забезпеченню збалансованості планів, прискоренню науково-технічного прогресу, полегшують проведення технічного переозброєння і реконструкції підприємства.

Для розробки заходів, спрямованих на ефективне використання виробничих потужностей, проводиться аналіз їх використання, на основі якого виявляються економічно обґрунтовані резерви.

 Аналіз, який проводиться на підприємстві, потрібен в основному для виявлення резервів товарної продукції, невикористаних резервів, або нестачі продукції.   Тому, у висновку аналізу, визначимо основні резерви збільшення обсягу товарної продукції  за рахунок [11,c.375]:

1) збільшення обсягу виробництва продукції;

2) ліквідація браків, підвищення  якості  товарної  продукції;

3) економного використання продукції на виробничі потреби;

4) недопущення  втрат і псування  продукції;

5) впровадження прогресивних норм , нормативів і ресурсозберігаючих технологій;

6) організація дієвого обліку та контролю за використанням ресурсів;

7) вивчення та впровадження передового досвіду в здійсненні режиму економії;

8) матеріального і морального стимулювання працівників за економію ресурсів і скорочення непродуктивних витрат і втрат.

При визначенні резервів збільшення реалізації продукції необхідно, крім даних резервів, врахувати надпланові залишки готової продукції на складах і відвантаженої покупцям. При цьому слід враховувати попит на той чи інший вид продукції і реальну можливість її реалізації.

Для зростання ефективності роботи підприємства в цілому має велике значення пошук резервів збільшення доходів, прибутку.

Основні умови, що впливають на підвищення прибутковості підприємства,  пов'язані  з  реалізацією  продукції [12,c.480]: 
     1)  зниження  собівартості  продукції; 
     2) розширення  обсягів  виробництва; 
      3) оптимізація  запасів  на  складі; 
     4) підвищення  якості,  конкурентоспроможності; 
      5)  впровадження прогресивних видів розрахунків за товари; 
      6)     своєчасні розрахунки покупців за отриману продукцію.

Додатковими заходами підвищення прибутковості підприємства можуть виступати: продаж зайвого устаткування, іншого майна, здача його в оренду; диверсифікація виробництва;  раціональне витрачання економічних ресурсів; розширення ринку продажів; підвищення технічного рівня виробництва; 
ліквідація  невиробничих  втрат.  
 Крім того, на підвищення прибутковості підприємства впливає асортимент ( номенклатура) виробів, що випускаються , тому як кожне з них характеризується рівнем рентабельності, властивим йому.

Таким чином, резерви являть собою можливості зростання ефективності виробництва, збільшення обсягу продукції і підвищення її якості за рахунок кращого використання ресурсів, вони відіграють важливу роль в діяльності кожного підприємства, адже правильне використання резервів послугує збільшенню прибутковості виробництва і досягненню прибуткової роботи.

 

 

 

 

 

 

 

Висновки до розділу 1

 

На основі вивченого матеріалу та проведення аналізу можна зробити висновок  щодо  формування  товарної  продукції.                                                                     Товарна продукція — це загальна вартість усіх видів готової продукції, напівфабрикатів, робіт і послуг виробничого характеру, призначених для продажу або реалізації різним споживачам.

Важливість товарної продукції полягає у тому, що від обсягів  товарної продукції, від її ціни і якості залежить і обсяг реалізованої продукції, який на кінцевому етапі реалізації продукції приносить дохід підприємству.                           В роботі були сформульовані основні фактори, що впливають на обсяг товарної продукції такі, як економічні, організаційні, технічні і технологічні. Потрібно сказати, що важливу роль у підвищенні товарності продукції відіграють такі фактори: скорочення витрат на внутрішньогосподарські потреби підприємства, підвищення якості продукції, економне їх витрачання та зменшення витрат у процесі виробництва, зберігання, транспортування й реалізація продукції.

Глибоке вивчення всього комплексу факторів, що впливають на хід виконання планів і динаміку господарювання, дозволяє правильно оцінити результати роботи підприємств, виявити і використовувати резерви зростання їх економічного потенціалу, підвищення ефективності суспільного виробництва.

А резерви виробничих потужностей, в свою чергу, сприяють забезпеченню збалансованості планів, прискоренню науково-технічного прогресу, полегшують проведення технічного переозброєння і реконструкції підприємства, а також дають можливість збільшенню обсягу продукції і підвищення її якості за рахунок кращого використання ресурсів. 
 Отже, одним із найважливіших показників виробництва продукції є товарна продукція,  тому потрібно враховувати усі фактори, які впливають на неї.

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ПІДПРИЄМСТВА

 

2.1. Загальна характеристика підприємств

 

Сьогодні складно уявити своє життя без приладів, за допомогою яких ми так швидко можемо приготовити собі їжу або будь-який напій. Зазвичай  це електронагрівальні прилади, до яких ми відносимо: електроплита, мікрохвильова піч, кавоварка, різноманітні блендери, міксер, соковитискач, шейкер, чопер, овочерізка — це всі прилади, з якими ми зустрічаємося  кожного дня у нашому повсякденному житті.

Підприємство 2 — виробництво побутових приладів, іншого устаткування загального призначення, машин/устаткування для виготовлення харчових продуктів, напоїв. Прикладом такого підприємства є ТОВ "СагБар". Компанія стрімко розвивається по виробництву електронагрівальних приладів для виготовлення харчових продуктів та напоїв, постачає продукцію як на внутрішній, так і на зовнішній ринки. Має широкий асортимент продукції, займається комплектацією та виготовленням приладів.

Компанія на ринку з 2005 року успішно освоює нові технології, модернізує стару техніку та технологію, відповідає майже всім міжнародним стандартам, більшу частину продукції експортує, тим самим залучуючи ще більшу кількість покупців та інвесторів. Надійність і якість продукції підтверджується наявними сертифікатами [13].

Підприємство успішно поєднує в собі досвід виробництва та вміння працювати з самими вимогливими клієнтами. Вміння і досвід фахівців дозволяють виготовляти нагрівачі унікальні по конфігурації, з будь-якими електротехнічними параметрами для надання більшої можливості і комфортності своєму клієнту.

Підприємство 6 — виробництво кормів для тварин. Найвигідніший напрямок для роботи — це виробництво кормів для домашніх тварин, особливо для котів і собак. Обсяги реалізації кормів для птахів, гризунів, риб та інших домашніх улюбленців значно поступаються самому великому сегменту і становлять всього лише 20-25 %. Популярність готових кормів для собак і кішок обумовлена їх перевагами перед «домашньою» їжею: економія часу, зручність використання, збалансоване харчування.

Одним із таких підприємств є компанія «Чотириногий гурман» — спеціалізоване підприємство з виробництва кормів для тварин, що вже більше 5 років поставляє продукцію на внутрішній ринок [16].

Найкраще харчування для тварини — натуральне, і всі вироблені корми з маркою «Чотириногий гурман» максимально наближені до природного харчування, характерному для кожної тварини. При цьому не проводиться заміни тваринних продуктів рослинними і принципово не використовується соя ні в одному з продуктів. Для собак і кішок природно є м'ясо — та консерви серії «М'ясне асорті» зроблені тільки з м'яса.