Отчет по практике на примере «Державний ощадний банк України»

- природне висвітлення  здійснюється через світло проміні, зорієнтовані північ і північний схід.

При експлуатації ПЕОМ для  підприємства дотримані такі вимоги електробезпеки:

- мережне електроживлення  пристроїв ПЕОМ проводитися тільки  від розеток типу "Європа" з заземленими контактами;

- все електричні розетки,  призначені для підключення до  них пристроїв ПЕОМ, мають маркірування  за напругою.

Значення номінального напруги  мережі (220 У) завдано яскравою фарбою, великими символами (заввишки щонайменше 50 мм) на стіні чи щиті, біля чи понад розеткою.

При експлуатації ПЕОМ дотримуються такі вимоги пожежної безпеки:

- кожна з приміщень,  де його випущено експлуатація  пристроїв ПЕОМ, обладнано первинними  засобами пожежогасіння й забезпечене  інструкціями з їхньої застосуванню. Як коштів пожежогасіння використовується  вуглекислотний вогнегасник типу ОУ-2, ОУ-5. Застосування пінних вогнегасників заборонена, оскільки рідина пропускає струм;

- устрою ПЕОМ встановлюються  вдалині опалювальних і нагрівальних  приладів (відстань щонайменше 1 метрів  і у місцях, де немає утруднена  їх вентиляція немає і прямих  сонячних променів).

Задля нормальні умови  праці в підприємстві забезпечуються такі вимогами з організації робочого місця користувача ПЕОМ:

- площа на безпечне  місце за ПЕОМ становить менше  6,0 кв. м, а обсяг - щонайменше 20 куб. м;

- розташування робочих  місць із ПЕОМ в підвальних  приміщеннях заборонена.

- приміщення з ПЕОМ  обладнані системами опалення, кондиціонування повітря й ефективної припливно-витяжної вентиляцією;

- заборонено застосовувати  для внутрішнього оздоблення  інтер'єру приміщень із ПЕОМ  полімерні матеріали (деревостружкові  плити, шаруватий паперовий пластик,  синтетичні килимові покриття  та інших.). Матеріали, використовувані для обробки інтер'єру приміщень із ПЕОМ, би мало бути дозволені до застосування органами і установами Державного санітарно-епідеміологічного нагляду;

- поверхню статі помешкань  експлуатації ПЕОМ рівна, без вибоїн , зручною очищення і вологій збирання, має антистатичними властивостями;

- робочі місця з ПЕОМ стосовно світловипромінювання розташовуються те щоб природний світло падав збоку, переважно зліва;

- схема розміщення робочих  місць із ПЕОМ враховує відстань  між робітниками столами з відеомоніторами;

- висота робочої поверхні  столу регулюється не більше 680-800 мм; за відсутності такої можливості  висота робочої поверхні столу  становить 725 мм;

- клавіатура розташований  поверхні столу з відривом 100-300 мм від краю, наверненого до  користувача чи спеціальної регульованої  за висотою робочої поверхні, відокремленій від основний стільниці;

- віконні отвори у приміщенні  ПЕОМ обладнані регульованими  пристроями типу: жалюзі, завіс, зовнішніх  козирків та інших.;

- екран відеомонітора перебуває від очей користувача на оптимальній відстані;

- помешкань з ПЕОМ щодня  виробляється волога прибирання;

- приміщення з ПЕОМ  оснащені аптечкою першої допомогу  й вуглекислотними вогнегасниками.

Користувачі ПЕОМ:

- дотримуються виробничу  та технологічну дисципліну праці;

- дотримуються вимог виробничої  санітарії і гігієни праці;

- дотримуються вимог пожежної  безпеки і електробезпеки;

- про несправностях пристроїв  ПЕОМ і електроживлення негайно  повідомляють керівництву;

- підтримують порядок  робочому місці протягом усього  робочого дня;

- під час нещасного  разі допомагають постраждалому  і повідомляють звідси керівництву

- дотримуються регламентовані  перерви протягом робочого зміни;

- виконують комплекс вправ  із метою зниження втоми зорового  аналізатора, усунення впливу  гіподинамії, запобігання розвитку втоми.

