Діагностика фінансової кризи на підприємстві

 

 

ЗМІСТ

 

РЕФЕРАТ…………………………………………………………………………3

ВСТУП……………………………………………………………………………4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИКО-МЕТОДИЧНІ  АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА ПДПРИЄМСТВАХ ……………………………….5

1.1 Суть та причини виникнення фінансових криз…………………………….5

1.2Сутність та інструментарій діагностики фінансової кризи на підприємствах……………………………………………………………………..8

1.3 Методики аналізу фінансового стану підприємства в системі антикризового управління………………………………………………………13

РОЗДІЛ 2. ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА ВАТ „ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЯ”…………………………………………………......16

2.1 Організаційно – економічна характеристика підприємства………………16

2.2 Діагностика фінансової кризи на підприємстві ВАТ „ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЯ”..................................................................................20

2.3 Напрями удосконалень антикризового управління на підприємстві ВАТ „ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЯ”…………………………………………….………40

ВИСНОВОК……………...………………………………………………………54

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..56

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..58

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

Курсова робота : 59с.,1 рис. ,9 табл.,4 додатки, 20 посилань.

Об’єкт дослідження  курсової роботи - система антикризового  управління на ВАТ „Електротехнологія”.

Предметом дослідження: є сукупність теоретичних, методичних та практичних методів антикризового управління на ВАТ „Електротехнологія”.

Мета курсової роботи полягає у розробці шляхів оптимізації антикризового управління на ВАТ „Електротехнологія”.

Для досягнення такої мети потрібно виконати такі завдання дослідження:

- розглянути  теоретико-методологічні аспекти розробки та реалізації антикризового менеджменту на підприємстві;

- дати організаційно-економічну  характеристику діяльності ВАТ  „Електротехнологія” на ринку;

- оцінити систему  антикризового менеджменту на  ВАТ „Електротехнологія”;

-. запропонувати комплекс заходів щодо оптимізації антикризового менеджменту на ВАТ „Електротехнологія”.

Методи дослідження: аналіз, синтез, індукція, дедукція, графічний, порівняння.

ФІНАНСОВА КРИЗА, АНТИКРИЗОВЕ УПРАВЛІННЯ, БАНКРУТСТВО, ФІНАНСОВЕ ОЗДОРОВЛЕННЯ, ФІНАНСОВА ДІАГНОСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

ВСТУП

 

Становлення ринкової економіки в Україні поставила  перед суспільством ряд нових  проблем, найважливішою з яких є  антикризове управління. Це пояснюється  тим, що одним з факторів сучасної української економіки є неплатоспроможність більшості підприємств. Актуальність цієї теми полягає в тому, що за неформальними критеріями, в сучасних умовах дві третини вітчизняних підприємств перебувають у стані кризи і є потенційними банкрутами. Висока собівартість продукції вітчизняного виробництва та істотне зменшення попиту на неї стали головними причинами фінансової кризи переважної більшості українських підприємств.

В умовах ринкової економіки суб'єкти господарювання повинні постійно адаптуватися до змін попиту: розширювати асортимент, поліпшувати якість, знижувати собівартість та ціни, оптимізувати структуру витрат, тобто випускати конкурентоспроможну продукцію. Але через недосконале законодавство, відсутність належного теоретико-методичного забезпечення санації, дефіцит кваліфікованого фінансового менеджменту, брак державної фінансової підтримки виробничих структур та з інших об'єктивних і суб'єктивних причин багато з потенційно життєздатних підприємств, у тому числі таких, що належать до пріоритетних галузей народного господарства України, стають потенційними банкрутами.

Завданням даної  роботи є вивчення наукової основи виникнення та функціонування фінансової кризи, вивчення методів діагностики  кризового стану підприємства з  метою застосування правильних антикризових заходів.

Проблемам діагностики кризового стану підприємства методами антикризового управління присвячено багато праць зарубіжних учених – економістів, таких як: Е. Альтман, Т. Таффлер, І. Романе, У. Бівер, російських – Н. Дмітрієв, А. Колосова, Е. Коротков та українських – Л. Лігоненко, Л. Ситник, К. Залигіна, О. Манойленко, частково І. Бланк. Аспекти виходу підприємства з фінансової кризи стали предметом дослідження таких учених, як: В.Г. Герасимчук, К. Котел, О.В. Ткаченко, В.М. Шаповал.

При написанні  роботи використовувалися підручники, посібники, монографії та наукові публікації в журналах.

Отже, основною метою курсової роботи є визначення поняття та різновидів кризових станів підприємств, а також наявних  методів діагностики кризового  стану підприємств в сучасних умов розвитку української економіки та визначення особливостей даних методик з урахуванням їхньої ефективності залежно від поставлених завдань керівництва.

Не дивлячись  на велику кількість теоретичних  розробок в галузі антикризового  управління суб’єктами господарювання, необхідно відмітити їх загальний характер та не адаптованість до практичної діяльності підприємств в Україні. Тому у курсовому дослідженні будуть розглянуті практичні аспекти антикризового управління підприємством на прикладі ВАТ «Електротехнологія», що і обумовлює актуальність дослідження.

Інформаційної базою дослідження виступили  теоретичні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчі та нормативні акти, бухгалтерська звітність ВАТ «Електротехнологія» за 2010-2011 рік.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДІАГНОСТИКИ ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

 

1.1 Суть та причини виникнення фінансових криз

 

Висока імовірність  виникнення і розвитку кризи в  процесі діяльності будь-якого підприємства зумовлює необхідність здійснення спеціалізованого антикризового управління. Останнім часом цей термін набув широкого поширення, однак, розуміння сутності цього напряму управління, його змісту, особливостей, теоретичного підґрунтя ще знаходиться на стадії формування. Це спричиняє різні підходи та тлумачення, нетотожність оцінок окремих базових положень.

Одним з поширених  трактувань цього терміну є його визначення, наведене у монографії проф. Є. А. Уткіна – «антикризовий  менеджмент є складовою загального менеджменту на підприємстві, використовує його кращі прийоми, засоби та інструменти, орієнтується на запобігання можливим ускладненням у діяльності підприємства, забезпечення його стабільного успішного господарювання» [1].

Загальновизнано, що антикризове управління слід розглядати як один з функціональних напрямів управління підприємством (як різновид організації), тобто, згідно з концепцією М. Мескона, як «процес планування, організації, мотивації та контролю, необхідний для того, аби сформулювати та досягти цілей, що стоять перед організацією» [2]. Виживання, тобто можливість існувати якомога довше, є найважливішим завданням більшості організацій, тому антикризове управління, безперечно, є складовою менеджменту підприємства в цілому.

Важливим теоретичним  питанням є, на думку Л. О. Лігоненко, визначення сфери застосування терміну «антикризове управління». Слушною визначається пропозиція, висловлена в колективній монографії за редакцією проф. С. Г. Біляєва та В. І. Кошкіна [3] стосовно виокремлення понять «антикризове управління» і «антикризове регулювання».

Під антикризовим управлінням підприємством розуміється  сукупність форм і засобів реалізації антикризових процедур, які стосовно до конкретного підприємства-боржника відбивають економічні відносини, що складаються  при його оздоровленні або ліквідації. Таким чином, сфера застосування терміну «антикризове управління» суттєво обмежена, вважається, що його коректно використовувати тільки відносно підприємств-боржників для характеристики частини процедур, передбачених у процесі банкрутства, до виникнення ситуації неспроможності антикризового управління не здійснюється взагалі у зв’язку зі своєю непотрібністю [3].

Певним розвитком  принципу системності і комплексності  протидії кризовим явищам є підхід, запропонований у колективній монографії за редакцією Г. П. Іванова [4]. Замість поняття «антикризове управління» запропоновано використання терміну «система банкрутства».

У розумінні  цього дослідження система банкрутства  – це не законодавчі акти, що регламентують  правові основи процесу неспроможності (банкрутства), а певним чином організована система контролю, діагностики і, за можливістю, захисту підприємств від фінансового краху. Складовими такої системи визнано цілі та принципи, учасники та організаційний механізм процедури банкрутства, організаційна структура, методичне та нормативне забезпечення, діагностика стану підприємства, запобігання банкрутству, соціальний захист, підготовка кадрів [4].

