Порівняльний аналіз методів визначення екологічності харчових продуктів

Міністерство освіти і  науки, молоді та спору України 

Одеська національна академія харчових технологій

 

Факультет "Технології і  безпеки м’ясних, молочних продуктів та екологічного менеджменту"

Кафедра   "Екології харчових продуктів і виробництв"

 

                                                     Допущено до захисту

                                                                                    Зав. кафедри ЕХПіВ

                                                                               д-р техн. наук, доц.

________ Г.В. Крусір

"___"________ 2012 р.

 

ВИПУСКНА КВАЛІФІКАЦІЙНА РОБОТА

ВКР.8.04010604.Н.І.П. КЕХПіВ. ТМ-57^в

 

Тема: «Порівняльний аналіз методів визначення екологічності харчових продуктів»

 

 

Виконавець

студент гр.ТМ-57^в __________________    І.М. Килинчук

^{(підпис, дата)}

Керівник проекту  __________________   Г.В.Крусір

^{(підпис, дата)}

Консультанти:  __________________   І.П. Кондратенко

^{(підпис, дата)}

Нормоконтролер  ___________________   Р.І. Шевченко

^{(підпис, дата)}

 

 

 

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………..

Розділ 1. Аналіз літературних та патентних  джерел

1.1.Екоефективність …………………………………………………………

1.2. MIPS- аналіз……………………………………………………………..

1.3. Число MI…………………………………………………………………

1.4. Екологічний рюкзак…………………………………………………….

1.5.Екологічний слід………………………………………………………...

1.6.Вуглицевий слід…………………………………………………………

1.7.Екологічний індекс……………………………………………………...

Висновок до 1розділу ………………………………………………………

Розділ 2. Об’єкти та методики дослідження………………………………

Розділ 3. Розрахунок екологічності харчових продуктів………………..

3.1.Розрахунок числа МІ……………………………………………………

3.2.Розрахунок MIPS………………………………………………………..

3.3.Розрахунок екоефективності……………………………………………

3.4.Розрахунок екологічного  рюкзака……………………………………..

3.5.Розрахунок екологічного  сліду…………………………………………

3.6.Розрахунок вуглецевого  сліду………………………………………….

3.7.Розрахунок екологічного  індексу………………………………………

Висновок до 3розділу ……………………………………………………….

Розділ 4. Розрахунок екологічності підприємства………………………..

4.1.Розрахунок коефіцієнта  екологічності з врахуванням  
коефіцієнта відходоємності……………………………………………………

4.2. Розрахунок коефіцієнта екологічності з врахуванням ГДК…………...

4.3.Розрахунок комплексної  оцінки рівня техногенної небезпеки  підприємства…………………………………………………………………...

Розділ 5. Охорона праці……………………………………………………

Розділ 6. Цивільний захист ……………………………………………......

Висновки……………………………………………………………………..

Список використаної літератури……………………………………….....

Додаток А. Матеріальна інтенсивність харчових продуктів та сировини

 

Вступ

Серед концепцій та стратегій модернізації, що сприяють сталому розвитку, виділено концепцію “чистого виробництва”, яка передбачає модернізацію промислового виробництва відповідно до екологічних стандартів, бізнесову стратегію “еко-ефективності”, в основу якої покладено ідею поєднання економічної та екологічної ефективності. На мікро- рівні стратегія “еко-ефективності” є одним із головних двигунів переходу до сталого розвитку, оскільки доводить, що можна одночасно виробляти нові товари та послуги, скорочувати використання природних ресурсів, покращувати економічні показники. На макро- рівні, “еко-ефективність” передбачає створення більшого суспільного багатства з меншими втратами для природи в масштабах всієї економіки. Недоліком стратегії “еко-ефективності” є те, що вона майже не розповсюджується на соціальний вимір сталого розвитку [1] .

Основною причиною необхідності дематеріалізації сучасної світової економіки є неминучість  виникнення екологічної кризи, обумовленого надмірним та нераціональним використанням  природних ресурсів, включаючи енергоносії, земельні і водні об'єкти. Існуючі  інфраструктури, вироблені товари і  послуги, надзвичайно матеріалоємні. Сьогоднішня продуктивність невідновних природних ресурсів становить у середньому менше 5%, на одну тонну вироблених товарів таких ресурсів витрачається в середньому понад 30 т.