Під час роботи з ПЕОМ щоб уникнути нещасних випадків дотримуються такі вимогами з охорони праці:

- вмикати й відключати  рознімання з'єднувальних кабелів  пристроїв лише за вимкненому  напрузі мережі;

- не розкривати кришки, кожухи і захисні екрани пристроїв,  це робити не тільки фахівці,  обслуговуючі устрою;

- не шукати і усувати  несправності в електромережі,  цих цілей варто звернутися  до відповідного фахівця;

- не залишати ПЕОМ включеної  без спостереження.

Під час роботи друкувальних пристроїв (принтери,АЦПУ) заборонена поправляти перекошені папір, картридж. Для їх виправлення необхідно попередньо зупинити роботу устрою.

Для видів праці встановлюються 3 категорії тяжкості і напруги  роботи з ПЕОМ, визначених:

- для групи А - по  сумарному числу зчитувальних  знаків за робочу зміну, але  з більш 60000 знаків за зміну;

- для групи Б - по  сумарному числу зчитувальних  чи впроваджуються знаків за  робочу зміну, але з більш  40000 знаків за зміну;

- для групи У - по  сумарному часу безпосередньої  роботи з ПЕОМ за робочу  зміну, але з більше шести  годин за зміну.

При 8-місячного годинниковий робочої зміні і на ПЕОМ регламентовані перерви встановлюються:

- для 1 категорії робіт  через 2 години з початку робочої  зміни і крізь 2 години після  обідньої перерви тривалістю 15 хвилин  кожен;

- для 2 категорії робіт  через 2 години з початку робочої  зміни і крізь 1,5-2,0 години після  обідньої перерви тривалістю 10 вже  хвилин за щогодини роботи;

- для 3 категорії робіт  через 1,5-2,0 години з початку  робочої зміни і крізь 1,5-2,0 години після обідньої перерви  тривалістю 20 хвилин кожен чи  тривалістю 15 хвилин за щогодини  роботи.

Професійні користувачі  ПЕОМ проходять обов'язкові попередні (на час вступу працювати) і періодичні медичні огляди гаразд і можна  у найкоротші терміни, встановлені  наказом Мінздоров'я та Медпрома України від 14.03.96 р. №90 «Про порядок проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працівників і медичних регламентів допуску до професії».

До безпосередню роботу на ПЕОМ допускаються особи, які мають  медичних протипоказань. Жінки з часу встановлення вагітності й у період годівлі малюка груддю до виконання всіх видів робіт, що з використанням ПЕОМ, не допускаються.

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ «ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ АТ «ОЩАДБАНК»

2.1 Облік розрахункових операцій

Касові операції банків полягають  у прийнятті та видачі готівкових коштів (банкнот та розмінних монет) від клієнтів та клієнтам.

Банки України здійснюють касові операції, виходячи з таких принципів:

1. Усі суб’єкти господарської  діяльності зобов’язані зберігати  свої кошти на рахунках у  банках;

2. Суб’єкти господарської  діяльності, які мають готівкові  кошти, зберігають їх у касі  в межах ліміту, встановленого  банком. Сума готівки, що перевищує  ліміт, повинна бути здана в  банк і зарахована на поточний  рахунок протягом трьох днів, враховуючи день отримання;

3. Витрачання готівки  суб’єктами господарювання здійснюється  за цільовим призначенням.

Для того, щоб задовольнити інтереси клієнтів, установа банку  має касу, де повинна міститись  певна сума готівки. Розмір готівки  в касі не повинен бути завищеним, оскільки для банку це – непрацюючі активи. Здійснення касових операцій пов’язані з певними витратами  для банку (наприклад, на охорону, інкасацію, придбання готівки).

