Перспективні напрями бюджетної політики України

Організаційний устрій США – федеративний. Федеральний бюджет влаштований за принципом “повного” бюджету і складається з двох частин:

1)власне урядовий чи бюджет федеральних фондів;

2)довірчі фонди.

Власне урядовий бюджет охоплює і фінансує загальнонародні програми, що позв'язані з політичними, економічними і соціальними функціями держави. Витрати бюджету використовуються на:

1)військові цілі (займають центральне місце);

апарат керування;

2)економічні, зовнішньоекономічні, зовнішньополітичні і соціальні нестатки;

3)виплата відсотків по федеральному боргу.

Дохідна частина бюджету в основному формується за рахунок податків (податок на прибуток акцизи, мита).

Федеральні фонди складають близько 70 відсотків усього федерального бюджету. На них приходиться вся сума бюджетного дефіциту.

Друга частина федерального бюджету – довірчі фонди, що носять цільовий характер. Їхня діяльність пов'язана з окремими видами державної виробничої інфраструктури ( будівництво автодоріг, залізниць, портів, аеропортів, електростанцій та ін ). Найбільшими фондами є фонди соціального страхування, що охоплюють різні види пенсійного забезпечення та допомога по безробіттю.

Фонди соціального страхування в приватному секторі створюються за рахунок внесків працюючих і підприємців, а для державних службовців – із внесків самих службовців і федерального уряду.

Обсяг довірчих фондів систематично зростає. Це фонди, як правило, мають позитивне сальдо. За рахунок цього залишку дефіцит федерального бюджету часто показується в заниженому розмірі.

У Великобританії Державний бюджет складається з двох частин:

1)звичайний бюджет;

2)національний фонд позик.

Звичайний бюджет призначений для фінансування поточних витрат держави. Його витрати підрозділяються на щорічно затверджені Парламентом і консолідованого фонду постійних витрат.

До щорічно затвердженого відносять витрати на оборону, економічні і соціальні цілі, субсидії місцевим органам влади, допомога країнам, що розвиваються, (в основному тим, що входять у Британську співдружність націй), на керування.

Дохідна частина бюджету в основному формується за рахунок податкових надходжень (понад 90%). Питома вага прямих і непрямих податків приблизно рівна. Звичайні бюджети найчастіше дефіцитні і “покриваються” позичкою з національного фонду позик.

Національний фонд позик являє собою бюджет капіталовкладень. З нього здійснюються платежі по державному боргу, видаються довгострокові кредити на капіталовкладення державним підприємствам і місцевим органам влади.

Доходи формуються за рахунок надходжень: відсотків по довгострокових кредитах, прибутку емісійного департаменту Банку Англії, а також засобів, що надійшли зі звичайного бюджету при утворенні позитивного сальдо.

В Франції центральний бюджет складається з трьох частин:

1)звичайний загальний (державний) бюджет;

2)приєднані бюджети різних державних організацій;

3)спеціальні рахунки казначейства.

Центральний бюджет розділяється на два види операцій: остаточного характеру (безвідкличне фінансування), на котре приходиться близько 90% усіх бюджетних засобів і взаємного характеру (кредити).

На долю загального бюджету приходиться більш ніж 70% засобів центрального бюджету. Загальний бюджет у своїй видатковій частині поділяється на функціональний і інституційний (відомчий). Перший групує витрати виходячи з їхніх функцій, що використовуються на утримання адміністративних служб, обслуговування державного боргу, капіталовкладення, витрати, що супроводжують капітальні вкладення, трансферти. Другий – групує витрати по відомствах, що виконує бюджет і направляє на: оборону, сплату відсотків і погашення державного боргу, економічні, соціальні, загальнодержавні, міжнародні, надання допомоги країнам, що розвиваються.

Приєднані бюджети введені для організацій, що не мають статусу юридичної особи, але здійснюють торгово-промислову діяльність і мають фінансову автономію (бюджети пошти, телеграфу, телефону, національна друкарня, монетний двір).

