Облік наявності і руху нематеріальних активів

Для обліку та оцінки нематеріальні активи можна класифікувати за різними ознаками, основні серед яких наведено на рис. 1.1.

 

 

 

 

 

Рис. 1.1. Класифікаційні ознаки нематеріальних активів

Приклади нематеріальних активів, які відповідно до чинного законодавства України можуть бути визнані як нематеріальні, наведено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Групи об'єктів нематеріальних активів для потреб

бухгалтерського обліку 

Права користування природними ресурсами. Особливості отримання суб'єктом підприємницької діяльності права користування природними ресурсами визначаються кодексом України «Про надра», а також Водним, Лісовим та Повітряним кодексами України та іншими законодавчими актами, які регулюють певні специфічні аспекти земельних, лісових, гірничих та водних відносини. Таке право повинне бути підтверджене спеціальним дозволом (ліцензією, сертифікатом). Природні ресурси (надра) надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку, а тимчасове може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 20 років). У разі необхідності строки тимчасового користування можуть бути продовжені.

Права користування майном. Порядок надання права користування майном, яке перебуває у державній або комунальній власності, регулюється Законом України «Про оренду державного та комунального майна». Законом визначено, що об'єктами користування можуть бути:

• державні та комунальні підприємства або їхні структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання;
• нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення);
• інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

Що стосується прав користування земельними ділянками, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності, то їх правовий режим залежить від наміру користувача такої ділянки і регулюється такими законодавчими актами — Законом України «Про оренду землі» та Цивільним кодексом України, який виокремлює:

• право користування чужою земельною ділянкою для власних потреб (земельний сервітут);
• право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);
• право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій).

Права на комерційні позначення. Цивільний кодекс України складовою частиною об'єктів права інтелектуальної власності визначає комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), а також географічні зазначення.

Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування, правова охорона якого здійснюється на підставі його державної реєстрації.

Правова охорона товарних знаків регулюється Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Право власності на знак засвідчується свідоцтвом, термін дії якого становить 10 років від дати подання заявки та може бути подовжено за заявою його власника.

Права на об'єкти промислової власності. Право на об'єкти промислової власності поширюється на значну кількість складників. Так, відповідно до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» винахід (корисна модель)— це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології. Об'єктами винаходу (корисної моделі) можуть бути:

• продукт — пристрій, механізм, система (комплекс) взаємодіючих пристроїв, споруда, виріб, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини та інший біологічний матеріал, у тому числі трансгенна рослина і тварина;
• процес (спосіб) — виготовлення, обробка, переробка продукту та контролювання його якості, перетворення речовини, енергії, даних, вимірювання параметрів, діагностування, лікування, керування процесом, який є об'єктом технології;
• нове застосування відомого продукту чи процесу.

Документами, що засвідчують пріоритет, авторство і право власності на винахід і на корисну модель, є патент та деклараційний патент відповідно, термін дії яких становить 20 років та може бути продовжений за бажанням власника (автора).

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» визначає промисловий зразок як результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом, термін дії якого становить 10 років.

Авторське та суміжні з ним права. Цивільний кодекс України визначає такі об'єкти авторського права:

• літературні та художні твори, зокрема: романи, поеми, статті та інші письмові твори;
• лекції, промови, проповіді та інші усні твори;
• драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, інші сценічні твори; музичні твори (з текстом або без тексту);
• аудіовізуальні твори;
• твори живопису, архітектури, скульптури та графіки; фотографічні твори; твори вжиткового мистецтва;
• ілюстрації, карти, плани, ескізи і пластичні твори, що стосуються географії, топографії, архітектури або науки; переклади, адаптації, аранжування та інші переробки літературних або художніх творів;
• збірники творів, якщо вони за добором або впорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
• комп'ютерні програми;
• компіляції даних (бази даних), якщо вони за добором або впорядкуванням їх складових частин є результатом інтелектуальної діяльності;
• інші твори.

Авторське право представляє собою комплекс особистих немайнових та майнових прав інтелектуальної власності.

Немайнові права не відчужуються і належать авторові постійно, незалежно від того, хто використовує об'єкт права інтелектуальної власності, є чинними безстроково.

Суміжними правами відповідно до Закону України «Про авторське і суміжні права» є права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення на такі об'єкти суміжних прав, як виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення. Суміжні права виникають внаслідок виконання твору, виробництва фонограми, виробництва відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення і поширюються на особисті немайнові права та майнові права виконавців, виробників фонограм і відеограм, а також організацій мовлення.

Незавершені капітальні інвестиції в нематеріальні активи визначаються П(С)БО 8 «Нематеріальні активи» як капітальні інвестиції у придбання, створення і модернізацію нематеріальних активів, використання яких за призначенням на дату балансу не відбулося.

Інші нематеріальні активи. Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначено перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Ліцензування представляє собою процес видачі, переоформлення та анулювання ліцензій, видачу дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видачу розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування. Тобто, ліцензія є документом державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (ліцензіата) на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Право на користування податковими, господарськими та іншими привілеями встановлюється на підставі документів, які видаються уповноваженими органами та засвідчують ці права. Наприклад, порядок набуття, терміни та обсяг прав користування податковими привілеями встановлюється державною податковою адміністрацією України або державними податковими інспекціями відповідного регіону.

