Автор работы: Пользователь скрыл имя, 22 Октября 2013 в 11:54, дипломная работа
Серед концепцій та стратегій модернізації, що сприяють сталому розвитку, виділено концепцію “чистого виробництва”, яка передбачає модернізацію промислового виробництва відповідно до екологічних стандартів, бізнесову стратегію “еко-ефективності”, в основу якої покладено ідею поєднання економічної та екологічної ефективності.
Вступ…………………………………………………………………………..
Розділ 1. Аналіз літературних та патентних джерел
1.1.Екоефективність …………………………………………………………
1.2. MIPS- аналіз……………………………………………………………..
1.3. Число MI…………………………………………………………………
1.4. Екологічний рюкзак…………………………………………………….
1.5.Екологічний слід………………………………………………………...
1.6.Вуглицевий слід…………………………………………………………
1.7.Екологічний індекс……………………………………………………...
Висновок до 1розділу ………………………………………………………
Розділ 2. Об’єкти та методики дослідження………………………………
Розділ 3. Розрахунок екологічності харчових продуктів………………..
3.1.Розрахунок числа МІ……………………………………………………
3.2.Розрахунок MIPS………………………………………………………..
3.3.Розрахунок екоефективності……………………………………………
3.4.Розрахунок екологічного рюкзака……………………………………..
3.5.Розрахунок екологічного сліду…………………………………………
3.6.Розрахунок вуглецевого сліду………………………………………….
3.7.Розрахунок екологічного індексу………………………………………
Висновок до 3розділу ……………………………………………………….
Розділ 4. Розрахунок екологічності підприємства………………………..
4.1.Розрахунок коефіцієнта екологічності з врахуванням
коефіцієнта відходоємності……………………………………………………
4.2. Розрахунок коефіцієнта екологічності з врахуванням ГДК…………...
4.3.Розрахунок комплексної оцінки рівня техногенної небезпеки підприємства…………………………………………………………………...
Розділ 5. Охорона праці……………………………………………………
Розділ 6. Цивільний захист ……………………………………………......
Висновки……………………………………………………………………..
Список використаної літератури……………………………………….....
Висновок: Розрахунок чисел МІ (material input) здійснюється за допомогою стандартних чисел МІТ, які були розраховані Вупертальським інститутом. В даному розрахунку враховуються лише вхідні потоки виробництва, а саме кількість сировини що необхідна для виробництва печива, та електроенергія і природній газ що необхідні для його приготування.
3.2 Розрахунок MIPS
Показник МIРS показує, яка кількість природних ресурсів (матеріалів) використовується для отримання даного корисного продукту або послуги, і визначається за формулою, запропонованою в 1992 р. Курцем Гефасстом. Він запропонував використовувати для оцінки екоеффектівності величину, рівну матеріального входу на одиницю випущеної продукції або наданої послуги:
MIPS = MI / S, (3.2)
де МI - являє собою матеріал вхід або суму всіх вхідних матеріальних потоків, включаючи ті матеріали, які вимагають енергії для свого виробництва; МI має розмірність одиниць маси;
S - продукція, що випускається або послуга; розмірність S може бути різною залежно від виду продукції або послуги .
Для аналізу вхідних потоків матеріально-сировинних ресурсів та виробничого випуску підприємства «Одессакондитер» використовуються дані про фактичні витрати сировини та енергетичних ресурсів, а також про вихід готової продукції. Вихідні дані представлені в вигляді таблиці 3.1.
Показник MIPS в загальному випадку розраховується за формулою:
MIPS = (MI1 + MI2 + MI3) / S, (3.3)
де S - матеріальний вихід, т. В нашому випадку це вироблена товарна продукція - печиво(1т).
Що стосується відходів, то вони включаються в розгляд при оцінці матеріального виходу тільки в тому випадку, якщо мають ринкову вартість.
MIPS = (5107,835 + 3738,34+ 63069,5) / 1500= 47,9 т / т.
Матеріальний вхід оновлюючих природних ресурсів МІ= 5031,6
В результаті ми одержуємо MIPS renewable =5031,6т/1500т= 3,35 т/т або 3,35 кг/кг. Це показник який характеризує споживання оновлюючих ресурсів на виробництво 1 кг печива.
Висновок:
Виконані розрахунки показують що число MIPS для цукрового печива дорівнює 47,9 т/т. Для даної методики найбільш важливим являється знання всіх вхідних та вихідних матеріальних потоків. Складність даної методики полягає у визначені чисел МІ.
3.3 Розрахунок еко- ефективності.