Сьогодні велика увага приділяється розробці та впровадженню методів, за допомогою яких можна знизити  негативний вплив на навколишнє середовище. Однак політика захисту навколишнього  середовища, яка проводилася останні  кілька десятиліть, не змогла поліпшити  екологічну ситуацію. Це означає, що існуюча  система управління ресурсами є  неефективною.

Головний недолік цієї системи - націленість на зниження скидів, викидів, скорочення кількості відходів (вихідні  потоки), а не на зниження кількості  споживаних матеріалів (вхідні потоки). При оцінці вихідних потоків ігнорується  безліч факторів: кількість використовуваних матеріалів, їх обмеженість, небезпека  для здоров'я людини і природи. При аналізі матеріального входу всі ці параметри враховуються, що дає більш повну картину ефективності використання ресурсів.

Існує кілька методик, заснованих на оцінці матеріального входу: MIPS- аналіз; екологічний слід, вуглецевий слід, екологічний індекс, екологічний рюкзак.

MIPS (Material Input Per Service unit) - показник, що характеризує матеріальний вхід на одиницю продукції або послуги, служить для оцінки впливу на навколишнє середовище матеріального входу, необхідного для виробництва продукції або послуги, показує сумарну кількість матеріальних ресурсів, використовуваних для одержання такого продукту або послуги. Це новий і досить актуальний показник екологічної ефективності та ресурсної продуктивності господарюючого суб'єкта, оскільки він дозволяє визначити кількість використовуючи ресурсів, починаючи з моменту їх вилучення з природного середовища. Використовувані в цьому випадку в розрахунках дані відповідають кількості переміщеної в навколишньому середовищі маси речовини з розподілом за відповідними категоріями природних ресурсів.

Екологічний рюкзак - це кількість  сировини, яка використовується, для  виробництва продукту. Екологічний рюкзак, також відомий як матеріальний слід, що представляє невидиму тяжкість продукту. Він представлений природними ресурсами (матеріальні витрати, MI) - мінус вага від колиски до точки продажу. Він вимірюється в одиниці маси, таких як кілограмів чи тонн. Екологічний Рюкзак містить резюме використання ресурсів у процесі виробництва продукту (Шмідт-Блик 2009) і є важливим вимірюванням для порівняння функціонально еквівалентні продуктів [3].

Екологічний слід на сьогодні є одним з найбільш поширених індикаторів стійкості, тобто спостерігається таке використання природних ресурсів, яке не завдає екологічної шкоди [3]. Крім того, екологічний слід дає можливість оцінити, як довго ми можемо впливати на навколишнє середовище, наскільки нам вистачить природних ресурсів. У вузькому сенсі, це та площа біологічно продуктивної території, яка необхідна для виробництва використовуваних людиною ресурсів та асиміляції відходів [4].

«Вуглецевий слід» (Carbon Footprint) - термін, який використовується для  позначення розрахункової кількості  шкідливих для природи викидів  від діяльності окремих організацій  чи підприємств. "Вуглецевий слід" виробництва - це метод вимірювання та розрахунку впливу нашої продукції та діяльності на навколишнє середовище.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1

Аналіз  літературних та патентних джерел.

1. Екоефективність

 

Аналіз екоеффектівності заснований на відомій екологічної концепції  «дематеріалізації», що представляє собою одну з різновидів можливих політик в галузі запобігання забруднення навколишнього природного середовища. Цей підхід дозволяє переключитися з розгляду екологічно небезпечних «виходів» виробничих процесів або продуктових ланцюгів (викидів, скидів, відходів, розташованих в «кінці» виробництва або споживання), до аналізу «входів» окремих процесів або продуктових ланцюгів в цілому. Концепція екоефективності, так само як і співзвучна з нею концепція більш чистого виробництва (чисте виробництво), розроблена UNEP, охоплює не тільки запобігання забруднення і управління ризиками, а й приділяє увагу продуктивності ресурсів, оцінці життєвих циклів продукції.

