Отчет по практике в АТ "Брокбізнесбанк"

Банк утримує в портфелі на продаж наступні цінні папери: облігації внутрішньої державної позики, облігації підприємств, акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком, векселі.

Такі цінні папери первісно відображаються за справедливою вартістю. Витрати на операції, пов’язані з придбанням боргових цінних паперів у портфель Банку на продаж, відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії) під час первісного визнання цих цінних паперів. При цьому, як правило, справедливою вартістю є ціна угоди по придбанню фінансового активу.

Наступна оцінка таких цінних паперів, здійснюється по справедливій вартості, заснованої на ринкових котируваннях. Якщо активний ринок для інвестицій відсутній, Банк визначає справедливу вартість, використовуючи оціночні моделі. Оціночні моделі включають використання останніх ринкових операцій між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами, посилання на теперішню справедливу вартість іншого, практично ідентичного інструмента, аналіз дисконтованих грошових потоків та моделі ціноутворення опціонів. У разі наявності методу оцінки, який зазвичай використовують учасники ринку для визначення ціни інструмента, та існують підтвердження, що цей метод забезпечує достовірне визначення цін, одержаних при фактичному проведенні ринкових операцій, Банк застосовує цей метод. Боргові цінні папери та акції, які не котируються на ринку, відображаються за амортизованою вартістю та собівартістю, відповідно, за вирахуванням збитків від знецінення, якщо такі є, окрім випадків коли їхню справедливу вартість можна визначити достовірно.

ОВДП придбані банком в портфель на продаж, дисконт, премія та нараховані відсотки за ними обліковуються за балансовими рахунками групи «Боргові цінні папери, що рефінансуються Національним банком України, у портфелі банку на продаж». Дисконт за придбаними ОВДП, вважається процентним доходом банку, одержаним авансом, і в останній день кожного місяця та при отриманні купонів амортизується за методом ефективної ставки відсотка до часу погашення ОВДП та/або продажу. Нарахування процентів за придбаними ОВДП здійснюється за процентною ставкою купона щомісячно.

Облігації підприємств, векселі, придбані банком в портфель на продаж, премія, нараховані відсотки за ними та дисконт, обліковуються за балансовими рахунками групи «Боргові цінні папери в портфелі банку на продаж». Проценти за придбаними облігаціями підприємств нараховуються щомісячно відповідно до умов їх випуску.

Акції, інші цінні папери з нефіксованим прибутком, придбані банком в портфель на продаж, обліковуються за балансовими рахунками групи «Акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком в портфелі банку на продаж».

Аналітичний облік цінних паперів в портфелі банку на продаж здійснюється в розрізі емітентів, випусків та договорів.

Банк здійснює щомісячно переоцінку цінних паперів в портфелі на продаж, які обліковуються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки в капіталі Банку.

Цінні папери, що обліковуються в портфелі банку на продаж, кожного місяця на дату балансу, банк переглядає на зменшення корисності та формує резерв в сумі перевищення балансової вартості над сумою очікуваного відшкодування. Коли існує об’єктивне свідчення знецінення цінних паперів, сукупний збиток, який раніше був визнаний у капіталі, вилучається із капіталу і визнається у Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати) за відповідний період. Такі фінансові активи визнаються за вирахуванням збитків від знецінення.

Результат від торгівлі цінними паперами на продаж відображається на рахунку «Результатвід продажу цінних паперів з портфеля банку на продаж». Дивіденди отримані від емітентівцінних паперів під час володіння відображаються на рахунку «Доход у вигляді дивідендів».

Процентні доходи по фінансових активах, що є в наявності для продажу, розраховуються на основі методу ефективної ставки відсотка та відображаються на рахунках групи «Процентні доходи за цінними паперами».

Розглемо цінні папери в портфелі на погашення.

Впортфелі до погашення Банк обліковує цінні папери з фіксованим строком погашення та з фіксованими платежами (або з платежами, які можна визначити), щодо яких Банк має намір утримувати їх до строку погашення з метою отримання процентного доходу.

Банк утримує в портфелі до погашення облігації внутрішньої державної позики та інші державні цінні папери. Цінні папери, за якими емітент передбачає дострокове погашення, визнаються в портфелі до погашення, якщо Банк має намір і змогу утримувати їх до строку погашення.

Витрати на операції, здійснені під час придбання боргових цінних паперів до портфелю до погашення, включаються у вартість придбання та відображаються за рахунками з обліку дисконту (премії).

