Оцінка фінансового стану акціонерних товаритства

Значення загального коефіцієнта дорівнює 1,17 на 2012 рік і на 2011 рік відповідає нормативному значенню (не  нижче 1), що свідчить про те, що у підприємства достатньо ліквідних коштів для виконання усіх своїх зобов'язань.

Таким чином, можна  зробити висновок, що тільки коефіцієнт загальної ліквідності на 2012 р. не має відхилення від нормативного показника. Як бачимо, активи перевищують зобов’язання, отже, підприємство є платоспроможне. Керівництву підприємства необхідно тримати курс на підвищення ліквідності підприємства й зберегти тенденцію зростання ліквідності.

Ділова активність підприємства  у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкому обороту його засобів. Аналіз її полягає у досліджуванні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оберненості. Розглянемо основні показники, що характеризують ділову активність ПАТ “Артемівськ Вайнері”.

Таблиця 2.6

Показники ділової активності ПАТ “Артемівськ Вайнері”, 2011

– 2012 рр.

№ п/п	Показник	2011 рік	2012 рік	Абсолютне відхилення
1	Коефіцієнт  оборотності активів	0,7	0,9	0,2
2	Період обороту  активів	521	405	-114
3	Коефіцієнт  обороту оборотніх засобів	1,1	1,2	0,1
4	Період обороту оборотніх засобів	332	304	-28
5	Коефіцієнт  обороту запасів	1,8	1,9	0,1
6	Період обороту  запасів	203	192	-11
7	Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості	1,2	1,3	0,1
8	Період обороту  дебіторської заборгованості	304	281	-23
9	Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	2,2	2,4	0,2
10	Період обороту  кредиторської заборгованості	166	152	-14
11	Коефіцієнт  оберненості власного капіталу	1,7	1,8	0,1
12	Фондовіддача  основних засобів та інших необоротніх  активів	2,8	3,1	0,3
13	Показник продуктивності праці	624,6	720,8	96,2

Оборотність активів в 2012 р. збільшилась порівняно з 2011р. на 0,2, і показує скільки отримано чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів, інвестованих в активі. При чому, період зменшився у 2012 році в порівнянні з 2011 роком, що є позитивним, для діяльності підприємства. Отже, ефективність використання господарством наявних ресурсів покращилась.

У звітному періоді  на підприємстві має місце збільшення ділової активності. Відзначається збільшення кругообігу матеріальних оборотних коштів, про що свідчить збільшення коефіцієнта оборотності оборотних засобів з 1,1  до 1,2, а також зменшення періоду їхнього обороту на 28 днів за звітний період. Період обороту матеріальних оборотних коштів показує, що для продажу матеріально - виробничих запасів потрібно 304 днів за станом на кінець року.

Коефіцієнт оборотності запасів вказує на кількість оборотів коштів, інвестованих у запаси. Його збільшення в 2012 р порівняно з 2011р. на 0,1 підтверджує, що швидкість реалізації запасів підприємства збільшилась. Отже, за рік запаси роблять 1,9 обороту. Тривалість одного обороту — 192 днів. Період одного обороту запасів, тобто період, протягом якого запаси трансформуються в кошти зменшився з 203 в 2012 р. до 192 в 2011 р. Оскільки це зменшення для даного підприємства не перешкоджає нормальному процесу виробництва і не загрожує дефіцитом матеріальних ресурсів є позитивним результатом.

Коефіцієнт  оборотності дебіторської заборгованості у 2012 році порівняно з 2011 роком збільшився на 0,1. Збільшення даного показника вказує на збільшення швидкості обертання дебіторської заборгованості та її зменшення порівняно з попереднім періодом. В 2012 р. зменшився період погашення дебіторської заборгованості порівняно з 2011 р. на 13, що говорить про підвищення ефективності господарювання підприємства.