Таким чином, концепція екоефективності  є однією з рушійних сил, яка направляє  бізнес до сталого розвитку. Говорячи про збільшення екоефективності, звичайно виділяють дві стратегічні цілі: фактор 10 (застосування технологій, які  дозволять в 10 разів скоротити  шкідливий вплив на навколишнє середовище при збереженні існуючого рівня  виробництва) і фактор 4 (чотириразове підвищення продуктивності природних  ресурсів за рахунок двократного  збільшення прибутку і двократного  скорочення споживання ресурсів та навантаження на навколишнє середовище). Еко-ефективність - більш ефективне використання природних ресурсів, що супроводжується мінімізацією навантаження на навколишнє середовище, в даний час розглядається як одне з найбільш перспективних напрямів екологічно стійкого розвитку. Лежать в її основі технологічні та організаційні принципи можуть бути віднесені до поступовим екологічним інновацій. Вони дозволяють перемкнути увагу з колишніх раніше переважаючими очисних технологій «кінця труби»  на нове технологічне покоління «початку труби», орієнтоване на можливо більш повне і комплексне використання природно-сировинних ресурсів і мінімізацію внаслідок цього потенційних виробничих відходів.

Екологічна ефективність, згідно ISO 14031 - результати управління екологічними аспектами організації. В англійському першоджерелі це називається "environmental performance".

Еко-ефективність (тобто, в  рівній мірі, ефективність екологічного та еко-номічного) відображає продуктивність природних ресурсів. Іншими словами, вона означає удільний вплив організації на навколишнє середовище в розрахунку на прибуток або на вироблену продукцію. Наприклад, споживання енергії на одиницю продукції або обсяг прибутку на тонну викинутого в атмосферу вуглекислого газу. Таким чином, еко-ефективність - це відносна комплексна величина, що відображає співвідношення двох абсолютних змінних: екологічної та фінансової результативності. Причому, як правило, екологічна результативність стоїть у знаменнику, а фінансова - в чисельнику:

Еко-ефективність = Фінансова  результативність / Екологічна результативність

Дана формула дає зрозуміти, що, як уже говорилося, принцип еко-ефективності заснований на прагненні до досягнення економічної вигоди за рахунок зниження впливу на навколишнє середовище і  скорочення використання природних  ресурсів.

Концепція екоефективності включає п'ять основних принципів:

- 1. Акцент на продукцію,  що випускається або надавані  послуги;

- 2. Орієнтація на людські  потреби і якість життя;

- 3. Оцінка всього життєвого  циклу продукту;

- 4. Оцінка ступеня впливу  на екосистеми;

- 5. Облік вдосконалення  продукції або послуг. Еко-ефективність  є не тільки новим словом  для оптимізації виробництва,  з нею пов'язують стратегія  екологічних інновацій.

Величина ЕЕ= S / МI являє собою природноресурсну ефективність, або екоефективністю, де МI - являє собою матеріал вхід або суму всіх вхідних матеріальних потоків, включаючи ті матеріали, які вимагають енергії для свого виробництва; МI має розмірність одиниць маси; S - продукція, що випускається або послуга; розмірність S може бути різною залежно від виду продукції або послуги [5] .

 

1.2 MIPS-аналіз

 

МIРS (Material Input Per Service unit) – це показник який характеризує матеріальний вхід на одиницю продукту.

 МIРS -аналіз (аналіз еко-ефективності) заснований на відомій екологічної концепції «дематеріалізацію», що представляє собою одну з різновидів можливих політик в галузі запобігання забруднення навколишнього природного середовища. Цей підхід дозволяє переключитися з розгляду екологічно небезпечних «виходів» виробничих процесів або продуктових ланцюгів (викидів, скидів, відходів, розташованих в «кінці» виробництва або споживання), до аналізу «входів» окремих процесів або продуктових ланцюгів в цілому.

Досягнутий рівень дематеріалізації, в свою чергу, може бути виміряна в  одиницях МIРS. Термін МIРS являє собою абревіатуру від англійського словосполучення «Material Input Per Unit Service or Utility», що в перекладі означає «матеріальний вхід на одиницю послуги або корисного продукту». В даному контексті слово «корисний» означає, що продукт має ринкову цінність.

МIРS використовується для оцінки впливу на оточуюче середовище матеріального входу, необхідного для виробництва продукції, так як він показує сумарну кількість ресурсів, використаних для отримання даного продукту. До показника МIРS застосовують ті ж вимоги що й до інших форм екологічного обліку, а саме: для підвищення значущості і достовірності його визначення повинно бути основане на оцінці життєвого циклу (ОЖЦ) продукції. Стадії ОЖЦ підлягаючі дослідження повині включати в себе слідуюче: