Отчет по практике на примере «Державний ощадний банк України»

1. Нарахування заробітної плати  (премії, матеріальної допомоги, інших  виплат):

Д-т 7400,7403,7409,3559; К-т 3652

2. Виплата заробітної плати (премії, матеріальної допомоги, інших виплат):

Д-т 3652; К-т 1001, 1002, 2620, 2625

3. Депонування коштів у випадках, передбачених законодавством України:

Д-т 3652; К-т 3652 (окремий аналітичний рахунок), 3659

4. Виплата сум за листками  непрацездатності:

Д-т 3559; К-т 1001, 2620, 1200

5. Погашення дебіторської заборгованості  за листками непрацездатності  за рахунок утримань з працівників  банку на користь третіх осіб:

Д-т 3653; К-т3559

6. Нарахування сум відпускних:

Д-т 7400 – на суму, що належить до поточного  місяця

Д-т 3500,3559 К-т 3652,3654

К-т 3658 – на суму нарахованого забезпечення майбутніх виплат

7. За умови створення банком  забезпечення під відпускні на  суму визнаних у звітному місяці  відпускних:

Д-т 3658; К-т 3652,3654

8. Виплата сум відпускних:

Д-т 3652,3654; К-т 1001,1002, 2620,2625

9. Нарахування податків і обов'язкових  зборів, пов'язаних з оплатою праці,  до фондів соціального страхування:

Д-т 7401, 3500 – на суму сплачених у поточному місяці відпускних, що належать до майбутніх періодів

Д-т 3559,3652; К-т 3622

10. На суму виплат, що були  раніше визнані як дебіторська  заборгованість та витрати майбутніх  періодів:

Д-т 7400, 7401, 7403, 7409; К-т 3500,3559

11. Утримання з працівників банку  на користь третіх осіб:

Д-т 3652; К-т 3653

12. Сплата нарахованих податків, обов'язкових зборів і платежів, пов'язаних з оплатою праці,  та утримання з працівників  банку на користь третіх осіб:

Д-т 3622, 3653, 3522 – за умови авансових платежів; К-т 1200

Працівникам банку, які відбувають у відрядження, видаються аванси за приблизним розрахунком: оплата за поїзд, оплата за проживання, добові. Після  повернення з відрядження працівник  банку складає авансовий звіт та повертає невикористані кошти.

Суми авансів працівникам банку  на витрати з відрядження обліковуються  за рахунком 3550 А "Аванси працівникам  банку на витрати з відрядження".

Суми, нараховані працівникам банку  на відрядження, які не отримані працівниками, обліковуються за рахунком 3650 П "Заборгованість працівникам банку на відрядження".

Витрати на відрядження відображаються за рахунком 7452 А "Витрати на відрядження".

Бухгалтерські проводки

1. Видача авансів працівникам  банку під звіт на відрядження  та інші господарські витрати:

Д-т 3550, 3551, 3559; К-т 1001, 1002, 2625

2. Подано підзвітною особою авансовий  звіт про використані кошти:

Д-т 7431, 7433, 7452,7454; К-т 3550, 3551,3559

3. Повернення підзвітною особою  невикористаних коштів згідно  з авансовим звітом:

Д-т 1001,1002; К-т 3550,3551,3559

4. Виплата коштів працівнику  банку за результатами авансового  звіту:

Д-т 7431,7433,7452,7454; К-т 3650,3651,3659

• одночасно:

Д-т 3650,3651,3659; К-т 1001,1002,2625

Виплати працівникам банку за результатами авансового звіту можуть відображатися  в бухгалтерському обліку із застосуванням  рахунків дебіторської заборгованості групи 355 "Дебіторська заборгованість за розрахунками з працівниками банку".

2.4 Облік доходів і витрат

Відображення у бухгалтерському  обліку інформації про доходи і витрати  визначалось Правилами бухгалтерського  обліку доходів і витрат банків України, затвердженими постановою Правління  Національного банку України  від 18.06.2003 № 255 (із змінами і доповненнями) та локальними нормативно-правовими  актами банку.

Доходи і витрати визнавались  за умов визнання реальної заборгованості за активами і зобов’язаннями установи банку та  точного визначення фінансового результату операції, пов’язаної з наданням (отриманням) послуг. Для визнання доходів і витрат установи банку застосовували основні принципи бухгалтерського обліку, а саме: нарахування та відповідність доходів і витрат, обачність.

Для обрахування процентних доходів і витрат застосовувались  методи визначення кількості днів: “факт-факт”, “факт/360”, “30/360” відповідно до вимог локальних нормативно-правових актів Банку.

Облік доходів та витрат, отриманих у поточному місяці, до дати нарахування здійснювався в  момент їх надходження (сплати), касовим  методом або нарахуванням у момент сплати.

Нарахування процентів по нерухомих вкладах фізичних осіб здійснювалось за касовим методом (при явці вкладника в установу банку). 

Процентні доходи та витрати  за фінансовими інструментами відображались у бухгалтерському обліку із застосуванням ефективної ставки відсотка та визначались як добуток амортизованої собівартості на ефективну ставку відсотка.

Комісії за наданими (отриманими) послугами залежно від мети їх оцінки та основи обліку пов’язаного  з ними фінансового інструменту  поділялись на:

• комісії, які були невід’ємною частиною доходу (витрат) фінансового інструменту, визнавались у складі первісної вартості фінансового інструменту і впливали на визначення суми дисконту (премії) за цим фінансовим інструментом;
• комісії, які не включались у вартість фінансового інструменту, отримувались (сплачувались) під час надання послуг і відносились на рахунки з обліку комісійних доходів (витрат).

Нараховані доходи за кредитними операціями вважались сумнівними щодо отримання, якщо платіж за основним боргом був  прострочений понад 180 днів або проценти за ним прострочені понад 60 днів на підставі рішення кредитного комітету, або якщо основний борг за кредитом визнавався сумнівним.

Таблиця 2.1

Процентні доходи

Процентний дохід:	2012 р.	2011 р.
За коштами в банках	98 245	37 927
За кредитами клієнтам	464 432	279 440
За цінними паперами в торговому портфелі банку	0	0
За цінними паперами в портфелі банку на продаж	13 458	17 689
За цінними паперами в портфелі банку до погашення	260 035	195 129
Інший	4	21
Усього	836 174	530 206

 

Таблиця 2.2

Процентні витрати

Процентні витрати:	2012 р.	2011 р.
За коштами  що отримані від банків	19 348	6 904
За коштами  що отримані від клієнтів	224 447	198 538
За коштами небанківських фінансових установ	70	50
За цінними паперами власного боргу	34	31
Інші	0	0
Усього	243 899	205 523

Таблиця 2.3

Комісійні доходи та витрати

Комісійні доходи:	2012 р.	2011 р.
За операціями з клієнтами	393 549	332 912
За операціями з іншими кредитними організаціями	1 676	995
Всього комісійні доходи:	395 225	333 907
Комісійні витрати	(73 085)	(65 569)
Чистий результат по комісійних і гонорарах:	322 140	268 338

 

Таблиця 2.4

Загальні адміністративні  витрати

Витрати:	2012 р.	2011 р.
Адміністративні витрати	93 596	71 901
Амортизація	56 818	46 267
Витрати на утримання основних засобів та нематеріальних активів	30 086	20 410
Сплата інших податків та обов'язкових платежів  крім податку на прибуток	6 284	15 788
Інші	192	114
Усього	186 976	154 480

 

З даних, наведених в табл.2.1-2.4 та 1видно, що фінансове планування та бюджетування, система внутрішнього контролю по оцінці обсягів доходів та витрат достатні.  Якщо заборгованість за нарахованими доходами визнавалась сумнівною та обліковувалась за відповідними рахунками сумнівної заборгованості, то подальше нарахування доходів та їх облік, з дати визнання їх сумнівними, здійснювались за відповідними аналітичними рахунками позабалансових рахунків.

2.5 Ресурси банку та  їх формування

Власний капітал (кошти) банку  являє собою грошові кошти, внесені

акціонерами (засновниками банку), а також кошти, утворені в  процесі подальшої

діяльності банку.

Призначення банківського капіталу виражається в його функціях, до яких відносяться:

1. Захисна: власний капітал  слугує насамперед для страхування  інтересів вкладників і кредиторів  банку, а також для покриття  поточних збитків від банківської  діяльності.

2. Забезпечення оперативної  діяльності: є другорядною для  власного капіталу банку. Ця  функція відчутна на перших  кроках діяльності банку, коли  за рахунок власного капіталу  формується його інфраструктура  і розгортається діяльність (фінансується  придбання комп'ютерної та оргтехніки, будівництво (оренда) офісів тощо).

3. Регулююча: через фіксацію  розміру власного капіталу регулюючі  органи впливають на діяльність  банку в цілому.

Багатофункціональне призначення  власного капіталу робить його неоднорідним за своїм складом. Джерелами формування капіталу банку можуть бути:

1. Статутний капітал банку,  який, у свою чергу, формується  з акціонерного або приватного  капіталу під час організації  нового банку шляхом акумулювання  внесків засновників чи випуску  і реалізації акцій.

2. Резервний фонд банку.  Це грошові ресурси, що резервуються  банком для забезпечення непередбачених  витрат, покриття збитків від  банківської діяльності, а також  виплати дивідендів по привілейованих  акціях, якщо недостатньо прибутку.

3. Спеціальні фонди (фонд  основних коштів, фонд переоцінки  основних засобів та інші), які призначені для виробничого та соціального розвитку банку. Порядок формування і використання цих коштів визначається статутними документами банку. Формуються ці фонди за рахунок прибутку.

4. Нерозподілений прибуток - джерело внутрішнього походження. За своїм змістом він є резервом  банку, який залишається після  розподілу чистого прибутку на  сплату податку, формування резерву  та виплату дивідендів власникам  і призначається на капіталізацію,  тобто на розширення банківського  бізнесу.

Частка власного капіталу Ощадного банку у сукупних ресурсах невелика, тоді як у сфері матеріального  виробництва співвідношення власного і позиченого капіталів інше. Так, для промислового підприємства вважається нормою, коли власний капітал становить 50% загального капіталу, для комерційного банку ж достатнім вважається 8%. Це зумовлено специфікою банківської  діяльності. Банк користується переважно  чужими грошима, а власні кошти призначені передусім для страхування інтересів вкладників і кредиторів банку, а також для покриття поточних збитків від банківської діяльності. Інакше кажучи, власний капітал комерційного банку виконує в основному захисну функцію. Функція ж забезпечення оперативної діяльності, яка для власних коштів підприємств сфери матеріального виробництва постає головною, для власного банківського капіталу є другорядною.