Банки відкривають прибуткові та видаткові каси. Також розрізняють  денні і вечірні каси. Денні  каси функціонують протягом операційного дня, а після його закінчення готівку  приймають вечірні каси. Видаткові  операції вечірні каси не здійснюють. Готівка видається клієнтам видатковими касами на підставі таких документів, як грошовий чек, видатковий касовий ордер.

Однією з послуг банку, що мають значний попит, є приймання  готівкових платежів населення. Загальна сума платежів, прийнятих установами банку у 2012 році, становить 35 947 552,2 тис. грн., що на 9,0 % більше порівняно з попереднім роком.

У загальній сумі надходжень готівкових платежів 20 959 612,4 тис. грн., або       58,0 %, складають  платежі за квартирну плату та житлово-комунальні послуги. Сума платежів, сплачених клієнтами через установи банку до бюджетів різних рівнів, та обов’язкових платежів до державних  цільових фондів становить 3 183 137,0 тис. грн. (9,0 % від загальної суми прийнятих платежів). На користь юридичних осіб за реалізовані ними товари, надані послуги та виконані роботи прийнято платежів на суму 11 804 802,9 тис. грн. (33,0 % від суми всіх прийнятих платежів).

Клієнт, виходячи із своїх  технічних можливостей, може подавати до банку розрахункові документи  як у паперовій формі, так і  у вигляді електронних розрахункових  документів (електронних повідомлень) каналами зв’язку. Спосіб подання ним  документів до банку передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування.

Розрахункові документи  приймаються банками до виконання  без обмеження їх максимального  або мінімального розміру суми. Платежі  з рахунків клієнтів виконуються  банками у межах залишків коштів на початок операційного дня.

Розрахункові документи, які подаються клієнтами в  банк у паперовій формі, повинні  мати такі реквізити:

1. Назву документа;
2. Номер документа, число, місяць, рік його виписки;
3. Назви платника та одержувача коштів;
4. Назви банків платника та одержувача, їх місцезнаходження та умовні номери за МФО;
5. Суму платежу цифрами та літерами;
6. Призначення платежу;
7. На першому примірнику – відбиток печатки та підписи відповідальних осіб платника або (та) одержувача коштів;
8. Підрозділи бюджетної класифікації та строк настання платежу (у разі перерахування коштів до бюджету);
9. Суму податку на добавлену вартість або напис “без ПДВ”.

У разі, якщо хоча б один з  вищезазначених реквізитів (якщо вони передбачені формою документа) не заповнений або заповнений неправильно, банк такий  документ до виконання не приймає.

На всіх примірниках паперових  розрахункових документів банк в  обов’язковому порядку в правому  верхньому куті проставляє дату надходження  цих документів. Якщо документи надійшли після закінчення регламентованого банком часу роботи з клієнтами, на них, крім того, проставляється штамп  “Вечірня”. Дата виконання розрахункового документа проставляється в правому нижньому куті.

У разі, якщо дата розрахункового документа збігається з датою  проводки його банком, дата отримання  банком документа у правому верхньому  куті не проставляється.

Банк одержувача зобов’язаний зарахувати кошти на рахунки клієнтів не пізніше наступного робочого дня  після отримання інформації від  розрахункової палати.

Для відкриття банківського рахунка підприємства подають до установи банку такі документи:

1. Заяву на відкриття рахунка встановленого зразка, підписану керівником та головним бухгалтером підприємства;
2. Копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі виконавчої влади, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;
3. Копію належним чином зареєстрованого статуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом;
4. Копію документа, що підтверджує взяття підприємства на податковий облік;
5. Довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
6. Копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств, організацій України, засвідчену нотаріально або органом, що видав довідку;
7. Копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію підприємства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи уповноваженим працівником банку;

8. Картку  із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджання рахунком, засвідчену нотаріально з відбитком печатки  підприємства.