Коефіцієнт  оборотності кредиторської заборгованості вказує на те, у скільки разів  виручка перевищує середню кредиторську заборгованість. Збільшення цього показника на 0,2 є позитивним. Період погашення кредиторської заборгованості, тобто середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості зменшився на 14 днів в 2012 році, що також підтверджує підвищення ефективності господарської діяльності.

Термін погашення  дебіторської заборгованості приблизно 31 день, тоді як термін погашення кредиторської заборгованості приблизно 261 день, що є позитивно для підприємства, оскільки на дату розрахунку з кредиторами підприємство вже має кошти від дебіторів.

Збільшення  на 0,1 в 2012 р. коефіцієнта оборотності власного капіталу, є свідченням того, що власний капітал в 2012 р використовувався ефективніше, ніж в 2011 р.

Фондовіддача  в 2012 році зріс на 0,3 порівняно з 2011 роком, що свідчить про більш ефективне використання основних засобів підприємства, тобто збільшилась виручка, що припадає на одиницю основних виробничих фондів.

На основі аналізу  та порівняння показників ділової активності підприємства можна зробити висновок, що ділова активність господарства та ефективність його господарювання в 2012 році були більш високими і результативнішими в порівнянні з 2011 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

НАПРЯМИ ПОКРАЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИТСТВА “АРТЕМІВСЬК ВАЙНЕРІ”

 

3.1. Оптимізація структури капіталу

 

Формування  оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством.

Шляхи оптимізації  структури капіталу були вперше запропоновані  професором І.О. Бланком у працях, опублікованих в 1988-2000 рр.

Згідно з  ним, оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, при  якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв’язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансової стійкості підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Будь-яке підприємство для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу  активів та відповідних ним пасивів. Активи та пасиви підприємства за строками обігу можна поділити на коротко та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов’язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів, як уже зазначалося вище, називається вартістю капіталу. В оптимальному варіанті передбачається, що оборотні кошти підприємств фінансуються за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат щодо залучення коштів.

Мета управління структурою капіталу - мінімізувати витрати по залученню довгострокових джерел фінансування і тим самим забезпечити власникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними грошових коштів.

Оптимізація структури  капіталу за критерієм максимізації рівня фінансової рентабельності. Для  таких розрахунків був обраний  критерій, який найбільш повно відображає вплив ефективності сформованих  джерел фінансування на збільшення доходності вкладених власниками коштів, тобто максимізації фінансової рентабельності. Також для проведення таких оптимізаційних розрахунків використовується механізм фінансового важеля.

Сутність фінансового  важеля полягає в тому, щоб посилити вплив зміни прибутку на динаміку фінансової рентабельності.

Eфект фінансового важеля - відображає вплив структури капіталу на підвищення фінансової рентабельності. Вплив важеля обумовлений тим, що при позитивному значенні диференціалу для підприємства доцільне залучення позикових коштів, однак постійне нарощування плеча важеля може знизити загальний ефект, так як залучення великих розмірів кредитних ресурсів, як правило, супроводжується жорсткістю умов їх залучення. В такому випадку ефект важеля не буде давати максимальної віддачі, а при певних умовах (коли диференціал стане менше нуля) буде знижувати фінансову рентабельність [8].

Позитивний вплив ефекту фінансового важеля проявляється тоді, коли економія за рахунок зниження податкових платежів перевищує витрати підприємства за користування позиковими коштами. Значення ефекту фінансового важеля повинно бути таким, щоб компенсувати податкові вилучення з прибутку та забезпечити мінімізацію відхилення між економічною та фінансовою рентабельністю.

Нашою метою є максимізація рентабельності власного капіталу при дотриманні фінансової стійкості. Отже якщо наше підприємство використовує позикові кошти, рентабельність власного капіталу збільшується під впливом використання кредиту. Проведемо аналіз дії фінансового важелю на ПАТ “Артемівськ Вайнері”.