У різних державах початок бюджетного року визначений по-різному. Так, у Франції, Німеччині, Італії, Бельгії, Голландії, Швейцарії він збігається з календарним роком; у Великобританії, Японії. Канаді бюджетний рік починається з 1 квітня і закінчується 31 березня, у Швеції, Норвегії - з 1 липня по 30 червня. у США - з 1 жовтня по 30 вересня. На це звичайно є історичні причини, традиції, пов'язані з термінами скликання сесій законодавчих органів. У федеративних державах бюджетний рік у членів федерації може не збігатися з федеральним бюджетом. У США, наприклад багато штатів мають інший початок бюджетного року.

Цей період коливається по країнах від одного до п'яти місяців. Протягом цього часу уряд має право робити фінансування за рахунок засобів, передбачених по вже за бюджетному року, що скінчився, не просячи нових дозволів бюджетний рік із включенням пільгового терміну утворить рахунковий період, під яким розуміється фактичний період виконання бюджету з додаванням пільгового терміну.

Підсумовуючи, можна сказати, як і Великобританії Україні теж потрібно реформувати територіально-адміністративну реформу, щоб скоротити число місцевих бюджетів з 12 тисяч до числа, яке б давало можливість полегшити фінансові взаємини центральних і місцевих органів влади.

Отже, треба подумати над зниженням ставки непрямих податків. Не всі розвинуті країни мають податок на додану вартість, а якщо і мають, то його ставка значно нижча, у Великобританії, наприклад, деякі товари і послуги мають нульову ставку ПДВ, в Франції - 19,6 відсотка, в Великобританії - 17,5 відсотків, в Германії - 16 відсотків. коштів, своєчасне повернення бюджетних позичок сприятиме підвищенню ефективності бюджетного процесу, оздоровленню державних фінансів.

 

3.2. Перспективні напрями бюджетної політики України

 

Основні напрями бюджетної політики на 2012 рік ґрунтуються на положеннях Програми економічних реформ на 2010-2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава" та Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України "Модернізація України - наш стратегічний вибір", а також Концепції Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 березня 2011 року № 219-р.

Бюджетна політика як одна з рушійних сил розвитку України передбачає у 2012 році подальшу стабілізацію державних фінансів, забезпечення економічного зростання та розбудову конкурентоспроможної економіки, підвищення стандартів життя для підтримки збалансованого розвитку держави.

Система цінностей для України передбачає, враховуючи положення Програми економічних реформ на 2010-2014 роки, формування основних напрямів бюджетної політики, орієнтованих на:

1)забезпечення соціально-економічного розвитку України;

2)спрямування фінансової та податкової політики на побудову ефективної держави;

3)забезпечення зростання рівня життя громадян та виконання заходів з подолання та запобігання бідності відповідно до Указу Президента України від 26 лютого 2010 року № 274 "Про невідкладні заходи з подолання бідності";

4)збереження та прискорення людського розвитку шляхом підвищення ефективності та забезпечення стабільності соціального захисту, поліпшення якості і доступності медичної допомоги та освіти;

5)детінізацію економіки і доходів громадян, що забезпечить збільшення надходжень бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування без посилення фіскального навантаження та з дотриманням принципу справедливості при наданні суспільних послуг;

6)створення сприятливих умов для бізнесу шляхом зниження адміністративних бар’єрів для його розвитку, модернізації податкової системи;

7)модернізацію інфраструктури та базових галузей економіки (зокрема енергетичної, вугільної, нафтогазової галузей, сільського господарства, житлово-комунального господарства, транспортного комплексу, оборонної промисловості), а також перехід від системи надання дотацій до системи самоокупності виробництва.

Основним результатом реалізації бюджетної політики у 2012 році повинні стати економічне зростання, формування сприятливого інвестиційного клімату, що базуватимуться на розширенні інвестиційного та внутрішнього споживчого попиту, зміцненні конкурентоспроможності національної економіки, підвищенні ефективності використання виробничих ресурсів та науково-технологічного потенціалу.