Розрахунок еко- ефективності здійснюється за формулою :
ЕЕ= S / МI , (3.4)
ЕЕ являє собою природно - ресурсну ефективність, або екоефективністю, де МI - являє собою матеріал вхід або суму всіх вхідних матеріальних потоків, включаючи ті матеріали, які вимагають енергії для свого виробництва;
МI має розмірність одиниць маси; S - продукція, що випускається або послуга; розмірність S може бути різною залежно від виду продукції або послуги [15] .
S= 1500 т
МІ= 71915,675 т
ЕЕ=1500/71915,675= 0,021
Висновок:
Екологічна ефективність (характеристики екологічності) - вимірювані результати системи управління навколишнім середовищем, пов'язані з контролем організацією її екологічних аспектів, заснованих на її екологічній політиці, а також на цільових і планових екологічних показниках. Питомий вплив підприємства на навколишнє середовище при виробництві цукрового печива становить 0,021. Екологічна ефективність виробництва за своїм змістом виражає рівень його екологічної безпеки.
3.4 Розрахунок екологічного рюкзака
Екологічний рюкзак це кількість використаних ресурсів на всіх етапах життєвого циклу продукту. Екологічний рюкзак конкретизує приховані потоки, використану сировину і передану на етапі виробництва, але які не видно в кінцевому продукті.
Екологічний рюкзак для 1кг цукрового печива обчислюється за формулою:
Екологічний рюкзак = MIPS* 1 (3.5)
Екологічний рюкзак = 47,9*1=47,9 кг
Висновок:
Екологічний рюкзак для виробництва 1кг печива становить 47,9 кг. Головні матеріали (сировина) визначається як фактор рюкзака МІ числа. Екологічна рюкзаки невидимі, але вони завжди присутні. Це уявлення про характер і споживання енергії, які інвестували у видобуток сировини у виробництво, упаковка, транспортування, використання та утилізацію.
3.5. Розрахунок екологічного сліду виробництва
Асиміляція відходів. При розрахунку сліду від поглинання CO2 оцінюється додаткова біологічно продуктивна територія, необхідна для поглинання атмосферних викидів CO2 через лісонасадження.
Розрахунок площі лісу необхідної для поглинання СО2 , що викидається підприємством при виробництві печива в атмосферу за рік:
Площа (га) = Емісія CO2 (т) / Норма поглинання (т / га) (3.6)
Площа (га) = 19,347 (т/рік) / 4,5 [6] = 4,2 га
Слід1 (гга) = Площа (га) * Коефіцієнт еквівалентності (гга / га) (3.7)
При цьому не передбачається, що поглинання CO2 вирішує проблему зміни клімату, а просто дається відповідь на питання, наскільки повинні були б збільшитися розміри нашої планети для того, щоб вона могла впоратися з антропогенним CO2. Тим самим ясно демонструється необхідність скорочення емісії CO2, так як потенціал для поглинання обмежений у просторі (площа територій, доступних для лісонасадження, обмежена) і у часі (зрілі посаджені ліси через кілька десятиліть втрачають свою абсорбційну спроможність).
Слід від забудованих територій
При розрахунку екологічного сліду передбачається, що людські поселення і інфраструктура, займають, в основному, родючі в сільськогосподарському відношенні території. Території одних поселень замощені; інші лишаються біопродуктивності (наприклад, сади або парки). У розрахунку екологічного сліду ці території включаються з урахуванням вихідної сільськогосподарської продуктивності цих земель. Таким чином, площа забудованої території прирівнюється до аналогічної площі орної землі, на якій вона розташована, перерахованої з урахуванням її продуктивності шляхом множення на коефіцієнт урожайності орної землі:
Слідзабуд (гга) = Площазабуд (га) * Коефіцієнт еквівалентностізабуд (гга / га) * Коефіцієнт врожайності (-) (3.8)
2) Слід2 (гга) = 2 га * 2,2 * 0,9 = 3,96 гга
Таблиця 3.3 – Коефіцієнт врожайності [8]
Біопродуктивні території
Орні землі (повні) Основні другорядні пасовища ліс території рибальства забудовані території |
[ - ]
= дані відсутні = 0.9 = 1.2 = 1.1 = 1.1 = 3.4 = 0.9 |
Розрахунок площі орних земель необхідних для вирощування кількості зерна, що піде на отримання річної кількості борошна для виробництва хлібної продукції.
Відомо, що з одного га орної землі в середньому отримується 2 т зерна. З цих 2 т виробляється 80 % борошна [11]. Звідси:
2 т – 100 %
Х – 80 %
Х = 2*80/100 = 1,6 т
Тобто з 2 т зерна виробляється 1,6 т борошна.