Головною метою  антикризового управління є встановлення фінансової рівноваги підприємства та мінімізація розмірів зниження його ринкової вартості, викликаних фінансовою кризою [5].

Задачі антикризового  управління: своєчасне діагностування передкризового стану та прийняття  необхідних превентивних мір з попередження кризи; подолання неплатоспроможності  підприємством; встановлення фінансової стійкості підприємства; попередження банкрутства та знищення підприємства; мінімізація негативних наслідків кризи підприємства [6].

Антикризове управління на підприємстві реалізує цілі та задачі через виконання визначених функцій. Ці функції визначаються комплексними змістом системи антикризового управління підприємством та діляться на наступні групи: загальні функції антикризового управління як керуючої системи; специфічні функції антикризового управління як особливої функціональної системи управління підприємством [7].

Загальні функції  антикризового управління як керуючою системою має наступний вид: формування ефективних інформаційних систем, що забезпечують ґрунтування альтернативних варіантів керуючих рішень; аналіз фінансового стану та результатів фінансової діяльності підприємства; планування фінансового оздоровлення підприємства; розробка дієвої системи стимулювання реалізації керуючих рішень з фінансового оздоровлення підприємства.

Специфічні  функції антикризового управління як особливої функціональної системи управління підприємством має наступний вигляд: діагностика кризових симптомів розвитку підприємства; розробка загальної стратегії оздоровлення підприємства; усунення неплатоспроможності підприємства; встановлення фінансової стійкості підприємства; забезпечення фінансової стійкості у процесі розвитку підприємства.

Успішне антикризове  управління – це, насамперед, доцільне управління, засноване на вмінні вірно  використовувати досягнення сучасного  менеджменту [6].

Однак, для того щоб реалізувати антикризове управління необхідно вміти оцінити глибину кризи на підприємстві, що можливо лише використавши аналіз фінансового стану суб’єкта господарювання.

 

1.2 Сутність  та інструментарій діагностики  фінансової кризи на підприємствах

 

Стрімкий розвиток інформаційних технологій у системі прийняття рішень про впровадження відповідних антикризових заходів має базуватися на фінансово-економічній діагностиці стану підприємства. Актуальність дослідження складається в необхідності наукового підходу до аналізу процесів, що відбуваються на підприємстві в процесі антикризової діагностики та її вплив на кінцевий результат.

Приведено існуючі концепції діагностики підприємства. Визначено, що система антикризової діагностики має базуватися на визначенні антикризового управління як системи концепцій.

Даним питанням присвячені роботи Н.Г. Данилочкіної, М.О. Кизима, Р.Н. Лепи, Л.A Костирко, I.A. Бланка та ін. На сьогоднішній момент визначення ролі аналізу у фінансово-господарській діяльності підприємства має проводитися з урахуванням сучасних вимог та особливостей, пред'явлених аналізу. Одне з особливостей даного визначення є визначення сутності антикризового аналізу. Антикризовий аналіз являє собою синтез різних видів діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства, застосовуваних при цьому методик з урахуванням стадії кризи, з метою розробки та реалізації відповідних антикризових рішень.

На наш погляд, саме синтез різних видів діагностик дозволить найбільш повно й реально відзвітувати про стан підприємства, оскільки діагностика не тільки «розпізнає» стан досліджуваного об'єкта, а й визначає причини виникнення даного стану (діагноз), що з огляду на сучасний загальноекономічний хаос є досить важким процесом. На цей час склалося кілька концепцій діагностики, в кожній з яких існують свої об'єктивні особливості. До них відносяться такі концепції, як аналітична, консалтингова, інформаційна, антикризова.

Особливу увагу  приділимо антикризовій концепції. Суть антикризової діагностики полягає  в тому, що діагностика формує комплексну оцінку неплатоспроможних підприємств через функції управління: економічну, функціональну, технічну, соціальну, фінансову, менеджменту та організації, зовнішнього середовища підприємства, стратегічну [1]. Дана концепція комплексно охоплює весь процес дослідження об'єкта й дозволяє з максимальною точністю поставити діагноз.