Цінні папери у портфелі Банку до погашення обліковуються за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка з урахуванням часткового списання внаслідок зменшення корисності.

Протягом 2010-2012 років Банк не обліковував цінні папери у портфелі до погашення.

В 2010-2012 роках банк не здійснював інвестицій в інші компанії.

Отже, у цьому питанні ми розглянули діяльність комерційного банку з цінними паперами, діяльність з портфелями цінних паперів, діяльність з інвестиційною діяльністю комерційного банку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТЕМА 7.ОПЕРАЦІЙ БАНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

 

 

 

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і контролю" іноземна валюта — це як власне іноземна валюта, так і монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах [39].

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і контролю” термін іноземна валюта означає:

• іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
• кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;
• платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах;
• монетарні метали — золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів [40].

Операції з іноземною валютою на території кожної держави здійснюються відповідно до її чинного законодавства. В Україні валютні операції регулюються Декретом Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та низкою інших документів уряду і Національного банку, які визначають:

• основні принципи здійснення валютних операцій;

• види валют і валютних цінностей, які застосовуються в Україні;

• права й обов’язки резидентів і нерезидентів відносно володіння, користування та розпорядження валютами і валютними цінностями на території України;

• повноваження та функції українських органів валютного регулювання і валютного контролю.

Практично в усіх країнах світу операції з валютою здійснюються уповноваженими банками, тобто комерційними банками, які отримали ліцензії від своїх центральних банків на проведення операцій в іноземній валюті, включаючи банки з участю іноземного капіталу та банки, капітал яких повністю належить іноземним учасникам.

Для здійснення міжнародних розрахунків банки відкривають валютні рахунки. Валютний рахунок — це рахунок, який відкривається в комерційному банку для зберігання іноземної валюти і здійснення всіх видів банківських операцій. Порядок відкриття та ведення валютних рахунків у країнах регулюється чинним законодавством держави, нормативними актами центральних банків. Операції на рахунках здійснюються на підставі розрахункових документів установлених форм.

В Україні порядок відкриття та ведення валютних рахунків відбувається відповідно до Інструкції НБУ від 18 грудня 1998 р. № 527 «Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті».

Відкриття рахунків юридичним особам (підприємствам, які займаються зовнішньоекономічною діяльністю в Україні) передбачає подання в комерційний банк відповідного набору документів.

До них належать:

а) заява на відкриття поточного рахунку встановленого зразка, яку підписує керівник та головний бугалтер підприємства;

б) копія довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, засвідчена нотаріально або органом, що видав відповідну довідку;

в) копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчена нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

г) копія належним чином оформленого положення про діяльність підприємства (статут);

д) картка з відбитком печатки та зразками підписів посадових осіб підприємства, яким згідно з чинним законодавством та відповідними документами надано право розпоряджатися рахунком та підписувати розрахункові документи. Зразки підписів та повноваження посадових осіб засвідчуються нотаріально;

е) клопотання підприємства до банку, в якому відкривається поточний рахунок із зазначенням місцезнаходження підприємства, його ідентифікаційного номера, номера основного поточного рахунку та банку, в якому він відкритий, а також податкового органу, в якому підприємство перебуває на обліку;

ж) довідка про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України.

Банк приймає документи, перевіряє їх і оформляє відкриття рахунку клієнта на основі договору про розрахунково-касове обслуговування за валютними рахунками.

Надходження в іноземній валюті на користь підприємства, а також кошти, отримані в іноземній валюті на українській території, зараховуються на його рахунок в уповноваженому банку. Для цього паралельно відкриваються два рахунки:

• розподільний рахунок для зарахування надходжень в іноземній валюті у повному обсязі;

• поточний валютний рахунок для обліку коштів, які залишаються у розпорядженні підприємств після обов’язкового продажу частини експортної виручки.

На розподільному рахунку валютні кошти юридичних осіб після їх зарахування можуть перебувати не більше п’яти банківських днів. Саме з цього рахунку за українським законодавством 50% валютної виручки підприємств підлягають обов’язковому продажу на міжбанківському ринку, після чого другі 50% зараховуються на поточний валютний рахунок клієнта банку.

Кошти в іноземній валюті, які були зараховані на розподільний рахунок і не підлягають згідно з чинним законодавством України продажу, уповноважений банк зобов’язаний перерахувати на поточний рахунок клієнта також не пізніше п’яти банківських днів з моменту зарахування цих коштів на розподільний рахунок.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для проведення в межах чинного законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті розрахунків при здійсненні поточних операцій та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.