Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Октября 2013 в 11:54, дипломная работа
Серед концепцій та стратегій модернізації, що сприяють сталому розвитку, виділено концепцію “чистого виробництва”, яка передбачає модернізацію промислового виробництва відповідно до екологічних стандартів, бізнесову стратегію “еко-ефективності”, в основу якої покладено ідею поєднання економічної та екологічної ефективності.
Вступ…………………………………………………………………………..
Розділ 1. Аналіз літературних та патентних джерел
1.1.Екоефективність …………………………………………………………
1.2. MIPS- аналіз……………………………………………………………..
1.3. Число MI…………………………………………………………………
1.4. Екологічний рюкзак…………………………………………………….
1.5.Екологічний слід………………………………………………………...
1.6.Вуглицевий слід…………………………………………………………
1.7.Екологічний індекс……………………………………………………...
Висновок до 1розділу ………………………………………………………
Розділ 2. Об’єкти та методики дослідження………………………………
Розділ 3. Розрахунок екологічності харчових продуктів………………..
3.1.Розрахунок числа МІ……………………………………………………
3.2.Розрахунок MIPS………………………………………………………..
3.3.Розрахунок екоефективності……………………………………………
3.4.Розрахунок екологічного рюкзака……………………………………..
3.5.Розрахунок екологічного сліду…………………………………………
3.6.Розрахунок вуглецевого сліду………………………………………….
3.7.Розрахунок екологічного індексу………………………………………
Висновок до 3розділу ……………………………………………………….
Розділ 4. Розрахунок екологічності підприємства………………………..
4.1.Розрахунок коефіцієнта екологічності з врахуванням
коефіцієнта відходоємності……………………………………………………
4.2. Розрахунок коефіцієнта екологічності з врахуванням ГДК…………...
4.3.Розрахунок комплексної оцінки рівня техногенної небезпеки підприємства…………………………………………………………………...
Розділ 5. Охорона праці……………………………………………………
Розділ 6. Цивільний захист ……………………………………………......
Висновки……………………………………………………………………..
Список використаної літератури……………………………………….....
Включаються процеси пов'язані з сировиною:
- Видобуток / вилучення (корисні копалини)
- Сільське господарство
- Лісівництво
- Попередня обробка
- Упаковка
- Зберігання
- Транспорт
Вплив сировини:
- Добрива (виробництво, транспорт)
- Землекористування
Виробництво
Всі дії від сировини до розподілу:
- Усі виробничі процеси
- Транспорт / - зберігання пов'язаний з виробництвом
- Упаковка
- Пов'язане з місцем емісія (наприклад, освітлення, вентиляція, температура)
Всі зроблені матеріали:
- Продукт
- Забруднення
- Побічні продукти (корисні побічні продукти)
- Пряма емісія
Розподіл
Всі кроки в транспорті і пов'язаному зберіганні.
Роздрібне зберігання.
Споживче використання
Ключовий принцип для системних кордонів повинен включати всю 'матеріальну' емісію.
Матеріальна емісія - вклад з будь-якого джерела, що приводить більше ніж до 1% повної очікуваної емісії життєвого циклу продукту.
Крок 3. Збір даних
Складається з процесу збору даних.
Крок 4: Обчислення вуглецевого сліду
Рівняння для вуглецю
продукту є сумою всіх матеріалів,
енергії та витрати через всі
дії в життєвому циклі
Вуглецевий слід даної діяльності = Дані про діяльність (маса / об 'єм / кВтг / км) × Коефіцієнт забруднення (CO2 за одиницю)
Як тільки емісія парникових
газів обчислена для кожної діяльності,
вона перетворюється в CO2, використовуючи
відповідний потенціал
Крок 5: Перевірка невпевненості в результатах розрахунку вуглецевого сліду
Аналіз невпевненості в вуглецевий слід продукту є мірою точності.