 

 

 

 

 

 

2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ  ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ З НЕМАТЕРІАЛЬНИМИ  АКТИВАМИ

Нормативну базу обліку нематеріальних активів поділяють на ту, що регулює бухгалтерський облік (включаючи первинний облік і інвентаризацію) і звітність та ті, що регулюють правовий аспект використання нематеріальних активів. Знання пунктів цих законів необхідні при здійсненні певних операцій з обліку нематеріальних активів (наприклад, які документи засвідчують авторське право і ін., що відноситься до інтелектуальної власності і ін.).

Основним законодавчим актом, який стосується організації бухгалтерського обліку в Україні є Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", яким визначено мету, принципи і вимоги до складання фінансової звітності на підприємстві. Крім того бухгалтерський облік регулюється національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

На Положення (стандарт) 7 "Основні засоби" (п. 27 П(С)БО 8) робляться посилання з П(С)БО 8, тому що воно описує методи нарахування амортизації, переоцінку необоротних активів і ін. Якщо підприємство проводить переоцінку, то даний пункт повинен бути зазначений також в Наказі про облікову політику, який є внутрішнім нормативним документом, тому що законодавчо не врегульовано питання хто має проводити переоцінку, яким документом її оформляти.

Найширше тлумачення поняття "нематеріальні активи" наведено в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженому Наказом Міністерства фінансів.

Первинний облік нематеріальних активів регулюється наступними нормативно-правовими актами:

1) Положенням про документальне  забезпечення записів у бухгалтерському  обліку № 88 від 24.05.95, в якому зазначено  обов'язкові вимоги до заповнення  всіх первинних документів, їх  створення і засвідчення.

2) Наказом Мінфіну України № 1580 "Про затвердження типових форм первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів" від 14 грудня 2004 року затверджено первинні документи для операцій з інтелектуальною власністю, визначення інтелектуальної власності є в статті 420 Цивільного кодексу України.

Перелік законодавчо-нормативних актів, які регулюють операції з нематеріальними активами наведено у таблиці 2.1 .

Таблиця 2.1

Перелік законодавчо-нормативних актів, які регулюють операції з нематеріальними активами

№ п/п	Назва законодавчого акту	Дата прийняття
1	Цивільний кодекс України	16.01.2003р. №435-ІV зі змінами та доповненнями
2	Господарський кодекс України	16.01.2003р. №436-ІV зі змінами та доповненнями
3	Податковий кодекс України	03.04.1997р. №168/97-ВР, зі змінами і доповненнями
4	Закон України «Про авторське право і суміжні права»	23.12.1993р. №3793–ХІІ–ВР зі змінами  та доповненнями
5	Закон України «Про господарські товариства»	19.09.1991р. № 1577 - ХІІ – ВР зі  змінами та доповненнями
6	Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі»	15.12.1993 № 3687-ХІІ зі змінами та доповненнями
7	Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»	15.12.1993 № 3689-ХІІ зі змінами та доповненнями
8	Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»	15.12.1993 № 3688-ХІІ зі змінами та доповненнями
9	Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»	16.07.1999 р. № 996, зі змінами та доповненнями
10	Закон України «Про науково – технічну інформацію»	25.06.1993 № 3322-ХІІ, зі змінами та  доповненнями
11	Закон України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності »	01.06.2000 № 1775- III зі змінами та доповненнями
12	Закон України «Про оцінку майна , майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні»	12.07.2001 № 2658-III зі змінами та доповненнями
13	Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38	31.03.2004
14	Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби»	27.04.2000 р. № 92
15	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій	30.11.99 р. № 291 зі змінами та доповненнями
16	Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій	30.11.99 р. № 291 зі змінами та доповненнями
17	Порядок експертної оцінки нематеріальних активів	27.07.1995р. № 969/97
18	Паризька конвенція «Про охорону промислової власності»	20. 03. 1883р.; дата набуття чинності  в Україні 25.12.1991р.
19	Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків	14.05.1989р.
20	Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)	10.08.1994р. № 545 зі змінами та доповненнями
21	План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій	30.11.99 р. № 291 зі змінами та доповненнями

 

 

Права на всі об’єкти інтелектуальної діяльності охороняються згідно з положенням ЦКУ та нормам спеціального законодавства наведеними в таблиці 2.2. Треба відмітити, що деякі правові норми законодавства в сфері охорони права інтелектуальної власності не погоджені між собою [15, с. 56–57].

 

Таблиця 2.2

Охоронні документи об’єктів інтелектуальної власності

№ п/п	Об’єкт права інтелектуальної власності	ЦКУ	Спеціальний закон або інший нормативно-правовий акт
1	Твори у галузі науки, літератури і мистецтва	Глава 36	Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. №3792-XII
2	Виконання, фонограми, відеограми, програми (передачі) організацій мовлення	Глава 37	Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.93 р. №3792-XII
3	Винаходи і корисні моделі	Глава 39	Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15.12.93 р. №3687-XII
4	Промислові зразки	Глава 39	Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15.12.93 р. №3688- XII
5	Комерційна таємниця	Глава 46	Спеціального закону немає. Побічно регулює - Закон України "Про інформацію" від 02.10.1992 р. №2657- XII
6	Топографія інтегральних мікросхем	Глава 40	Закон України «Про охорону прав топографії інтегральних мікросхем» від 05.11.97 р. №621/97-ВР
7	Торгівельна марка (знаки для товарів та послуг)	Глава 44	Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»
8	Географічне зазначення (зазначення походження товарів)	Глава 45	Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16.09.99 р. №752-XIV
9	Сорти рослин	Глава 42	Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21.04.93р.№ 3116-XII