На заводі за 1 рік для виробництва печива продукції витрачається 975т борошна. Звідси:
975 т борошна – х т зерна
1,6 т борошна – 2 т зерна
Х = 975* 2 / 1,6 = 1218,75 т зерна
Виходячи з цього можна визначити скільки необхідно га землі, щоб отримати таку кількість зерна.
1 га землі – 2 т зерна
Х - 1218,75 т зерна
Х = 1* 1218,75 / 2 = 609,375 га
Слід борошна = Площа (га) * Коефіцієнт еквівалентності орна земля (гга / га) (3.9)
На виробництві
Відомо, що 0,4 т газу виділяє 1,9 кг СО2 [12].
На виробництві
0,4 т газу – 1,9 кг СО2
48515 т – х кг СО2
Х = 1,9 * 48515 / 0,4 = 230446,25 кг СО2 за рік
Знаючи кількість СО2 розраховуємо площу лісу необхідну для його поглинання.
Площа (га) = Емісія CO2 (т) / Норма поглинання (т / га)
Площа (га) = 230,446 (т/рік) / 4,5 [15] = 51,21 га
Слід (гга) = Площа (га) * Коефіцієнт еквівалентностіліс (гга / га) (3.10)
Для розрахунку екологічного сліду виробництва не враховується кількість води, яка використовується на виробництво продукції, але враховується кількість енергії, яка необхідна для її підготовки [10].
Екологічний слід виробництва буде дорівнювати сумі всіх вище розрахованих:
Слідзагал = Слід (1) + Слід (2) + Слід (3) + Слід (4) (3.11)
Обчислення біоємкості
Біоємкість і екологічний слід є двома сторонами одного рівняння, в якому біоємкість знаходиться на стороні «пропозиції», а екологічний слід - на боці «попиту» на ресурси. Загальна біоємкость дорівнює сумі площ біопродуктивності територій, які також виражаються в глобальних гектарах (гга). Площа кожної біопродуктивної території перераховується в глобальні гектари шляхом множення на відповідний коефіцієнт еквівалентності і коефіцієнт урожайності:
Біоємкість (гга) = Площа (га) * Коефіцієнт еквівалентності (гга / га) * Коефіцієнт врожайності (-) (3.12)
де 2 – площа підприємства, га
609,375 – площа орних земель, що використовується для видобутку зерна, га.
Екологічний дефіцит і
перевищення екологічної
Із зіставлення екологічного сліду і біоємності визначається, чи достатньо наявного природного капіталу для підтримки виробництва. Якщо слід перевищує біоємність, тоді існує екологічний дефіцит. Якщо біоємність перевищує слід, то існує «екологічний залишок», який можна використовувати для виробництва нових або збільшення існуючих послуг та продукції. Визначаємо екологічний дефіцит таким чином [8]:
Екологічний дефіцит (гга) = Біоємність (га) – Слід загал (гга) (3.13)
Екологічний дефіцит (гга) = 1210,52 – 1361,22 = -150,7 гга
Висновок:
Виходячи з отриманих даних можна зробити висновок, що робота підприємства супроводжується виникненням екологічного дефіциту. А загальний екологічний слід при виробництві цукрового печива становить 1361,22 гга.
3.6 Вуглецевий слід
Будівництво карти процесу для печева включає наступні стадії.
Крок 1. Постановка карти процесу.
1. Визначення функціональної одиниці - відповідну функціональну одиницю керуючись тим, як продукт як правило споживається (100г печива), а проте, може бути легше зібрати дані і обчислити слід, використовуючи велику одиницю, таку як 1т печива.
2. Перерахування компонентів і їх пропорцій
• Борошно (пшеничне) – 970 т/рік
• Вода-99,9 т/рік
• Маргарин – 180т/рік
• Пакувальний матеріал (картоні короби та пергаментовий папір)
3. Перелік заходів, пов'язаних з виробниками і споживачами печива:
• Підготовка та транспортування сировини
- Ріст і транспортування пшениці, млин на борошно
- Поставка води
- Поставка меланжу та маргарину
- Поставка цукру, соди та солі
- Продукція пакувальних матеріалів
• Виробництво і упаковка печива
• Поширення готової продукції
• Роздрібна торгівля
• використання (споживання)
• Утилізація відходів
Всі входи повинні бути простежені до їх першоджерел. Карта процесу повинна бути вичерпною і включати всі можливі виходи емісії.
Як тільки повна картина
кроків в життєвому циклі продукту
була побудована, наступний крок повинен
підтвердити кордону і
Крок 2: Перевірка кордонів і встановлення пріоритетів
Межі
Системна межа визначає область
для вуглецевого сліду
Сировина
Всі входи використовуються на будь-якій стадії в життєвому циклі
Информация о работе Порівняльний аналіз методів визначення екологічності харчових продуктів