Мета цього кроку полягає в тому, щоб виміряти і мінімізувати невпевненість в результаті сліду і поліпшити впевненість в порівняннях сліду і будь-яких рішеннях, які прийняті та засновані на сліді.
Таблиця 3.4 Результати розрахунку вуглецевого сліду для печива
Вхід |
Кількість |
Джерело |
Сировина: | ||
Пшениця | ||
(1а) Сільське господарство |
||
кг СО2 на тонну пшениці |
500 |
Дані підприємства |
кг СО2-еквіваленту Продовження табл.3.4 на тону печива |
0,9 |
Дані підприємства |
кг СО2 на тонну печива |
450 |
Обчислення: емісія на тонну пшениці * емісія на тонну печива |
(1б) Транспорт |
||
Середня відстань (км) |
100 |
Дані підприємства |
кг СО2 на км |
1 |
База даних коефіцієнта забруднення, заснованого на типі транспортного засобу |
кг СО2 на переїзд |
100 |
Обчислення: емісія за км × км за поїздку |
% пустого переїжджаючого транспорту |
100% |
Дані підприємства |
кг CO2 за переїзд порожнього транспорта |
100 |
Обчислення: %, пустого переїжджаючого транспорту × емісія за км поїздки |
кг СО2 за повне перевезення |
200 |
Обчислення: емісія порожнього транспорту + емісія на переїзд загруженого транспорту |
тонна пшениці в
Продовження табл. 3.4 поїздці |
20 |
Дані підприємства |
кг СО2 на тонну пшениці |
10 |
Обчислення: емісія за повну поїздку з пшеницею / кількість тонн пшениці за поїздку |
тонна пшениці на тонну печива |
0,9 |
Дані підприємства |
кг СО2 на тонну печива |
9 |
Обчислення: емісія за тонну пшениці х тонн пшиниці на тонну печива |
Борошно: | ||
(2а) Виробництво |
||
кВт/час на тону подрібненої пшениці |
100 |
База даних коефіцієнта забруднення |
за кВт/час |
0,5 |
Дані підприємства |
кг борошна на тонну печива |
620,28 |
|
кг СО2 на кг борошна на тонну печива |
50 |
Дані підприємства |
(2в) Машина для Перевезення борошна |
||
середня відстань (км)
|
20 |
Дані підприємства |
кг CO2 за км |
1 |
База даних коефіцієнта забруднення, заснованого на типі транспортного засобу |
кг CO2 за поїздку |
20 |
середня відстань (км) х кг CO2 за км |
% Порожного приїжджаючого транспорту |
100 |
Дані підприємства |
кг CO2 приїзд порожнього транспорту
|
20 |
Дані підприємства |
кг CO2 за повну поїздку |
40 |
кг CO2 за поїздку + кг CO2 приїзд порожнього транспорту |
Кількість тонн борошна за поїздку |
10 |
Дані підприємства |
кг CO2 за тонну борошна |
4 |
кг CO2 за повну поїздку/ Кількість тонн борошна за поїздку |
Кількість кг борошна на тонну печива |
620,28 |
Дані підприємства |
2(с) Машина для перевезення соди та солі |
||
середня відстань (км) |
237,5 |
Дані підприємства |
кг CO2 за км |
1 |
База даних коефіцієнта забруднення, заснованого на типі транспортного засобу |
кг CO2 за поїздку |
237,5 |
середня відстань (км) х кг CO2 за км Продовження табл. 3.4
|
% Порожного приїжджаючого транспорту |
100 |
Дані підприємства |
кг CO2 приїзд порожнього транспорту |
237,5 |
Дані підприємства |
кг CO2 за повну поїздку |
475 |
кг CO2 приїзд порожнього транспорту + кг CO2 за поїздку |
Кількість тонн соди |
3т |
|
Кількість тонн солі |
2,25т |
Дані підприємства |
кг CO2 за тонну соди та солі |
90,5 |
кг CO2 за повну поїздку/ Кількість тонн соди + солі |
Кількість кг соди на тонну печива |
1,5 |
Дані підприємства |
Кількість кг солі на тонну печива |
2 |
Дані підприємства |
2(d) Машина для перевезення маргарину |
||
середня відстань (км) |
477 |
Дані підприємства |
кг CO2 за км |
1 |
База даних коефіцієнта забруднення, заснованого на типі транспортного засобу |
% Порожного приїжджаючого транспорту |
100 |
Дані підприємства |
кг CO2 приїзд порожнього транспорту Продовження табл.3.4
|
238,5 |
Дані підприємства |
кг CO2 за повну поїздку |
477 |
Дані підприємства |
Кількість тонн маргарина за поїздку |
20 |
Дані підприємства |
кг CO2 за тонну маргарина |
23,85 |
кг CO2 за повну поїздку / Кількість тонн маргарина за поїздку |
Кількість кг маргарина на 1 тонну печива |
124,25 |
Дані підприємства |
2(f) Машина для перевезення цукру |
||
середня відстань (км) |
196 |
Дані підприємства |
кг CO2 за км |
1 |
База даних коефіцієнта забруднення, заснованого на типі транспортного засобу |
% Порожного приїжджаючого транспорту |
100 |
Дані підприємства |
кг CO2 приїзд порожнього транспорту |
98 |
Дані підприємства |
кг CO2 за повну поїздку |
196 |
Дані підприємства |
Кількість тонн цукру за поїздку |
40 |
Дані підприємства |
кг CO2 за тонну цукру |
4,9 |
кг CO2 за повну поїздку / Кількість тонн цукру за поїздку |
Кількість кг цукру на 1тонну печива Продовження табл. 3.4
|
224,34 |
Дані підприємства |
2(e) Машина для перевезення меланжу |
||
середня відстань (км) |
733 |
Дані підприємства |
кг CO2 за км |
1 |
База даних коефіцієнта забруднення, заснованого на типі транспортного засобу |
% Порожного приїжджаючого транспорту |
100% |
Дані підприємства |
кг CO2 приїзд порожнього транспорту |
366,5 |
Дані підприємства |
кг CO2 за повну поїздку |
733 |
Дані підприємства |
Кількість тонн меланжу за поїздку |
30 |
Дані підприємства |
кг CO2 на тонну меланжу |
24,4 |
кг CO2 за повну поїздку / Кількість тонн меланжу за поїздку
|
Кількість кг меланжу на тонну печива |
41,42 |
Дані підприємства |
Виробництво 3(а) для випічки |
Дані підприємства | |
кВт/год газу використаного на 1 т печива |
32,35 |
Дані підприємства |
кг СО2 на кВт/год газу |
0,2 |
База даних коефіцієнта забруднення основаного на газовому джерелі |
кг СО2 на тонну печива |
6,47 |
Продовження табл. 3.4 кВт/год газу використаного на 1 т печива х кг СО2 на кВт/год газу |
кВт/год електроенергії що використовується на тонну печива |
60,79 |
Дані підприємства |
кг СО2 за електроенергію кВт/год |
0,5 |
База даних коефіцієнта забруднення основаного на електричному джерелі |
кг СО2 на тонну печива |
30,4 |
кВт/год електроенергії що використовується на тонну печива х кг СО2 за електроенергію кВт/год |
(3б)пакування |
||
кг СО2 на кг паперу(картонного коробу) |
2 |
База даних коефіцієнта забруднення |
кг паперу на 200 коробів |
80 |
Дані підприємства |
кг СО2 на 200 коробів |
160 |
кг СО2 на кг паперу(картонного коробу) х кг паперу на 200 коробів |
кг печива на 200 коробів |
1000 (1 т) |
Дані підприємства |
кг СО2 на тонну печива |
160 |
кг СО2 на 200 коробів х кг печива на 200 коробів |
Транспортування в магазини |
||
Середня відстань (км) |
Продовження табл. 3.4 500 |
Дані підприємства |
кг СО2 за км |
1 |
База даних коефіцієнта забруднення, заснованого на типі транспортного засобу |
кг СО2 за подорож |
500 |
Середня відстань (км) х кг СО2 за подорож |
% пустого переїжаючого транспорту |
100% |
Дані підприємства |
км переїзду порожнього транспорту |
500 |
Дані підприємства |
кг СО2 за км |
1 |
База даних коефіцієнта забруднення, заснованого на типі транспортного засобу |
кг СО2 за повернення транспорту |
500 |
кг CO2 приїзд порожнього транспорту х кг СО2 за км |
кг СО2 за повне перевезення |
1000 |
кг СО2 за повернення транспорту + кг СО2 за подорож |
тонн печива за подорож |
10 |
Дані підприємства |
кг СО2 на тонну печива |
100 |
кг СО2 за повне перевезення / тонн печива за подорож |
"Вуглецевий слід» продукту
- це сумарний об'єм усіх
Таблиця 3.5 Кількість СО2 що виділяється при виробництві 1 тонни печива.
Вхід |
Кількість тонн на тонну печива |
Кількість кг СО2 |
Сировина: | ||
Пшениця |
1 |
450 |
Борошно |
0,620 |
14,7 |
Сіль |
0,002 |
0,181 |
Сода |
0,0015 |
0,14 |
Цукор |
0,224 |
1,1 |
Маргарин |
0,124 |
2,96 |
Меланж |
0,0414 |
1 |
Виробництво: | ||
СО2 від газу на 1 тонну печива |
32,35 |
6,47 |
СО2 від електроенергії на 1 тонну печива |
60,79 |
30,4 |
Пакування |
1тонна печива |
160 |
Транспортування в магазини |
1 тонна печива |
100 |
Загальна кількість СО2 при виробництві 1тонни печива (ВС). |
766,95 |
Висновок:
Вуглецевий слід при виробництві тонни печива становить 766,95 СО2.
Метою оцінки вуглецевого сліду є виявлення основних джерел викидів та впровадження інноваційних рішень для скорочення споживання енергетичних і сировинних ресурсів що було й здійсненно в даному розрахунку.
3.7 Екологічний індекс
Розрахунок екологічного індексу здійснюється за формулою:
ЕкоІндекс = (Енергія + СО2 +Вода)/Вартість на Співробітників (3.14)
Енергія не залежно від походження (електрика, газ, паливо) вимірюється в Вт;
Кількість СО2 в тоннах (кількість СО2 який викидається в атмосферу на протязі всього життєвого циклу);
Витрати води в м3.
Енергія на протязі усього життєвого циклу, що витрачається = 9166415 Вт( дані підприємства);
Кількість СО2 розраховано в пункті 3.6 вуглецевий слід на 1 тонну печива, а для розрахунку ЕІ необхідно кількість СО2 за рік: 766,95*К-ть печива за рік=766,95*1500т=1150425кг;
Вартість = Прибуток – Затрати на сировину =6198242,1 (дані підприємства)
ЕІ = 9166415+1150425+99,9/6198242,
Висновок:
Екологічний індекс виробництва печива становить 11,9 % , це означає, що продукт (печиво) здійснює вплив, який знаходиться в межах норми згідно з нормативними вимогами.
Висновок до 3 розділу
Таким чином, розглянуто методи визначення екологічності харчових продуктів:
Порівняльний аналіз даних методів базується на співставленні вхідних даних, що використовуються при розрахунку, відповідного критерію екологічності, необхідності розгляду стадій життєвого циклу,та визначення стадій ЖЦ які враховуються в даній методиці.
Методи, які засновані на розгляді життєвого циклу продукції: MIPS- аналіз, екологічний рюкзак, вуглецевий слід.
1. MIPS- аналіз метод, що враховує різні види видобутку природних ресурсів, як індикатор впливу продукту на навколишнє середовище.
Цей метод в цілому обмежується екологічними аспектами і не враховує соціальні та економічні аспекти сталого розвитку.
MIPS індикатор нічого не говорить про конкретні наслідки з точки зору зміни стану навколишнього середовища..
MIPS зосереджена на одній
з найбільш важливих аспектів
впливу на навколишнє
П'ять категорій для використання ресурсів, абіотичних матеріалів або невідновлюваних ресурсів, біотичних матеріалів або поновлюваних джерел енергії, води, повітря і землі рух в сільське господарство і лісівництво та методологія в цілому, засновані на загальній концепції оцінки впливу на навколишнє середовище всіх видів товарів на всіх рівнях, від мікро до макро.
Критерій MIPS, так як і інші критерії, повинен періодично переглядатись і постійно покращуватись за рахунок зниження матеріального входу і підвищення ресурсної ефективності на всіх стадіях життєвого циклу. Складність даної методики полягає в визначені значень МІ.
Основна перевага концепції MIPS - аналізу, який максимально реально відображає кількість спожитих ресурсів.
Концепція MIPS - унікальний метод, завдяки якому виробники можуть побачити нові можливості для підвищення ресурсної ефективності. До таких можливостей можна віднести скорочення кількості використовуваних матеріалів, виключення небезпечних і рідкісних речовин, збільшення терміну служби продукту. Тому використання MIPS виявляє величезний потенціал для інновацій щодо використання ресурсів, процесів їх переробки і способів виконання продуктом своїх функцій.
2. Екологічний рюкзак конкретизує приховані потоки, використану сировину і передану на етапі виробництва, але які не видно в кінцевому продукті. "Екологічний Рюкзак" оцінює споживання природних ресурсів таким чином, що обчислюється середня вага природних ресурсів, витрачених на послуги й виробництво. Екологічний рюкзак розраховується на основі MIPS – аналізу і не представляє особливої складності в розрахунках.
3. Вуглецевий слід є розрахунковим, а не виміряним значення. Кожен розрахунок заснований на припущеннях. Таким чином, вуглецевий слід, ніколи не буде абсолютно точним. Даний метод досить складний для його розрахунку необхідно розглянути весь життєвий цикл продукту. Він оснований на вимірювані кількості СО2 , що виділяється при виробництві даного продукту.
4. Екологічний слід
Даний показник на сьогодні є одним з найбільш поширених індикаторів стійкості, тобто спостерігається таке використання природних ресурсів, яке не завдає екологічної шкоди . Крім того, екологічний слід дає можливість оцінити, як довго ми можемо впливати на навколишнє середовище, наскільки нам вистачить природних ресурсів. Розрахунок екологічного сліду зводиться до визначення потоків ресурсів і відходів. Після цього зазначені потоки переводяться в одиниці площі земель, а потім в одиниці глобальних гектарів, тобто одиниці, в яких остаточно виражається екологічний слід. Далі всі ці глобальні гектари підсумовуються, що дає відомості про загальний (тобто загальнолюдський) попит на необхідну площу землі.
5. Для розрахунку екологічного індексу також розглядається життєвого цикл продукту , а саме такі стадії : матеріал (всі входи, які складають самого продукту. Включає в себе матеріал під категорії сировини, сировини і переробки); упаковка ( це включає в себе матеріали і виробничі процеси, використовувані при створенні упаковки готової продукції, продукції і сировини, які роблять команди до завершення. Це включає в себе транспортування, а також споживча тара і упаковка, що стоять перед упаковкою); виробництво продукції (технологічний процес продукту); транспорт і розподіл (процес переміщення матеріалів або готової продукції, по ланцюжку поставок і в кінцевому рахунку до кінцевого споживача); використання та обслуговування (інтервал і впливу реалізовані протягом призначений функціональний життя готового продукту, в той час у розпорядженні споживача); кінець життя (розташування пункту, коли вона більше не є життєздатним продуктом для задоволення первісного передбачуваного використання).
Информация о работе Порівняльний аналіз методів визначення екологічності харчових продуктів