Зазначені макропоказники будуть уточнені після надходження фактичних даних щодо підсумків економічного розвитку держави за 2010 рік та оперативних статистичних даних щодо поточного стану соціально-економічної ситуації у 2011 році та враховані при підготовці проекту державного бюджету на 2012 рік. У прогнозні розрахунки основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2012 рік закладається середньорічний обмінний курс гривні до долара США на рівні 7,9-8 гривень.

Формування цінової динаміки відбуватиметься в умовах зменшення пода-

ткового навантаження на реальний сектор економіки, виваженої тарифної політики та помірних темпів зростання світових цін, що сприятиме уповільненню темпів зростання цін виробників промислової продукції.

Стабілізація економічного розвитку, посилення інвестиційної активності сприятимуть збереженню курсової стабільності гривні, а здійснення заходів із забезпечення повної продуктивної зайнятості та регулюючих заходів, спрямованих на ліквідацію прихованого безробіття, - зниженню рівня безробіття у 2012 році. 

Подальша стабілізація державних фінансів з метою стійкого економічного зростання передбачає:

1)утримання граничного обсягу дефіциту державного бюджету на 2012 рік на рівні 2,5 відсотка валового внутрішнього продукту;

2)фінансування дефіциту державного бюджету переважно шляхом здійснення внутрішніх запозичень;

3)зменшення частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений бюджет порівняно із врахованим у 2011 році шляхом:

- уповільнення темпів зростання  реалізації підакцизних товарів (алкогольні напої, пиво та тютюнові  вироби) у зв’язку з підвищенням  ставок акцизного податку;

- зміни починаючи з 2012 року порядку та строків перерахування Національним банком України частини прибутку до державного бюджету;

5)поліпшення управління державним боргом з метою подальшого скорочення його обсягу до економічно безпечного рівня (не більш як 30 відсотків валового внутрішнього продукту);

6)надання державних гарантій в обсязі не більш як 1 відсоток валового внутрішнього продукту для реалізації виключно інвестиційних та інноваційних проектів, спрямованих, зокрема, на розвиток експортного потенціалу національної економіки;

7)підвищення ефективності здійснення капітальних видатків та встановлення частки інвестиційних витрат зведеного бюджету на рівні не менш як 5 відсотків валового внутрішнього продукту, а також удосконалення механізму їх розподілу і контролю за використанням;

8)запровадження механізму середньострокового бюджетного прогнозування на всіх етапах бюджетного процесу;

9)впровадження на рівні головних розпорядників бюджетних коштів середньострокових інвестиційних планів у межах граничних сум середньострокового бюджету з інвестиційних проектів, що пройшли процедуру оцінювання;

10)упорядкування переліку головних розпорядників коштів державного бюджету з урахуванням вимог Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" та Указу Президента України від 9 грудня 2010 року №  1085 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (із наступними змінами) щодо спрямування і координації діяльності окремих центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів;

         11)оптимізацію кількості бюджетних програм та недопущення планування у проекті державного бюджету на 2012 рік бюджетних програм, назви яких не

визначають конкретного цільового спрямування;

12)забезпечення прозорості системи державних фінансів на основі створення та впровадження інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет";

13)продовження співробітництва  з міжнародними фінансовими організа-

ціями для поліпшення інвестиційного клімату України та залучення інвестицій;

14)законодавче унормування гарантій держави щодо виконання рішень суду, включаючи усунення підстав щодо невиконання таких рішень шляхом приведення соціальних зобов’язань держави у відповідність з її фінансовими можливостями;

15)фінансову підтримку проведення в Україні на належному рівні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

Підвищення базових соціальних стандартів та гарантій передбачає:

1)економічно обґрунтоване підвищення:

- мінімальної заробітної плати  та посадового окладу (тарифної  ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки з метою поступового наближення його розміру до рівня мінімальної заробітної плати з урахуванням Концепції удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 29-р;