 

Таблиця 3.1

Розрахунок  рівня рентабельності власного капіталу при різних значеннях коефіцієнта  фінансового важеля

№ п/п	Показник	Варіант розрахунку
		1	2	3	4
1	Власний капітал,тис. грн.	227191	227191	227191	227191
2	Позиковий капітал, тис. грн.	0	107594	227191	334879,53
3	Загальна сума капіталу, тис. грн.	227191	334785	454382	562070,53
4	Коефіцієнт  фінансового важелю	0	0,474	1,000	1,474
5	Рентабельність  активів, %	25	25	25	25
6	Мінімальна  ставка процента з кредит, %	0	15	15	15
7	Мінімальна процентна ставка з урахуванням премії за кредитний ризик, %	0	15	16	17
8	Бухгалтерський  прибуток з урахуванням процентів  за кредит (ряд.3 *ряд 5 : 100)	56797,75	83696,25	113595,5	140517,62
9	Сума процентів  за кредит (ряд.2 *ряд.6 : 100)	0	16139,1	34078,65	50231,93
10	Бухгалтерський  прибуток без урахування суми процентів  за кредит (ряд.8 – ряд.9)	56797,75	67557,15	79516,85	90285,69
11	Ставка податку  на прибуток	0,21	0,21	0,21	0,21
12	Сума податку  на прибуток (ряд.10 *ряд.11)	11927,53	14187,00	16698,54	18959,99
13	Чистий прибуток (ряд.10 – ряд.12)	44870,22	53370,15	62818,31	71325,70
14	Чиста рентабельність власного капіталу (ряд.13 : ряд.1 * 100), %	19,74	23,49	28,35	31,40
15	Приріст  чистої рентабельності власного  капіталу, %	0	3,75	4,86	3,05

Як видно з наведеної  таблиці, найбільший приріст чистої рентабельності власного капіталу (4,86 %) ПАТ “Артемівськ Вайнері” отримало у варіанті 3. В подальшому він відсутній, так як коефіцієнт фінансового важеля досягнув свого оптимального значення 1,000, що визначає співвідношення позикового та власного капіталу в пропорції 90 / 90 та наступні позики недоцільні. Необхідна умова приросту чистої рентабельності власного капіталу: рентабельність активів більше середньої відсоткової ставки за кредит. Саме такий максимальний результат отриманий у варіанті 3 (25% > 16%).

Отже, здійснення таких розрахунків з використанням  механізму фінансового важеля дозволяє визначити оптимальну структуру  капіталу, яка призводить до максимізації рівня фінансової рентабельності.

 

3.2. Пропозиції щодо прискорення оборотності коштів підприємства

 

В управлінні фінансовими  ресурсами підприємства провідна роль приділяється управлінню оборотними коштами, оскільки саме оборотні кошти підприємства забезпечують безперервність процесу  виробництва.

На стан оборотних  коштів впливають два види факторів: внутрішні, зокрема технологія виробництва, і зовнішні, наприклад, фінансово  – кредитний механізм. Їх незбалансованість  нині є однією з основних причин задовільного фінансового стану  суб‘єктів виробничих взаємовідносин.

Основними завданнями управління оборотними коштами на підприємстві є:

–   визначення науково обґрунтованої потреби в оборотних коштах;

– визначення оптимального співвідношення джерел формування оборотних  коштів;

– організація поточного і перспективного управління операційною та фінансовою діяльністю, що забезпечує конкурентоздатність і фінансову стійкість підприємства;

– організація  і оцінка ефективності управління матеріальними  та фінансовими потоками на підприємстві [10].

В свою чергу  прискорення оборотності оборотних  коштів є першочерговою задачею  підприємств у сучасних умовах і  може досягатися різними шляхами.

На стадії створення  виробничих запасів можливе впровадження економічно обґрунтованих норм запасу; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням; комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах. На стадії незавершеного виробництва - прискорення науково-технічного прогресу; розвиток стандартизації, уніфікації, типізації; удосконалення форм організації промислового виробництва, застосування більш дешевих конструктивних матеріалів; збільшення питомої ваги продукції, що користується підвищеним попитом. На стадії обігу - наближення споживачів продукції до її виробників; удосконалення системи розрахунків.